Ефективні рішення контролю хвороб та шкідників на сої

1 июня 2021 г. опубликовано в журнале: AgroONE №67

Статьи Агротехнологии Ефективні рішення контролю хвороб та шкідників на сої
хвороб

При вирощуванні сої вкрай важливим є належний контроль хвороб та шкідників, які можуть суттєво знижувати урожайність бобової культури. Особливо за інтенсивної технології вирощування сої, контроль хвороб та шкідників має бути обов’язковим агрозаходом. Як ефективно проконтролювати «небажаних гостей» на культурі, ознайомимося на основі дослідних випробувань та практичного досвіду успішних господарств. Для того, аби застосувати той чи інший фунгіцид, потрібно правильно та своєчасно ідентифікувати хворобу. Нині на території України через насичення площ під соняшником, особливо страждає і соя, адже ці культури мають спільні хвороби.

Склеротиніозний натиск

Біла гниль, або склеротиніоз, проявляється у фазі наливання бобів, уражує надземні частини рослини. Стебла вкриваються білим войлочним нальотом, загнивають, рослини в’януть; гілки, листки та боби засихають. На уражених органах грибниця потовщується у склероції. Захворювання є особливо шкодочинним в умовах прохолодного вологого клімату. Збудник зберігається на рослинних рештках, насінні; склероціями – у ґрунті, стеблах, насіннєвій масі (як шкідливий домішок). Сильніше уражуються загущені посіви при холодній сирій погоді у серпні, зокрема, фуражні сорти сої.

Фузаріозна загроза

Фузаріоз проявляється на сходах і дорослих рослинах сої у вигляді загнивання проростків і сходів, в’янення рослин, побуріння і загнивання коренів і стебел, ураження бобів і насіння. На насінні, що проростає, спостерігається три типи ураження: насіння загниває і не утворює паростків, на ньому з’являється біло-рожевий наліт; проростки нерівномірно товщають, деформуються і гинуть після виходу на поверхню; на сім’ядолях з верхньої і нижньої сторін утворюються бурі округлі глибокі виразки з наступною появою на них у вологу погоду рожевого нальоту з яскраво-рожевими подушечками. Уражені тканини сім’ядоль, кореневої шийки і коренів розм’якшуються і рослини, як правило, гинуть. Тільки у сортів з підвищеною стійкістю до фузаріозу формуються додаткові корені вище ураженої частини підземного стебла, такі рослини виживають, іноді навіть плодоносять.

хвороб

У період цвітіння і початку утворення бобів, а в окремих випадках значно раніше, з’являється пожовтіння, згортання з країв, засихання й опадання листків, стебло в кореневій шийці набуває темно-коричневого забарвлення, у результаті чого рослина в’яне. У вологу погоду в основі стебла виникають оранжево-рожеві подушечки. Ознакою фузаріозу слугує також знебарвлення стулок бобів з утворенням на них у вологу погоду жовтогарячого нальоту. Зерно в уражених бобах формується щупле, часто зі зморшкуватою оболонкою, а у вологу погоду – з біло-рожевим нальотом. Таке зерно втрачає схожість або дає уражені сходи.

Збудники фузаріозу зустрічаються у ґрунті і на різних рослинних залишках. При погіршенні умов для росту і розвитку рослин (знижена температура і висока вологість при посіві) гриби рясно розростаються і переходять на паразитичний спосіб життя.

Борошниста небезпека

Пероноспороз, або несправжня борошниста роса, уражує багато важливих сільськогосподарських культур, зокрема сою. Патоген у природних умовах є досить мінливим, у США описано понад 30 його фізіологічних рас. Гриб уражує насіннєву оболонку і сім’ядолі, а також листя сої в процесі вегетації. Унаслідок сильного розвитку хвороби врожайність знижується на 50–60, схожість насіння — на 30, маса 1000 насінин – на 6–10%. Первинним джерелом інфекції є ооспори та міцелій гриба, які містяться на поверхні насіння або під шаром клітин насіннєвої оболонки. Заражене насіння стає матовим, білуватим, втрачає притаманний йому блиск.

Спочатку ознаки хвороби проявляються на сходах у вигляді кутастих блідо-зелених або жовтуватих плям на листках, які поступово буріють. На місцях цих плям на нижньому боці листків формується сірувато-фіолетовий павутинний наліт. Уражені листки поступово відмирають. На зелених бобах також з’являються блідо-зелені плями, які з часом біліють. Хвороба особливо шкодочинна на зрошуваних посівах, оскільки інтенсивно поширюється за наявності краплин вологи.

Вузькоспеціалізований грибок

Церкоспороз найбільшої шкоди завдає при зараженні насіння, коли гриб проникає через стулки бобів або проїдені шкідниками отвори та виразки. На поверхні насінини утворюються фіолетово-сірі плями відмерлої тканини. Збудник дуже розповсюджений, є вузькоспеціалізованим патогеном сої. Оптимальні умови для розвитку хвороби виникають при різких коливаннях температури в межах від 10 до 20оС та інтенсивних опадах у період наливання насіння. Інфекція зберігається на рослинних рештках, передається насінням. Менше уражуються скоростиглі сорти, які встигають сформувати урожай до настання холодів.

Зростаючий септоріоз

З розширенням посівних площ сої також все більшого поширення і шкодочинності набуває септоріоз, або іржава плямистість, що уражує вегетативні органи рослин та насіння, спричиняючи найбільшу шкоду листовому апарату. Дрібні чисельні плями іржасто-бурого кольору зливаються у великі суцільні бурі плями. Хвороба розвивається в липні при температурі повітря вище 25оС та відносній вологості 85-90%. Джерелом інфекції служать рештки сої. Збудник зимує на рослинних рештках, зберігається на насінні.

хворобБактеріальний виклик

Бактеріоз, або бура кутаста плямистість, уражує сім’ядолі, стебла, рідше боби. На листках проявляється у вигляді дрібних кутаcтих плям, які збільшуються в розмірах. Бактерії переносяться на культурну сою вітром, дощами з різних бобових рослин. Збудник зберігається на рослинних рештках протягом одного року.

Так, найкращим запозиченим прикладом є виробнича практика, яку можна почерпнути у ТОВ «СП «Агродім» (Чернігівська обл.). Тут вирощують сою, залежно від року, на площі 1200-2800 га.

Амістар у пріоритеті

Фунгіцидну обробку в господарстві застосовують, зазвичай, двічі. Першу — у фазі трьох-чотирьох трійчастих листків у культури — препаратами лінійки Амістар, які використовують також на зернових колосових та соняшнику. Причому цю обробку проводять з додаванням бору та молібдену. Також на деяких полях застосовують комбінацію препаратів Амістар + Абакус, яка теж показує високу ефективність. Непогано працює й Аканто Плюс. При другій фунгіцидній обробці, у період середини цвітіння культури, використовують Фундазол. Якщо використати Амістар двічі, то результат взагалі буде чудовим. Також у господарстві порівнювали ефективність Амістар, Абакус та Аканто Плюс, і в умовах Чернігівщини краще проявив себе фунгіцид Амістар.

Фунгіцидом по градобою

Також тут стикалися з ситуацією, коли соя підпадала під вплив градобою, який спричинював пошкодження листків. І в такому разі, як зазначають спеціалісти господарства, цій біді зараджував Амістар — його використання у підвищених нормах сприяло загоєнню невеликих пошкоджень листків у культури. До того ж на площі, де застосовували цей препарат, відзначали навіть підвищення врожайності на 2 ц/га порівняно з полями, де сою обробляли іншими фунгіцидами.

Фізіологічний ефект. Позаторік на сої особливого прояву набула така хвороба, як церкоспороз. Попри те, що це «спеціалізоване» захворювання цукрових буряків, але у вологі роки воно може уражувати й сою. Також виникали іржа, септоріоз та інші характерні хвороби, що проявляються у період вегетації сої. Найкращим рішенням у такому разі буде застосування Амістар Екстра у нормі 0,5-0,75 л/га. Перше внесення фунгіциду рекомендується у фазі бутонізації (перед цвітінням), друге — після цвітіння. Окрім фунгіцидної дії, Амістар Екстра проявляє чудовий візуальний фізіологічний ефект, який на практиці виражається прибавкою урожаю. Таким чином, застосовуючи інноваційні препарати на сої, ви отримаєте здорові посіви, які забезпечать планову врожайність.

Вибір проти хвороб

Загалом, на сьогодні для захисту сої рекомендовано такі фунгіциди як Абакус, мк.е. (піраклостробін, 62,5 г/л + епоксиконазол, 62,5 г/л); Амістар Екстра 280 SC, к. с. (азоксістробін, 200 г/л + ципроконазол, 80 г/л); Бенорад, з.п. (беноміл, 500 г/кг); Імпакт К, к.с. (флутріафол, 117,5 г/л + карбендазім, 250 г/л); Колосаль Про МЕ (пропіконазол, 300 г/л + тебуконазол, 200 г/л); Коронет 300 SC, к.с. (тебуконазол, 200 г/л + трифлоксістробін, 100 г/л); Ламетил, з.п. (беноміл, 500 г/кг); Фітал, в.р.к. (фосфіт алюмінію, 570 г/л + фосфориста кислота, 80 г/л); Фортеця ЕС, (тебуконазол, 250 г/л), Аканто Плюс 28 та інші. Тому, вирощуючи сою, не варто економити на фунгіцидних обробках, адже в залежності від того, як складуться умови розвитку хвороб, втратити ви можете набагато більше.

Шкідники варті уваги

Шкідників на сої також не потрібно недооцінювати, адже втрати врожаю зерна через їх пошкодження можуть сягати 30-40%. Але у сприятливі для свого розвитку роки шкідники здатні знищити навіть до 90% урожаю. Їх чисельність і шкідливість на сої проявляється у різній мірі впродовж усього вегетаційного періоду, і за роками дуже змінюється. Найчастіше спостерігається шкода від комплексу видів комах, що з’являються на посівах одночасно. У посушливі роки їх шкідливість помітніша. Найбільш вразливими для рослин є початкова фаза розвитку – проростання насіння та сходи, період закладання генеративних органів, фази наливання й визрівання зерна. Найвищу шкоду шкідники сої завдають у Степу, дещо менше – на півночі Лісостепу.

хвороб

Не втрапити у павутину

На сьогодні найбільш небезпечними шкідниками на сої є звичайний павутинний кліщ. З року в рік, по всій території України складається доволі складна ситуація з павутинним кліщем на посівах сої. По сьогоднішній день існує багато агровиробників, які не можуть його вчасно, а то і правильно ідентифікувати, оскільки ніколи не стикалися з симптомами ураження, часто-густо плутаючи їх з певними хворобами. Окремі господарства боролися з цим шкідником багатьма препаратами, як правило з групи фосфорорганіки та піретроїдів, так і не отримавши в кінцевому результаті планованої урожайності на рівні трьох тонн. Внаслідок шкодочинності кліща такі агровиробники мали близько 1,5 т/га – і для більшості це було за щастя. Для того, аби правильно контролювати звичайного павутинного кліща, необхідно також знати його біологію та особливості розвитку. Найбільша шкодочинність павутинних кліщів проявляється у посушливі роки, а найвища — у серпні. Але це ще не все, специфіка боротьби з цим шкідником полягає в тому, що так як він перебуває на нижній пластинці листкової поверхні, і для того, аби його там «дістати», потрібно туди «задути» робочий розчин, або … підібрати ефективний інсектицид.

Також у фазу формування – достигання бобів культури на посівах з року в рік фіксують люцернову та бавовникову совок, чортополохівку, клопів-сліпняків, звичайного павутинного кліща. За характером пошкоджень відмічені вигризи дірок у стулках бобів, червоточини, частково чи повністю з’їдене насіння, що характерно для домінантного за шкідливістю фітофага — акацієвої вогнівки.

Акацієва вогнівка

Починаючи з другої декади червня, спостерігається літ метеликів та відкладання самицями яєць на рослини. Гусінь першої генерації починає пошкоджувати боби на початку липня та заляльковується до середини серпня. Імаго другої генерації починає літ у третій декаді липня, активно відкладаючи яйця, а гусінь з’являється на початку серпня і шкодить до кінця першої вересневої декади. Заляльковування гусені другої генерації починається на початку вересня.

Досліди з контролю совок

Рядом наукових установ та деякими агрогосподарствами протягом тривалого часу на сої були випробувані ряд препаратів та визначено їх польову ефективність.

На дослідному полі державного підприємства «Дослідне господарство «Каховське»» на Херсонщині вивчали ефективність препаратів: Кораген, 20 к.с. (0,15 л/га), Борей, к.с. (0,14 л/га), Драгун, к.е. (1,2 л/га), Золон, 35 к.е. (2,5 л/га) — проти комплексу листогризучих совок на зрошуваній сої.

Об’єктами для вивчення інсектицидних властивостей Кораген були листогризучі совки: бавовникова, люцернова, совка-гамма та капустяна. Домінуючими серед них були перші три види совок (42,3; 30,6 і 19,7% відповідно). Протягом вегетаційного періоду сої ці шкідники розвиваються в двох-трьох генераціях.

хвороб

Чисельність комплексу листогризучих совок перед випробуванням інсектицидів становила 7,2-10,3 екз./м2, які пошкодили 3-4% рослин у слабкому ступені. Результати проведених обліків, на третій день після хімічних обробок, показали, що чисельність гусениць совок істотно зменшилася на всіх варіантах досліду. Найкращу ефективність захисту (100%) одержано на варіанті із застосуванням Кораген, 20 к.с. (0,15 л/га). Дещо менший рівень загибелі совок було зафіксовано від використання Борею, к.с. (96,4%). За застосування інсектицидів Золон, 35 к.е., і Драгун, к.е., чисельність шкідників зменшилась, відповідно, на 90,3 і 85,2%.

Спостереження за дією інсектицидів на розвиток листогризучих совок свідчило, що Кораген, 20 к.с., та Борей, к.с., ефективно контролювали чисельність гусениць совки-гамма, бавовникової, люцернової, капустяної та С-чорне на всіх стадіях розвитку, тобто як молодшого, так і старшого віків. На варіантах з обробкою Золон і Драгун строк ефективної дії препаратів був вдвічі менший. Крім знищення гусениць листогризучих совок, Кораген зменшує чисельність лучного метелика та павутинних кліщів, а також має овіцидну дію.

Сергій Іваненко


ЧИТАЙТЕ В ЭТОМ ЖЕ НОМЕРЕ: