Соняшник: рекордний врожай за посушливих умов

7 марта 2021 г. опубликовано в журнале: AgroONE №64

Статьи Агротехнологии Соняшник: рекордний врожай за посушливих умов
Соняшник

Практичний досвід подолання проблем при вирощуванні культури


Через порушення сівозміни та тривале вирощування соняшнику усупереч законам землеробства, чимало аграріїв почали відчувати проблеми з вирощуванням цієї культури. Тому статистика вирощування соняшнику останнім часом показує динаміку розширення площ і за рахунок цього збільшення динаміки валових зборів в Україні. Втім це не означає, що більшість господарств отримують високі врожаї «квітки сонця». Які проблеми з’являються при вирощуванні соняшнику, як їх оминути та отримувати гарантовано високі врожаї охоче поділився досить знаний серед наших читачів Сергій В’ялий – співвласник господарства ДП «Зернятко».

Фактори урожайності

За словами Сергія В’ялого, дані з рекордного збирання соняшнику в Україні у 2019-2020 рр. справді підтверджуються практикою самого господарства.

– Наше господарство територіально розташоване на Чернігівщині, у Менському районі. Минулорічні погодні умови внесли свої корективи у формування урожайності всіх культур. Так, посіви озимої пшениці навесні 2020 р. вийшли із зими у відмінному стані. Початок відновлення вегетації теж був сприятливим, а в кінцевому варіанті культура постраждала від погодних аномалій, внаслідок чого під час збирання маса 1000 насінин не перевищувала 35 г, хоча зазвичай за нашої технології вона сягає 40–45 г. Кукурудза та соя, яку ми теж вирощуємо, також відчули на собі погодні стреси.

Соняшник
Сергій В’ялий – співвласник господарства ДП «Зернятко»

От соняшник, завдяки своїм біологічним особливостям, постраждав найменше. Відповідно, досягти рекордного його урожаю торік допомогли два ключових фактори. Перший – українські агровиробники вже мають набутий досвід та відпрацьовані сучасні технології для вирощування цієї культури. Другий – площі соняшнику в Україні вже давно перевищили всі наукові рекомендації. Тож ми маємо досить високий інфекційний фон хвороб. Саме вони є одним з головних чинників зниження врожаю та якості насіння соняшнику, адже в сприятливі вологі роки захворювання досить сильно прогресують.

Минулого року, за підвищених температур та відсутності опадів, умови для розвитку хвороб були менш сприятливими і культура змогла себе краще реалізувати. Як результат – отримали більший урожай.

Також у наших умовах за ранньої весни запаси продуктивної вологи у метровому шарі становили 140–150 мм. Маючи ще й потужну кореневу систему, яка проникає вглиб більше двох метрів, культура додатково себе реалізувала, – зазначив співвласник.

Склеротинія — основна перешкода

У господарстві ДП «Зернятко» сівозміна під час вирощування культур є одним з елементів успішного господарювання. Нині у землеволодінні перебуває 8600 га землі, з яких соняшник щороку вирощують на площі 1800–1900 га. За словами Сергія В’ялого, соняшник повертається на попереднє поле на п’ятий рік, після озимої пшениці. В господарстві практикують диференційований, різноглибинний безполицевий обробіток ґрунту. Саме під соняшник раз у п’ять років проводять глибоку оранку на глибину 28–30 см. Як запевняє співвласник, у господарстві хоч і дотримуються сівозміни, все ж на поверхні поля є значна кількість склероцій соняшнику, які можуть зберігати свою життєздатність до 8-ми років. Тому саме оранка спрямована на глибоке загортання їх у ґрунт та зниження інфекційного фону поля. Також у виробничих масштабах у господарстві експериментували з різним ґрунтообробітком. Як виявилося в кінцевому результаті, оранка, порівняно з безполицевим ґрунтообробітком, забезпечує не менше 3 ц/га прибавки врожаю соняшнику.

