Посуха тривоги нашої

7 октября 2020 г.
Статьи Агротехнологии Посуха тривоги нашої
Посуха

Як аграрна галузь працює в умовах стихійного лиха


Посушливе літо призвело до колосальної посухи на Півдні та у Центрі країни, аграрії підраховують збитки, а держава шукає, як допомогти галузі. Не виключено, що подібні посушливі роки будуть повторюватися постійно, і агровиробникам доведеться працювати в умовах, які нагадують африканську савану.

Підраховуємо збитки

Хоча спекотливе літо завдало серйозного удару по врожаю, але нищівним його назвати важко. За підрахунками уряду, врожай прогнозується на 7 мільйонів тонн менше ніж торік. Мінекономіки знизило прогноз урожаю зернових у 2020 році із 70 до 68 млн тонн за рахунок показників по кукурудзі, яка найбільше постраждала від посухи. Мінус хоч і великий, але не смертельний. Набагато більше турбувань в аграріїв щодо якості врожаю. Дефіцит опадів та ґрунтової вологи призвів до передчасного дозрівання та висихання рослин.

«Складні погодні умови протягом вегетації кукурудзи вплинули на розвиток даної культури. Зокрема, в посівах виявлені рослини, запилення яких відбулося під час стресу (тривала посуха з середини вегетативного розвитку до початку наливу зерна), і сформувалися качани, частка зерен в яких не заповнена або взагалі відсутня зав’язь (від 30 до 80%)», – йдеться у повідомленні Національної академії аграрних наук (НААН).

Суттєво впала і якість соняшнику, від чого залежить і якість нашої олії та перспективи олійного експорту, який приносить країні чималу частку валютних надходжень. Краща ситуація по яровій пшениці, частка продовольчої пшениці цього року зросла з 30 до 50%, що дає непогані перспективи для експорту.

«Якість продовольчої пшениці нинішнього врожаю набагато краще. Клейковина і вміст білка дуже хороші. Відсоток ураження грибками через високі температури набагато нижче», – зазначив глава Української зернової асоціації Микола Горбачов. На тлі цих очікувань в ряді областей ще з середини літа спостерігається дефіцит фуражної пшениці.

Але все це – як середня температура по лікарні. Загалом врожай поки не такий і малий, але якщо брати по регіонам та культурам, то ми бачимо суттєвий провал по Півдню та Сходу.

Посуха
Круглі поля в Херсонській області

Без води чекай біди

«Цього року практично у всіх фермерів ситуація з урожаєм складна. Якщо взяти південь України, то там вкрай тяжка ситуація.

Аграрії повторно пересіяли поля в сподіванні на те, що компенсують втрати ярими культурами. Але це не спрацювало і, фактично, призвело до подвійних збитків в господарствах. Ситуація в центральній Україні також не дуже гарна, але не така критична, як на півдні, – заявив директор «ОККО Агротрейд» Олександр Ніколаєнко. – Найгостріше стоїть питання щодо врожаю кукурудзи, залишаються сумніви щодо соняшнику. Більш-менш вдало, у порівнянні з іншими регіонами, склалася ситуація в західних регіонах, але й там є питання щодо низької якості ріпаку та ячменю».

Дійсно, як ми писали навесні, врожай зіпсувала посушлива зима. Через відсутність снігу взимку ґрунт не зміг накопичити достатньо вологи, що сильно вдарило по озимим культурам. Навесні вологість ґрунту становила 60-80 мм, а надія фермерів на літні дощі не виправдалася. Як повідомили фермери, волога випаровувалася буквально за дві доби через те, що поверхня ґрунту прогрівається до 45-50°C.

Весняну посуху змінила літня. Фермери звикли, що в травні та червні проходять дощі, які зволожують землю і дають нормально підрости зерновим, але цього не відбулось. З середини травня до середини вересня майже по всій території країни була посушлива спека, яка не дала нормально прорости сходам. Найбільше від цього постраждала кукурудза, більше пощастило пшениці – і в майбутньому це відобразиться на посівних вподобаннях аграріїв.

До збору врожаю аграрії підійшли з дуже ослабленими рослинами. З одного боку, збирати врожай було простіше через відсутність дощів та негоди, які часом суттєво уповільнюють жнива. З іншого боку, стан посівів був такий жалюгідний, що комбайнери навіть побоювалися їх пошкодити.

На думку постраждалих фермерів, через посуху їхні господарства будуть відкинуті в фінансовому плані на два роки назад, і вони не зможуть вкладати кошти в розвиток. Як зазначив фермер Анатолій Григорчук, на початку вересня в метровому шарі ґрунту волога знаходилася на рівні в’янення.

«В середньому три чверті кукурудзи зараз в надзвичайно поганому стані. Власне, не вистачило 20 мм опадів. Крім того, спостерігається велика строкатість в посівах. Там, де на початку липня пройшли дощі, ситуація непогана. Де опадів не було – набагато гірше. Ніхто не може зрозуміти, де буде волога у цій природній шахівниці», – зазначив фермер. – Ми обмінюємося інформацією з колегами фактично по всій Україні щодо технології обробки. Кращий результат показав Strip-Till і глибоке розпушування».

Внаслідок спеки згоріло чимало посівів в Чернігівській, Полтавській, Вінницькій, Кіровоградській, Одеській областях, збитки від посухи мають скласти 15 млрд грн. Точка беззбитковості для пшениці – це врожайність не менше 5 тонн з одного гектара. У постраждалих від посухи регіонах вона навіть не перевищує 2 тонни.

Ще одна серйозна проблема наслідків посухи – ерозія ґрунтів. «У нас прекрасні чорноземи, але якщо їх не зрошувати, вони перетворюються на пил», – зазначив Горбачов.

Гідрометцентр попереджає

Агрометеорологічні умови, які складаються для вчасної сівби озимих під урожай 2021 у кліматично обґрунтовані строки (у більшості областей 11-25 вересня) є надзвичайно складними. Дефіцит опадів спостерігається на більшій частині території.

Протягом літа середня температура повітря по всій території країни перевищила норму на 2-3,5ºС. Упродовж 15-40 днів (західні області – 5-14 днів) денна температура повітря перевищувала позначку +30ºС, досягаючи у найспекотніші дні +33-39ºС. Максимальна температура на поверхні ґрунту за цей час досягала +58-65ºС, на сході та півдні – +66-70ºС.

Спостерігалася велика кількість днів з суховіями різної інтенсивності не тільки у традиційних для цього явища південно-східних областях, а й у західних та північних.

Кількість опадів у всіх областях (за винятком Волинської) була значно меншою за норму (переважно від 20 до 50% норми), у багатьох районах південних, центральних, східних областей за цей час не випало жодного ефективного дощу. Кількість опадів у середньому виявилася меншою, ніж у дуже посушливі літньо-осінні періоди 2019, 2015, 2011, 2009 років.

Такі умови призвели до виникнення спочатку повітряної посухи, надалі до небезпечного поєднання її з ґрунтовою, яка посилювалася та поширювалася.

Станом на 17 вересня за експертною оцінкою та фактично визначеними запасами вологи на 60-70% площ, призначених для сівби озимини, орний шар ґрунту абсолютно сухий або майже сухий, відбувається його ущільнення, що ускладнює обробіток ґрунту під оранку та посів. При цьому шар ґрунту 0-10 см майже сухий на 70-80% площ. Масова сівба озимини на площах з таким зволоженням є недоцільною.

Зрошення державної ваги

Спочатку чиновники ігнорували питання допомоги селу від посухи. Це призвело до акцій протесту та підготовки з боку фермерів Одещини колективного позову до Кабінету міністрів, який не сплачував компенсації за втрату врожаю, як це вимагає закон.

Цією проблемою змушений був зайнятися президент, який закликав розпочати проєкти компенсації аграріям та будівництво систем зрошення.

Але впровадження меліоративних систем – дуже капіталомістка річ. На ріках треба ставити насосні станції, робити кілометри трубопроводів. Без великих кредитних проєктів аграрії не зможуть профінансувати подібні роботи.

Тим паче, що більша частина земель – це орендовані паї, на яких фермери не мають права та й бажання робити подібні роботи, оскільки земля – не їхня власність. Тож держава або іноземні партнери мають стати основним інвестором подібних проєктів. Але для цього ще треба ухвалити низку законопроєктів, зокрема, закон про об’єднання водокористувачів, без якого неможливо розпочати справжню систему іригації Півдня.

На щастя, Південь має повноцінну річкову систему. Завдяки Дніпру, Південному Бугу та Дністру можна створити розгалужену систему каналів для задоволення потреб аграрного сектору. Можна задіяти той самий Північно-Кримський канал, який зараз використовується не на повну потужність. Після втрати кримського ринку канал використовується лише наполовину, тому розгалужена система меліорації навколо цієї артерії дозволить забезпечити водою більшу частину господарств Херсонщини.

Відповідаючи на виклик

Поки уряд намагається допомогти порадами та словами, аграрії змушені вирішувати свої проблеми самотужки. Першими почали змінювати структуру господарства аграрії Півдня, які найбільше страждають від спеки та посухи.

Найперше, що роблять місцеві фермери – це переходять з модного імпортного насіння на вітчизняне. Воно може й не дає таких великих врожаїв, як заморське, але набагато витриваліше до посухи. Цього спекотного року наше насіння на Півдні принесло навіть більші врожаї, ніж імпортне, особливо це стосується стійких до посухи сортів.

Друге – це структура посівів. Аграрії регіону поступово відмовляються від вологовитратної кукурудзи. І переходять на інші, більш придатні до посухи культури – наприклад, сіють льон, соняшник, пшеницю та ячмінь.

Здебільшого, намагаються не класти яйця в один кошик і сіють по 3-4 культури. Також тут все частіше переходять на екзотичні для нас культури, які притаманні більш посушливим регіонам. Приміром, площі під зерновим сорго в Україні в цьому році зросли на 29%, – це найбільший показник серед країн Східної Європи.

Третій фактор – зміна формату посівів. Оскільки при оранці багато води випаровується, то набирає обертів практика «землеробство без оранки», коли не розорюють верхній шар ґрунту. Це також спосіб збільшити родючість землі і зменшити використання добрив. У такому ґрунті краще зберігається волога. Стає дуже популярним крапельне зрошення, яке використовується для зволоження овочів та ягід.

В Херсонській області стали справжнім туристичним об’єктом так звані круглі поля. Через посушливість землі поля поливають по колу, що й призводить до створення цих кіл. Все що розташовано поблизу кола, через спеку моментально стає сухим та жовтим. Отак і створюються так звані херсонські зелені поля. Як зазначають агрономи, ці кола є справжніми пастками для вологи, які дають змогу зберігати воду та концентрувати її в середині круглої ділянки.

Безумовно, аграрії Півдня та Сходу будуть намагатися вижити та пристосуватися, але без допомоги держави відновити родючість земель не вийде. За прогнозами метеорологів, якщо не буде побудована нова зрошувальна система, то вже протягом наступних десятирічь непридатними для традиційного сільського господарства стане 70% орних площ країни.