Вплив агротехнічних заходів на врожайність соняшнику в Степу України

опубликовано в журнале: AgroONE №62
30 декабря 2020 г.
Статьи Агротехнологии Вплив агротехнічних заходів на врожайність соняшнику в Степу України
соняшник

Соняшнику належить домінуюче місце серед олійних культур, що вирощують в нашій країні, де близько 80% посівів розміщені в степовому регіоні. При цьому невпинно зростає його виробництво, як за рахунок збільшення площ вирощування, так і за рахунок підвищення продуктивності. Рослини соняшнику мають багатогранне використання та дають продукцію для багатьох галузей. Так, на харчові цілі використовують олію, з тертого насіння роблять халву; хімічна промисловість отримує сировину для виготовлення лаків, лінолеуму, мила; у тваринництві знайшла використання макуха, що залишається після витискання олії; квіти є сировиною для медицини та гарним медоносом.

Температурний режим ґрунту на глибині загортання насіння, достатній для проростання та появи сходів, є основним фактором, що визначає строки сівби соняшника. Тенденція до зміни погодних умов, що спостерігається останнім часом, зокрема прогрівання ґрунту у весняний період, вимагає перегляду строків сівби культури з метою відповідності біологічним особливостям соняшнику та умовам навколишнього середовища в конкретні періоди розвитку рослин.

Згідно прогнозу кліматологів, впродовж останнього століття глобальна приземна температура повітря збільшилася, в середньому, на 0,6°С, а середньорічна – на 0,3°С. Максимальне підвищення температури повітря відбулося в зимовий та весняний періоди, відповідно, на 1,3 та 0,9°С.

В степових регіонах України діапазон оптимальних строків сівби досить тривалий, і часто здійснювати його без застосування гербіцидів не раціонально. 

В зоні Степу України сприятливі для проростання насіння соняшнику умови складаються за наявності достатньої кількості ґрунтової вологи та прогріванні шару ґрунту 0–10 см до температури мінімум +8–10˚С. Згідно практики аграріїв України оптимальні умови для прорастання насіння забезпечуються в регіонах Степу за температури ґрунту на глибині сівби 10-12˚С. Згідно календарного строку це припадає на кінець квітня та початок травня. Разом з тим сівба пізніше кінця першої декади червня призводить до втрати врожайності насіння та зниження в ньому вмісту олії.

В сучасних умовах ведення сільського господарства за вирощування соняшнику найбільш гострою проблемою є враження рослин хворобами.

Тому в агротехнічних заходах технологічного процесу культивування культури значна роль належить хімічним заходам боротьби. Одним з найбільш ефективних способів обмеження шкодочинності хвороб, особливо тих, що передаються через насіння, є проведення його протруювання.

Таблиця 1.
Тривалість проходження фаз розвитку культури залежно від факторів досліду

t ґрунту
на глибині сівби
Обробіток насіння Густота стояння рослин, тис. шт./га Проростання
насіння –
сходи
Сходи– цвітіння Цвітіння –
фізіологічна стиглість
Вегетаційний період,
днів
8°С контроль 40 13 57 23 107
50 13 55 24 106
60 13 55 24 106
застосування

протруювача

40 14 57 23 108
50 14 55 24 108
60 14 56 23 108
10°С контроль 40 11 56 23 105
50 11 55 23 104
60 11 55 23 105
застосування

протруювача

40 12 55 24 106
50 12 57 23 107
60 12 55 23 106
12°С контроль 40 11 57 22 104
50 11 55 23 104
60 11 55 23 104
застосування

протруювача

40 12 55 23 105
50 12 54 23 105
60 12 55 23 105
14°С контроль 40 10 57 23 104
50 10 55 23 103
60 10 56 23 104
застосування

протруювача

40 11 56 22 105
50 11 56 22 105
60 11 57 23 106

Даний агротехнічний захід має як позитивну, так і, у деякому  ступені, негативну роль, особливо за незадовільного забезпечення вологою проростків рослин на початкових етапах розвитку. Позитивним моментом застосування протруйників незаперечно є, в залежності від вибору препарату, захист від збудників хвороб, а також від шкідників.

Останні, в умовах Південного Степу України, здатні знищити 60-70% сходів рослин. В той же час протруювання, особливо за недостатнього забезпечення вологою на початковому етапі органогенезу, затримує проростання насіння рослин на 2-3 доби. В умовах південного степового регіону України, коли щодобова втрата вологи складає 40-50 м3/га, це майже катастрофа, бо призводить до пересушування верхнього шару грунту. В зв’язку з цим необхідно творчо підходити до застосування протруйників в агротехніці.

Обираючи варіант щодо густоти стояння рослин, важливо враховувати вологозабезпечення регіону вирощування культури – чим більша вологість ґрунту, тим кращі умови для одночасного проростання насіння.

Разом з тим практичний досвід та наукові досліди показують, що густота стояння рослин понад 70 тис. шт./га неефективна за будь-яких умов – загущення посівів призводить до розповсюдження хвороб за рахунок затінення нижніх ярусів листків, зменшення маси 1000 насінин, збільшення висоти рослин та їхнього вилягання.

У зріджених посівах складаються сприятливі умови для розвитку бур’янів, а соняшник не використовує вологу й поживні речовини в повній мірі.

У зв’язку з цим протягом 2020 року в умовах дослідного поля Інституту зрошуваного землеробства НААН нами були проведені дослідження. Метою було встановити вплив строків сівби, обробки посівного матеріалу та густоти стояння рослин на процес формування врожайності соняшнику в Південному Степу України.

В дослідженнях використовували середньоранній гібрид української селекції Ясон. Насіння культури висівали в чотири строки: за рівня термічного режиму ґрунту 8˚С, 10˚С, 12˚С та 14˚С (фактор А).

Таблиця 2.
Урожайність насіння соняшника залежно від факторів досліду

t грунту
на глибині сівби
Обробіток насіння Густота стояння рослин,
тис. шт./га
Урожайність насіння, т/га В середньому за фактором
А В С
8°С контроль 40 1,32 1,45 1,44 1,45
50 1,48 1,52
60 1,45 1,49
застосування

протруювача

40 1,39 1,50
50 1,55
60 1,49
10°С контроль 40 1,38 1,51
50 1,52
60 1,53
застосування

протруювача

40 1,47
50 1,59
60 1,56
12°С контроль 40 1,36 1,47
50 1,48
60 1,49
застосування

протруювача

40 1,44
50 1,53
60 1,50
14°С контроль 40 1,38 1,46
50 1,46
60 1,45
застосування

протруювача

40 1,45
50 1,51
60 1,48

Фактор В – обробка посівного матеріалу: контроль, обробка протруювачем. В дослідженнях використовували різні варіанти густоти стояння рослин: 40, 50 та 60 тис. шт./га. Площа облікової ділянки – 25 м2, повторність варіантів – чотириразова. Закладку досліду, проведення спостережень та аналізів отриманих результатів виконували згідно загальноприйнятих методик проведення наукових досліджень.

За результатами одержаних даних встановлено, що вегетаційний період був більш тривалим у рослин за раннього строку сівби. Так при сівбі за температури ґрунту в посівному шарі 14˚С він склав 103-106 днів, тоді як за температури 8˚С мав показники на рівні 106-108 діб (табл. 1).

Була встановлена тенденція – за обробки насіння протруйником, на 1 день пізніше отримували сходи незалежно від строку сівби та густоти стояння рослин. Загалом отримані результати проведених досліджень показують, що протруювання насіння впливало на проходження інших періодів вегетації рослин соняшнику – дещо затримувалися ростові процеси рослин, в зв’язку з чим вегетаційний період подовжувався, в середньому, на 1-2 дні, порівняно з варіантами контролю.

Густота стояння рослин не впливала на тривалість проходження фази розвитку «проростання насіння – сходи». На наступних етапах розвитку культури спостерігали залежність тривалості проходження кожного окремого періоду розвитку рослин від даного показника, що позначилося на тривалості вегетаційного періоду соняшнику – залежно від варіантів густоти стояння рослин вегетаційний період склав 103-108 днів.

Ефективність різних агротехнічних заходів в 2020 році не проявилась в більш значній мірі між варіантами досліду через жорсткі погодні умови в весняно-літній період – відсутність продуктивних опадів та значна кількість суховійних днів. Разом з тим протруювання сприяло формуванню більш високого рівня врожаю в незаперечно несприятливих погодних умовах звітного року. У середньому, в період проведення досліджень, врожайність насіння культури варіювала в межах 1,32-1,58 т/га (табл. 2).

Р.А. ВОЖЕГОВА,
доктор с.-г. наук, професор, академік НААН
А.М. ВЛАЩУК, кандидат с.-г. наук, с.н.с.
О.С. ДРОБІТ, кандидат с.-г. наук
Інститут зрошуваного землеробства НААН


ЧИТАЙТЕ В ЭТОМ ЖЕ НОМЕРЕ: