Науковці – для аграріїв

опубликовано в журнале: AgroONE №52
7 марта 2020 г.
СтатьиТема номераНауковці – для аграріїв
аграріїв

В умовах безводдя та інших непередбачуваних кліматичних викликів…


Вітаю, дорогі мої аграрії та усі небайдужі, хто причетний о сільського господарства. Закінчилася зима (та й чи була вона) і ми змінюємо одяг на весняний та живемо в очікуванні прогнозу погоди на весну. Наразі питань багато, хвилювань ще більше. Саме у цій статті буду зупинятися на тих питаннях, які є ключовими на часі, які повинні допомогти нашим сільськогосподарським виробникам у проблемних ситуаціях. Можливо, деякі моменти дещо не сподобаються виробникам добрив, менеджерам агрохімічних компаній, але я висловлюю свою, та точку зору співавтора статті, вибачайте. До дискусій, будь-ласка, запрошую.

Останнім часом майже на усіх зустрічах з аграріями, в усіх своїх публікаціях я звертаю увагу читачів на невідворотність кліматичних змін. Природа змінюється, зважаючи на катаклізми, змінюються й підходи до вирішення питань.

Сільське господарство у світі багато років поспіль неупинно йшло уперед, збільшувалися врожаї, підвищувалася якість рослинної продукції. Все начебто складалося якнайкраще. Але ще майже 30 років тому вчені-кліматологи забили на сполох щодо значних кліматичних змін, застерігаючи фахівців, науковців аграрної сфери про невідкладність змін у світогляді щодо технологій вирощування рослинницької продукції, щодо обов’язкових змін у захисті та здоров’ї рослин і, головним чином, у змінах селекційних підходів до створення нових, витривалих до стресових факторів сортів. Вже тоді науковці відчували, що такі реорганізації у природі будуть не на добро, тому на сьогодні маємо не досить приємну ситуацію щодо усіх вище наведених питань.

Наразі у сучасному рослинництві почалися рухи у бік покращення стану ґрунтів, з розумінням, що чим родючішим є ґрунт, тим більше елементів живлення отримують культури і тим більше якісного врожаю можна отримувати. Отож, наразі починати будувати бізнес на землі необхідно зі знайомства з агрохімічним станом ґрунту, тобто з проведення діагностики поля.

Пропозицій на агрохімічному ринку є досить. Що ж є невід’ємною часткою діагностики? Наведу найбільш для мене цікавий і раціональний підхід до цього.

■ Приступаючи до відбору зразків ґрунту на певному полі, бажано, аби лабораторія була оснащена автоматичним відбірником з новітнім програмним забезпеченням.

■ Аналіз ґрунту повинен бути комплексним та мати широкі можливості у показниках. Найсильніші діагностичні лабораторії мають можливість проводити аналіз по 75 і більше показниках. Найбільш необхідними є такі показники: рН ґрунту (коливання показнику здорового ґрунту повинні бути у межах 6,5-7,5, тобто від слабко-кислого до слабко-лужного); загальний вміст нітрогену (N), рухомого фосфору (Р2О5), обмінного калію (К2O), кальцію (CaO), магнію (MgO), натрію (Na), рухомої сірки (S), цинку (Zn), міді (Cu), заліза (Fe), марганцю (Mn), молібдену (Mo), кобальту (Co) та ін.

■ За основи наявності та кількості поживних елементів розробляється агрохімічна картограма поля, де чітко видно, де, скільки та яких елементів живлення виявлено.

■  Оцінюємо біологічний потенціал поля та вираховуємо можливий плановий врожай культури, що розташована на цьому полі.

■ За наявними показниками визначаємо ефективність застосування мінеральних добрив на даному полі.

■ У період вегетації культури проводимо оперативну листкову діагностику та за виявленими показниками розробляємо рекомендації щодо ліквідації існуючих дефіцитів елементів живлення.

■ Визначаємо, які критичні фактори є на заваді повноцінного ґрунту, та які потреби у хімічних меліоративних заходах (вапнування, гіпсування тощо).

■ За наявності суми показників, які ми отримали, маємо змогу розробити рекомендації щодо системи удобрення сільськогосподарських культур та на загал розробляємо технологічні прийоми вирощування культур на конкретному полі. Важливим є підбір сорту або гібриду, визначена система обробітку ґрунту, підібрано спектр добрив, які потрібні у даному випадку, створено систему захисту рослин з метою перешкоджання розвитку хвороб та знищення шкідників.

■ Звичайно, що такі лабораторії можуть взяти на себе фаховий супровід для впровадження рекомендацій.

Працювати на полі буває значно легше та продуктивніше, коли Ви обізнані зі своїми полями та знаєте достеменно їх характеристику. Тоді можливо не витратити жодної лишньої гривні та максимально зберегти врожай.

Дуже важлива та складна справа для хліборобів – визначити, яким чином підбирати основні добрива, аби мати можливість отримати максимально високий врожай навіть з майже критичною кількістю продуктивної вологи.

Повертаючись до осінньої посівної озимих…вважаю, що раціонально робити закладку нітрогену у формі карбаміду, тоді при посіві озимої пшениці у кінці жовтня ми маємо більшу можливість завдяки саме використанню карбаміду надати рослині можливості приймати нітроген покроково, починаючи з осіннього старту, та, надалі за рахунок більшої ймовірності опадів (з жовтня до березня) у вигляді розчину та трансформації у амонійний та нітратний нітроген до весняної вегетації.

Прошу усіх агрономів та фахівців-аграріїв запам’ятати цей дуже простий прийом, який дійсно зможе у критичних умовах по рівню продуктивної вологи витримати пресинг та отримати врожай озимої пшениці за будь-яких важких умов.

Також на майбутній рік, за умов жорсткої посухи, пропоную використати можливість проведення посівної кампанії озимої пшениці у стислі пізні терміни, а саме: з 20 жовтня до 20 листопада з перервою на 10 грудня до 20 січня (якщо буде м’яка та суха зима). Наш досвід передбачає досить хороший врожай за таких термінів сівби. За період жовтня – січня у степовій частині півдня ми завжди отримуємо певну кількість природної вологи від туманів (так звана капілярна вода) і цілком імовірно отримати дуже міцну, добре розгалужену кореневу систему пшениці саме у цей час. Для такого розвитку рослин необхідно також враховувати, що глибина загортання насіння може бути лише у межах 2.0-3.5 см (або, критично, 4,0) та з нормою витрати насіння не більше 1.8 млн насінин/га.

Ви можете подивитися фото, що зроблені нещодавно. Це посіви 15 грудня 2019 року. Культури: ярий овес, коріандр, підзимній горох, нут та соняшник.

Посів проводився за умов посухи. У метровому шарі ґрунту вологи було не більше 30 мм. Критична кількість.

Закладено по два варіанти по кожній культурі. За мету досліду ставили визначити, по-перше, роль морфорегулятора як накопичувача вологи, по-друге, мали за мету встановити можливість посіву ярих культур на початку зими і визначення раціональності цього підходу. У контрольному варіанті висівалося чисте насіння без додавання пестицидів та агрохімікатів. Дослідний варіант – насіння оброблене певним морфорегулятором, який має заявлену властивість утримання вологи у ґрунті. Як бачимо, морфорегулятор дійсно спрацював, що дає нам надію на можливість його використання для утримування вологи та мати гарантію на врожай.

Такий самий дослід буде закладено 15-20 березня, тобто саме у традиційний час для посіву ярих культур.

Наразі у аграріїв-рослинників є багато питань щодо раціонального та ефективного застосування основних добрив навесні, якщо маємо повсюдно дефіцит вологи.

Згідно наукових досліджень критична волога під посівами озимої пшениці на період відновлення весняної вегетації становить менше за 100 мм. Тобто очікувати врожай можливо лише не більше 50% від закладеного потенціалу. За рівня вологи 150 мм – впевнено можна очікувати абсолютно вдалого врожаю.

У березні ми повинні дати нітроген рослині у формі амонійного та нітратного іону (NH4+, NO3-). За посухи найбільш раціонально використати аміачну селітру. Необхідно забезпечити рослини фосфором у максимально доступній (розчинній, рухомій) формі. З доступних варіантів можливо розглядати рідкі фосфорні добрива, діамоній фосфат, калійні сполуки фосфору (КH2PO4, K2HPO4). Суперфосфати (подвійний, потрійний, сульфований) не має сенсу вносити на лужних ґрунтах (південь України), адже він може переходити у рухомі форми фосфору лише на кислих ґрунтах протягом декількох років. Калійні добрива не розглядаємо, тому що у ґрунтах півдня України калій не є у дефіциті, а навпаки, його дуже багато. Таким чином, застосовувати традиційно NPK економічно не вигідно.

Щодо використання карбамід-аміачної суміші КАС можно буде у формі 28 або 32. Гарантовану якість КАС-32 може забезпечити лише один виробник – «Черкаський азот». Інші виробники, аби вписатися у економіку, не витримують концентрацію нітогену (=азоту). Виходячи з цього, аграрію неможливо вірно підрахувати необхідну норму кількості нітрогену під врожай, до того ж, при цьому знижується очікуваний економічний ефект сільськогосподарського підприємства. Складається так, що ми розраховуємо кількість нітрогену, виходячи з запланованої врожайності, а, фактично, вкладаємо менше на 20-30%! Та, звичайно, отримуємо недобір по врожайності! Тому будьте уважні та помірковані у виборі КАС та інших добрив. За планування економіки сільськогосподарського підприємства необхідно рахувати вартість 1 кг N (нітрогену) та Р (Р2О5). Наприклад, 1 кг N у сульфаті амонію буде суттєво вище за 1 кг N у аміачній селітрі. Так само потрібно підраховувати й по фосфору.

У низці з нітрогеном і фосфором дуже важливою є також наявність сірки (SO3). Найбільш раціонально вносити сірку у формі сульфату амонію у співвідношенні N:S як 6:1, де N – сумарний нітроген, що був внесений у ґрунт протягом усієї вегетації. Враховуючи можливість жорсткої посухи в Україні, особливо у південних регіонах, треба брати у розрахунок внесення основних поживних елементів (N, P, K, S), а також мезо- та мікроелементів (Ca, Cu, Zn, Mg, Mn, Mo, B) виключно у формі листкової підкормки. У більшості випадків за відсутності вологи мінеральні добрива, що були внесені, залишаються нерухомими та не засвоюються рослинами.

На цю весну ми закладаємо досліди щодо зниження норми внесення мінеральних добрив, водночас, дещо збільшивши норму використання листкового підживлення. Мета цього дослідження – забезпечити живлення рослин доступними елементами, при цьому зменшити витрати та задля пролонгації термінів вегетації. Після збору врожаю обіцяємо надати звіт з результатами.

А тепер – УВАГА! Наразі є термінова необхідність надати інформацію щодо борних мікродобрив, які створюють величезна кількість фірм, агрохімічних компаній у формі моноетаноламінборату.

Слід зазначити, що моноетаноламінборат не є хелатною сполукою бора, так само, це не є комплексною сполукою. Бор у цій формі не в змозі віддавати борат-іон у польових умовах, до того ж цього не буде ніколи! Серед усіх конструкцій з бором є єдиний комерційний продукт, в якому борат-іон постає у формі комплексної сполуки. Комплексоутворювач підібраний таким чином, що має здатність донести та віддати борат-іон у польових умовах.

Зважайте на те, що жодна культура не закінчує повністю цикл свого розвитку (утворення насіння) за відсутності певної кількості бору у доступній формі.

Водорозчинні сполуки бору становлять 3-10% загального вмісту. Потреба культур у борних добривах обмежується вмістом менш за 0.1 мг засвоюваного бору на 1 кг ґрунту. А з усіх мікроелементів бор найбільш суттєво впливає на розвиток рослин та якість врожаю.

Тепер дещо абсолютно необхідне для читачів журналу.

Як свідчать аграрні кліматологи, запаси вологи на початку весни 2020 майже повсюдно в Україні не перебільшують 30-50 мм у метровому шарі ґрунту. І це є тим самим кліматичним викликом нашому сільському господарству. Вочевидь ми будемо вимушені щорічно розробляти схеми вирощування тих чи інших культур з огляду на жорстку посуху та за відсутності вологи. Тому вважаю за доцільне пропонувати агрономам та власникам сільських господарств, не гаючи часу, у перші дні березня підготуватися до посіву ярих культур. Вибір культури на цей рік буде незначним. Хочу запевнити, що поки що є можливість успішного посіву ярого ячменю, але не зволікайте, на все є лише 5-10 діб. Усі посіви, пізніші за 10 березня, будуть марними. Будьте готові до роботи гербіцидами, головним чином, ґрунтовими протизлаковими, фунгіцидами – для обмеження розвитку листкових плямистостей на перших етапах розвитку ячменю та інсектицидами (можливі шкідники – пильщик чорний та хлібний, злакові попелиці та мухи, цикадки).

Застосовувати пестициди дуже обережно. За умов посухи зменшувати хімічне навантаження на рослини. Посіви не загущувати, аби рослини мали площу живлення без конкуренції між собою. Соняшник сіяти також треба якомога раніше, але лише за прогріву ґрунту не нижче 80С. Більш вірогідно, що вдалим буде ранній посів, або ж дуже пізній.

На цей рік я бачу, що вигідно буде висівати просо. Ця культура має найбільшу гарантію отримання врожаю. Культура стійка до посухи та витривала. Посів проса необхідно починати за температури ґрунту не менше 12-130С.

На початок весни потрібно підготувати техніку, запастися добривами, засобами захисту рослин, можливо, морфорегуляторами з властивістю вологоутримувача. Не забувайте про аналіз наявної вологи у метровому шарі ґрунту кожного поля – озимих культур та під посів ярих культур. На деяких полях бажано було би проглянути на півтораметровому шарі наявність вологи, аби розуміти ситуацію.

Щодо вологи, нагадаю певні правила. Коли випадає дощ у кількості 1 мм, це є рівноцінним 10 т/га води, тоді 10 мм дощу буде рівним 100 т/га. Вологість шару ґрунту у 50 см підвищується на 1%, але лише за умови вологопроникного ґрунту. Злива у 50 мм дорівнює 500 т/га води. Якщо дощ був повільний, то вода не стікає і не випаровується, а з часом ґрунт покривається кіркою, що буде утримувати таку важливу вологу.

Раціональним буде проведення комплексу весняно-польових робіт у стислі терміни, коли буде можливість скористатися зимовими запасами вологи. Та це буде не довго. Так що поспішайте!

І наостанок. Для отримання гарного врожаю вологість ґрунту має бути не менше 60-80% від повної вологомісткості, що рівнозначно опадам у 900-1 000 мм. Але таке благо може забезпечити людству лише Господь Бог.

У наступних номерах журналу познайомлю Вас з новими розробками та технологіями вирощування нішевих культур.

Щасти Вам!

Бабаянц Ольга,
доктор біол.наук, ст. н. с., завідуюча відділом фітопатології та ентомології Селекційно-генетичного інституту – НЦНС
Пеліхов Сергій,
начальник ОТК АТ «ОПЗ», власник компанії «ТехноНК»