Провідна бобова культура

7 марта 2021 г. опубликовано в журнале: AgroONE №64

Статьи Агротехнологии Провідна бобова культура
квасолі

Споживча цінність і сучасні технології вирощування квасолі

Частина I. Продовження в наступному номері

Батьківщина квасолі – Латинська Америка. Сьогодні світовий агробізнес відповідає на будь-який запит ринку, і навіть у самий віддалений регіон планети поставляється все, що необхідно для повноцінного харчування людей, які там живуть. Але колись, порівняно недавно, всього якихось п’ятсот років тому, населення Америки не мало в раціоні харчування ні хлібних продуктів з пшениці і ячменю, ні соєвих продуктів, і змушене було годуватися зерном кукурудзи – з зернових культур, амарантом і кіноа – з круп’яних, зерном бобових і, перш за все, квасолею – з високобілкових культур.

Білковий скарб

Світовий тренд «здорова їжа» переконливо доводить перспективність виробництва бобових культур і, в їх числі, квасолі. А якщо ще врахувати і благотворний вплив бобових на ґрунт (органічний азот), то не можна залишити бобові без уваги.

Зерно квасолі має високу поживну цінність завдяки складу:

■ білки – 24-25%;

■ вуглеводи – 60%.

Енергетична цінність насіння квасолі становить 333 ккал (1393 кДж).

Білок квасолі засвоюється на 70-80%, а по своїй харчовій цінності перевершує багато сортів м’яса. Крім того, в квасолі міститься калій, кальцій, сірка, магній, фосфор, залізо, вітаміни В1, В2, В3, В6, С, Е, К і РР, а також незамінні амінокислоти. Наявність у складі квасолі вітамінів і, що більш значуще, металів (квасоля – рекордсмен за наявністю в її насінні алюмінію, бору, калію, кальцію, магнію, міді) зумовило рекомендацію дієтологів вживати страви з квасолі не рідше ніж 1-2 рази на тиждень.

Такі страви відносять до дієтичних і лікувальних продуктів. Вважається, що квасоля попереджає і сприяє лікуванню атеросклерозу, сечокам’яної хвороби, гіпертонії, пієлонефриту, рекомендована при порушенні ритму серцевої діяльності. Квасоля нормалізує вуглеводний обмін в організмі, активізує вироблення (синтез) адреналіну і гемоглобіну.

Квасоля надає інсуліноподібну дію на обмін речовин, що істотно знижує рівень цукру в крові і благотворно впливає на цукровий діабет. Завдяки антибактеріальним властивостям, квасолеві страви перешкоджають виникненню зубного каменю. Крім того, вони добре заспокоюють нервову систему. Квасолю рекомендують вживати при туберкульозі, а також для зниження запальних процесів у печінці. У той же час, лікарі не рекомендують страви з квасолі людям, схильним до подагри.

Промислове вирощування

Вирощування квасолі на великих площах для України – справа нова. Але сьогодні в світі квасоля вирощується на площі, що перевищує 25 млн га, а світове виробництво становить близько 30 млн тонн. Понад 95% від світового валового збору припадає на країни Азії, Південної та Північної Америки, Африки. В Англії та інших європейських країнах популярна овочева квасоля, яку вирощують під плівкою. Але нам цікава технологія відкритого вирощування квасолі.

Обробка поля під посів наводиться в багатьох джерелах, але оскільки я глибоко переконаний, що глобальна перспектива рослинництва – у щадній технології обробітку ґрунту, то рекомендації по глибині оранки з відвалом і подальшої технології вирівнювання поля не наводжу. Почекаю досвіду тих мудрих аграріїв, які освоять вирощування квасолі по Strip-Till або, ще краще, по No-Till.

В Україні в Державному реєстрі близько 51 сорту квасолі, і з них близько 15 – зернового напрямку. Селекцією квасолі сьогодні в Україні займаються ННЦ та Інститут землеробства НААН, Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН, Інститут кормів НААН та ін. Потенціал – 3,2-3,4 т/га. Середня врожайність по Україні – 1,5 ц/га.

За масою 1000 шт. насіння квасолі розділяється на три групи: дрібнонасіннєве – 140-150 г; середньонасіннєве – 250-400 г і великонасіннєве – від 400 г. Закладка нижнього бобу – 7 см.

Агротехнологічні вимоги

Квасоля – теплолюбна культура. Починає проростати при температурі ґрунту 8-10°С. Проростання затягнуте з тієї причини, що, як і у всіх бобових, набухання вимагає поглинання води, більшої за масу сім’янки (у 1,2-1,4 рази), а процес набухання, як відомо, дуже залежить від температури. Так, при температурі повітря 24-30°С проростання відбувається за 7-8 днів, а при 15°С – за 14-15 днів.

Сходи погано переносять весняні заморозки. Найсприятливіша температура для росту і розвитку – 20-28°С. При температурі вище 30°С знижується кількість насіння в бобі, відбувається абортація плодоелементів, а при температурі 39°С ростові процеси зупиняються.

Культура переносить помірне затінення. Оптимальна норма висіву – 400-600 шт. схожих насінин на га. За тривалістю вегетації квасолю можна розділити на три групи: ранньостигла (75-85 днів), середньостигла (85-100 днів) і пізньостигла (100-120 днів і більше).

Квасоля погано конкурує з бур’янами. У цієї рослини є одна особливість – при помірній погоді листочки рослини розташовані горизонтально, а в спеку вони стають вертикально, відкриваючи доступ світла в міжряддя. При наявності вологи бур’ян активізується.

Культура одночасно вимагає хорошого зволоження ґрунту при проростанні і, в той же час, надмірне перезволоження істотно знижує схожість насіння. Коренева система квасолі розташована в шарі не глибше 20 см, тому пересихання ґрунту негативно позначається на розвитку рослини і її продуктивності.

Транспіраційний коефіцієнт в середньому становить 550-600 одиниць.

Кращі попередники: озимі та ярі, кукурудза на силос. Небажано висівати після соняшнику, гречки та зернобобових культур. Сіяти на одному полі з інтервалом 3-4 роки.

Рис. 1. Залежність врожайності сої та квасолі від густоти сівби, т/га (середні дані за три роки)

Цікаво відзначити, що врожайність квасолі слабо залежить від густоти сівби – на відміну, наприклад, від сої.

Очевидно, при малій нормі висіву врожайність компенсується за рахунок кількості бобів і маси 1000 шт. насіння (рис. 1). В якійсь мірі це ресурс зниження витрат за рахунок норми висіву.

Квасоля, у порівнянні з іншими бобовими культурами, більш вимоглива до родючості ґрунту. Для неї малопридатні ґрунти з підвищеною кислотністю, засоленням і з високим заляганням ґрунтових вод, глинисті ґрунти. Для квасолі підходять ґрунти з нейтральною кислотністю (рН 6,0-7,5) – це важливо, перш за все, тому, що такий рівень кислотності сприяє гарній азотфіксації.

Центнер зерна квасолі споживає з ґрунту 5-6 кг N; 4-5 кг К2О; 1,5-2 кг Р2О3 і 4,0-4,5 СаО. При посіві рекомендується вносити: фосфор – 15-20 кг, калій – 20-30 кг, азот – 10-15 кг на центнер.

При правильній інокуляції квасоля в період вегетації забезпечується органічним азотом у необхідній кількості. Для інокуляції насіння перед сівбою рекомендують «Ризобофіт» або «Ризогумін». Внесення мікродобрив обов’язкове, але конкретна кількість і склад залежать від їх наявності у ґрунті. У вироблених нами двокомпонентних протруювачів можна при обробці наносити на насіння мікродобрива: сірку, молібден, марганець, мідь, цинк незалежно від протруйника.

Слід зазначити, що квасоля в сівозміні сприяє підвищенню родючості ґрунту, оскільки квасоля продукує не менше 60 кг/га органічного азоту, а пожнивні залишки підвищують ферментативну активність ґрунтової біоти і доступність поживних речовин наступним культурам.

Вирощування органічної продукції все більше і більше стає затребуваним. Квасоля займає на ринку органічної продукції гідне місце. При цьому потрібна безгербіцидна обробка ґрунту. Агрономи, які вирощують органічну продукцію, добре знають, що успіх при цьому можливий, якщо поле на попередниках було вичищено від бур’яну.

Квасоля – культура пізнього висіву, це дозволяє до сівби провести 2-3 механічні обробки і видалити бур’ян у фазі «ниточки», а оскільки сходи з’являються повільно, то це дозволяє виконати ще дві агротехнологічні досходові обробки.

Сильне насіння квасолі, підготовлене по щадній пофракційній технології, при сівбі можна заглибити на 1 см, тобто сіяти на глибину не 2-3 см, а на 3-4 см, при цьому сходи будуть дружними, а невелика затримка до початку сходів дозволяє ще раз механічно видалити проростаючі бур’яни. Оптимальний строк сівби – 15-25 травня. Способи сівби: широкорядний, з шириною міжряддя 30-45 см; рядний – 15-18 см, а також можна висівати в рядок 45х15х45.

У процесі вегетації потрібно виконати не менше двох міжрядних обробок. Міжрядний обробіток рекомендують проводити двічі: перший раз – при формуванні другого трійчастого листа, а другий раз – перед змиканням рядів.

Гербіцидна технологія досить добре описана в спеціальних рекомендаціях. Рекомендують страхові гербіциди: проти широколистих – «Базагран» (1,5 л/га) у два прийоми, а якщо в один, то максимальну дозу (2 л/га); проти злакових – «Фюзілад Форте 150 ЕС» (1,2 л/га) або «Міура» (0,7 л/га).

квасол

Квасоля – більш-менш стійка до хвороб культура, але, тим не менш, уражається фузаріозом, бактеріозом, кореневими гнилями.

Захист – сильне насіння, якісно оброблене перед сівбою. Якщо все ж ураження відбулося, рекомендують двічі обприскувати квасолю в період вегетації «Імпакт К» (0,6-0,8 л/га), «Коренет» (0,6-0,8 л/га). Основний шкідник – квасолева зернівка, захист від неї – обробка інсектицидами перед початком цвітіння і через 8-10 днів після «Конект» (0,5 л/га). Іноді при збиранні рекомендують проводити фумігацію зерна.

У разі, коли зростання і розвиток рослин з яких-небудь причин затримується, доцільно виконати десикацію.

Як десикант використовують гліфосат (особливо якщо поле засмічене бур’янами) – при вологості квасолі 30% за 10-14 днів до збирання, норма 3 л/га. Також використовують дикват («Реглон» та ін.), застосовуючи при 75% побуріння стручків за 5-7 днів до збирання, норма 3 л/га в концентрації 200 л води на га. Збирання доцільно виконувати при вологості 19-20%, обороти барабана 400-500 об/хв. І найкраще вранці або ввечері – менше розтріскування бобів.

Леонід Фадєєв,
к.т.н. кандидат технічних наук,
доцент, директор «Завода «ФадєєвАгро»