Особливості росту та розвитку сільськогосподарських культур в умовах вегетаційного періоду 2019-2020 рр.

опубликовано в журнале: AgroONE №60
3 ноября 2020 г.
Статьи Агротехнологии Особливості росту та розвитку сільськогосподарських культур в умовах вегетаційного періоду 2019-2020 рр.
аграрії

У зв’язку з підвищенням атмосферної температури, ґрунтової та повітряної посухи аграрії південного регіону нині опинилися в дуже складних умовах. Ще на початку весни відділом агрометеорології Гідрометцентру України, в ефірі радіо АгроФМ було зазначено, що в Одеській області, багатьох районах Миколаївської, Херсонської та Запорізької областей ситуація з майбутнім урожаєм озимих, через відсутність опадів, наближається до критичної, тому буде отримано найгірші показники продуктивності озимих культур. Причому, за словами головних агрометеорологів країни, нинішня нестійка погода названа «прообразом кліматичних умов майбутнього».

Директор Інституту зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України – головної установи Центру наукового забезпечення АПВ Херсонської області – Вожегова Раїса Анатоліївна та спеціалісти наукової установи надали рекомендації щодо пересіву сільськогосподарських культур та догляду за ними; спрогнозували урожайність пшениці озимої по парах – в межах 3-4 т/га, за використання зрошення – 4-6 т/га. Раїса Анатоліївна рекомендувала товаровиробникам південної зони проводити постійний моніторинг стану посівів.

Впродовж останніх років спостерігаємо тенденцію зростання температури повітря та зменшення кількості опадів у зимовий період. Аграрний сезон 2019/2020 видався відносно складним.

Зимовий період 2019-2020 рр. виявився аномально теплим. За результатами обстежень 80-88% посіви озимих зернових культур у господарствах Херсонської і Миколаївської областей на початку весняної вегетації знаходились у доброму та задовільному стані.

аграрії

Наприкінці січня-початку лютого 2020 року через підвищення середньодобової температури повітря на полях південних областей України озимі культури у фазі кущення відновили вегетацію та почали поступово виходити зі стану спокою на два тижні раніше, ніж звичайно. Середня температура повітря в регіоні за січень 2020 р. на 3-6°С перевищила показники січня 2019 року. Наприкінці лютого 2020 року переважали мінливі погодні умови, місцями випадали опади різної інтенсивності. Упродовж останньої декади спостерігалось посилення вітру до рівня небезпечних та стихійних явищ.

При переході від зимового періоду до початку польових робіт (середина-кінець березня) запаси продуктивної вологи складали до 85% відсотків від норми в 0-100 см шарі ґрунту. Починаючи з цього періоду і до моменту початку збиральних робіт кількість опадів в загальній сумі складала 20-80% від норми по різним регіонам півдня, що негативно позначилося на врожайності таких культур як озимі зернові, ріпак, соняшник та просо.

За період квітень-червень у південному регіоні спостерігали більше ніж 50 днів повітряної посухи. В період цвітіння та наливу зерна у озимих зернових показники температури повітря доходили до критичних (32-38°С), температура ґрунту досягала позначки від 53,3 до 63,4°С (травень-червень).

Особливістю запилення рослин соняшника є пригнічення росту й розвитку в період цвітіння за температурних показників близько 30°С та вище, коли порушується нормальний процес запилення, що призводить до зменшення врожайності або її повної відсутності. В нинішньому році склалася саме така ситуація, тому на момент збирання спостерігали низьку продуктивність культури.

З огляду на агрокліматичні умови, що склалися впродовж вегетаційного періоду 2019-2020 рр., цілком зрозуміло, що нинішній сезон склався менш вдало, ніж попередній, зокрема, врожайність пшениці озимої знизилась.

За даними Мінекономіки відповідно до даних Держстату станом на 25 вересня українські сільгоспвиробники зібрали 46,3 млн тонн основних культур з площі 14,5 млн га. З них – майже 37,2 млн тонн зернових та зернобобових культур з площі 10,1 млн га.

и рекордний урожай зернових і зернобобових –75,2 млн тонн з площі 15,2 млн га за середньої врожайності 4,96 т/га, що позитивно позначилося й на експорті. У 2020 році, через несприятливі погодні умови, нестачу вологи у весняно-літній період та наслідки карантинних обмежень у МЕРТ прогнозують зменшення виробництва зернових у порівнянні з 2019 роком: за оптимістичними прогнозами валовий збір зернових становитиме 72,4 млн тонн, за песимістичними – 63,5 млн тонн.

За даними Інформаційно-аналітичного порталу АПК України на кінець вересня з початку 2020/21 маркетингового року з нашої країни експортовано близько 12 млн тонн зернових культур, що на 1,2 млн тонн менше, ніж за аналогічний період минулого маркетингового року. Зокрема, на зовнішні ринки поставлено: пшениці – 8,0 млн тонн; ячменю – 3,0 млн тонн; кукурудзи – 700 тис. тонн. Також було експортовано борошна пшеничного та інших культур – 50 тис. тонн, що на 20,7 тис. тонн менше, ніж за відповідний період минулого МР.

На сьогодні в Україні зростають ціни на зернові та олійні культури. Так, станом на кінець вересня, вартість пшениці товарної знаходиться в межах 170-210 $/т, кукурудзи – 145-170 $/т, ячменю – 165-180 $/т, насіння соняшнику – на рівні 520 $/т, сої – 400 $/т. Недобір ранніх зернових сприяє збільшенню ціни у порівнянні з минулим роком.

При цьому ціни на овочі, за винятком моркви, продовжують знижуватися: наразі вони на 30% нижчі, ніж восени минулого року. За даними Державної служби статистики, картопля за рік подешевшала на 33% – у середньому до 10 грн/кг, ріпчаста цибуля – на 43% (до 5,8 грн/кг), столові буряки – на 22% (до 6,3 грн/кг), капуста – майже на 30% (до 6,0 грн/кг). Ціна на моркву, через високий попит та брак пропозиції, зросла на 9,0% – до 11,0 грн/кг.

У нинішньому році, через спалах коронавірусу та низку супутніх факторів, у світі досить гостро постало питання харчової безпеки.

В таких умовах уряд має застрахувати країну від продовольчих збоїв: проводити закупівлю продовольчої пшениці в Держрезерв та організувати її правильне зберігання, не допустити пошкодження хворобами, шкідниками та гризунами. Для внутрішнього споживання Україні, за словами експертів, потрібно близько 17,0-17,5 млн тонн зернових, зокрема, пшениці – 8,3-8,5 млн тонн.

За оцінками Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (МЕРТ), через кліматичні зміни у 2020 році від посухи в Україні постраждало 10-15% всіх посівів. Дані, представлені Департаментом розвитку сільського господарства та зрошення ХОДА свідчать, що в трьох південних областях Україні назріла техногенна ситуація зі станом посівів, у першу чергу озимих культур, Так, на сьогодні підтверджено актами на загибель по Одеській області – більше 300,0 тис.га і ці дані ще не остаточні – згідно прогнозів управління аграрної політики Одеської ОДА, площа знищених посухою озимих може сягнути 500 тисяч гектарів, тобто половини посів. Внаслідок цьогорічної посухи, яку визнають надзвичайною ситуацією природного характеру, агропідприємства та фермери Одещини зазнали 6,5 млрд грн збитків. В результаті несприятливих погодних умов та посухи врожайність культур на Одещині знизилась в 10 разів – найбільш катастрофічна ситуація склалася на півдні області, де через посуху загинули до 80%, а місцями і до 100% посівів.

аграрії

Крім того, виникла складна ситуація і з пожежами на нивах: ДСНС визнала п’ятий рівень небезпеки на території області. В результаті фермери не лише не мають ніяких доходів самі, але і не в змозі заплатити пайові платежі, за рахунок яких виживає більшість місцевих жителів, що загрожує соціальним вибухом. До того ж, беручи до уваги, що багато господарств перед посівною брали кредити, якщо держава не надасть негайної допомоги аграріям, то більшість фермерів просто збанкрутують.

Не менш катастрофічна ситуація в Миколаївській та Херсонській областях, де площі посівів озимих, що підлягають списанню, складають по 100,0 тис. га. Дана ситуація зафіксована внаслідок моніторингу стану посівів, встановлені площі загиблих с.-г. культур та розміри збитків. Обслідування проводили комісії з обстеження посівів на предмет форс-мажорних обставин, створені при сільських та селищних радах зони дії аграрних підприємств.

На щастя, навіть за умов, що склалися у нинішньому маркетинговому році, аграрії Херсонщини можуть розраховувати на підтримку влади. Зокрема Департамент розвитку сільського господарства та зрошення Херсонської ОДА повідомив, що господарства області мають змогу отримати запропоновану державою компенсацію. Для цього потрібно подати документи на отримання державної допомоги за рахунок коштів державного бюджету, а саме: довідку від статистки про площі посіву с/г культур, довідку гідрометеослужби та акт на списання посівів – ці документи готовляться на рівні сільгосппідприємства. На рівні району потрібне рішення районної комісії ТЕБ та НС, щоб визначити, що ситуація зі станом посівів має техногенний характер і розміри збитків від загибелі перевищують визначений поріг – 9,0 млн грн.

Основні п’ять програм державної підтримки підприємств АПК на 2020 рік:

■ часткова компенсація вартості техніки – 1,0 млрд грн;

■ здешевлення кредитів – 1,2 млрд грн;

■ підтримка галузі тваринництва – 1,0 млрд грн;

■ підтримка фермерів – 0,4 млрд грн;

■ програма розвитку садівництва та виноградарства – 0,4 млрд грн.

Всього: 4,0 млрд грн.

Крім цього, посадовцями регіону вирішено створити насіннєвий фонд для майбутньої посівної, часткової компенсації відсотків за банківськими кредитами, відстрочки самих кредитів і надання податкових канікул, мінімум до кінця року.

Науковці південного регіону України постійно шукають шляхи підвищення врожайності с.-г. культур, зокрема, зернової групи. Одним з них є створення лісових смуг на полях степової зони, що надасть можливість збільшити продуктивність посівів. Важливими аспектами сучасної аграрної науки є вивчення питань проблематики придатності ґрунтових та гідрогеолого-меліоративних умов для створення полезахисних лісових смуг; впливу полезахисних лісових смуг на мікроклімат полів та урожайність сільгоспкультур; агролісомеліоративного районування; мінімально необхідної полезахисної лісистості; оптимізації систем захисних лісових насаджень в агроландшафтах. Згідно з дослідженням вітчизняних вчених, потенціал зростання урожайності сільськогосподарських культур у системі лісосмуг, за умови їх повноцінного функціонування, може сягати 20%, продуктивності пасовищ – 25%, виробництва молочної продукції – 12%; приріст урожайності на кожні 0,5% заліснення ріллі складатиме від 0,75 до 3,5%.

Також сьогодні дуже актуальною є проблема збереження отриманої с.-г. продукції – в регіоні зафіксовано нашестя гризунів.

Як і решта представників тваринного світу, мишоподібні гризуни відіграють важливу роль у природних екологічних системах, але й наносять найбільшої шкоди сільськогосподарській галузі, завдають значних збитків аграрному виробництву та є переносниками хвороб, небезпечних для людей та свійських тварин.

Гризуни заселяють зерносховища, продовольчі склади, різні господарські та жилі приміщення, а також поля, городи, лісосмуги. Природно-кліматичні умови або природні фактори сприяють регулюванню чисельності мишоподібних гризунів. Мишоподібні гризуни з настанням холодного періоду збільшують шкодочинність. Ранні морози та відсутність снігового покриву, ожеледиця й утворення крижаної кірки на полях, різкі зимові відлиги з таненням снігу та глибокий обробіток ґрунту спричиняють загибель мишоподібних гризунів. Та, незважаючи на ці обставини, щільність заселення та шкодочинність мишей і полівок на сільськогосподарських угіддях залишаються досить високими. Тож існує вкрай гостра необхідність проведення роботи по запобіганню масового розповсюдження мишоподібних гризунів, вживання заходів по застосуванню різних засобів боротьби з шкідниками для збереження урожаю в господарствах.

Підсумовуючи вищевикладений матеріал, з урахуванням змін кліматичних умов, рекомендуємо с.-г. виробникам, при розробці заходів по догляду за озимими та сівбі ярих культур, керуватись такими основними положеннями:

■ проводити постійний моніторинг стану розвитку рослин озимих культур після різних попередників;

■ постійно спостерігати за наявністю продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту;

■ виконувати діагностику вмісту поживних речовин, а особливо азоту, у ґрунті;

■ за результатами діагностики та вмісту вологи у ґрунті проводити підживлення озимих культур.

Р. А. Вожегова, доктор с.-г. наук, професор, академік НААН
А. М. Влащук, кандидат с.-г. наук, с.н.с.
Т. Ю. Марченко, кандидат с.-г. наук, с.н.с.
О. С. Дробіт, кандидат с.-г. наук
Інститут зрошуваного землеробства НААН


ЧИТАЙТЕ В ЭТОМ ЖЕ НОМЕРЕ: