Великий ягідний шлях в Китай

опубликовано в журнале: AgroONE №62
30 декабря 2020 г.
Статьи Агротехнологии Великий ягідний шлях в Китай
ягідний

Далекосхідний напрямок плодоовочевого експорту стає все більш привабливим


Ще донедавна для цієї галузі українського агросектору життя малиною здавалось. Не без перебільшень, звичайно, але саме плодоовочева галузь демонструвала найвищі темпи розвитку. На жаль, поставила підніжку пандемія. Та саме та країна, звідки вона почалася, може стати одним з поступальних факторів розвитку українського плодоовочівництва.

Донедавна фахівці переконано стверджували: плодоовочевий сегмент демонструє найбільш динамічні темпи розвитку серед усього аграрного сектору України. І знаходили цьому одразу декілька ґрунтовних причин.

А я піду в сад зелений

Серед яких ті ж самі ґрунти та вельми сприятливі кліматичні умови для вирощування широкої лінійки овочів, фруктів та ягід. Так що не дивно, що Україна стала одним з найбільших виробників овочів і фруктів у Східній Європі, й посідала третє місце з виробництва яблук у регіоні, після Польщі та Росії, а також входила у трійку світових виробників черешень та смородини. Більш того: українські виробники вже мають знання та вміння, технологічні можливості, щоби вирощувати та продавати продукцію європейської якості. Хоча цього вже зараз недостатньо, адже не менш потрібна продукція якості китайської.

Битва з Африкою за Європу

Справа в тім, що часи коронавірусної пандемії стали особливо тяжкими для плодоовочевого сегменту, зокрема, в експортному вимірі. Так, за лютий-червень 2020 року український плодоовочевий експорт обвалився на 43%, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Якщо роком раніше експортний виторг плодоовочевого сектора України становив $101,3 млн, за цей період виторг України від експорту овочів і фруктів знизився до $58,5 млн. У зазначений період 64% усього експортного виторгу становили три групи товарів: волоський горіх, заморожені ягоди і фрукти та свіжі яблука. І саме тут темпи падіння були особливо суттєвими. Зокрема, саме в експорті яблук Україна втратила найбільшу частину експортного виторгу проти 2019 року – близько $26,6 млн. На другому місці за обсягом зниження експортного виторгу за даний період опинився волоський горіх – зниження виторгу експортерів від постачання волоського горіха за кордон склали $9,4 млн або 36%.

Дещо меншим було зниження експорту заморожених ягід і фруктів – $1,5 млн або 10%. Хоча загальний попит на заморожену ягоду в країнах Євросоюзу продовжував залишатися досить високим, а зниження продажів у сегменті HoReCa було майже повністю компенсовано зростанням роздрібних продажів. Головною причиною падіння українського експорту стало зростання конкуренції на ринку ЄС з боку постачальників заморожених ягід з країн Північної Африки: Єгипту та Марокко. Це також негативно позначилося на цінах. Так що європейський вектор експорту зараз буксує. І перспективи подальшого посилення конкуренції та падіння обсягів поставок тут значні.

Ягода-лохина нас в Китай манила

Але, натомість, відкривається та манить своїми можливостями величезний китайський ринок. КНР – це країна парадоксів, адже вона сама є одним з провідних експортерів плодоовочевої продукції. Але й імпортують водночас китайські товариші немало. Так що великий ягідний шлях в Китай для наших виробників стає реальністю. І це не лише добрі побажання.

Звичайно, є питання реальних можливостей, подолання бар’єрів, та врахування усіх ризиків китайського ринку при виході на нього українських виробників плодоовочевої продукції. Складних аспектів, котрі обов’язково потрібно взяти до уваги експортерам, вистачає. Але вже є реальні досягнення. Скажімо, за останні роки Україна збільшила експорт заморожених ягід до Китаю в 11 разів. Зокрема, особливою популярністю у китайських гурманів користуються українські чорниця та лохина. Фахівці відзначали, що таким чином Україні вдалося обійти Польщу і зайняти в рейтингу постачальників заморожених фруктів і ягід в Китай досить почесне восьме місце.

«Цей ринок був відкритий для українського виробника два роки тому. У минулому році компанія «Рівнехолод» експортувала до Китаю кілька тисяч тонн продукції. Це досить великий обсяг, враховуючи що загальний річний обсяг експорту української замороженої ягоди становить 22-23 тис. тонн», – вважає директор з розвитку УПОА Катерина Звєрєва. При цьому Україна не постачала до Китаю замороженої малини і суниці садової, не дивлячись на різке збільшення їх виробництва і експорту з країни в останні роки.

Черешня дозріла до експорту

Можливо, суми експортної виручки ще не такі значні, але, як кажуть, шлях в тисячу лі починається з одного кроку. А цих кроків зроблено вже немало. Вважається, що найперспективніші позиції плодоовочевого експорту до Китаю на даний час мають, в першу чергу, черешня та лохина. Принаймні, про це йшла мова під час онлайн-дискусії «Плодоовочевий експорт до Китаю: бар’єри та можливості для українських виробників». Шляхи до експорту цих ягідних культур відкриті, хоча тут є певні об’єктивні і суб’єктивні труднощі.

На думку президента Української плодоовочевої асоціації (УПОА) Тараса Баштанника, перешкод для успішного налагодження експорту української черешні на китайський ринок на даний момент не існує. Однак великого обсягу продукції преміальної якості, яка цікавить вибагливих китайських споживачів з Піднебесної, в цьому році українські виробники не в змозі забезпечити. При цьому в 2018-2019 рр. українські виробники експортували черешню до Китаю в більших обсягах. Але погодні умови в поточному році не дозволи зібрати хороший врожай черешні високої якості.

При цьому президент УПОА називає лохину другим найбільш перспективним плодоовочевим продуктом України для експорту до Китаю. Однак, говорячи про експорт лохини, варто розуміти, що в найближчі пару років Україна не в змозі забезпечити достатні обсяги. При цьому чимало часу необхідно витратити на те, щоб пройти всі бюрократичні процедури, пов’язані з отриманням дозвільних документів. Але перспективи варті того, адже лохина – досить дорога ягода на зовнішньому ринку.

Сезон поставок свіжої лохини з України – це липень-вересень. Основні експортні сорти, що поставляються українськими виробниками на зовнішні ринки – Duke, Bluegold, Bluecrop, Elliot, Liberty. Що стосується логістичних аспектів, то ягоди, звичайно, можуть транспортуватися до Китаю авіаційним транспортом. Фахівці УПОА сьогодні вивчають питання можливої організації залізничних перевезень, адже така доставка дешевша у 4-5 разів.

Лохина державної ваги

Як зазначає радник Віце-прем’єр-міністра України з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Тарас Голуб, сьогодні питання налагодження експорту продовольства – одне з найбільш важливих. І, можливо, державне втручання тут буде доречним. «Потрібно не просто шукати собі партнера. Потрібно чітко простежувати наявність ланцюжка учасників і підтримувати з ними відносини для того, щоб цей ланцюжок не порушувався, – говорить радник. – Тому сьогодні важливо визначити компанії, зацікавлені в експорті на ринок Китаю якоїсь певної продукції і провести діалог з цього питання на рівні міжурядової україно-китайської комісії. Адже якщо заручитися підтримкою з боку китайських держорганів, то це буде вже зовсім інший рівень дискусії». Тарас Голуб зазначив, що можлива розробка пілотного проєкту з постачання української лохини: «Це буде набагато ефективніше, ніж спроби окремих компаній відкрити для себе ринок Китаю самостійно».

Кирило Степовий


ЧИТАЙТЕ В ЭТОМ ЖЕ НОМЕРЕ: