Архітектори майбутнього

9 марта 2020 г.
Статьи Агротехнологии Архітектори майбутнього
Індустрії

Від Індустрії 4.0 людство впевнено прямує до Суспільства 5.0. Які виклики у цьому контексті постали перед сучасним агросектором і який внесок можуть зробити сільгоспвиробники

У світі дедалі потужніше розвиваються IoT, BigData, ML, AI, коботи та роботи. Очевидно, більшість з цих складових Індустрії 4.0 – міцний базис для нового Суспільства 5.0, як його вже встигли назвати. І вже нині тиск стрімкого технологічного розвитку відчуває практично кожен сегмент виробництва, зокрема й аграрного.

Втім, і досі гравці ринку не дійдуть спільної думки про перспективи і практичні переваги новацій. На якому етапі ми зараз? Куди прямуємо? Який внесок може зробити український агроном-біолог-метеоролог у створення системи штучного інтелекту? Що допоможе спрогнозувати (предикативна аналітика) й оперативно ухвалити найкраще рішення в умовах змін клімату та скорочення маржинальності? Питань наразі дуже багато. Відтак маємо визначитися з дефініціями і подбати про баланс розуміння між усіма гравцями агріфуд-ринку – аби врешті створити комфортну для Суспільства 5.0 екосистему.

Одним з напрямів Четвертої Індустріальної революції, що розпочалася 2011 року в Німеччині, стало масове запровадження кіберфізичних систем у виробництво. Інтернет Речей (Internet of Things) став провісником нового технологічного порядку. Зокрема, сьогодні вже навряд чи когось здивуєш тим, що датчики і контролери ефективно обмінюються між собою даними без втручання людини, а на базі цих даних програмне забезпечення формує зрозумілі агровиробникові звіти.

Складовими елементами Iot-платформи в агро є електронні мапи полів; датчики на техніці (GPS-трекери, лічильники насіння і добрив, датчики заповнення бункера комбайна); датчики рівня пального і проточні витратоміри; ультразвукові сканери (глибина оранки поля, наповнення кузова зерновоза, аналіз мікроелементів у ґрунті тощо); електронні вагові контролери й вологоміри на елеваторі; електронні АЗС; RFID-картки і зчитувачі з автоматичною ідентифікацією водія; BLE-мітки причіпного обладнання; система «свій»-«чужий» для комбайна та зерновоза; погодні станції; дрони/супутники.

Загалом процес Індустрії 4.0 має таку схему: зібрану датчиками інформацію (дані) обробляють за допомогою нескладного програмного забезпечення й людини-оператора. Дані накопичуються у відокремлених «хмарах» (базах даних), а людина, отримуючи доступ до хмарного сервісу, сама шукає й аналізує інформацію.

Втім, у 2016 році сталася чергова революційна трансформація: на базі Індустрії 4.0 японські інноватори розробили концепцію Суспільства 5.0 – з єдиним кіберпростором, Штучним Інтелектом (ШІ) і машинним навчанням (МН). Її цьогоріч публічно репрезентували на саміті Великої Двадцятки. Тож, схоже, на часі ера людино-комп’ютерного симбіозу.

Агро нині – найскладніша галузь для створення програм Штучного Інтелекту через машинне навчання.

Причина – надвелика кількість даних, які треба врахувати: від погодних умов, фізичного та хімічного стану ґрунтів, особливостей вирощування конкретного гібриду – аж до вірогідності його ураження певними хворобами чи появи шкідників. Додамо сюди розмаїття аграрної хімії, яка може бути застосована протягом сезону – і маємо надскладну задачу з десятками невідомих. От тільки хто сказав, що буде легко?

Що більше фахівців – агрономів, біологів, фізиків, хіміків – надаватимуть програмістам свої роками накопичені предметні знання й експертизу, то швидше вдасться створити ці алгоритми. Працюючи разом, люди й технології пов’яжуть усі системи у кіберпросторі. Базисом для створення якісної універсальної моделі ШІ мають стати глибокі знання людини, котра її навчатиме. А фахівці з машинного навчання створюватимуть алгоритми ухвалення рішень для комп’ютерів, знаходитимуть закономірності у масивах даних, аналізуватимуть і візуалізуватимуть отриману інформацію.

Спираючись на ці дані та правила їх використання, комп’ютерні системи ухвалюватимуть і коригуватимуть свої рішення. І результати роботи Штучного Інтелекту здатні будуть перевершити не тільки всі наші сподівання, а й усі наші людські можливості.

Останні новини:  17 лютого Мінцифра створила Комітет з розвитку Штучного Інтелекту, до складу якого мене запрошено. Сподіваюся, нам під силу наблизити агрокібернетичне майбутнє якомога скоріше і почати працювати за найновішіми технологіями.

Ірина КРАВЕЦЬ,
член експертного комітету з розвитку сфери штучного інтелекту Міністерства Цифрової трансформації України,
керуючий партнер CleverAgri