Природне відродження та оздоровлення ґрунтів

опубликовано в журнале: AgroONE №60
3 ноября 2020 г.
Статьи Агротехнологии Природне відродження та оздоровлення ґрунтів
ґрунтів

Аномальні погодні умови останніх років не лише негативно вплинули на урожайність сільськогосподарських культур та якість зерна, але й сприяли поширенню хвороб та шкідників, що безпосередньо вплинуло на фітосанітарний стан ґрунту. Для боротьби з хворобами та шкідниками доводиться витрачати великі кошти на придбання пестицидів та їх застосування. Натепер ці витрати близькі витратам на мінеральні добрива. Чи можна їх істотно скоротити?

Кожному відомо, що хворобу легше попередити, ніж лікувати. Звідки поширюються хвороби та шкідники? Джерелом інфекції багатьох хвороб та місцем перезимівлі шкідливих комах є ґрунт та рослинні рештки. Тому важливим заходом боротьби з патогенами є заселення ґрунту мікроорганізмами — антагоністами патогенів.

Це забезпечує знезараження ґрунту від збудників хвороб. З іншого боку, руйнація рослинних решток мікроорганізмами робить шкідників «безхатченками», що призводить до їх загибелі.

Ці обидві функції притаманні якісним вітчизняним біологічним деструкторам. Застосування їх в деяких господарствах продемонструвало високу ефективність.

Проведення мікологічного аналізу ґрунту вже через три тижні після застосування одного з препаратів показало наступні результати. За застосування препарату (1 л/га) кількість патогенних видів грибів зменшилася з 66,7 до 15,4%, натомість зросла кількість грибів-антагоністів до 30,8% проти 5,1% у контролі та відбулось витіснення збудників патогенних видів грибів з родів Fusarium з 33,3% у контролі до 0,04% та Penicillium – з 25,6 до 0,02% (табл. 2).

Таблиця 1. Кількість грибів у зразках ґрунту

Варіант Всього,

тис/г ґрунту

у т. ч. Гриби­антагоністи Токсино­утворювальні

види грибів

Патогенні види Сапрофіти
тис/г ґрунту % тис/г ґрунту % тис/г ґрунту % тис/г ґрунту %
Дослід 49,4 7,6 15,4 41,8 84,6 15,2 30,8 38,0 76,9
Контроль 149,4 99,4 66,7 50,0 33,3 7,6 5,1 126,4 84,6

Таблиця 2. Родове співвідношення патогенної мікрофлори ґрунту у представлених зразках

Варіант Всього патогенних грибів у т.ч. з родів, %
тис/г ґрунту % Fusarium Gliocladium Penicillium Rhizopus
Дослід 7,6 15,4 0,04 7,7 0,02 7,7
Контроль 99,4 66,7 33,3 5,2 25,6 2,6

Деструкція рослинних решток, як відомо, є джерелом поповнення ґрунту органічною речовиною, у тому числі її активною частиною – гумусовими складовими, а також органічним вуглецем і значною кількістю елементів живлення рослин.

Часто акцентується увага на деструкції соломи колосових культур. Зокрема, і я називав дані, що при урожаї зерна 4 т/га утворюється надземна частина біомаси соломи 4,5-5,0 т. У ній в органічній формі міститься 20 кг азоту, 10 кг фосфору, по 140 кг калію і кальцію, по 8-10 кг магнію та сірки, велика кількість мікроелементів. Проте, мало звертається уваги на підземну частину рослин, їх кореневу систему, яка вдвічі більша за масу соломи.

Тобто підземна маса пшениці у нашому прикладі сягає 8,5-9 т/га. Ефективність її трансформації в органічну речовину ґрунту та доступні елементи живлення для рослин в значній мірі теж залежить від діяльності корисної мікрофлори. Якщо запаси основних елементів живлення в нашому прикладі у соломі в перерахунку на мінеральні добрива складає понад 2000 грн/га, то вартість елементів живлення від деструкції усієї біомаси за винятком зерна (солома + коренева система рослин) буде втричі більшою.

Разом з тим, менше уваги приділяється деструкції післязбиральних решток кукурудзи, соняшника, бобових та інших культур. Саме соняшник і кукурудза цього року найбільше страждали від нашестя шкідників та ураження грибними хворобами. Ясна річ, що збудники хвороб з рослинними рештками потраплять у ґрунт, а шкідники знайдуть там свій притулок, що може збільшити їх популяцію і шкідливість для майбутніх культур. Розкладання стебел, листя качанів і кошиків є необхідним заходом для оздоровлення ґрунту.

Очевидно, це перше і головне в нинішніх умовах. По-друге, рослинні рештки кукурудзи і соняшника, як джерело елементів живлення, значно перевищують солому колосових культур.
Наприклад, при урожайності зерна кукурудзи 6 т/га надземна маса стебел, листя та качанів складає 7-8 т/га, а підземна маса кореневої системи відповідно 13,8 т (6 т зерна + 7,8 т соломи). Але візьмемо лише надземну частину решток – 7,8 т. В них міститься 58 кг азоту, 23 кг фосфору, 127 кг калію, понад 40 кг кальцію, більше ніж по 20 кг магнію та сірки та понад 1000 г мікроелементів. Така кількість діючих речовин міститься в мінеральних і мікродобривах на суму майже 6,5 тис грн на 1 га. На таку ж суму в мінеральних добривах містяться елементи живлення в 6,7 т післязбиральних решток соняшника за урожайності зерна 3,5 т на 1 га. А саме: 103 кг азоту, 40 кг фосфору, понад 250 кг калію, 87 кг кальцію, 34 кг магнію та понад 350 г мікроелементів.

Слід звернути увагу також на те, що внесення в деструкторах азотфіксуючих, фосфоро- та каліємобілізуючих мікроорганізмів, збільшення їх популяції та активності за рахунок споживання рослинних решток, забезпечує додаткове накопичення доступних форм цих елементів живлення. Тож не шукайте панацею від негараздів лише в дорогих хімічних і не завжди ефективних препаратах. Більше уваги зверніть на природний спосіб збереження родючості та оздоровлення ґрунтів.

Економте величезні витрати на мінеральні добрива та хімічні засоби захисту рослин, застосовуючи високоякісні біодеструктори вітчизняних виробників.

Агротехнолог-консультант ТОВ «Південьнасіньсервіс» М. Д. Іванчук


ЧИТАЙТЕ В ЭТОМ ЖЕ НОМЕРЕ: