Чи доцільно використовувати деструктор стерні

1 августа 2021 г. опубликовано в журнале: AgroONE №69

Статьи Агротехнологии Чи доцільно використовувати деструктор стерні

Для того, щоб визначити, чи доцільно використовувати деструктор стерні  у певних умовах, необхідно отримати відповіді на чотири питання:

 

  1. Яка мета внесення деструктора?
  2. Як вибрати препарат?
  3. Коли і як вносити деструктор?
  4. Ви впевнені в якості препарату?

З якою метою використовують деструктори стерні? Мінералізація/гуміфікація рослинних залишків прискорює кругообіг поживних речовин і відновлює родючість ґрунту: підвищує вміст гумусу, покращує його структуру.

Руйнування «зайвої» маси післяжнивних решток позитивно впливає на якість обробітку ґрунту і якість сівби при застосуванні «класичної» технології землеробства.

Мінералізація рослинних залишків сприяє зменшенню запасу інфекції у ґрунті: патогенні гриби і бактерії, які живуть на рослинних рештках, залишаються без «житла». Крім того, деякі види грибів роду Trichoderma харчуються не лише «мертвою», а й «живою» органікою, в тому числі – збудниками грибних захворювань.

Тому мета використання деструктора стерні може суттєво вирізнятися. У типовій «кукурудзяній» сівозміні в центральних областях України мета деструкціі – мінералізація «зай­вої» органіки для полегшення підготовки ґрунту для посіву та повернення елементів живлення у ґрунт. А для «соняшникової» сівозміни (чергування зернові-соняшник) Півдня України пріоритетом буде знищення патогенної мікрофлори, яка мешкає на рослинних рештках. У першому прикладі деструктор повинен «з’їсти» за сезон як мінімум 6-7 тонн післяжнивних решток, а в другому – лише 1-1,5 тонни.

Для деструкції стерні можна використовувати препарати з різним принципом дії. Умовно препарати можна віднести до двох груп: «мертві» і «живі».

«Мертві» деструктори – це комбінації хімічних речовин (гуматів, фульватів, полісахаридів, сполук азоту тощо), які стимулюють ґрунтову мікрофлору. Звісно, що користь від стимулятора буде лише там, де природна целюлозолітична активність ґрунту є досить активною. Ще один різновид «мертвих» деструкторів – ферменти, які розщеплюють лігнін і целюлозу. Ці препарати діють як синтетичний стимулятор травлення, тому їх дія сильна, але нетривала.

«Живі» деструктори – це мікробіологічні препарати на основі грибів (переважно роду Trichoderma), бактерій (Bacillus subtilis, Pseudomonas aurefaciens), а також комбінації декількох мікроорганізмів. Наприклад, відома комбінація Bacillus subtilis, Enterobacter, Enterococcus, Azotobacter, Trichoderma lignorum, Trichoderma viride. Або такий «колектив»: Bacillus circulans, Bacillus megaterium, Actinomycetes spp., Trichoderma harzianum, Trichoderma viride. Та «дует» бактерії Micrococcus luteus та гриба Penicillium.

Для «живих» деструкторов існують оптимальні діапазони температури, вологості, рН середовища, інтенсивності ультрафіолетового випромінювання. Наприклад, препарати грибів роду Trichoderma активні при відносно високій температурі (від 15 до 30°С), високої вологості, наявності кисню (вони аероби), рН середовища менш за 7 та відсутності прямого сонячного світла.

Бактеріальні препарати «працюють» при відносно низьких позитивних температурах (від 5 до 20°С) навіть при відсутності повітря.

Вимоги біологічних агентів до умов середовища вимагають правильного вибору термінів та технології внесення «живих» препаратів. Щоб уникнути дії сонячного світла і високої температури повітря, деструктори доцільно вносити в похмуру погоду вдень, а в сонячну погоду – вночі. Бактерії і триходерма «працюють» у поверхневому шарі ґрунту, тому заробляти препарат і рослинні залишки на глибину понад 8 см недоцільно. Подрібнення (мульчування) стерні збільшує площу контакту рослинних залишків з ґрунтом, у сприятливих умовах (тепло + волога) це прискорює процес деструкції. Заробка рослинних решток на глибину 5-8 см також прискорює їх мінералізацію. Але тільки при достатній вологості ґрунту. Тому найбільш сприятливими для внесення деструкторов стерні на Півдні України є період з кінця серпня до кінця жовтня та з кінця березня до початку травня. Внесення деструктора влітку безпосередньо після жнив доцільно лише при наявності опадів. За дефіциту вологи заробляти рослинні залишки у ґрунт не варто – верхній шар ґрунту швидко втратить вологу. Краще залишити шар решток, який збереже вологу та зменшить нагрів ґрунту. У таких умовах деструктор можна вносити у верхній шар ґрунту агрегатами, які використовуються для внесення рідких добрив. Деякі препарати сумісні з азотними добривами (КАСом, наприклад), це дозволяє внести добриво і мікроорганізми у верхній шар ґрунту, під «ковдру» з рослинних решток.

Величезне значення має якість препарату. На жаль, деякі препарати не відповідають заявленим на етикетці параметрам. Порушення технології виробництва, умов транспортування і зберігання катастрофічно зменшують титр (кількість мікроорганізмів) та, відповідно, ефективність деструкції. Тому важливий не тільки науково обґрунтований вибір певного виду деструктора, величезне значення має репутація виробника біопрепарату.

Чи доцільно використовувати деструктори на Півдні Украіни? При врожайності зернових понад 4 т/га, ріпаку – понад 3 т/га та соняшнику – понад 2 т/га, кількість пожнивних решток заважає якісній підготовці ґрунту при використанні «класичної» або «мінімальної» технології. Тому «здихатися» зайвої біомаси краще за допомогою мікробіології, аніж сірника. Зважаючи на розмір штрафу за випалення соломи, деструктор буде значно дешевшим. Щодо зрошуваного землеробства, надлишок рослинних решток при наявності вологи у верхньому шарі ґрунту дозволяє вирішити чимало проблем при своєчасному внесенні деструктора. Але при відносно невеликих врожаях при відсутності зрошення, при використанні No-Till технології та землеробстві на пагорбах та схилах (де є високий ризик ерозії) деструкція стерні може виявитися недоречною.

Олександр Гончаров