Підготовка до сівби

Особливості вирощування пшениці озимої в нинішньому сезоні

Пшениця озима займає одну з лідируючих позицій серед зернових культур. Попри невдалі сезони та погодні примхи, її посівні площі продовжують постійно зростати. Значний вплив на формування вегетативних та генеративних органів пшениці озимої, продуктивність та кінцевий розмір врожаю, якість продукції та її вартість мають погодні умові, що складаються протягом всього періоду вегетації рослин.

Впродовж останніх років на півдні України спостерігаємо значні зміни погодно-кліматичних умов, що ускладнює процес вирощування та призводить до зниження врожайності, або ж до повної загибелі посівів культури.

Так на початку 2021 року аграріями південного регіону було проведено моніторинг стану посівів пшениці озимої, який був визнаний добрим. Цьому сприяли загальне підвищення температури повітря, що відмічається останніми роками, та порівняно тепла зима – посіви культури мали можливість успішно перезимувати та навіть пройти певний етап вегетаційного періоду.

За результатами оцінювання, проведеного фахівцями Української зернової асоціації (УЗА), погодні умови зимового періоду були доволі сприятливими для росту та розвитку озимих зернових культур. Середня температура повітря становила – 2,1°С, що вдвічі перебільшувало багаторічну норму. Також календарна зима видалася відносно щедрою на опади, кількість яких перевищила кліматичну норму на 13%.

Основними перевагами цьогорічної весни можна назвати краще зволоження ґрунтів, порівняно з минулим МР. Серед недоліків – випадіння рясних опадів, прохолодні дні й нічні заморозки, що призвело до запізнення зі строками проведення сівби та підживлення озимих зернових.

Сучасні реалії непередбачених кліматичних змін вимагають робити все можливе для реалізації адаптивного потенціалу пшениці озимої задля отримання максимальної рентабельності виробництва. Зокрема, згідно даним Херсонського обласного центру з гідрометеорології, на території Херсонській області в цьому році агрометеорологічні умови в період формування та наливу зерна були ускладнені прохолодною та вологою погодою. Більшу частину травня утримувалась температура повітря нижча за багаторічну норму на 1-2ºС, лише у третій декаді місяця стовпчик термометра знаходився в межах норми. У першій та другій декадах червня також відмічався температурний режим нижче норми на 1-4ºС.

Опади у травні–червні проходили у вигляді слабких та помірних, а в окремі дні – значних дощів. У травні кількість опадів склала 25-98 мм (63-217% місячної норми). За червень опадів випало 74-129 мм, що склало 140-322% місячної норми. Сильні зливи та посилення вітру негативно позначилися на стані посівів даної зернової культури, що зумовило часткове вилягання посівів різної інтенсивності та розвиток хвороб колоса, проростання зерна. Це стало причиною часткового зниження врожайності та зменшення рівня валових зборів зерна. Разом з тим, завдяки використанню районованих сортів, на півдні країни пшениця озима в нинішньому сезоні сформувала досить високі врожаї.

Фактори, що впливають на виробництво культури

Правильно підібрана технологія вирощування пшениці озимої є визначальним фактором у процесі вирощування культури. Зазвичай агроном розробляє технологічну карту, де визначаються всі етапи виробничого процесу – починаючи з підготовки і до збирання урожаю. При цьому обов’язково враховуються природно-кліматичні особливості зони вирощування та можливості господарства. Для досягнення найкращого результату за вирощування пшениці озимої потрібно використовувати технологію вирощування, яка передбачає застосування якісних ресурсів (сівба лише сертифікованим насінням районованих сортів, адаптованих до зони вирощування; використання добрив та мікродобрив) та захист посівів від зараження шкідливими організмами, мікроорганізмами та рослинами-шкідниками на всіх етапах розвитку рослин культури перевіреними засобами захисту рослин.

Важливо використовувати для посіву кондиційний посівний матеріал, який характеризується високими показниками схожості, чистоти та стійкості до зараження хворобами та шкідниками. Надзвичайно важливим є вчасне проведення моніторингу та постійний контроль стану посівів.

Підготовка ґрунту

Правильно підібраний спосіб обробітку ґрунту зай­має провідне місце в комплексі заходів щодо підвищення врожайності пшениці озимої та, у сукупності з внесенням мінеральних та органічних добрив, може суттєво змінити роль попередників, піднявши гірші до рівня кращих. Головне завдання передпосівного обробітку ґрунту – створення оптимальних умов для росту та розвитку посівів, а саме: вирівнювання поверхні поля, нагромадження та збереження вологи й елементів живлення, сприяння отриманню дружних і рівномірних сходів. Потрібно обирати ґрунтову обробку, яка не змінює структуру та не порушує масу об’єму ґрунту, що, в результаті, впливає на обсяг урожаю. Тому слід враховувати властивості ґрунту, відсоток засмічення поля бур’янами, сівозміну по культурам, особливості по попереднім посівам.

За наявності в ґрунті достатньої кількості вологи, головним завданням для агронома

є оптимізація живильного процесу, профілактика можливих захворювань та знищення бур’янів і шкідників. У південному посушливому регіоні (Херсонська, Миколаївська області) головну увагу приділяють збереженню вологи. Проводять коткування (за необхідності виконують декілька проходів агрегату), особливо після випадіння дощів, та розпушують ґрунт, щоб не допустити утворювання на поверхні кірки.

Знезаражування насіння перед посівом

Протруювання посівного матеріалу фунгіцидними та інсектицидними препаратами є обов’язковим елементом в агротехніці вирощування пшениці озимої. Даний профілактичний захід дозволяє уникнути захворювань, шкідників і спрямований на підвищення життєздатності та польової схожості насіння. Обробка препаратами фунгіцидної дії забезпечує знезараження від збудників хвороб рослин, що передаються через насіннєвий матеріал: фузаріозу, сажкових хвороб, кореневих гнилей, септоріозу, іржи, аскохітозу, гельмінтоспоріозів, плісняви тощо. Використання інсектицидів перешкоджає пошкодженню шкідниками: хлібними клопами, трипсами, жужелицями, злаковими мухами, хлібними жуками та іншими.

Наявність надмірної вологи в нинішньому аграрному сезоні стало причиною розвитку інфекційних хвороб у посівах культури, тож, щоб зберегти майбутні врожаї, особливу увагу слід приділити якісній передпосівній обробці посівного матеріалу. Обираючи препарат для протруювання, необхідно враховувати прогноз ураження пшениці хворобами та пошкодження шкідниками, сортові особливості, погодні умови. Максимального знищення інфекцій на поверхні насіння вдається досягти за проведення обробки за тиждень до сівби. Завдяки знезаражуванню посівного матеріалу при відносно невеликих фінансових витратах можна досить ефективно контролювати розвиток шкідливих організмів.

Коли краще сіяти

Строки сівби пшениці озимої значно впливають на формування врожайності культури. Вірно обраний термін проведення посіву є однією з головних умов отримання своєчасних і дружних сходів пшениці та реалізації максимальної зернової продуктивності. Оптимальні строки сівби обирають, враховуючи ґрунтово-кліматичні особливості зони вирощування, існуючу сівозміну та технічні ресурси агропідприємства. Тобто обирають строки сівби з урахуванням можливостей господарства. Зазвичай посів культури проводять наприкінці вересня – на початку жовтня. Дослідженнями науковців Інституту зрошуваного землеробства НААН доведено, що максимальну продуктивність пшениці озимої можливо отримати за сівби у більш пізні строки після непарових попередників, особливо в посушливі роки, у зв’язку з тим, що стислі строки сівби й оптимальне зволоження ґрунту часто збігаються в часі; також необхідно враховувати сортові особливості.

У південному регіоні країни, який характеризується частими посухами, проводити сівбу краще раніше за визначений строк, щоб гарантовано забезпечити посіви під час зимово-весняного періоду вологою. Температурний період при цьому має знаходитися в межах 15-17°С. Відносно ранні строки сівби можуть викликати ризик зараження шкідливими мікроорганізмами, тому що фаза проростання насіння співпадає з періодом активності збудників хвороб і шкідників.

Поряд з цим переростання рослин культури може спричинити зменшення стійкості посівів за низької температури повітря. За пізнього строку посіву виникає ризик того, що рослини можуть не повністю сформувати кореневу систему. У випадку неможливості проведення сівби в оптимальні строки, аграрії надають перевагу проведенню посіву в ранні строки. Частковому зниженню ризиків за вирощування та отриманню максимальної врожайності сучасних сортів пшениці озимої сприяє застосування пестицидів.

Застосування мінеральних добрив

Мінеральне живлення пшениці озимої є одним з голов­них чинників, які зумовлюють обсяг та якість майбутнього врожаю. Провідна роль, внаслідок специфічних особливостей динаміки азотного режиму ґрунту у часі і просторі, належить азотним мінеральним добривам. Вони мають величезне самостійне значення не тільки у живленні рослин, вони виконують роль активаторів процесів мобілізації ґрунтового азоту та інших елементів живлення. Якщо восени під час основного обробітку ґрунту азот вносити в мінімальних дозах, то вже на початку фази формування зерна рослини відчують його дефіцит. Поряд з цим надмірна кількість азотних добрив також негативно впливає на стан культури – виникає ризик низької зимостійкості, переростання відповідно фази росту та зміна фітосанітарних умов вегетації.

Найбільш інтенсивно посіви культури засвоюють поживні речовини в період від початку виходу в трубку до початку колосіння. Виділяють два критичні періоди: перший період – від появи сходів до припинення осінньої вегетації, коли рослини досить чутливі до нестачі фосфору; забезпечення рослин фосфором у цей період (за оптимальних умов азотного живлення) позитивно впливає на засвоєння калію та підвищення їх зимостійкості; другий критичний період – починається під час відновлення вегетації навесні й закінчується у фазі виходу в трубку; нестача поживних речовин у цей період призводить до затримки росту і значного зниження врожайності та його якості.

У структурі важких глинистих та суглинистих ґрунтів півдня України, за умов низької кількості опадів, азот залишається у межах кореневища рослини – він може переміщатися у нижній шар, але на деякий період. Потім разом з висхідною вологою азот піднімається у вищі шари ґрунту та засвоюється рослиною. У зв’язку з цим спеціалісти вважають, що за вирощування пшениці озимої в південному регіоні більш доцільним є застосування азотних добрив восени, аніж навесні чи пізньою весною. У випадку, якщо під час сівби азот не вносився, використання його ранньою весною збільшує густоту стебла, особливо у рідких чи нерозвинених посівах.

Важлива інформація

Згідно розпорядженню Міністерства аграрної політики України, сільгоспвиробники країни мають сіяти насінням не нижче першої репродукції. Селекціонерами Інституту зрошуваного землеробства НААН України створено десятки нових сортів озимої пшениці, занесених до Державного реєстру сортів і рекомендованих для вирощування в усіх зонах України, які навіть за несприятливих умов дають змогу отримати високі врожаї. Висока продуктивність нових сортів пшениці озимої є гарантом кількості та якості продукції.

---