Смугастий рейс-2021

2 сентября 2021 г. опубликовано в журнале: AgroONE №70

Статьи Агротехнологии Смугастий рейс-2021
кавун

Чому в роботі українських кавунярів помітна темна смуга


День Незалежності – це й велике кавунове свято. Вже п’ять років поспіль самохідна баржа з Херсону прямує на стольний град Київ, щоби напередодні визначної ювілейної дати довезти  киянам 300-350 тонн кавунів. Щоправда, не зовсім з Херсону – і не зовсім у Київ. Та й життя в українських кавунярів не таке святкове, як могло би бути.

Це дійсно гарний піар наприкінці літа. За рейсом кавунової баржі з невеликого херсонського містечка Гола Пристань до станції в селі Чирське на Київщині слідкує вся країна. Принаймні, так показують по телевізору і пишуть в газетах. І мабуть, не брешуть в інтернетах, що ця ідея, яку активно підтримав в 2017 році тодішній прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, надовго прославила його ім’я. Недарма вона навіть отримала статус «національного проекту».

  • Соціальна ініціатива

А власне кавуни відправляє до Дня Незалежності компанія «Нібулон» – один з найбільш знаних українських сільськогосподарських виробників, експортерів та власників річкової флотилії зокрема. І це зовсім не прибутковий проект, а свого роду філантропічний та маркетинговий крок. «Ми на цьому не те, що не заробляємо, а в деякій мірі вартість самого перевезення навіть вище загальної собівартості даного продукту. З огляду на збитки, для нас це більше соціальна ініціатива», – зізнався заступник генерального директора компанії Сергій Калкутін.

  • Кавун з гірчинкою

Херсонські виробники не лише приймають участь в національному проекті, а й привертають до себе увагу, намагаючись знайти нові ринки збуту. Зі втратою/анексією Кримського півострову та його величезного курортного попиту, зі зростаючою орієнтацією українських мегаполісів на імпортну продукцію й розвитком місцевого виробництва в регіонах, життя херсонських кавунярів стає зовсім не солодким.

  • Безнадійні квоти

Зараз в Україні вирощується близько 400 тис. т кавунів – і 38% цього обсягу вирощується саме в Херсонській області. Але за останні 5 років посівні площі під кавунами скоротилися на 10% і в 2020 році становили 46,5 тис. га. А глобальний ринок нас з кавунами зовсім не чекає. Як говорять в компанії «Нібулон», неможливість наших виробників вийти на більш глобальний ринок стримує їх розвиток – і гроші не отримують ті, хто займається важкою працею. Європейські перспективи за рахунок експортних квот в ЄС вкрай сумнівні. Адже ці квоти хіба що курям на сміх. Як свідчить досвід, покладатися на Брюссель та його благодійні ініціативи щодо українського експорту не варто. Слід самим штовхати «свою кавунову баржу» через вузенькі шлюзи до ринків Євросоюзу. І про свій ринок дбати насамперед.

  • Штовхати баржу

Тим більше, що певне просування на захід все ж є. Україна поновила рекорд експорту баштанних за сезон 2020 р. На зовнішні ринки було поставлено майже 36 тис. т кавуна і дині, що на 87% вище показника рекордного 2018 року. «Минулого року близько 8% вирощених кавунів було експортовано. Через значну вагу даного товару основними покупцями були країни, що знаходяться географічно поряд з Україною, – розповідає аналітик УКАБ Світлана Литвин. – Основними країнами-імпортерами українських кавунів у 2020 році були Молдова (29% української експортної виручки), Польща (21%), Латвія (17%), Литва (15%) та Білорусь (10%)».

А згідно даних FAOstat, світовим лідером по споживанню кавунів є Вірменія (47 кг на рік на 1 людину в рік), далі слідують Албанія (43 кг), Гаяна (28 кг), Туркменістан та Чорногорія (по 27 кг). А от рівень споживання кавунів в Україні залишає бажати кращого – близько 4 кг на людину в рік.

  • З піраміди – в супермаркет

Тож, можливо, одним з кроків було би формування споживчих настроїв у самій Україні. Можна почати з історичного екскурсу. Наприклад, згадати про те, що кавуни займали своє почесне місце в пірамідах як краще джерело їжі для фараонів в їх потойбічному існуванні. Та й при житті кавуни смакували тодішнім Тутанхамонам і Нефертіті. А в одному з давньоєгипетських міфів розповідається, що кавун виріс з чоловічого сім’я, розсіяного богом Сетом, який безуспішно переслідував

богиню Ісіду.

  • Ягода кохання

А сучасні фахівці підкреслюють, що кавун має високий вміст лібідо-стимулюючих фітонутрієнтів. Наприклад, лікопін, цитрулін, бета-каротин, аргінін, що містяться в ньому, можуть допомагати регулювати тиск у кровоносних судинах, а це сприяє посиленню статевого потягу. А вітамін Е – сильний антиоксидант, особливо корисний для репродуктивної функції. Користь від вживання може стати помітною після поїдання 5-6 шматків «ягоди кохання».

  • Ягода здоров’я

Та й загалом, кавун – ягода здорова. І це не лише солоденька водичка, щоби втамувати спрагу. Так, вітаміни В1 і В6, які містяться в м’якоті, беруть участь в обмінних процесах, нормалізують функції нервової системи. Вітамін В9 – фолієва кислота, яка корисна для когнітивних функцій. Вітамін С – антиоксидант, зміцнює стінки судин і підвищує імунітет. Крім того, в кавунах є незамінні амінокислоти, макро- і мікроелементи.

Кавун не містить шкідливих жирів і холестерину, а також натрію, які могли би нівелювати цей відмінний хімічний склад.

То ж він корисний тим, що нормалізує травлення, знижує калорійність раціону, виводить токсини і шлаки, зменшує ризик захворювання на діабет і серцеві хвороби, покращує обмін речовин і стан шкіри, благотворно впливає на печінку і нирки, нормалізує тиск, має сечогінну дію. У цілому, можна говорити про підвищення імунітету і тонусу організму, загальне оздоровлення при регулярному застосуванні цього продукту. Кавун популярний і серед спортсменів, оскільки допомагає знімати біль у м’язах. Дуже корисним вважається і масло з насіння кавуна, яке містить жирні кислоти.

  • Ситий ринок

В Європі зараз набуває обертів тренд здорового способу життя. То ж фахівці радять нашим виробникам зайнятися вирощуванням кавунів з урахуванням потреб ринків Євросоюзу. Слід врахувати, що традиційний великий кавун з насінням постійно втрачає частку ринку в цьому регіоні. При бажанні, можна експериментувати з кольором, розмірами, формою ягоди тощо. Бо ж сита людина як дитина – їй подавай нову іграшку. Чому б не спробувати виростити, наприклад, денсуке – чорний кавун японського походження? Цей сорт є найдорожчим кавуном у світі – один з екземплярів було продано більше ніж за 6 тис. доларів США.

  • Близький та далекий досвід

Та якщо не вдаватися до надмірної екзотики, то все ж нам потрібен не лише європейський ринок, а й його досвід. Фахівці компанії «Сингента», яка заснувала Клуб Стратегічних Партнерів плодоовочевого бізнесу, радять звернути увагу на лідерів у кавуновій галузі – Іспанію та Італію. Іспанські виробники концентруються на вирощуванні найбільш дорогих кавунів — безнасінних. Крім того, вони вдало поєднують власне виробництво з імпортом з Латинської Америки та Марокко, здійснили величезні інвестиції в лінії доробки, пакування та зберігання. А серед переваг італійських виробників варто відзначити різноманіття асортименту й потужну та агресивну маркетингову політику.

Але, мабуть, нам нині буде ближчим досвід таких сусідів, як Угорщина і Румунія. Завдяки помірним інвестиціям у сортування й пакування, а також вдалому вибору гібридів та їх позиціонуванню, місцеві виробники налагодили хорошу співпрацю з торгівельними мережами.

  • Державний потяг

Помірні інвестиції в Україні могла би здійснити і держава. Логістика – одне з найбільш вузьких місць не лише кавунової галузі. І її, по великому рахунку, можна і варто вирішувати на загальнодержавному рівні. Насамперед, мова йде про днопоглиблення Дніпра в північній його частині і лібералізацію транспортування по водним магістралям сільськогосподарських вантажів. Але у владних мужів немає до того державного потягу. Мабуть, замало шматків кавуна вони з’їли. І навряд чи щедре святкування Дня Незалежності цьому зарадить.

Кирило Степовий


ЧИТАЙТЕ В ЭТОМ ЖЕ НОМЕРЕ: