Лиха біда початок?

1 августа 2021 г. опубликовано в журнале: AgroONE №69

Статьи Законодательство Лиха біда початок?
реформа

Як в Україні стартувала земельна реформа


Звершилося те, чого довго чекали – багато з надією, а ще більше – з острахом. З 1 липня в Україні запущено ринок землі. Посадовці, як і належить, сповнені оптимізму та передбачають, що незабаром потечуть фінансові ріки в інвестиційних берегах. А пересічні громадяни сумніваються: а чи буде толк від запуску земельного ринку, коли в країні все так запущено?

Кому довірили реформу

Неухильне падіння практично всіх соціально-економічних показників, шалений ріст тарифів, пандемія недовіри до державних органів влади та інституцій – саме на такому фоні стартує доленосна, без перебільшення, земельна реформа. Наприклад, по даним опитування громадської думки в усіх регіонах України, презентованого на початку року Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС), рівень довіри українців до Верховної Ради становить 12%, а до уряду – цілих 14%. А саме собі вкрай популярні вищі законодавча та виконавча гілки влади довірили виконання надскладного та надважливого завдання. І яким будуть наслідки цього соціально-економічного землетрусу, який назавжди змінить долю України, далебі, не знає ніхто.

Скільки продано землі

Хоча переможні рапорти з полів вже надходять. Так, станом на середину липня зареєстровано 1107 земельних угод, 3804 нотаріусів подали заяви для отримання доступу до Державного земельного кадастру. А якщо детальніше, то як повідомляє прес-служба Мінагрополітики: «Подали заяви для отримання доступу до Державного земельного кадастру 3804 нотаріусів. Всього заяв – 4246, з них погоджено 3729, в черзі на розгляд – 26, відмову отримали 491… Нотаріуси з Державним земельним кадастром працюють у штатному режимі».

Хто підраховує прибутки

А в кабінеті міністрів вже підраховують майбутні прибутки. Щоправда, дистанційно. Як заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль на конференції з питань реформ в Україні у Вільнюсі, в уряді внаслідок запуску ринку землі очікують додаткові інвестиції обсягом у близько $10 млрд. «Ринок фактично почав свою роботу і, я переконаний, що протягом наступного року він отримає дуже хороші перспективи, дуже добрий розвиток та дасть важливий поштовх для розвитку економіки. Ми очікуємо до 10 млрд доларів США додаткових інвестицій у зв’язку з початком роботи ринку сільськогосподарських земель», — сказав прем’єр. Також він зазначив з посиланням на оцінки Світового банку, що зняття мораторію на продаж землі призведе до збільшення ВВП України майже на 2%.

Що чекає власників паїв

Нечувані статки очікують і нинішніх власників паїв, виставлених на продаж. Міністр агрополітики Роман Лещенко розповів під час години запитань до уряду у Верховній Раді, що ціна на землю з відкриттям ринку зростатиме на 7–10% щороку, що пов’язано, зокрема, зі світовими тенденціями зростання цін на продовольство. В доказ своїх прогнозів міністр навів приклад, що минулого року оренда в країні зросла на 16% і продовжує зростати.

Земля на депозиті

З поточних розрахунків Мінагрополітики випливає, що вартість гектару землі сільськогосподарського призначення нині становить біля 50 тис. гривень за гектар. І хоча українські землі недооцінені, але ринкові фактори найближчим часом мають все розставити на свої місця. Тобто запуск ринку землі ще «не означає, що громадяни України мають поспішати розпоряджатися майном, адже ми маємо переконання, що земля є найкращим депозитом, та буде поступово зростати у ціні, приносити дохід від орендної плати».

Захмарні ціни

Водночас, частина експертів вважає, що ціна не зростатиме вище 1-2 тис доларів за га до 2024 року. Лише тоді, коли на ринок допустять юридичних осіб та, особливо, іноземців, ціни можуть злетіти до захмарних 5-ти і навіть 10-ти тис. доларів за гектар. Тут доречно зазначити, що іноземні інвестори зможуть купувати українські землі тільки після ухвалення відповідного рішення на загальнонаціональному референдумі, дата якого нікому не відома. Водночас, 84% українців категорично виступають проти продажу сільськогосподарської землі іноземцям.

Крок до європейської сім’ї

Але головним здобутком нинішня влада вважає зростання своїх політичних активів саме на світовій арені. І навіть змушена пояснювати, що насправді саме Україна завжди була і є в пріоритеті. «Тому що, ще раз наголошую, всі реформи, які ми робимо, ми робимо не тільки заради того, щоб приєднатися до європейської сім’ї, а насамперед — заради України», — повідомив перший заступник голови Верховної Ради Руслан Стефанчук.

Як би там не було, старші європейські та заокеанські брати в схвальних поплескуваннях місцевим керманичам не відмовляють, називаючи запуск ринку землі «величезним кроком». Хоча і з певними осторогами. «Сьогодні відкривається ринок сільгоспземель в Україні, після десятків років мораторію, – заявив посол ЄС Матті Маасікас у соціальних мережах. – Незважаючи на підозріле ставлення громадської думки, запеклий політичний опір. Не все може йти вірно в перші місяці, і основний ризик тут – кадастр. Однак цей крок та його потенціал – величезні».

Позика на реформу

При цьому МВФ та інші міжнародні донори оцінюють ринок землі в Україні як необхідну умову та потужний стимул для розвитку місцевої економіки. І вже на наступний день після відкриття ринку землі прийшло повідомлення про надходження в Україну позики в 350 млн доларів від Світового банку для системного проекту «Перша позика на політику розвитку в сфері економічного відновлення». Надані оперативно кошти спрямують, зокрема, на «системні проекти для розвитку ринку землі».

Великим фінансистам – зась

Водночас Андерс Аслунд, аналітик американського дослідницького центру «Атлантична Рада», заявив, що занадто у цій добрій справі поспішати все ж не слід. І має сенс поступове відкриття ринку землі, адже «якщо лібералізація відбувається надто швидко, великі фінансисти можуть забагато придбати». Так, 1 липня 2021 року до 2024 року право на придбання землі буде тільки у фізичних осіб – не більше 100 гектарів в одні натруджені руки. Але, зрозуміло, що українські реалії неминуче внесуть свої корективи.

Кохання заради землі

Ще минулого року тодішній голова аграрного комітету Верховної ради, нардеп Микола Сольський, втішив великий аграрний загал. «Компанії до 2024 року зможуть концентрувати землю, оформляючи по 100 га на фізосіб. Усі мають право домовлятися, більше того, мають право разом обробляти землю. В Україні є великі сім’ї, хай собі живуть люди своїм життям і використовують всі можливості, передбачені законними цивільно-правовими договорами, – зазначив законодавець. – І малий, і великий фермер, якщо захочуть, зможуть оформити понад 100 га землі на членів своїх родин, коханок і партнерів до 2024 року. Усі в однакових умовах».

Що ж, і нам вартує бути оптимістами – та радісно стрибати в гречку, обзаводячись коханками. Вже буде користь – як не для земельного банку, так хоч для душі.