На думку Сергія В’ялого, накопичення склероцій у ґрунті сталося через те, що аграрії тривалий період вирощували соняшник без застосування фунгіцидів. Увесь цей час інфекція накопичувалась у ґрунті, а на локальні ушкоджені рослини уваги ніхто не звертав. Лише тоді, коли склеротинія та інші хвороби почали масово проявлятися на соняшнику, агровиробники оцінили потенційні втрати врожаю й почали використовувати фунгіциди. На думку господаря, біла та сіра гниль на соняшнику є в усіх регіонах, і з роками ця проблема лише посилюється. Не оминають соняшник на Чернігівщині й такі хвороби як фомоз, фомопсис, пероноспороз та різного роду іржасті.

Навесні, залежно від погодних умов, у господарстві проводять закриття вологи, передпосівну культивацію та сівбу. Попередньо під передпосівну культивацію вносять КАС-32 у нормі 100 кг/га ф.в. Якість передпосівного обробітку ґрунту також напряму впливає на якість сівби та на ефективність ґрунтових гербіцидів, які застосовують у господарстві.

Сівбу проводять за температури ґрунту не менше ніж 8°С. За словами Сергія В’ялого, ранні строки висівання мають кілька негативних наслідків, а саме: ви отримаєте досить тривалий та розтягнутий період сходів – до 20 днів і більше, а також рання сівба призведе до ураження сходів хворобами й пошкодження різного роду ґрунтових шкідників. І, як правило, ви отримаєте строкаті посіви з нерівномірною густотою.

Суцільна чи широкорядна?

Сівбу виконують пневматичною сівалкою Kinze з міжряддям 70 см. Соняшник належить до культур точного висіву, тому дуже важливо дотримуватися як рівномірного загортання насіння у ґрунт, так і розміщення його у рядку. Як вважає господар, прихильникам вирощування соняшнику за суцільного способу висівання не вдасться дотриматися таких параметрів, адже культуру висівають механічними, як правило, зерновими сівалками.

Для цього норму висіву, залежно від маси 1000 насінин, перераховують у кілограми. Посіви за такого способу матимуть строкатий вигляд, з двійниками, пропусками та нерівномірною площею живлення рослин. І, як показує практика господарства, врожайність у вологі роки перебуває на рівні з широкорядним способом сівби. Тож коли вологи у ґрунті недостатньо, такий спосіб сівби забезпечує відчутно менший урожай. Тому, за словами Сергія В’ялого, суцільний спосіб висівання соняшнику має певні ризики, яких нині на виробництві й так більше ніж достатньо. І якщо їх можливо мінімізувати, то краще зробити це відразу.

Під час сівби вносять суміш NPK 8-24-24 у дозі 100 кг/га іноземного походження. Добрива вносять глибше зони залягання насіння та збоку рядка. Вибір щодо мінеральних добрив конкретного бренду зробили, базуючись на власних дослідженнях у промисловому масштабі.

Висівають соняшник з густотою 55 тис. рослин/га, з розрахунку, що на момент збирання отримають 50 тис. рослин. На похибку відводять 5 тис. насінин: які не зійшли, пошкоджені шкідниками, хворобами тощо. Відразу постає питання: а чому в зоні Полісся висівають не 60 чи 70 тис.? Як пояснив співвласник, такі норми висіву були розроблені на основі випадання річних опадів п’ять та більше років тому. Хоча, як і раніше, за рік випадає опадів в межах 400–600 мм, проте у ґрунт вони надходять нерівномірно і більша частина випадає не за вегетацію, а в осінньо-зимовий період.

У господарстві висівають здебільшого гібриди компаній «Лімагрейн» – ЛГ 5377, ЛГ 5478; «Сингента» – НК Бріо, НК Конді, НК Неома, СИ Діамантіс; гібриди компанії «Євраліс». Насіння обов’язково має бути протруєне як інсектицидним, так і фунгіцидним компонентом. Придбане насіння, навіть підтверджене сертифікатом якості, у господарстві обов’язково перевіряють у лабораторії на господарську придатність. З площ під соняшником 70% становлять класичні гібриди, а 30% – стійкі до гербіцидів групи імідазолінонів.

Соняшник

Подвійний фунгіцидний захист

Нині у технології вирощування соняшнику господарства дві фунгіцидні обробки, хоча ще 4–5 років тому, якщо в Україні хтось із агровиробників проводив одну, то це вважалося великим досягненням. Перше внесення фунгіцидів виконують у фазі 6–8 пар листків. Зазвичай це продукти стробілуринової групи (Амістар Екстра, Аканто Плюс, Абакус). Друге внесення фунгіцидів припадає перед цвітінням або у фазі «зірочки», з метою захисту кошика і верхнього ярусу листків від хвороб. Для цього застосовують препарати Піктор або Пропульс. Як зазначає господар, ці продукти недешеві, проте вони ефективніші порівняно з дешевшими аналогами.

Ґрунтова схема контролю

На посівах класичних гібридів соняшнику в господарстві застосовують лише ґрунтову схему. На початку господарювання після сівби – до сходів культури, вносили Пропоніт (д.р. пропізохлор), згодом почали додавати продукти на основі д.р. прометрин. Як відзначив Сергій В’ялий, особисто на практиці помітили, що пропізохлор є однією з м’яких діючих речовин, яка має найменший фітотоксичний вплив на культуру. Також вона досить ефективна проти однорічних злакових бур’янів та частково контролює дводольні. Слід також зазначити, що останнім часом за посушливих умов прометрин дещо втратив свою ефективність проти однорічних дводольних бур’янів.

Нині на полях ДП «Зернятко» спостерігається висока засміченість хрестоцвітими бур’янами у суміші з однорічними дводольними (лобода біла, щириця звичайна). Тому останні два роки тут активно застосовують ґрунтову схему: Пропоніт, 2,0 л/га + Челлендж, 2,5 л/га. Останній гербіцид універсальний, проте його вносять як ґрунтовий. Така комбінація препаратів є теж відносно недешевою, втім, уже кілька років поспіль вона показує високу ефективність і разового внесення цілком достатньо, щоб повністю вирішити проблему забур’яненості аж до збирання соняшнику. До того ж ця схема спрацьовує навіть за посушливих умов.

У 2013 році (коли було започатковане господарство) у розпорядженні було всього 4,5 тис. га землі. Відтоді площі під обробітком суттєво зросли. Систему Clearfield тут практикують насамперед на сильно засмічених однорічними бур’янами полях. Як правило, це ті, які поступово поповнювали земельний банк господарства. Ця система до вподоби більшості агровиробникам, адже вона досить проста. Важливо лише вчасно та у потрібній нормі використати препарат. І разового внесення також буде цілком достатньо, щоб забезпечити чистоту поля протягом усієї вегетації соняшнику.

Гербіциди імідазолінової групи на гібридах соняшнику, що вирощують за системою Clearfield, вносять у фазі 2–4 пар справжніх листків. Саме у цій фазі культура найменше чутлива до дії гербіцидів. За внесення препаратів також варто звертати увагу на фазу бур’янів. Зазвичай господарі вносять мінімальну норму за рекомендованої 1,0–1,2 л/га. За внесення гербіцидів у пізніші фази культури та за перерослих бур’янів норму збільшують до 1,2 л/га, але тоді спостерігається фітотоксичний вплив на культуру. Причому, за словами Сергія В’ялого, у різних гібридів різна чутливість до гербіцидів цієї групи. Одні майже не відчувають такого впливу, тоді як інші гібриди можуть призупинити ріст на 7–14 днів.

Інсектициди на соняшнику не застосовують, оскільки такої потреби не виникає. Але останніми роками, як зазначає господар, спостерігається тенденція до пошкодження культури клопами. Тому потрібно проводити моніторинг щодо їх розмноження та поширення.

Особливості збирання

Рельєф полів у господарстві відзначається долинами, де культура подовжує вегетацію. За збирання нерівномірно достиглого насіння, за словами пана Сергія, додатково витрати йдуть на його досушування. Тому в ДП «Зернятко», як і в більшості господарств інтенсивного напряму, проводять десикацію препаратом на основі диквату. Цей агроприйом дає змогу пришвидшити достигання, збирання та зменшити втрати під час обмолочування.

Щодо урожайності та рентабельності вирощування, то вони задовольняють господарство. Якщо в останні роки урожайність соняшнику становила 3,2–3,4 т/га «на круг», то минулого року в господарстві отримали 4 т/га. Витрати на вирощування становили близько 20 тис. грн на гектар, а прибуток – 16 тис. грн. На думку Сергія В’ялого, у 2021 році соняшник залишиться в числі перших культур по прибутковості.

Сергій Іваненко