Озимий ріпак в фокусі експерименту

9 марта 2020 г.
Статьи Агротехнологии Озимий ріпак в фокусі експерименту
ріпак

Чи можна вдвічі збільшити урожай за допомогою новаторських рішень?


Господарство ТОВ «Колос», яке розміщене в екстремальному кліматичному регіоні – на Півдні України, попри жорсткі умови щодо вологозабезпеченості, досягає досить пристойних результатів вирощування основних культур, і озимого ріпаку зокрема. Секретами новаторського вирощування цієї культури особисто поділився директор господарства Юрій Яловчук.

Нині в господарстві, яке працює в Великомихайлівському районі Одеської області обробляють 2700 га землі. Як розповів директор ТОВ «Колос», вирощуванням озимого ріпаку в господарстві зацікавилися трохи більше десять років тому, проте, з чого розпочинати цю справу, і гадки не мали.

— У нашій зоні попередником під ріпак є озима пшениця. Для того, щоб виростити його після пшениці, обов’язково потрібно було спалити на полі солому — і цей прийом відомий багатьом ріпаківникам. Чому це необхідно зробити? Справа в тому, що в нашій зоні за висіву ріпаку в солому, яка перемішана з верхнім шаром ґрунту, взагалі неможливо отримати врожаю. Культура ця, як ви знаєте, дрібнонасінна, її висівають у ґрунт на глибину 2-3 см, а вологи в цьому шарі на період висівання ріпаку в нас ніколи не буває. Тож у нашій зоні основна передумова отримання дружних сходів — насамперед правильний обробіток ґрунту, а точніше, його мінімізація.

Найтиповіша технологія вирощування ріпаку озимого, яку використовують більшість господарств, така: після збирання озимої пшениці поле під озимий ріпак дискують — задля закриття вологи та провокації проростання бур’янів. Таким чином солома перемішується з верхнім шаром ґрунту. Застосувавши такий прийом, агровиробники позбуваються вологи, а солома, залишена для мінералізації, використовує азот. Потім, як правило, після дискування на поле «заходить» сівалка, призначена для мінімальної чи нульової технології вирощування.

ріпакВисіяли. Якщо після висіву випаде достатня кількість опадів, то, вважайте, вам дуже пощастило — насіння зійде і ви отримаєте сходи. Хоча про достатню кількість вологи у серпні на Півдні, так би мовити, лише в казці можна прочитати. Тож варіант з вологою рівнозначний джек-поту у лотереї. Якщо ж опадів не буде взагалі — тоді вважайте, що ви провели «амбарні посіви» — і з цим не посперечаєшся, адже вже багато господарств набули такої практики. Далі вже немає ніякого сенсу розповідати про те, як вивести ріпак на високу врожайність і рентабельність…

Техніка надає можливості

До 2016 року спалювання соломи під ріпак у господарстві ТОВ «Колос» було класичним агроприйомом. Юрій Яловчук розповідає

— Для того, аби перевершити свої напрацювання, потрібно щось змінювати у самій технології вирощування. Тож розглянемо польову картину відразу після збирання попередника: перед нами на полі лежить солома. Якби я спіймав казкову Золоту рибку і вона пообіцяла виконати бодай одне моє бажання, я б «замовив» сівалку, яка б могла якісно висівати насіння під солому. Та, на жаль, ми живемо не в казці, а в реальному світі. От покажіть мені, будь ласка, серед величезного вибору закордонних сівалок таку, яка зможе висіяти насіння під солому, причому не перемішуючи її із шаром ґрунту. Та немає такої! Принаймні ще кілька років тому точно не було такої. А сьогодні вже є — це сівалка Мzuri. Одного разу роботу такої сівалки мені довелося бачити в Черкаській області на висіві озимої пшениці. Дана сівалка висіває здвоєні рядки з міжряддям 12 см та 24 см між ними. Вже через три тижні приїхав подивитися на розвиток рослин та порівняти результат з класичним варіантом висівання. Сказати чесно, був вражений — і тоді задля власного експерименту придбав і собі таку сівалку, щоб використати її на висіванні озимого ріпаку.

Після придбання такої сівалки, Юрій Яловчук провів у своєму господарстві цікаві досліди. Поле у 125 га поділив на дві частини: 25 га — ділянка, на якій застосував загальноприйняту для господарства технологію, тобто зі спалюванням соломи, а на решті площі розміром 100 га випробував ефективність роботи нової сівалки.

Незалежне польове випробування

На тій ділянці, де була спалена солома, провели боронування дисковою бороною, а після нього — передпосівний обробіток ґрунту «Європак» на глибину висівання насіння. Висів озимого ріпаку виконали 20 серпня сівалкою «Джон Дір 455» з густотою 600 тис. схожих насінин на гектар.

Після сівби поле в обов’язковому порядку закоткували. Гадаю, ні для кого з виробничників не становить труднощів підрахувати, скільки витрат пішло лише на те, аби тільки висіяти насіння.

За нової технології, насамперед слід зазначити важливий момент: під час збирання попередника потрібно використовувати той комбайн, який ретельно подрібнює та рівномірно розподіляє солому. Тож якщо у вас в господарстві наявний закордонний комбайн — це не проблема. Якщо ж на полі виявляться солом’яні огріхи, то ситуацію можна виправити, застосувавши пружинну борону. Саме вона допоможе розподілити рівномірно солому та водночас закриє ґрунтові пори, через які випаровується дорогоцінна волога. За два тижні до висівання ріпаку було застосовано гербіцид Раундап для знищення пророслих бур’янів та падалиці, яка частково проросла на той період. Далі в оптимальні строки (20 серпня) висіяли ріпак сівалкою «Mzuri» без проведення жодних попередніх ґрунтообробітків з густотою 400 тис. схожих насінин на гектар. Після висівання ріпаку випало 20 мм вологи. Після цих агроприйомів провели спостереження та зробили відповідні висновки.

На частині поля, де ріпак вирощували за традиційною технологією, через пару днів після сівби всю вологу з ґрунту «видуло», а на полі, де працювала сівалка «Mzuri», залишені на поверхні рослинні рештки виконували роль мульчі, тому наявна ґрунтова волога збереглася майже повністю. І вже через чотири-п’ять днів там з’явилися рівномірні сходи. Як згадує Юрій Вікторович, для нього як агронома така картина була дуже несподіваною. Таким чином, отриманий результат випробувань давав ще одну можливість: строки висівання ріпаку можна розтягувати або зміщувати до 10-15 днів.

За нової технології вирощування не було потреби застосовувати грамініцид, оскільки вся падалиця попередньої культури була на поверхні ґрунту, а та, що проросла, була знищена Раундапом. Восени, для того аби посіви не переростали, використали ретардант Карамба у нормі 1 л/га. Натомість той ріпак, що ріс за традиційної технології, потрібно було неодмінно рятувати — проводити певні агрозаходи відповідно до поточного стану посіву.

Навесні, аби «підчистити» падалицю на ділянці з ріпаком, вирощуваним за традиційної технології, знову виникла потреба застосування грамініциду, а окрім того — гербіциду Сальса задля знищення наступної хвилі бур’янів. За нової ж технології в цьому не виникало жодної необхідності, позаяк поле було ідеально чистим. У фазі середини цвітіння культури на обох варіантах застосували інсектициди Біскайя та Піктор. Також для стимулювання кращого галуження бічних стебел провели одну ретардантну обробку продуктом Тілмор у нормі 0,9 л/га.

Мінеральне живлення рослин за обох технологій було однакове. В основне удобрення в господарстві застосовують добриво Тімак Агро нормою 140 кг/га. Основна його перевага в тому, що фосфор у ньому міститься в більш доступній для рослин формі. І хоча воно й коштує чимало, проте воно того варте: за врожайності понад 5 т/га, за словами Юрія Вікторовича, воно повністю виправдовує витрати на своє застосування. Або ж як альтернативу Тімак Агро тут вносять сульфоамофос, 130 кг/га (у фізичній вазі) під час висівання.

Навесні по мерзлоталому ґрунту застосовують сульфат амонію нормою 130 кг/га, а через п’ять-шість днів потому — 100 кг аміачної селітри і в третє підживлення — 250 кг/га КАС у фізичній вазі.

Щодо використання стимуляторів росту рослин, усіляких добрив із вмістом мікроелементів: у ТОВ «Колос» застосовують абсолютно всі наявні на ринку продукти, але, за словами директора господарства, це все — «косметика» для ріпаку, адже якщо не забезпечити посів основним удобренням у достатній кількості відповідно до потреб культури, то ніяким підживленням ви не «витягнете» більший урожай.

Перед збиранням ріпаку ніяких клеїв та десикантів у господарстві не застосовують. Як сказав один німецький експерт, за кордоном ніхто цього не робить (яким чином, внісши 1 л/га клею, можна проклеїти таку масу і кількість стручків, що розміщені в кілька ярусів?).

Результати експерименту вражають

За прийнятою в господарстві технологією отримана врожайність була на рівні 25 ц/га, а за експериментальною технологією — удвічі більша. Тож що в кінцевому результаті, за умови повного захисту рослин та відповідної норми мінерального живлення, послугувало збільшенню врожаю? Наш співрозмовник робить остаточні висновки:

— Під ріпак ми вперше використали нову технологію Strip-Till, і я вважаю, що це — технологія сьогодення. Можливо, завтра щось буде інше, ще прогресивніше, проте поки що ми не бачимо такої перспективи. У будь-якій традиційній технології є ще один недолік. Коли ви висіваєте ріпак (немає різниці — якою сівалкою), насіння вноситься в зону висіву. Як відомо, фосфор та калій перебувають у ґрунті в малорухомій формі, тож коли коренева система рослин ріпаку росте, вона йде вглиб. Але ж внесені добрива перебувають у верхньому шарі ґрунту! Тож скажіть мені, будь ласка, для кого вони були внесені за таку, далеко не кожному доступну, ціну? Особливістю роботи сівалки «Mzuri» є те, що вона може вносити добрива вертикально на глибину до 20 см, а зверху, над зоною удобрення, висівати насіння. Тож рослина, яка росте, може поступово споживати внесені добрива протягом усієї вегетації. За прийнятої технології ми висіваємо насіння ріпаку нормою 600 тис. насінин/га, за нової — 350-400 (але не більше). Як бачите, є ще й економія на насінні, яке сьогодні коштує досить недешево.

Тож як бачите у будь яких умовах господарювання можна отримувати високі врожаї, варто лише підібрати правильний інструмент.

Сергій Іваненко