Чи має сплачувати екоподаток сільгосппідприємство, яке отримало ліцензію на зберігання пального?

опубликовано в журнале: AgroONE №60
3 ноября 2020 г.
Статьи Законодательство Чи має сплачувати екоподаток сільгосппідприємство, яке отримало ліцензію на зберігання пального?
екоподаток сільгосппідприємство

Сільгосппідприємство отримало ліцензію на право зберігання пального. Пальне зберігається в ємностях (резервуварах, бочках) на його території. Підприємство отримало лист від ДПС про те, що повинне сплачувати екологічний податок за пальне, яке зберігається на його території. Чи дійсно це так? Якщо повинне, то як визначити об’єкт та базу обкладення екоподатком?

Останнім часом сільгосппідприємства почали отримувати такі «листи щастя» від органів ДПС. У таких листах податківці пишуть, що, оскільки підприємство отримало ліцензію на зберігання пального, воно має подавати податкову звітність з екологічного податку та сплачувати екоподаток.

Спробуємо розібратися, чи це так. Відповідно до пп. 240.1.1 Податкового кодексу (далі – ПК) платниками екоподатку, зокрема, є суб’єкти господарювання (далі – СГ), які у процесі своєї діяльності здійснюють викиди забруднюючих речовин (далі – ЗР) в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

Тобто вирішальне значення для визначення платника екоподатку є не сам факт зберігання пального та отримання відповідної ліцензії, а здійснення при цьому викидів у повітря стаціонарними джерелами забрудення. Тож чи є бочка або інша ємність, де зберігається пальне, таким джерелом забруднення та чи здійснюються з неї викиди ЗР у повітря внаслідок зберігання пального?

Для довідки: Стаціонарне джерело забруднення – це підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди ЗР в атмосферу та/або скиди ЗР у водні об’єкти (пп. 14.1.230 ПК).

Очевидно, що відповідь на наведені вище запитання (чи здійснюються викиди ЗР в атмосферне повітря з ємності, де зберігається пальне, та, головне, які самі) можуть надати компетентні органи. До таких органів відносяться органи Міністерства захисту довкілля та природного середовища (наприклад, відділи охорони навколишнього середовища при обласних чи райдержадміністраціях) або суб’єкти, кваліфіковані для здійснення екологічного аудиту (наприклад, екологічні аудитори).

Тож рекомендуємо СГ звертатися до таких органів чи екологічних аудиторів для оцінки та надання висновку щодо того, чи є їх ємності, в яких зберігається пальне, стаціонарним джерелом забруднення, в якому обсязі воно здійснює викиди, вид викидів тощо.

Для довідки: Наразі редакція «БАЛАНС-АГРО» співпрацює з відповідними органами щодо надання відповідного роз’яснення нашим читачам. Тож сподіваємося, що найближчим часом ми отримаємо відповідь від компетентних органів, з якою ми вас одразу ознайомимо.

Що стосується вимог податківців подати декларації, то, на наш погляд, поки у СГ немає висновку органу екології про вид, обсяг ЗР, які здійснює ємність для зберігання пального, у нього немає підстав для подання такої декларації. Адже неможливо розрахувати ні об’єкт, ні базу обкладення екоподатком.

Важливо!
Наразі податківці не можуть накладати штрафні санкції за неподання декларації з екоподатку. Адже відповідно до Закону від 13.05.20 р. №591-IX з 18 березня поточного року до останнього дня місяця, в якому буде завершена дія карантину штрафні санкції за порушення податкового законодавства не застосовуються. Дія мораторію не поширюється тільки на порушення порядку нарахування, декларування та сплати ПДВ, акцизного податку та рентної плати. Оскільки про екоподаток не йдеться, штрафувати за неподання декларації з екоподатку до закінчення карантину не можуть.

Світлана СТАДНИК, головний редактор журналу «БАЛАНС-АГРО»


ЧИТАЙТЕ В ЭТОМ ЖЕ НОМЕРЕ: