Ще не пізно виправити недоліки

опубликовано в журнале: AgroONE №60
3 ноября 2020 г.
Статьи Агротехнологии Ще не пізно виправити недоліки
добрива

Традиційно основні добрива (NPK) вносять у передпосівний обробіток ґрунту у посівні рядки або поруч з ними при посіві озимих культур. Як правило, у такий спосіб вносять повну норму фосфорно-калійних добрив (про запас) і частину азотних з огляду на потребу рослин в азоті до відновлення весняної вегетації та можливого вимивання нітратів осінньо-зимовими опадами.

Проте погодні умови останніх років вносять свої корективи у цей традиційний спосіб мінерального живлення озимих. Ось і цьогоріч значна кількість аграрієв з різних причин не вносила мінеральних добрив у посівну кампанію, що негативно впливає на початковий розвиток колосових культур. В осінній період розвитку рослин дефіцит азоту можна поповнити внесенням азотних добрив різними способами: гранульованих – розкидачами чи сівалками по-Бузницькому, а рідких – обприскувачами. Головне – «не передати куті меду». Потрібно враховувати, що надмірне азотне живлення амонійним азотом у прохолодну погоду, коли фотосинтетична активність рослин низька і синтез вуглеводів недостатній, висока концентрація накопиченого в рослині аміаку не буде використана для утворення з вуглеводами амінокислот – складових усіх білкових речовин, що може призвести до отруєння рослин аміаком. Тому великий «запас» азоту восени не потрібен. Достатньо внести 20 кг азоту в аміачній селітрі чи КАС на площах, де спостерігається азотне голодування.

Стосовно калію, то на більшій частині території країни його в обмінній формі достатньо для забезпечення потреби рослин на початковій фазі розвитку. Проте у випадках його дефіциту концентрація цукрів в клітинах рослин буде низькою, що послабить їх морозостійкість.

Зовсім інша ситуація із забезпеченням рослин достпуним фосфором. На початковому етапі розвитку рослин від сходів до кущіння вони потребують відносно найбільшу кількість фосфору, вірніше його концентрацію в орному шарі ґрунту і це тому, що фосфор у ґрунті малорухомий, а коренева система рослин малорозвинена. Завдяки високій реакційній властивості фосфорна кислота, вивільняючись з добрива, вступає в реакцію з ґрунтовими катіонами алюмінію, заліза, кальцію і переходить у важкодоступні, малорозчинні у воді фосфати. Отже, не зважаючи на великі запаси фосфорних сполук в орному шарі ґрунту від 0.25 до 0.5% маси, або від 1.5-7.5 т/га, з них лише 10-25%, або 0.45-1.35 т/га може бути у розчинних сполуках. З них рослини можуть засвоїти максимум 30% фосфорної кислоти. Тож молоді рослини, маючи малорозвинену кореневу систему, не можуть забезпечити свою потребу у фосфорі з малого об´єму ґрунту і низької концентрації у ньому доступного фосфору.

Фосфор називають джерелом життя. Джерелом всякого живого організму є молекула, що поєднує аденін, рібозу і три залишки фосфорної кислоти — це аденозінтрифосфат (АТФ). Фосфатні групи в АТФ зв´язані між собою високоергічними зв’язками, які у процесі гідролізу з водою вивільняють один чи послідовно два залишки фосфорної кислоти з виділенням енергії (40-60 кДж/моль) та утворенням АДФ – аденозіндіфосфату. В процесі фосфорилювання до цієї молекули приєднується новий залишок фосфорної кислоти і утворюється нова молекула АТФ. Без забезпечення безперервного притоку фосфорної кислоти синтез АТФ не відбувається і енергія не утворюється, а немає енергії — немає і життя. Крім АТФ фосфор входить до складу багатьох органічних сполук у клітинах рослин. Отже, фосфор впливає на формування кореневої системи, фотосинтетичну активність та здоровий розвиток рослини.

Для формування озимої пшениці 5 т/га рослини споживають 55 кг Р2О5.

Навіть при коефіцієнті використання рослинами фосфору 30% (а фактично не більше 11%), під таку урожайність треба вносити 185 кг/га Р2О5, щоб не зменшити існуючі запаси доступного фосфору у ґрунті. Якщо ж враховувати використання рослинами ґрунтових запасів фосфорної кислоти (105-110 кг/га при вмісті 30-35 мг/кг ґрунту), то дефіцит фосфору складе 75-80 кг на 1 га. Це компенсується внесенням 100 кг амофосу чи 450 кг простого суперфосфату. Для стартового внесення при посіві достатньо: 5-10 кг Р2О5, а 70 кг – у перепосівну підготовку ґрунту. Висока концентрація амонію і фосфорної кислоти у посівному рядку може бути токсична для молодих проростків, що негативно впливає на їх розвиток.

Стоїть питання: як ми можемо виправити наш недолік — невнесення добрив, особливо фосфорних, перед і під час посіву озимих колосових?

Сприятливі погодні умови, що склалися на кінець жовтня для розвитку озимини, дозволяють внести тверді добрива у ґрунт про запас для споживання їх рослинами відразу з відновленням весняної вегетації. Для цього напередодні переходу рослин у зимовий спокій можна внести тверді добрива сівалкою у міжряддя колосових на глибину 8-10 см. Ефективність такого агроприйому переконливо засвідчили вітчизняні вчені С. Попов та С. Авраменко своїми дослідами про вплив доз та форм мінеральних добрив при внесенні їх прикореневим підживленням в осінній період на процеси формування врожайності та якості зерна. У дослідах використовувались азотні добрива: карбамід у варіантах по 15 і 30 кг д.р. азоту, аміачна селітра з такою ж концентрацією азоту та нітроамофоска (N-15, Р-15, К-15) по 15 та 30 кг д.р. з розрахунку на 1 га площі посіву. Також застосовувались варіанти внесення добрив в різні строки до припинення осінньої вегетації за 11, 22, 27 і 39 днів. Контрольна площа без осінніх підживлень. У середньому за 4 роки досліджень збільшення урожаю за внесення різних добрив коливалось в межах від 5 до 2.14 ц/га. Зокрема, у варіанті N-30, Р-30, К-30 урожайність перевищувала контроль на 5 ц/га, у варіанті N-15, Р-15, К-15 – на 4.6 ц/га.

Внесення карбаміду 30 кг д.р. забезпечило прибавку 4.4 ц/га. При внесенні аміачної селітри N-30 кг приріст урожаю склав 3.6 ц/га. Варіанти з внесенням карбаміду N-30: аміачної селітри N-30 та нітроамофоски (N-15, Р-15, К-15), з коливанням у різні строки, виявились найбільш стабільні та ефективні по витратам. Отже, внесенням 100 кг нітроамофоски сівалками в міжряддя озимих пшениці та ячменю, ми виправляємо недолік, допущений перед та при посіві культур.

Це коли мова йде про внесення добрив про запас, аби не борсатись навесні у болоті, або вносити добрива у сухий ґрунт. Звичайно, що 30 кг азоту, внесенного восени, мало, тому без весняного підживлення ним не обійтись, але там можливостей його внесення у різний спосіб і різних формах не обмежено. А як же забезпечити потребу у фосфорі для осіннього розвитку рослин? Тут є лише один спосіб — це підгодувати рослини фосфором, азотом і іншими елементами листковим підживленням рідкими добривами. Прикладом такого унікального добрива є Нановіт фосфорний компанії «Агровіт Груп» (Польща-Україна), до складу якого входять: 411 г Р2О5, 62 г азоту, 7 г цинку, 7 г бору, а також 34 г амінокислот, 62 г органічних кислот, фітогормони і моносахариди.

Листкове підживлення рослин у фазі, починаючи з 4-го листка, компенсує дефіцит фосфору та забезпечить інтенсивний розвиток кореневої системи, синтез вуглеводів та накопичення цукрів в рослині, підвищення її морозостійкості. Рекомендований склад листкового підживлення в осінний період може бути наступним: карбамід, 6 кг + сульфат магнія, 2 кг + Нановіт фосфорний, 0.5-1 л + біоприлипач, 0.2 л на 200 літрів води.

Іванчук М.Д.
член-корр. МАККНС


тел.: (050) 604-11-45

ЧИТАЙТЕ В ЭТОМ ЖЕ НОМЕРЕ: