Змінюється всесвіт, змінюємося ми… Прямуємо до органічного землеробства. Вперед, Україно!!!

1 августа 2021 г. опубликовано в журнале: AgroONE №69

Статьи Агротехнологии Змінюється всесвіт, змінюємося ми… Прямуємо до органічного землеробства. Вперед, Україно!!!
продуктів

В Україні ринок органічних продуктів харчування фактично не існує. Є декілька сертифікованих іноземними установами українських сільгосппідприємств, які поставляють свою органічну продукцію за кордон, адже попит на неї там у рази перевищує пропозицію. Україна постачає на експорт наші «органічні» або «екологічно чисті» зернові та олійні культури лише як сировину для виробництва продуктів харчування.

Останнім часом серед українців також зростає попит на органічну продукцію, і хоча ціна на неї на 40–50% вища, ніж на продукти, вирощені за традиційними технологіями, існує категорія людей, які мають мотивацію до споживання органічних продуктів за будь-якої ціни.

Звичайно, для того, аби споживати органічну продукцію рослинництва, необхідно також мати науково обґрунтовані технології вирощування сільськогосподарських культур.

У Одеському селекційному приватному інституті підґрунтя розробки наукової програми органічного землеробства закладене у створених сортах озимої пшениці, що не уражуються збудниками захворювань, тобто не потребують фунгіцидного захисту, до того ж за врожайністю є кращими за стандарти та мають високу якість зерна. Також протягом останніх п’ятнадцяти років відділ фітопатології та ентомології власними коштами проводить дослідження біологічної ефективності сучасних вітчизняних та закордонних рострегулюючих препаратів органічного походження та засобів захисту рослин біологічної природи.

На жаль, оцінити як позитивні і безпечні результати випробувань вітчизняних РРР та ЗЗР в змозі лише на 25% від усіх, що випробувалися. Закордонні препарати дуже стабільні і високо ефективні, але їх ціна часто-густо нівелює їх якість, адже не завжди по гаманцю українським виробникам. Та треба налаштовуватися на оптимізм, зважаючи на те, що це є важливими елементами агросистеми органічної спрямованості, яку ми плануємо використовувати для повної реалізації проекту.

продуктів

Одним з найцікавіших, як для мене, біологині, є напрям, який було започатковано визначним науковцем, доктором біологічних наук Сергієм Платоновичем Пономаренко, де за основу створення нових рострегулюючих препаратів покладено синергічний ефект взаємодії продуктів біотехнологічного культивування гриба-мікроміцета, вилученого з кореневої системи женьшеню, та препаратів з продуктів життєдіяльності бактерій Streptomyces avermitilis. На превеликий жаль, нещодавно Сергія Платоновича не стало, він пішов з життя, захворівши на Ковід-19. Але він залишив нам, розумним українцям, усе, що створив, та знав, що це є необхідністю.

Цитую: «Інноваційні препарати з біозахисним ефектом представляють новий напрям у захисті рослин, який обґрунтований розкриттям механізму фізіологічної дії нових РРР на клітинному рівні – шляхом активізації біосинтезу низькомолекулярних сайленсингових si/mi РНК комплементарних mРНК шкідника, вірусу, інших патогенів, що сприяє в кінцевому дійстві – загибелі патогену і підвищенню стійкості рослин.

Додатково збільшується (у 3-5 разів!) ефективність інсектицидної, нематоцидної, акарицидної дії аверсектинів за рахунок синергічної дії РРР. Цей напрям – використання композиційних препаратів з рострегулюючою дією та біозахисним ефектом з успіхом використовується в органічному землеробстві, садівництві, овочівництві тощо». Наразі справу вченого продовжують його колеги та учні…

На даний час створено цілу низку регуляторів росту рослин нового покоління, які мають високу ефективність та екологічну безпеку, що вже надає можливості використовувати ці препарати. Ці регулятори активізують головні процеси життєдіяльності рослин, що призводить до прискорення передачі генетичної інформації, поділ клітин і ферментні системи, фотосинтез, процеси дихання та живлення, сприяють підвищенню біологічної та господарської ефективності рослинництва, призводять до зниження складу нітратів, іонів важких металів та радіонуклідів у продукції.

Наразі, маючи такі матеріали, ми підходимо до можливості управління життєвими процесами, що є важливим резервом підвищення ефективності рослинництва. Особливий інтерес має пошук фізіологічно активних сполук, що діють на інші сторони метаболізму. Важлива роль у певних процесах належить ендогенним фізіологічно активним речовинам – фітогормонам.

Фітогормони – це низькомолекулярні хімічні сполуки, які здатні у дуже малих дозах виконувати роль регуляторів основних фізіологічних процесів, а саме – ділення. Ріст клітин, стан спокою, регуляція роботи продихів. Більш відомими є фітогормони: ауксини, гібереліни, цитокініни, абсцизова кислота, етилен. Потім другим порядком з’явилися брасиностероїди та фузікокцин.

Фузікокцин (ФК) – новий гормон, що виділений з квіткових рослин. Можливо, що він може приймати участь в адаптації рослинної клітини до стресових дій.

Брасиностероїди вперше були знайдені у пиляку ріпаку та осики. Головною ознакою брасиностероїдів є їх дія на ріст рослин навіть за дуже малих концентрацій. Рост­регулюючий ефект сполук виявлявся за введення екзогенного ЕБ у рослину різними способами: або напівсухим обробітком насіння, їх інкрустацій та замочуванням. Також дуже важливим у органічному рослинництві є екзогенні регулятори росту.

На теперішній час маємо такі регулятори: Емістим С – високоефективний біостимулятор росту та розвитку рослин. Є продуктом біотехнологічного вирощування грибів-епіфітів кореневої системи цілющих рослин. Івін – представник розробленого нового класу сполук з високою біологічною активністю на основі N-оксидів похідних піридину, що синтезований в Інституті біоорганічної хімії і нафтохімії НАН України.

Потейтин – комплексний препарат Івіну з бурштиновою кислотою. Є найбільш ефективним регулятором росту та розвитку картоплі. За впливу регулятора росту знижується ураження рослин колорадським жуком та фітофторою.

Чаркор – комплексний препарат Івіна з а-нафтилоцтовою кислотою і Емістимом-С. Його рекомендують для пришвидшення та приживання саджанців плодових і декоративних дерев, квітів та лікарських рослин.

Отак, докторка біологічних наук… і так далі, жінка, яка має можливість та дуже вболіває за майбутнє нашої України, Ольга Бабаянц, шукає з можливими інвесторами притулку для науковців, на яких багато років просто плювали, знищуючи все те, що колись було у Радянському Союзі. Ні, я жодним чином не повернуся до «щасливої» залізної завіси, але підняти можливості вирощувати найкращі та найсильніші сорти української приватної селекції – це є моїм святим гаслом. Тож бути цьому.

Ольга Бабаянц,
докторка біологічних наук, с.н.с., завідувачка відділу фітопатології і ентомології СГІ-НЦНС, журналістка Національної спілки журналістів України
Відомий усім номер мого телефону – (050) 316-68-99 безперервний.