До нас звернувся фермер з Литви з проханням відпрацювати технологію виділення насіння конюшини з купи.
З цією метою нам прислали три мішки вихідного матеріалу. Коли ми відкрили мішок, то побачили те, що можна назвати рослинним сміттям. На насіння не було й натяку.
Але сама задача зацікавила, тим більше що конюшина – чудова культура. Крім високої кормової цінності для тварин, конюшина як бобова культура залишає після себе в поле органічний азот, який виробляють азотфіксуючі бактерії, які влаштували свої «оселі»-бульби на коренях рослини.
Конюшина також ще медонос, конюшиний мед відноситься до числа кращих. Він прозорий, з тонким ароматом і ніжним смаком. При кристалізації утворює білу тверду масу.
Не випадково квітки конюшини присутні на гербі Білорусії.
«Добували» насіння конюшини з купи (рис.1). Ми почали з того, що відібрали сміття свідомо крупніше насіння і свідомо дрібніше його. Виявилося, що все сміття зійшло з сита Фадєєва ос. 2,0 мм (рис. 2), а дрібне сміття пройшло через решето Фадєєва 0,4 мм (рис. 3).
Рис. 6. Схема виділення конюшини з купи
Рис. 7. Сепарація за питомою вагою насіння конюшини на ПВСФ
Насіння конюшини виявилося набагато менше розміру сита Фадєєва 2,0, тому сход з такого сита пропустили через сито Фадєєва ос. 1,5 мм (рис. 4) для максимального відбору паличок і сміття (рис. 5).
І ось уже в проході через сито 1,5 в суміші сміття насіння конюшини стало явно видно (рис.4). Подальше завдання виявилося простим – оскільки в цій суміші насіння конюшини істотно важче дрібного рослинного сміття, то виділення такого насіння з високою якістю ми здійснили на пневмовібростолі (далі ПВСФ, рис. 7).
При достатній кількості матеріалу, сход з середини пневмовібростола (після накопичення його в достатньому обсязі) необхідно повторно пропустити через ПВСФ і додатково виділити з цієї суміші насіння конюшини.
Отримані результати ми відправили в Прибалтику для аналізу нашої роботи замовником.
Леонід Фадєєв
кандидат технічних наук, доцент, директор ТОВ «Завод «Фадєєв Агро»
