Обприскування вночі: як то кажуть, «є нюанси…»

1 июня 2021 г. опубликовано в журнале: AgroONE №67

Статьи Агротехнологии Обприскування вночі: як то кажуть, «є нюанси…»
Обприскування

Обробіток посівів пестицидами вночі у спекотну погоду дозволяє уникнути негативного впливу високої температури та низької вологості повітря на «тривалість життя» крапель робочого розчину.

Чим спекотніше та сухіше повітря, тим швидше випаровується волога. У спеку дрібні краплі розчину висихають вщент ще у повітрі  на відстані 20-30 см від штанги обприскувача, об’єм великих крапель (понад 300 мікрон) зменшується у декілька разів під час їхньої нетривалої подорожі від розпилювача до рослини.

Вночі температура повітря нижча, а його вологість – вища, аніж вдень. Саме тому з кінця травня до початку вересня на Півдні України чимало аграріїв вносять пестициди з вечора до ранку. Але, на жаль, обприскування вночі не гарантує рівномірного нанесення робочого розчину. Та не виключає знесення пестициду за межі оброблюваної ділянки.

Які чинники негативно впливають на ефективність нічного обприскування при відсутності вітру та «ідеальному» співвідношенні температури і вологості повітря?

Перша проблема  –  роса

Роса виникає внаслідок зниження температури повітря: тепле повітря при контакті з холодною поверхнею (ґрунт, рослини) остигає та не може втримати певну частку водяної пари. «Зайва» волога конденсується краплями на листках рослин. Краплі роси та краплини робочого розчину можуть об’єднуватися (відбувається коалесценція). Крапля рідини, яка утворилися з декількох малих крапель, занадто велика та важка, тому не утримується на поверхні рослини та падає на землю. Разом з вологою на землю стікають розчинені у робочому розчині діючі речовини пестицидів та добрив. Як то кажуть, «що впало, то пропало…». Падає та пропадає інколи майже половина гектарної норми препаратів.

Чи можна передбачити появу роси?

Можна. Чим вища вологість повітря, тим вища температура, при якій випадає роса. Та навпаки. Наприклад, при температурі повітря +20°С та вологості 30% конденсація вологи відбувається при локальному охолодженні повітря до +1°С. При температурі+20°С та вологості 50% роса випадає при охолодженні повітря  до +8,7°С. При вологості 80% перші краплі роси з’являться при охолодженні повітря до 16,2°С.

Відповідно, при низькій вологості теплого повітря роса утворюється лише при значному (понад 12°С) перепаді денної і нічної температур. Якщо вологість теплого повітря понад 70%, роса випадає навіть при незначному (в межах 5-7°С) зниженні температури. Тому появу роси можна передбачити, якщо використати показники з прогнозу погоди для певної місцевості: вологість повітря вдень, температура повітря вдень, температура повітря вночі. Значний контраст між очікуваною температурою повітря вдень та вночі, при відносно високій (понад 60%) вологості, майже стовідсотково гарантує появу роси.

Комбінація вологості повітря при певній «початковій» температурі та температура охолодження, при якій розпочинається конденсація вологи, має назву «точка роси». Існують схеми та таблиці, які дозволяють визначити умови випадання роси у певних умовах.

Чи можна проводити обприскування «по росі»?

Якщо роса рясна, обприскування краще відкласти, поки краплі води на рослинах не висохнуть. Якщо роса «слабенька», обробіток можна провести, але потрібно підвищити концентрацію препаратів та зменшити норму витрати робочого розчину до мінімуму. Доцільно використовувати дрібнодисперсне розпилення розчину: дрібні краплі концентрованого робочого розчину розчиняються в росі. Так можна уникнути утворення занадто великих крапель та втрат робочого розчину через стікання рідини з рослин на ґрунт.

Помірна роса, при правильно визначеній нормі та розмірі крапель робочого розчину,не погіршує, а навпаки, підвищує результативність обприскування. Робота «по росі» зменшує ймовірність опіків при проведенні позакореневих підживлень.

Обприскування

Друга проблема  –  температурна інверсія

Друга проблема при обприскуванні після заходу сонця — температурна інверсія. Зазвичай температура повітря зменшується відповідно з віддаленням від поверхні землі, тобто чим вище «до неба», тим холодніше повітря. Приземний шар повітря теплий тому, що нагрівається тепловим (інфрачервоним) випромінюванням ґрунту. А ґрунт, у свою чергу, нагрівається сонячними променями.

Тепле повітря легше, аніж холодне, тому піднімається вгору. Висхідні потоки «перемішують» приземний шар атмосфери та утворюють рух повітряних мас. Вночі поверхня ґрунту остигає, градієнт температури зменшується, рух повітря припиняється. Саме тому після заходу сонця вітер «засинає».

Обприскування посівів у період нічного «затишшя» виключає бічний знос крапель, а відносно повільне випаровування вологи забезпечує необхідний запас часу для поглинання рослинами діючих речовин з крапель робочого розчину.

Але інколи температура приземного шару повітря виявляється нижчою, аніж повітря над ним. Причини можуть бути різні: різке охолодження ґрунту вдень через рух мас холодного повітря, недостатній нагрів ґрунту в денний час у хмарну або туманну погоду, інтенсивне охолодження поверхні ґрунту в ясну безхмарну ніч. Але наслідки є однакові: поверхня ґрунту не нагріває, а охолоджує повітря в приземному шарі.

Через те, що щільність холодного повітря більша, аніж теплого, приземний шар залишається нерухомим доти, поки сонце не нагріє ґрунт. При низькій дельті Т (відносної швидкості випаровування при певній температурі) дрібні краплі робочого розчину «зависають» у приземному шарі повітря. Краплі через деякий час «приземляються», але зовсім не там, де необхідно.

Бічний (ламінарний) рух повітря переносить «туман» з дрібних крапель робочого розчину за межі обробленого поля. Рух «туману» непередбачуваний, він може рухатися на кілька кілометрів або обмежитися парою десятків метрів. Де він остаточно залишиться та на яких саме ділянках випадуть краплини розчину пестициду, передбачити нереально. Так само, як і наслідки знесення.

Як передбачити ймовірність інверсії?

Метеорологи радять порівнювати показники температури повітря трохи вище (близько 10-15 см) від рівня ґрунту та на висоті кількох (3-5) метрів. Якщо температура приземного шару нижча за температуру верхнього шару повітря  на 1°С, інверсія почалася!

Візуальними ознаками інверсії є горизонтальний (паралельний поверхні землі) рух диму та/або випадання роси ввечері після заходу сонця. Якщо до вечора розсіялися купчасті хмари та очікується холодна ясна (безхмарна) ніч, існує висока ймовірність температурної інверсії. У таких обставинах ризикувати не варто, і обробку краще перенести на ранок. Занадто поспішати вранці не потрібно – перед сходом сонця температура найнижча, а поверхня ґрунту ще не розігрілася сонячним промінням. Як то кажуть, «поки сонце зійде, роса очі виїсть». Тому краще почекати дві години після сходу, коли відновиться циркуляція повітря та зруйнується приземний шар холодного повітря.

Олександр Гончаров


ЧИТАЙТЕ В ЭТОМ ЖЕ НОМЕРЕ: