Вплив агротехнічних заходів на врожайність соняшнику в Степу України

Соняшнику належить домінуюче місце серед олійних культур, що вирощують в нашій країні, де близько 80% посівів розміщені в степовому регіоні. При цьому невпинно зростає його виробництво, як за рахунок збільшення площ вирощування, так і за рахунок підвищення продуктивності. Рослини соняшнику мають багатогранне використання та дають продукцію для багатьох галузей. Так, на харчові цілі використовують олію, з тертого насіння роблять халву; хімічна промисловість отримує сировину для виготовлення лаків, лінолеуму, мила; у тваринництві знайшла використання макуха, що залишається після витискання олії; квіти є сировиною для медицини та гарним медоносом.

Температурний режим ґрунту на глибині загортання насіння, достатній для проростання та появи сходів, є основним фактором, що визначає строки сівби соняшника. Тенденція до зміни погодних умов, що спостерігається останнім часом, зокрема прогрівання ґрунту у весняний період, вимагає перегляду строків сівби культури з метою відповідності біологічним особливостям соняшнику та умовам навколишнього середовища в конкретні періоди розвитку рослин.

Згідно прогнозу кліматологів, впродовж останнього століття глобальна приземна температура повітря збільшилася, в середньому, на 0,6°С, а середньорічна – на 0,3°С. Максимальне підвищення температури повітря відбулося в зимовий та весняний періоди, відповідно, на 1,3 та 0,9°С.

В степових регіонах України діапазон оптимальних строків сівби досить тривалий, і часто здійснювати його без застосування гербіцидів не раціонально. 

В зоні Степу України сприятливі для проростання насіння соняшнику умови складаються за наявності достатньої кількості ґрунтової вологи та прогріванні шару ґрунту 0–10 см до температури мінімум +8–10˚С. Згідно практики аграріїв України оптимальні умови для прорастання насіння забезпечуються в регіонах Степу за температури ґрунту на глибині сівби 10-12˚С. Згідно календарного строку це припадає на кінець квітня та початок травня. Разом з тим сівба пізніше кінця першої декади червня призводить до втрати врожайності насіння та зниження в ньому вмісту олії.

В сучасних умовах ведення сільського господарства за вирощування соняшнику найбільш гострою проблемою є враження рослин хворобами.

Тому в агротехнічних заходах технологічного процесу культивування культури значна роль належить хімічним заходам боротьби. Одним з найбільш ефективних способів обмеження шкодочинності хвороб, особливо тих, що передаються через насіння, є проведення його протруювання.

Таблиця 1.
Тривалість проходження фаз розвитку культури залежно від факторів досліду

Даний агротехнічний захід має як позитивну, так і, у деякому  ступені, негативну роль, особливо за незадовільного забезпечення вологою проростків рослин на початкових етапах розвитку. Позитивним моментом застосування протруйників незаперечно є, в залежності від вибору препарату, захист від збудників хвороб, а також від шкідників.

Останні, в умовах Південного Степу України, здатні знищити 60-70% сходів рослин. В той же час протруювання, особливо за недостатнього забезпечення вологою на початковому етапі органогенезу, затримує проростання насіння рослин на 2-3 доби. В умовах південного степового регіону України, коли щодобова втрата вологи складає 40-50 м3/га, це майже катастрофа, бо призводить до пересушування верхнього шару грунту. В зв’язку з цим необхідно творчо підходити до застосування протруйників в агротехніці.

Обираючи варіант щодо густоти стояння рослин, важливо враховувати вологозабезпечення регіону вирощування культури – чим більша вологість ґрунту, тим кращі умови для одночасного проростання насіння.

Разом з тим практичний досвід та наукові досліди показують, що густота стояння рослин понад 70 тис. шт./га неефективна за будь-яких умов – загущення посівів призводить до розповсюдження хвороб за рахунок затінення нижніх ярусів листків, зменшення маси 1000 насінин, збільшення висоти рослин та їхнього вилягання.

У зріджених посівах складаються сприятливі умови для розвитку бур’янів, а соняшник не використовує вологу й поживні речовини в повній мірі.

У зв’язку з цим протягом 2020 року в умовах дослідного поля Інституту зрошуваного землеробства НААН нами були проведені дослідження. Метою було встановити вплив строків сівби, обробки посівного матеріалу та густоти стояння рослин на процес формування врожайності соняшнику в Південному Степу України.

В дослідженнях використовували середньоранній гібрид української селекції Ясон. Насіння культури висівали в чотири строки: за рівня термічного режиму ґрунту 8˚С, 10˚С, 12˚С та 14˚С (фактор А).

Таблиця 2.
Урожайність насіння соняшника залежно від факторів досліду

Фактор В – обробка посівного матеріалу: контроль, обробка протруювачем. В дослідженнях використовували різні варіанти густоти стояння рослин: 40, 50 та 60 тис. шт./га. Площа облікової ділянки – 25 м2, повторність варіантів – чотириразова. Закладку досліду, проведення спостережень та аналізів отриманих результатів виконували згідно загальноприйнятих методик проведення наукових досліджень.

За результатами одержаних даних встановлено, що вегетаційний період був більш тривалим у рослин за раннього строку сівби. Так при сівбі за температури ґрунту в посівному шарі 14˚С він склав 103-106 днів, тоді як за температури 8˚С мав показники на рівні 106-108 діб (табл. 1).

Була встановлена тенденція – за обробки насіння протруйником, на 1 день пізніше отримували сходи незалежно від строку сівби та густоти стояння рослин. Загалом отримані результати проведених досліджень показують, що протруювання насіння впливало на проходження інших періодів вегетації рослин соняшнику – дещо затримувалися ростові процеси рослин, в зв’язку з чим вегетаційний період подовжувався, в середньому, на 1-2 дні, порівняно з варіантами контролю.

Густота стояння рослин не впливала на тривалість проходження фази розвитку «проростання насіння – сходи». На наступних етапах розвитку культури спостерігали залежність тривалості проходження кожного окремого періоду розвитку рослин від даного показника, що позначилося на тривалості вегетаційного періоду соняшнику – залежно від варіантів густоти стояння рослин вегетаційний період склав 103-108 днів.

Ефективність різних агротехнічних заходів в 2020 році не проявилась в більш значній мірі між варіантами досліду через жорсткі погодні умови в весняно-літній період – відсутність продуктивних опадів та значна кількість суховійних днів. Разом з тим протруювання сприяло формуванню більш високого рівня врожаю в незаперечно несприятливих погодних умовах звітного року. У середньому, в період проведення досліджень, врожайність насіння культури варіювала в межах 1,32-1,58 т/га (табл. 2).