Оформлювувати чи не оформлювати право власності на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку

1 июня 2021 г. опубликовано в журнале: AgroONE №67

Статьи Законодательство Оформлювувати чи не оформлювати право власності на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку
земель

Останнім часом жителі міст, сіл, селищ все більше задаються питанням, чи стосується їх вимога законодавця щодо оформлення права власності на земельну ділянку до 1 січня 2025 року на земельні ділянки, якими вони користуються для обслуговування будинку.

Закон України «Про виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» є спеціальним законом, що регулює правовідносини саме щодо паїв, тож вимогу оформлення права власності на земельну ділянку, що знаходиться у користуванні власника нерухомого майна (земельна ділянка, що відноситься до земель житлової забудови) до 1 січня 2025 року, цей закон не містить.

Відповідно до статті 377 Цивільного кодексу до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, установлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Отже, якщо будівля придбана давно, коли кадастровий номер земельної ділянки не був суттєвою умовою правочину, а відтак нотаріус міг посвідчувати такі правочини, то згідно до ст. 377 Цивільного кодексу, до нового власника будівлі перейшло і право користування такою земельною ділянкою.

Земельним кодексом України передбачено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі:

а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

б) безоплатної передачі з земель державної і комунальної власності;

в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування;

г) прийняття спадщини;

ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Земельним кодексом також визначено, що громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом.

Тож, такий користувач земельної ділянки не може вважатися таким, що відмовився від одержання земельної ділянки для обслуговування житлового будинку.

Але це не означає, що і не потрібно оформлювати право власності на такі земельні ділянки, адже окрім норм земельного законодавства у нас ще є і податкове законодавство, норм якого необхідно дотримуватись.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу використання землі в Україні є платним. Об’єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Податковий кодекс України визначає, що  земельний податок  – це обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а  плата за землю  – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної

власності.

Контролюючий орган проводить нарахування податкових зобов’язань з плати за землю індивідуально для кожної фізичної особи, окремої земельної ділянки на підставі даних Державного земельного кадастру.

Звісно, до Державного земельного кадастру така інформація може бути внесена лише після формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номеру.

Але, знову ж таки, це не означає, що можна нехтувати вимогами контролюючих органів, допоки земельна ділянка не внесена до Державного земельного кадастру, тобто не оформлено належним чином право користування нею.

Адже Земельний кодекс України також передбачає відповідальність за порушення норм земельного законодавства, серед яких і приховування від обліку і реєстрації та перекручення даних про стан земель, розміри та кількість земельних ділянок, і ухилення від державної реєстрації земельних ділянок та подання недостовірної інформації щодо них.

Громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення.

Наразі, відсутнє поширення такої практики притягнення до відповідальності за неоформлення земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, але, на мою думку, не слід зволікати, адже податки на землю – це джерело доходів кожної громади.

Керуючий партнер Адвокатського бюро «Вікторія Кур’ян та партнери» – адвокат Вікторія Кур’ян
св. №000339 від 15.05.19 р.


ЧИТАЙТЕ В ЭТОМ ЖЕ НОМЕРЕ: