Чи позичить влада грошей?

9 марта 2020 г.
Статьи Агрособытия Чи позичить влада грошей?
фермерів

Як працюють програми державної підтримки фермерів по-новому


В новий рік Україна вступила з практично проваленою програмою державної підтримки сільського господарства. Грошей на селі як не було, так і немає, попри зростання державних видатків на розвиток АПК.

Натомість, аграрії цього року поставлені перед серйозним викликом, а саме запуском ринку землі. Аби землю не скупили лише олігархи, українська держава має зробити так, як і робили в інших країнах: створити державну програму під викуп землі для фермерів. Але станом на початок весни в нас поки немає ані ринку землі, ані державної інституції для фінансування викупу земель.

«AgroOne» вже неодноразово писав про неефективну систему державних дотацій, яка працювала в останні 2-3 роки. Раніше держава не давала багато дотацій, натомість, надавала АПК певні податкові преференції, що мало б компенсувати брак коштів на розвиток села. В 2017 році податкові пільги скасували, натомість пообіцяли надати дотацій на підтримку. Однак на практиці виявилось, що гроші отримували, переважно, аграрні олігархи, оскільки вони мали найбільші обсяги виробництва. Дрібним та середнім господарствам залишалися крихти.

Цього року уряд переглянув систему дотацій, суттєво скоротивши прямі державні субвенції виробникам сільгосппродукції, натомість, пряму видачу грошей стали заміняти на пільгові кредити.

Кредити замість дотацій

У державному бюджеті на 2020 рік зафіксована сума в 4,2 млрд грн на підтримку галузі АПК, з яких 1,2 млрд грн передбачається виділити на програму здешевлення кредитів. Гроші будуть розподілені наступним чином:

■ На компенсацію відсотків за кредитами для с/г підприємств з оборотом до 20 млн грн. Цей напрямок не матиме обмежень щодо цільового використання кредитів. Держава компенсуватиме до 1,5 облікової ставки НБУ, кінцева вартість кредиту для сільгоспвиробника не перевищуватиме 5%;

■ «Тваринницькі» кредити. Компенсація відсотків за кредитами, залученими на розвиток тваринництва, в тому числі «нішевих» напрямків – вівчарство, козоводство, бджільництво, звірівництво i т.д. Передбачається, що сума кредитів не повинна перевищувати 10-15 млн грн.

■ «Земельні кредити». Компенсація відсотків за кредитами, залученими під покупку земель с/г призначення. Напрямок буде поширюватися на сільгоспвиробників різних форм господарювання. Сума компенсації відсотків не перевищуватиме 5 млн грн на рік.

Загалом, на здешевлення компенсації техніки та обладнання вітчизняного виробництва цього року буде виділено 1 млрд грн, на розвиток фермерства та кооперативів дадуть 400 млн грн, на підтримку галузі садівництва, виноградарства та хмелярства – 400 млн грн, на підтримку тваринництва – 1 млрд грн.

Як бачимо, система державних дотацій зберігається, але вона, здебільшого, буде стосуватися малих та середніх сільських господарств. У Мінекономіки очікують, що з такою підтримкою будуть введені в експлуатацію понад 100 тваринницьких ферм і комплексів, створені 1700 робочих місць, а виробництво молока і м’яса зросте на 0,5%. Продаж вітчизняної техніки зросте на 15%, – і при цьому на податках з цього держава ще й заробить 2,3 млрд грн. Втім, аграрні асоціації вказують, що виділене фінансування суттєво нижче того, яке прописано в законодавстві.

«Це дуже мало. У нас в законі прописано, що на АПК має виділятися 1% від ВВП. Це 8,5 млрд грн. За фактом, це дуже мало. Грошей немає», – прокоментував заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.

Тобто, фактично, Мінекономіки (яке торік перехопило на себе функцію Міністерства агрополітики) удвічі занизило суму фінансової допомоги АПК, передбаченої законом. І це ще не все.

Адже значна частина коштів з цієї програми це кошти, які в минулому році фермери мали отримати, але так і не отримали. Таким чином, сума фінансування цього року навіть менше, ніж половина від щорічних потреб.

«В минулі роки не стояло питання про відкриття ринку землі, не потрібні були додаткові гроші, щоб кредитувати. Тобто з 4,2 млрд потрібно забрати 1,3 млрд грн. За минулий рік залишилися невиконані заявки, це ще мінус 600 млн грн, і з 3 млрд залишається вже 2,4 млрд. Держпідтримка відносно слабка. Грошей мало», – порахував заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов.

5-7-9 – далеко не для всіх

Але що робити тим, хто тільки-но хоче розпочати свою справу або суттєво розширити свій мікробізнес? Припустимо, людина тримає пасіку чи тримає кілька корів, має ягідні сади. Вона би за допомогою державних грошей могла б розпочати серйозний бізнес, та ще й найняти кілька людей, частково вирішивши проблему безробіття на селі. Тим паче, що цього року вони отримають серйозну заставу у вигляді своєї землі, якщо така є. Таким чином, пайщики зможуть не лише продати землю, але заставити її і брати кредити. Тож держава могла б допомогти запуску цього ринку, підставивши плече майбутнім позичальникам.

На початку року за ініціативи президента була запущена програма державного кредитування малого бізнесу. В ній могли взяти участь будь-які громадяни України. Програма передбачає наступне:

■ Кредит під 5% для нового або наявного бізнесу, який створить мінімум 2 робочі місця.

■ Кредит під 7% для нового або наявного бізнесу, з виручкою до 25 млн грн на рік, який не створює робочих місць. При цьому, за кожне створене робоче місце такі підприємства зможуть зменшити розмір кредитної ставки на 0,5%.

■ Кредит під 9% для наявного бізнесу з виручкою 25-50 млн грн на рік для розширення власної справи.

Державна програма передбачає на ці цілі 2 млрд грн, відповідний закон Верховна Рада вже ухвалила у першому читанні. Ще 2 млрд грн буде залучено за рахунок погашення векселів Фонду гарантування фізичних осіб. Також 2 млрд грн залучено за рахунок програми «Повертайся додому» для українців, що живуть за кордоном.

Загалом, програма кредитування розпочалася з 1 лютого, однак поки її результати доволі сумнівні. В державних банках, які обслуговують цю програму, справжня плутанина. Позичальники кажуть, що для того, щоб отримати право на кредити, треба надати купу документів і їхня кількість постійно росте. Як наслідок, більшість претендентів махають рукою на подібну державну «допомогу» і кидають цю ідею. Ті ж, хто вирішили йти до кінця, довго проходять процес верифікації та апробації. Також виявляється, що позики для нового бізнесу нині майже не реальні. Гроші дають, здебільшого, на розширення існуючого бізнесу, причому, не у вигляді живих купюр, а у вигляді часткової оплати устаткування чи будівництва приміщення.

Та попри всі ці недоліки, ставки в 5-7-9% річних – справжня фантастика для українських підприємців. Якби не було цієї програми, дрібний бізнес міг би розраховувати лише на позики під 20-22% – саме на таких умовах кредитують бізнес вітчизняні банки.

Держпрограма 5-7-9 передбачає виділення п’ятирічних кредитів до 1,5 млн грн в одні руки підприємствам з щорічним обігом до 50 млн грн і числом працівників не більше 50 осіб. Розмір ставки прив’язаний до кількості робочих місць, створених підприємцем-позичальником: чим їх більше, тим дешевше плата.

Позика в 5-7-9% може бути спрямована виключно на придбання основних засобів: верстатів, обладнання, техніки, транспорту, а також на будівництво і реконструкцію приміщень (крім офісних).

Не дивно, що програмою вирішили скористатися і фермери (вони – на другому місці по запитам), але їх швидко чекало розчарування. За словами претендентів, в банках стали вимагати додаткові документи щодо оцінки майна, і не брали до відома землю, бо вона поки так і не стала товаром.

Земельні позики сумнівної доступності

Стає очевидним, що без землі як ефективної застави ринок кредитування аграріїв нормально працювати не буде. Очікується, що землю можна буде купувати-продавати вже з 1 жовтня 2020 року, якщо Верховна Рада таки проголосує за запуск цього ринку і вчасно ухвалить всі потрібні закони.

Наразі є занепокоєння, що поки парламент буде зволікати, земельні ресурси викуплять олігархи та представники великого бізнесу, а фермери не зможуть скупити орендовані землі. У новому законопроекті про ринок землі діятиме обмеження на землю в одні руки – до 10 тисяч гектарів. У попередній редакції було до 200 тисяч гектарів. Це значно менше, ніж було у законопроекті, але все одно достатньо багато, щоб цілком легально скупити дуже великі масиві землі, і по кишені це лише нинішнім латифундистам, які орендують по 30-500 тис. га землі. Фермерам залишається замало часу на операції з викупу земель, які вони зараз орендують – і це їх дуже непокоїть, адже достатньо грошей вони не мають. Весь прибуток доводиться кидати на розвиток чи сплату по кредитам.

Нагадаємо, що у нових поправках до закону про ринок землі є наступне:

■ Купувати землю матимуть право українські громадяни і юридичні особи, засновані тільки громадянами України.

■ Іноземні громадяни матимуть право купувати землю лише після проведення референдуму з відповідного питання.

■ Обмеження концентрації землі в одних руках – на рівні 10 тисяч гектарів.

■ Банки також можуть володіти землею. Але тільки тією, яку фермери внесли як заставу за кредит.

■ Купувати землю можна буде тільки у безготівковій формі і покупець повинен мати документи, що підтверджують походження коштів.

■ Вартість землі до 2030 року повинна бути не нижче її нормативно-грошової оцінки.

Як же планує держава вирішувати проблему відсутності коштів на викуп землі? Міністерство економіки нещодавно презентувало у Верховній Раді Фонд гарантування кредитів на покупку землі. На ці цілі з бюджету планується виділити 240 млн грн. «Фонд буде створений державою. Це буде окрема установа, на яку у державі передбачено 240 млн грн. Але ми будемо підвищувати цей статутний капітал, плануємо десь до 2 млрд грн. Це дасть можливість навіть за перші 3 місяці надати на 16 млрд грн тіла кредитів гарантування», – уточнив міністр Тимофій Мілованов. – Метою діяльності Фонду є забезпечення виконання зобов’язань малих і середніх підприємців до 500 га за кредитними договорами перед банками. Таким чином, зможе зняти питання доступу до фінансової системи для тих аграріїв, які, можливо, не мають повної кредитної історії або мають питання з боку банків».

Міністр сказав, після прийняття закону про ринок землі, Фонд зможе одразу гарантувати кредити на покупку землі і додав, що підприємства або учасники мають бути зареєстровані у фермерському реєстрі.

Поки також незрозуміло, як це буде працювати і як можна буде отримати кредит на викуп землі. Передбачається, що ліміт кредиту на покупку земельного банку обмежать сумою у 5 млн грн. Позику видаватимуть під 3-5%. Таким чином, Фонд не буде видавати кредити, їх будуть давати банки, а Фонд лише гарантуватиме позики фермерів.

Вектор держави в бік ринку землі вірний, але дуже повільний та невпевнений. Замість того, щоб створити Земельний, або Аграрний банк, який би був гарантований державою, міг би підтримувати масштабні кредитні проекти, держава створює Фонд, функції якого є доволі розмитими, а масштаб коштів на викуп земельного фонду доволі малий.

До запуску ринку землі залишилось півроку, але потрібні земельно-ринкові інститути так і не створено. Отримати дешеві державні кредити існуючим фермерам можливо, але дуже складно, тоді як взяти позику на покупку землі неможливо. Що стосується тих, хто хоче розпочати аграрний бізнес, то в них майже немає можливості отримати дешеві державні позики.

Сергій Чигир