Терміновий репортаж про кліматичні зміни: продовження екстремальних років – людству з цим жити… Та аграрії не здаються!

6 октября 2020 г.
Статьи Решение Терміновий репортаж про кліматичні зміни: продовження екстремальних років – людству з цим жити… Та аграрії не здаються!
клімат

Ольга Бабаянц,
докторка біологічних наук, с.н.с., завідувачка відділу фітопатології і ентомології СГІ-НЦНС, журналістка Національної спілки журналістів України.


Двадцять п’ятого вересня 2020 року у місті Балта Одеської області пройшов круглий стіл «ВИРОЩУВАННЯ МИГДАЛЮ В ПРОМИСЛОВИХ САДАХ УКРАЇНИ. ПЕРСПЕКТИВИ І РИЗИКИ».

Подія ця знана, модератором  заходу був Бабанський Василь Маркович, віце-президент ВГО «Українська горіхова асоціація». Про цю подію буде репортаж у листопаді, бо саме за круглим столом підняли надто важливі питання просто вселенського масштабу, які потребують негайного розгляду та прийняття певної низки рішень.

Отже, за круглим столом зупинилися на питаннях зміни клімату. Спікер – Степаненко Сергій Миколайович, доктор фізико-математичних наук, професор, ректор Одеського Державного екологічного університету – зробив дуже цікаву та важливу презентацію «Зміна клімату та її вплив на життєдіяльність людини». Я, Ольга Бабаянц, у своєму спічі також зупинилася на актуальних питаннях змін клімату в Україні та їх впливу на традиційне землеробство.

Червоною стрічкою круглого столу було гасло щодо спасіння довкілля, водойм з прісною водою, стану підземних вод, підняття рівня води та взагалі – планетарні зміни клімату. Реаліями є те, що на 2 градуси піднялася середньорічна температура повітря, зменшилася кількість опадів, що свідчить про те, що нас очікує посилення осушливості клімату. Ну а головне: ми приблизилися до створення зони напівопустелювання.

клімат

Хочу процитувати деякі частини презентації пана Степаненка, адже від розуміння цих проблем буде залежати майбутнє людства, та, конкретно, сільського господарства.

1 У найближчі 30 років Одеську область очікує подальше посилення тенденції щодо підвищення середньорічної температури повітря. А головним є те, що левова доля цього потепління припадає на осінньо-зимовий період.

■ це є ознакою того, що якщо людство не почне проводити усі заходи, які будуть дієвими для стабілізації температури повітря, сценарій для населення Землі буде вкрай невтішним.

2 На Одещині у найближчі 30 років очікуємо зменшення кількості опадів на 15-20%. До речі, більша частина опадів випадатиме у зимовий період, а за вегетаційний період сума опадів цілком може зменшитися на 30-40%.

■ останніми роками за змін клімату спостерігається зменшення продуктивної та загальної кількості опадів.

Погано те, що опади наразі змінюються у бік непередбачуваності. Часто дощі бувають катастрофічними з тяжкими наслідками, що є непродуктивним. Бувають продуктивними, але дуже скудними та незначними.

3 Протягом майбутніх 30 років Одеську область очікує посилення посушливості клімату. У гідрологічному плані території області переходять у напівпустельну зону. Аграрії повинні зрозуміти, що в агрометеорологічному плані території області переходять у зону сухого землеробства.

■ цей виклик природи є ключовим для майбутніх років планети. Найбільш не захищеними є аграрії. Саме наразі ще можливо певним чином виправити ситуацію, що склалася. Повернення до зрошення з чіткими знаннями коли, скільки та наскільки продуктивними будуть ці дії. Створення спеціальних резервуарів, де буде зберігатися запас води.

4 Перелічені вище тенденції призведуть до зростання у найближчі 30 років вірогідності посух у Одеській області, як у весняно-літній, так і у літньо-осінній період. Кожен другий рік – потенційно буде з посухою.

■ важливим для збереження та призупинення періоду посухи є наявність сортів озимини, що виявлятимуть імунні властивості – сорти з підвищеним рівнем групового імунітету. Наукова робота щодо створення таких сортів вже проводиться фітопатологами, генетиками тощо.

5 У зв’язку з вище перерахованими проблемами, у сільському господарстві Одещини повинні здійснитися значні структурні зміни, що спрямовані на адаптацію до нових викликів землекористування та агровиробництва.

■ аграрії повинні на повну силу впрягтися у роботу та здійснювати усі можливі запобіжники для створення зрошення, органічних ферм, технологій вирощування пшениці, ячменю за новими викликами природи. Ключовий момент: існують унікальні сорти, котрим не достає свободи та з них можна робити будь-яку органічну продукцію.

Я не хотіла, але доведеться засмутити всіх жителів України (як і усі зерносіючі країни), що метеорологічні умови прийдешнього часу значно змінять хід розвитку і технологічні прийоми посіву озимих культур. Дещо забута вже посуха 2019 року виглядатиме надто просто у порівнянні з проблемами року 2020-2021. Очікуваними будуть як надзвичайно посушливі періоди у найнебезпечніші моменти для розвитку рослин, так і досить тривалі, але не продуктивні проливні дощі, сильні вітри, торнадо, смерчі. Вважаю, що на певний час можемо забути, що таке дійсно холодна зима, адже за температурними параметрами вона не буде дуже холодною, навіть навпаки, часто з постійними плюсовими теплими днями. На нас чекає довгий теплий осінній період з включеннями одно-дводенних приморозків з коливаннями температури зі зниженням та потеплінням, що поступово плавно перейде у теплу так звану «зиму».

клімат

На жаль, констатуємо, що майже всі кліматично-проблемні ситуації людство «замовляло». Своїми закритими очами, коли треба було не мовчати, а включатися у боротьбу щодо спасіння довкілля, яке вже стояло на межі  загибелі і це є об’єктивною реальністю, своїм засміченням планети, ігноруванням збільшення кількості парникових газів.

Через надзвичайні погодні умови, що складалися протягом часу до посіву, місяців посухи та можливості сильних дощів, посів буде важким. Але, як закляті оптимісти, ми повинні вірити, що за використання знань і досвіду, керуючись технологічними регламентами, ми повинні отримати хороші сходи озимих колосових. Надранні (вересневі) посіви пшениці у сухий ґрунт – це є ризикованою дією. Значна кількість комах наразі зосереджується на полях, живлення для них не вистачає, тому сходи, що повиходили, поїдаються шкідниками нещадно.

Шкідливі комахи цього року можуть шкодити на посівах з осені, за умов теплої та сухої погоди. Нищити проростки будуть ґрунтові шкідники – совки декількох видів, традиційно хлібний турун, дротяники тощо. Частково знизить шкоду від комах використання інсектицидного протруйника, якщо це було зроблено. Адже цим заходом ми забезпечуємо безпеку насінини та паростків протягом осінньої вегетації. Передбачаю досить масивний літ злакових мух та цикадок. За появою комах-шкідників потрібно слідкувати, простіше – за допомогою жовтих пасток, адже не можна пропустити критичний період льоту. Якщо чисельність наземних комах буде за пороговою, необхідним буде проведення інсектицидної обробки по культурі. Наразі орієнтири для хорошого посіву пшениці у посушливих умовах – перша поява вологи від туманів.

Зміщення сівби повинно бути у межах 5-10 до 15 жовтня. Якщо будуть більш-менш сильні сходи, необхідно наглядати за розвитком рослин. Оптимального посіву озимого ячменю можна буде досягнути, коли глибина посіву буде у діапазоні від 2-3 см, не більше. А строки сівби для ячменю – з 5 до 25 жовтня.

На полі, де почався етап проростання та появи 3-5 листочків, обов’язковим є проведення експертизи щодо бур’янів, що є присутними на полі. Якщо кількість бур’янів незначна, та це не є берізка та осоти, гербіцид можна не застосовувати. На цьому етапі пшениця є лідером за живленням. Вже на 14-ту добу після появи сходів обов’язковим є проведення контролю якості початкового старту кореневої системи. Дуже важливим показником є те, скільки корінців утворилося крім основного кореня. Якщо корінці слабкі і немає прогресу в розвитку, тоді необхідно підготувати морфорегулятори (комплекс meso-MG, CA, S і мікроелементів (Fe, Cu, Mn, B, Mo)), уникаючи при цьому амінокислот та фульвокислот за явної посухи. За ослаблених посівів важливо додати фізіологічної активності рослинам та надати їм елементів стресостійкості. Кожен з перерахованих елементів виконує певні функції, за відсутності одного чи іншого серед них можливості рослин протистояти абіотичним та біотичним стресам різко знизяться, що треба враховувати за напружень абіотичної та біотичної природи.

На тлі посухи проглядається тенденція пізньої появи збудників хвороб, які можуть заважати здоров’ю рослин пшениці і ячменю. Останніми роками суттєво зменшилася кількість листостебельних хвороб на пшениці, що дуже часто дає можливість не застосовувати фунгіциди. Якщо раніше кожні два-три роки стабільно виникали  епіфітотії бурої іржі пшениці, кожні три-чотири роки пшениця страждала  від епіфітотії борошнистої роси, то наразі збудників цих захворювань виявити часто неможливо.

Частково тут є вплив посухи. У рази знизилася поширеність вірусу жовтої карликовості ячменю (ВЖКЯ) відносно минулих років. Як запобіжний захід проти розвитку кореневих гнилей є саме відмова від такого попередника як стерня. Найбільш вірним захистом від збудників хвороб, шкідників, бур’янів тощо є система чистих або сидеральних парів. Це дуже важливий крок до майбуття. Моя думка – лише відказ від формули монокультури (стерня по стерні, як приклад) може зменшити інфекційне навантаження патогенів.

Традиційно проблемними будуть поля пшениці і ячменю (у меншому випадку) по соняшнику. В останні роки, ігноруючи сільськогосподарські закони щодо попередників, спостерігається чітке зниження врожайності пшениці, що посіяна по соняшнику. Чому це? Соняшник і пшениця опинилися у лещатах однакових захворювань (кореневі гнилі, фузаріоз листя, альтернаріоз тощо), тому й патогени працюють жорстко. Щодо бур’янів, питання поки не має відповіді. Взагалі найбільш раціональним є застосування гербіциду з осені, але за такої жорстокої посухи можливим буде перенесення гербіциду на весну. Але вибір гербіциду повинен бути зроблений за визначення видового різноманіття шкідливої рослинності.

Водночас застерігаю, якщо під культуру не вносили необхідну кількість макродобрив, застосування РРР може мати зворотній ефект. Я часто порівнюю цей фактор з таким, як людський організм послабити недостатнім харчуванням і у цей же час примусити їсти вітаміни. Адже окрім шкоди більше нічого не буде.

клімат

Посуха, що цілком можлива у період посіву озимих пшениці та ячменю, диктує свої правила. Тому стосовно здоров’я насіння та осінньої вегетації озимих періоду 2020-2021 усім сільгоспвиробникам потрібно прислухатися до фахівців.

Слід зазначити, що за посушливих умов насіння, що потрапить у ґрунт, повинно мати певну кількість запобіжників, аби протриматися від 3-х до 6-ти місяців без вологи у сухому ґрунті, потім прорости та подолати збудників хвороб та можливе нашестя шкідників. Тому насіння повинно бути здоровим, обов’язково крупним або середнім за крупністю, а бажано, ще й з повноцінною масою 1000 насінин, тоді як щупле насіння у важких умовах посухи не протримається протягом такого тривалого часу.

Так складається, що останніми роками для захисту насіння озимих пшениці і ячменю від шкідливих організмів у передпосівному протруєнні насіння ми до фунгіциду та інсектициду додаємо ще й морфорегулятори, тобто речовини, які впливають на фізіологію розвитку рослин. Адже не завжди ми маємо вологу у ґрунті, посуха призводить до ряду проблем, тому повернення до питань фізіології є на часі. Для отримання достойних врожаїв необхідно дотримуватися усіх технологічних прийомів, аби посіяне насіння мало можливості за умови достатнього зволоження спокійно проростати, а за відсутності вологи у змозі буде дочекатися її через тиждень, місяць, декілька місяців, поки зловить продуктивну вологу.

Саме морфорегулятори можуть спрацьовувати на розвиток рослин у таких жорстких умовах. До речі, нинішній рік чітко показав нам усім, що навіть за повної відсутності ґрунтової вологи, знаючи фізіологію рослин, можна отримати врожай на рівні 4.5 т/га по попередниках та до 8.5 т/га по парах. Так звані рострегулюючі препарати можуть стримувати момент проростання, якщо ґрунт є сухим, а за появи хоча би крапельної вологи включають старт для розвитку, перш за все, кореневої системи. Доведено експериментально та практикою, що добре розвинута коренева система перед розвитком листової надземної маси призводить до правильного та рівномірного росту рослин.

Підсумовуючи репортаж, вважаю за необхідне звернутися до усього людства з проханням стати на бік відновлення зрошення, повернення до вирощування лісосмуг, що є найбільш необхідним для знищення повітряної ерозії з метою зменшення кількості пилових бурь. Також є необхідним для аграріїв передивитися технології вирощування сільгоспкультур.

Як завжди з Вами – Ольга Бабаянц