Зерно-2019: захиститися від посухи та коливання цін

28 июня 2019 г.
Статьи Агротехнологии Зерно-2019: захиститися від посухи та коливання цін
посухи

Аграрії сподіваються на повторення успіхів минулого року, коли вони зібрали рекордний врожай зернових в розмірі 66 млн тонн. Але перевершити цей рекорд може завадити спека. За прогнозами синоптиків, літо буде спекотним і бідним на дощі. Та й ціни, на думку аналітиків, не радуватимуть своєю стабільністю – високий попит може швидко змінитися падінням.


Мокрий сів, спекотні жнива

Аграрії вдало провели посівну кампанію. Вся посівна площа сільськогосподарських культур під урожай 2019 р. становить 27,7 млн га, що на рівні 2018 р. Посіви непогано пережили весну завдяки щільним дощам навесні, тож не дивно, що сільгоспвиробники очікували на повторення успіху минулого року. Але ці сподівання можуть не виправдатися. Насамперед, рекордний врожай минулого року був забезпечений за рахунок кукурудзи, яку збирали вже восени. Врожай кукурудзи досяг історичного максимуму – близько 34,8 млн тонн при врожайності 76 ц/га (в 2017 р. – 52 ц/га).

Опади в липні-серпні минулого року, хоча і були не частими, але ефективними, тому дозволили сформувати високий потенціал врожайності культури. А сприятлива осіння погода дозволила планомірно збирати врожай без істотних ризиків зриву кампанії та втрати якості зерна.

Цього року поля можуть залишитися без рясних дощів, особливо це стосується Півдня та Центру, тож посуха, скоріш за все, буде набагато серйознішою, ніж торік. Втім, спека поки не змушує особливо турбуватися ані аграріїв, ані урядовців, які впевнені, що врожай цього року буде не меншим, ніж торік. «З огляду на хід весняно-польових робіт і зимівлю озимих культур, можна очікувати, що урожай ранніх зернових 2019 р. буде не нижчий за торішній. Високі показники врожаю є результатом динамічного розвитку всіх ланок аграрного виробництва, серед яких одним з найважливіших є забезпечення виробників сучасними сортами рослин.

Українські селекціонери постійно працюють над виведенням нових сортів з високою продуктивністю, адаптивністю до стресових факторів, зокрема, високою стійкістю до захворювань, зимостійкістю, жаростійкістю і посухостійкістю», – зазначив заступник міністра аграрної політики і продовольства України Володимир Топчій.

посухи

Втім, ситуація не така вже й обнадійлива, як вважають чиновники. Рясні опади у травні добре позначилися на розвитку посівів кукурудзи, соняшнику та пшениці, але здійснили негативний вплив на фітосанітарний стан культур. Через вологу й теплу погоду почався розвиток грибкових захворювань на посівах зернових. Надмірні опади, а місцями й град, пошкодили частину посівів, але оскільки вони ще не дозріли, є ймовірність їх відновлення.

Але після дощу прийшла люта спека, і рослинам стало загрожувати не надмірна вологість, а зневоднення. Щоправда, посіви змогли абсорбувати більшу частину вологи, і нині врожаю не загрожує масова посуха, вважають метеорологи. Вплив спекотної погоди на урожай зернових культур в Україні залежатиме від тривалості такого температурного режиму, зауважила начальник відділу агрометеорології Гідрометцентру України Тетяна Адаменко. «Єдиний негатив – високі температури повітря сприяють скороченню вегетативного періоду певних культур. Чим коротше міжфазні періоди, тим менший урожай. Тиждень спеки накладеться на дозрівання зерна в південній частині України, це підвищить кількість щуплих зерен на 2-3% від врожаю», – зазначила експерт.

Попит росте, витрати теж

Як відомо, значну роль у заробітках АПК відіграє не сам врожай, а ціна на цього. Наразі ситуація на зерновому ринку доволі сприятлива для українського аграрія. Світові запаси зерна нині перебувають на мінімальних позначках за останні 4 роки і за прогнозами не виключено, що країни-імпортери почнуть у серпні-вересні більш активно закуповувати культури.

Так, ціни на пшеницю і кукурудзу зросли після наймасштабнішої за останні 50 років повені в окремих штатах на Середньому Заході США.

За прогнозами, в 2019 році виробництво кукурудзи в Сполучених Штатах Америки очікується на рівні 330 млн т, що на 10% нижче торішнього, що сприятиме зростанню світових цін.

Іншими факторами зростання цін на пшеницю стали високий попит з боку Алжиру і Тунісу, а також рішення Австралії імпортувати цю культуру – вперше за останні 12 років. Крім того, активізація закупівель кукурудзи китайськими компаніями напередодні введення нових тарифних мит підтримала зростання цін на кукурудзу.

Але підвищений попит швидко наздоганяє зростання витрат. Першим ударом по аграріям стало рішення Росії обмежити експорт в Україну пального, що призвело до подорожчання солярки якраз у розпал жнив.

З 1 червня 2019 року набули чинності обмеження з боку Росії на поставки в Україну дизельного палива, нафти і масел. Імпорт пального з Росії не зупинений, але істотно знижений – по дизпаливу він скоротився в 4 рази! Паралельно скоротились поставки й зрідженого газу, внаслідок чого літр пального підскочив на 1-1,5 грн. На ринку виникла загроза створення дефіциту пального. На щастя, більшість аграріїв запаслися дизелем ще весною, але не факт, що солярки вистачить до кінця жнив.

У зв’язку з цим різко зросли транспортні послуги. За прогнозами експертів, вони подорожчають на 15%. Це пов’язано, насамперед, з ростом ціни на дизель, який в середньому підвищиться на 16%, а також із зростанням витрат на поточні ремонти й заробітну плату водіям, які за різними оцінками складуть від 10 до 15%.

Серйозною проблемою для аграріїв є залізничний транспорт, якого бракує для доставки вантажів до портів. Ціни на послуги залізничників ростуть, вагонів на всіх не вистачає, що змушує аграріїв перевозити зерно автотранспортом і навіть самотужки розвивати річковий транспорт. Натомість, замість закупок нового рухомого складу та вирішення транспортної проблеми, «Укрзалізниця» вирішила погратися у зернотрейдера, раптово заявивши, що розглядає можливість почати експорт зерна як юридична особа, закуповуючи його у аграріїв.

посухи

Як показав досвід, ні до чого путнього робота державних зернотрейдерів не приводить, тільки до корупційних скандалів.

Ми бачимо, що «ефективна» робота держави у залізничній сфері призвела до повного зубожіння транспортної інфраструктури, тоді як приватні зернотрейдери розвивали інфраструктуру зберігання та перевалки зерна за власний кошт.

Труднощі класифікації

Ще однією новиною цього сезону стала зміна класифікації пшениці, чого давно вимагали експортери зерна і аграрії. Було прийнято рішення скоротити кількість класів продовольчої пшениці, бо 5 класів продовольчої пшениці довгий час шокували імпортерів. З 10 червня нові стандарти вступили в дію. Для зерна м’якої пшениці кількість класів скорочено. Тепер буде 4 класи. З них 1, 2 і 3-й класи призначені для продовольчих потреб, використання в якості сировини для хлібопекарської та борошномельної промисловості. До 4-го класу належить непродовольча пшениця, а також зерно для експорту. Зерно, яке не відповідає жодному класу, визначається як нестандартне. Його можна довести до кращого класу за допомогою відповідних технологій обробки.

Але зернотрейдери не всім задоволені в нових стандартах. Вони очікували, що нова класифікація пшениці спростить вихід на міжнародні ринки, але сподіваного ефекту не отримали. «Найбільшим сюрпризом для нас стало збереження старого способу визначення клейковини, тобто ми як і раніше будемо відмивати її вручну, а не використовувати міжнародні практики. Різниця в залежності від способу визначення становить 2-4%!!! В результаті ми не зможемо, продаючи пшеницю з України, написати в контракті на продаж, наприклад, «пшениця українська №3». Нам, як і раніше, потрібно буде адаптувати якісні показники в контрактах до міжнародних норм», – зазначив президент організації «Українська Зернова Асоціація» Микола Горбачов.

За його словами, старі нормативи були збережені задля забезпечення інтересів виробників борошна. «В новому сезоні ми очікуємо експорт пшениці на понад 20 млн тонн, на борошномельні потреби – 3-4 млн тонн. Значить, ми, маючи експортний потенціал, що перевищує в 5 разів (!!!) внутрішнє споживання, по-старому намагаємося задовольнити ефемерні вимоги місцевих борошномелів, які з легкістю формують «помольні партії» для переробки без будь-яких обмежень, а сільгоспвиробник недоотримує прибуток і заморських споживачів», – зазначив представник УЗА.

Підстелити цінової соломки

Цього сезону природа багата на сюрпризи. Це ж може стосуватися й цінової кон’юнктури. Наприклад, торік рекордний врожай був досягнутий завдяки гарному врожаю кукурудзи, на який була сформована дуже непогана ціна, але цього року кукурудза може не так добре зайти. Очікується як менший врожай площі (сходи кукурудзи в 1,6 рази нижчі, ніж торік – 62% проти 93% в минулому році), так і менша ціна, не зважаючи на низькі показники врожаю у головного експортера й споживача – США.

Директор департаменту продажів ДПЗКУ Олександр Кучеренко рекомендує аграріям укладати форвардні контракти на продаж.

Це буде найкращою страховкою в цих складних умовах. На його думку, ціни на пшеницю в поточному сезоні, швидше за все, будуть схильні до стандартних сезонних змін, без форс-мажорів. Буде спостерігатися вихід в сезон з цінами, які сформовані зараз, потім стандартне їх зниження в липні-серпні і повернення до зростання в вересні-жовтні.

«Тому рекомендував би нашим сільгоспвиробникам укладати зараз форвардні контракти на продаж пшениці. Можливо, укладати контракти на 30-35% від обсягу свого виробничого потенціалу. Це дасть можливість непогано себе захистити від цінових ризиків», – підкреслив Олександр Кучеренко. За його словами, схожа ситуація буде і з кукурудзою. Незважаючи на те, що ймовірне зниження виробництва цієї культури в США, це буде компенсовано збільшенням її вирощування в інших країнах.

Сергій Чигир


ЧИТАЙТЕ В ЭТОМ ЖЕ НОМЕРЕ: