Примножити врожай в умовах дефіциту вологи

7 марта 2021 г. опубликовано в журнале: AgroONE №64

Статьи Агротехнологии Примножити врожай в умовах дефіциту вологи
врожай

В умовах сьогодення зернобобові культури є основою високобілкових ресурсів в кормовому раціоні тварин і харчуванні людей, проте в процесі інтенсифікації землеробства вони стали займати менші площі від потреби населення. При цьому попит на горох, чину, нут, сочевицю та інші культури для продовольчих і кормових цілей, за рахунок власного виробництва, далеко не повністю задовольняється у більшості країн світу.

Збільшення посівних площ нуту є явищем своєчасним та бажаним; рушійною силою цього процесу, перш за все, виступає бізнес-інтерес. Не менш важливими є обставини, пов’язані з кліматичними явищами – а саме з посиленням посухи, яка супроводжується значними загрозливими коливаннями температури, що об’єктивно вимагає пошуку культурних рослин з адекватними до цих змін властивостями. Саме такою культурою є нут. Його рослини мають дрібне листя, вкрите дрібними щітинками, а в клітинах різних органів спостерігається високий осмотичний тиск, це типовий ксерофіт.

Нут є теплолюбною рослиною, навіть більше, ніж горох, але разом з цим він холодостійкий – за цією властивістю є лідером серед зернобобових культур. Насіння нуту починає проростати за температури 4-5°С, сходи витримують заморозки до мінус 11°С, а дорослі рослини не гинуть при мінус 8°С. Отже, рослини нуту мають природні, генетично обумовлені адаптивні властивості до несприятливих умов південного регіону України.

Слід зазначити, що нут, як бобова рослина, може засвоювати азот з повітря у симбіозі з азотфіксуючими бактеріями. Тому він є цінним попередником для багатьох культур сівозміни, особливо на півдні України, де за умов обмеженого природного забезпечення вологою вибір культур невеликий і спостерігається перенасичення сівозмін злаковими, а отже, відбувається накопичення шкідників і хвороб з відповідними негативними наслідками. Цінність нуту полягає в тому, що він забезпечує більш стійку врожайність насіння, а також є добрим попередником для озимої пшениці. Рекомендується розміщувати його у ланці сівозміни «пшениця озима-нут-пшениця озима». Це забезпечує високий економічний ефект. Так, в умовах півдня України врожайність зерна пшениці озимої після нуту на 0,3-0,5 т/га формується вищою, порівняно з іншими попередниками. Пояснюється це тим, що після його збирання в ґрунті залишається значна кількість біологічного азоту.

Рис. 1.1 Частка впливу факторів досліду на формування врожайності зерна нуту залежно від факторів, %
(середнє за 2017-2019 рр.)

Наразі нут – традиційна бобова культура більшості південних областей. Запорукою отримання високої продуктивності посівів даної бобової культури є впровадження ефективних технологій вирощування. В агротехніці культури важливим є добір сорту – одна з головних складових урожайності. Недолік добре адаптованих до місцевих умов високоврожайних і технологічних сортів нуту в колишні часи стримував розвиток широкомасштабного його виробництва в нашій країні. На даний час селекціонери створили нові високопродуктивні та стійкі до хвороб сорти нуту, які сміливо можна впроваджувати в масове виробництво.

У південному регіоні України, на фоні загальних тенденцій зміни клімату, реалізація потенційної продуктивності сортів нуту може обмежуватись різними лімітуючими факторами, головним серед яких виступає вологозабезпеченість. Пристосованість до ґрунтово-кліматичних умов південної зони країни, яка характеризується гострим дефіцитом вологи, високими температурними показниками влітку та тривалим безморозним періодом є основною вимогою до сучасних сортів нуту. За таких умов високі та стабільні у просторі й часі врожаї здатні забезпечити лише посухо- та жаростійкі сорти. Використання зрошення в технології вирощування культури дозволяє підвищити насіннєву продуктивність вдвічі.

Чимало сільгоспвиробників мають бажання вирощувати цю цінну бобову рослину. Втім, незнання нюансів технології вирощування може призвести до втрат урожаю і формування негативного враження про саму культуру. У зв’язку з цим проводили досліди для визначення оптимальних параметрів агротехніки вирощування нуту в зрошуваних та незрошуваних умовах півдня України.

Експериментальні дослідження проводили впродовж 2017-2019 рр. на дослідному полі Інституту зрошуваного землеробства НААН, яке розташоване в південній степовій зоні України в зоні дії Інгулецького зрошуваного масиву. Ґрунт – темно-каштановий середньосуглинковий, слабкосолонцюватий, на карбонатному лесі. Товщина гумусового горизонту – 30-40 см, вміст гумусу в орному шарі ґрунту – 2,12%, загального азоту – 0,15%, валового фосфору – 0,09%, рН водяної витяжки – 6,9-7,3. Польова вологоємкість метрового шару ґрунту складає 20,5%, вологість в’янення – 9,5%, об’ємна маса шару ґрунту 0-100 см становить 1,41 г/см3.

Метою наших досліджень було удосконалити елементи технології вирощування, зокрема встановити вплив сортового складу на насіннєву продуктивність нуту в зрошуваних та незрошуваних умовах півдня України.

У польовому досліді вивчали наступні фактори: фактор А (сорт): Розанна, Тріумф, Іордан; фактор В (вологозабезпечення): без зрошення, за зрошення. Визначали найбільш продуктивний сорт культури для отримання максимальної насіннєвої продуктивності нуту в зрошуваних та незрошуваних умовах півдня України.

Агротехніка вирощування нуту була загальновизнаною для зрошуваних та незрошуваних умов південної степової зони України, крім факторів, що були поставлені на вивчення. Попередником була пшениця озима. Восени внесли амофос та провели основний обробіток ґрунту. Після ранньовесняного боронування проводили передпосівну культивацію. Культуру висівали сівалкою СН-16, згідно схеми досліду на глибину 6-7 см. Після сівби поверхню поля прикочували кільчасто-шпоровими котками. На варіантах досліду, де використовували зрошення, проводили поливи при 70%НВ ґрунту: перший – в третій декаді травня, другий – у другій декаді червня, норма поливу становила 400-450 м3. Поливи проводили дощувальним агрегатом ДДА-100МА.

У технології вирощування нуту особливу увагу потрібно приділяти боротьбі з бур’янами, тому перед сівбою вносили гербіциди. Слід зазначити, що окрім контролю бур’янового комплексу в посівах нуту, ще однією важливою проблемою є втрати зерна при збиранні. Особливістю деяких сортів культури являється кріплення нижнього бобу у рослин на рівні 8-10 см, що призводить до втрат при механічному збиранні в межах 20-25%.

Ріст і розвиток рослин культури відображують усю сукупність процесів взаємодії організму з факторами зовнішнього середовища. Проведеними трирічними спостереженнями встановлено вплив факторів досліду на формування насіннєвої продуктивності культури. Результати обліку врожайності показали, що, залежно від агротехнічних елементів, продуктивність культури за варіантами досліду, у середньому за 2017-2019 рр., варіювала від 1,18 т/га до 2,23 т/га.

Фактор А (сорт) Фактор В (вологозабезпечення) Середнє за 2017­2019 рр. За фактором
А В
Розанна без зрошення 1,18 1,55 1,28
за зрошення 1,92 2,19
Тріумф без зрошення 1,37 1,89
за зрошення 2,41
Іордан без зрошення 1,29 1,76
за зрошення 2,23
Оцінка істотності часткових відмінностей
А 0,045 А
В 0,053 В
Оцінка істотності головних (середніх) ефектів
НІР05 А 0,026
В 0,031

 

Таблиця 1. Урожайність зерна різних сортів нуту залежно від зрошення, т/га

Дані таблиці свідчать, що врожайність сорту Розанна знаходилась в межах 1,18-1,92 т/га, Тріумф – 1,37-2,41 т/га, Іордан – 1,29-2,23 т/га, залежно від вологозабезпечення. За фактором А (сорт) найкращі середні показники продуктивності за період проведення досліджень встановлені у варіанті за використання сорту Тріумф – 1,89 т/га. Показники продуктивності сортів нуту Іордан та Розанна були нижчими на 6,9-18,0% відповідно, або на 0,13-0,34 т/га.

Оптимальне вологозабезпечення (фактор В) в агротехніці вирощування культури, в середньому, сприяло підвищенню врожайності зерна на 0,91 т/га, що повністю окупає додаткові витрати на зрошення та дає прибуток.

Максимальну в досліді урожайність, в середньому за 2017-2019 рр. – 2,41 т/га – отримали за сівби сорту нуту Тріумф та застосування в агротехніці вирощування культури зрошення.

Дисперсійний обробіток отриманих даних дозволив встановити частку впливу досліджуваних факторів на формування врожайності насіння (рис. 1.1).

За результатами дисперсійного аналізу встановлено, що фактор В (вологозабезпечення) максимально вплинув на формування насіннєвої продуктивності культури, частка його впливу становила 67,2%. Дія фактору А (сорт) була значно меншою – 19,8%. Взаємодія факторів становила 10,6%, а вплив інших чинників на формування врожайності склав 2,4%. Таким чином встановлено, що суттєвий вплив на отримання високої врожайності зерна нуту мало зрошення.

Таким чином, дослідження, спрямовані на встановлення оптимальних параметрів технології вирощування нуту за вирощування в умовах півдня України, дозволили виявити основні умови формування продуктивності культури та на їх основі зробити наступні висновки:

  1. Вирощування сучасних сортів нуту в поєднанні зі зрошенням є одними з основних факторів формування зернової продуктивності та знаходяться в залежності від ґрунтових та кліматичних умов зони, агротехніки вирощування та морфолого-біологічних особливостей рослин культури.
  2. Вологозабезпечення максимально сприяло формуванню найвищої зернової продуктивності культури, частка його впливу досягала 67,2%.
  3. Використання у виробничих умовах сортів Іордан і Тріумф та застосування зрошення сприяє вирощуванню врожаю на рівні 2,3-2,5 т/га, що, в свою чергу, забезпечує високу рентабельність вирощування культури.

РАЇСА ВОЖЕГОВА, академік НААН
АНАТОЛІЙ ВЛАЩУК, кандидат с.-г. наук, старший науковий співробітник
ОЛЕСЯ ДРОБІТ, кандидат с.-г. наук
Інститут зрошуваного землеробства НААН України, м. Херсон


ЧИТАЙТЕ В ЭТОМ ЖЕ НОМЕРЕ: