Збережемо врожай

1 июня 2021 г. опубликовано в журнале: AgroONE №67

Статьи Агротехнологии Збережемо врожай
врожай

Негативний вплив шкідливих організмів на отримання врожаю


Україна входить у десятку найсильніших аграрних держав та виступає експортером зерна на найперспективніші світові ринки. Тож важливо не лише виростити, але й зберегти продукцію. Процес розвитку зернових культур – від фази проростання насіння до повної стиглості зерна проходить під постійним тиском фітопатогенної мікрофлори – грибків, бактерій, вірусів, мікоплазм, які є невилучною частиною будь-якого агроценозу.

Тому в сучасних технологіях вирощування с.-г. культур для отримання максимальних врожаїв важлива роль належить боротьбі зі шкодочинними об’єктами. Шкідники; мишоподібні гризуни; грибні, бактеріальні і вірусні хвороби; бур’яни та інші шкідливі фактори можуть мати руйнівні наслідки, значно скорочуючи або навіть знищуючи майбутні посіви. Згідно даних ФАО, шкідливі організми у світовому сільському господарстві спричинюють недобір щонайменше третини урожаю, а іноді – повну загибель посівів. В Україні середньорічні втрати врожаю зернових від шкідливих організмів становлять 20-33%, в тому числі пшениці – 25-27, ячменю – 23-26, кукурудзи – 29-32%, що складає приблизно 2,5 млн тонн зерна.

П’явиця червоногруда

Науковці постійно працюють над вдосконаленням методів захисту с.-г. рослин, щоб виключити небажаний вплив негативних чинників. Найбільш відомими методами захисту посівів є: організаційно-господарський, агротехнічний, механічний, фізичний, хімічний, біологічний та комплексний. Велике значення в захисті рослин від шкідників і хвороб має сівозміна, оптимізація системи зрошення, управління погодними ризиками та бур’янами, боротьба зі шкідниками та лікування захворювань. Своєчасний моніторинг та проведення профілактичних заходів сприяють зменшенню загрози, що можуть спричинити шкідливі організми аграрному сектору, та заощадженню витрат.

Методи захисту посівів с.-г. культур

Організаційно-господарський

Передбачає проведення таких заходів: підбір сортового складу польових культур; дотримання оптимальних строків сівби та норм висіву; вчасне та якісне збирання врожаю; ретельне очищення посівного матеріалу від насіння бур’янів і шкідників у процесі збирання та зберігання; скошування бур’янів у місцях їх неконтрольованого зростання перед початком і під час їх цвітіння; організація роботи карантинної служби; окультурення лугів і пасовищ; насадження полезахисних лісосмуг; осушення надмірно вологих територій.

Агротехнічний

Це один з основних методів, що раціонально поєднує вимоги захисту рослин і охорони навколишнього середовища. Основна його задача – створення найбільш сприятливих умов для зростання с.-г. культур та пригнічення росту бур’янистої рослинності. Перешкоджанню розмноження шкідників і паразитів сприяє вчасне збирання урожаю та знищення післяжнивних залишків. Проведення зяблевої, передпосівної та посівної систем обробки ґрунту дозволяє знищити бур’яни, їх насіння та вегетативні органи розмноження, що залишилися в ґрунті.

Популярним серед аграріїв є «метод провокації та задушення», що складається з двох етапів: перший – проводять лущення стерні на глибину залягання кореневищ багаторічних бур’янів, що провокує їх проростання; другий – під час появи пагонів проводять глибоку оранку, внаслідок чого бур’яни виснажують запаси речовин кореневої системи та гинуть.

П’явиця червоногруда
Хлібний жук

Утримувати «чистим» чорний пар допомагає проведення культивації та боронування. На просапних культурах з метою знищення сегетальної рослинності виконують основний обробіток ґрунту, до- та післясходове боронування, а також культивації, під дією яких шкідники гинуть від механічних пошкоджень (дротяники, хлібні жуки та ін.), личинки вивертаються (капустяна та озима совки та ін.) та знищуються птахами.

Сучасна практика вирощування польових культур позитивно оцінює використання мікро- та макродобрив, які, за своєчасного внесення, значно підвищують стійкість рослин до захворювань, сприяють прискоренню процесів росту с.-г. культур та отриманню високих врожаїв. Поряд з цим добрива є токсичними для деяких шкідників і збудників хвороб, тож допомагають зменшити або підвищити стійкість рослин до шкідливих організмів та посилити їх регенераційну здатність. Незбалансоване застосування азотних добрив є однією з причин підвищення щільності на озимій пшениці злакових попелиць і її ураженості кореневими гнилями та борошнистою росою; а кукурудзи — кореневими і стебловими гнилями; соняшнику – білою і сірою гнилями. Фосфорно-калійні добрива підвищують стійкість рослин до багатьох хвороб: злакових — до іржі; цукрових буряків — до церкоспорозу. Калійні добрива підвищують стійкість картоплі до вірусних хвороб.

Правильне чергування культур у сівозміні обме­жує накопичення в посівах шкідників, збудників хвороб і бур’янів – слід враховувати спільні шкідливі організми попередників культури. Ефективність сівозміни полягає в зниженні монофагів та запобіганні нагромадження на полях збудників хвороб, особливо тих, що уражують підземні частини рослини (хлібна жужелиця, горохова зернівка; коренева бурякова попелиця, бурякова нематода, кореневі гнилі, сажка кукурудзи та інші).

Одним з варіантів захисту посівів може бути зміщення строків сівби – проведення посівної кампанії у більш ранні терміни дозволяє зменшити ураженість шкідниками, тому що сходи культури з’являються задовго до моменту появи шкідників, та звести збитки від втрати врожаю до мінімальних. Збирання врожаю в більш ранні строки (у допустимих межах) також допомагає значно знизити кількість шкідників, позбавляючи їх можливості вчасно завершити період розвитку.

Механічний

Даний метод захисту с.-г. культур від шкідників передбачає застосування різних пасток, а також інших механічних засобів – мишоловок, клейових кілець на стеблах рослин, а також безпосереднє знищення шкідливих комах шляхом їх ручного збирання. Метод втратив свою актуальність у великих господарствах, де використовують пестициди. Разом з тим, враховуючи екологічну безпечність для довкілля, набуває широкого розповсюдження у приватному секторі, на присадибних ділянках.

Фізичний

Проводиться знезараження насіннєвого та садивного матеріалу шляхом впливу на шкідливі організми ультра­звуком, радіаційною енергію, електромагнітними полями, нагріванням (сонячне знезаражування або прогрівання в гарячій воді перед сівбою чи садінням) або заморозкою.

Біологічний

Передбачає використання для захисту рослин від шкідливих організмів їх природних ворогів – ентомофагів, розведених у лабораторних умовах (хижаків, паразитів, антагоністів, гербіфагів) та продуктів їх життєдіяльності (антибіотиків, гормонів, феромонів та їх аналогів). При цьому відбувається збереження та збагачення природних популяцій ентомофагів і корисних для захисту рослин мікроорганізмів в агроценозах.

Хімічний

Науково обґрунтоване застосування препаратів хімічної дії, порівняно з іншими способами захисту від шкідливих організмів, забезпечує максимальну технічну і економічну ефективність. Правильне використання пестицидів – справа не тільки важлива, а й дуже складна, адже асортимент препаратів надзвичайно великий і характеризується значним різноманіттям властивостей, призначень, особливостей дії, впливу на людину, тварин і корисні організми, поведінки в навколишньому середовищі та післядії. Для захисту довкілля і людини від негативного впливу пестицидів необхідно дотримуватися всіх регламентів щодо їх застосування.

Інтегрований

Головною метою даного методу захисту є збереження високих урожаїв с.-г. культур внаслідок обмеження рівня чисельності шкідливих видів до економічно невідчутного рівня, тобто коригування співвідношення корисних і шкодочинних організмів. Передбачає гармонічне поєднання всіх видів захисту. Застосування методу можливе лише при регулярному спостереженні за посівами та моніторингом всіх параметрів. Важливо враховувати поріг шкодочинності, що вимірюється кількістю шкідливих об’єктів на квадратний метр та пов’язані з цим витрати на обробіток.

Хлібний жук

Протруєння посівного матеріалу

Знезаражування насіння шляхом протруєння є обов’язковим профілактичним заходом боротьби з хворобами та шкідниками сільськогосподарських культур, спрямованим на підвищення життєздатності та польової схожості. Склад патогенного комплексу насіння включає десятки видів грибів і бактерій. Небезпеку для посівів зернових становлять сажкові хвороби, кореневі гнилі, гельмінтоспоріози, септоріози, фузаріозні гнилі, аскохітоз, біла гниль, оливкова пліснява, іржа, збудники яких передаються насінням або через ґрунт.

Протруювання насіння дає змогу знищити збудників зовнішньої і внутрішньої насіннєвої інфекції, захищає проростки та сходи від ураження патогенами при застосуванні препаратів фунгіцидної дії та від пошкодження шкідниками у разі використання інсектицидів. При виборі протруювача слід враховувати прогноз ураження культури хворобами та пошкодження шкідниками, сортові особливості, погодні умови. Максимального знищення інфекцій на поверхні насіння вдається досягти за проведення обробки за тиждень до сівби. Завдяки протруєнню при відносно невеликих фінансових затратах можна контролювати розвиток шкідливих організмів.

Хлібний жук

Фумігація – запорука збереження врожаю

В аграрному секторі зернових обов’язково необхідний комплекс заходів для збереження врожаю. Використання фумігантних пестицидів є одним з найефективніших методів дезінсекції, враховуючи особливі властивості газоподібних речовин. Всі резервуари для зберігання зернових: елеватори, складські приміщення, або транзитні об’єкти при транспортуванні (контейнери, трюми морських суден, вагони), підлягають обов’язковій фумігації при виявленні шкідників, особливо карантинних об’єктів. Цей метод дозволяє усунути шкідливих комах і кліщів. Для отримання гарних результатів необхідно звертатися до фахівців для проведення аудиту, відбору проб зерна, виявлення шкідників та хвороб.

Використовуючи творчий підхід до вищезазначених методів та застосовуючи їх у виробництві, ми можемо зберегти наш урожай та довкілля.

Р.А. ВОЖЕГОВА, академік НААН
А.М. ВЛАЩУК, кандидат с.-г. наук, с.н.с.
О.С. ДРОБІТ, кандидат с.-г. наук
Інститут зрошуваного землеробства НААН
А.В. ДРОБІТЬКО, кандидат с.-г. наук, доцент
Миколаївський національний аграрний університет


ЧИТАЙТЕ В ЭТОМ ЖЕ НОМЕРЕ: