Самовільне зайняття земельної ділянки

7 марта 2021 г. опубликовано в журнале: AgroONE №64

Статьи Актуально Самовільне зайняття земельної ділянки
ділянки

Досить часто, використовуючи земельну ділянку для сільськогосподарських потреб без правової підстави (без укладення договору оренди чи емфітевзису), особа (користувач) все ж вважає, що вона користується нею правомірно, тому що колись у неї був договір з власником такої земельної ділянки, а потім, після припинення чи розірвання такого договору, вона «виділила» власнику цієї земельної ділянки іншу земельну ділянку.

При цьому такий користувач не бере до уваги, що у нього відсутнє право на «виділення», тобто визначення власнику, де буде тепер місцезнаходження його земельної ділянки, незважаючи на те, що земельна ділянка має кадастровий номер та встановлені межі, тобто є сформованою і в неї є конкретний власник, якому і належить право нею розпоряджатися.

Так, відповідно до Земельного кодексу України, земельна ділянка, як об’єкт права власності – це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об’єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру, і це є діяльністю у сфері землеустрою відповідних органів та розробників документації із землеустрою, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою.

Тож, використовуючи земельну ділянку без правових підстав, такий користувач фактично присвоює належне власнику земельної ділянки право розпоряджатися нею, чим вчиняє правопорушення, що кваліфікується відповідно до статті 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та ст. 197-1 Кримінального кодексу України як самовільне зайняття земельної ділянки.

За вчинення адміністративного правопорушення передбачено накладення штрафу на громадян від десяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – тобто на час написання статті від 170 до 850 гривень, і на посадових осіб – від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – від 340 до 1700 гривень.

Статтею 197-1 Кримінального кодексу України встановлена і кримінальна відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику. За вчинення такого злочину встановлене кримінальне покарання у вигляді штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк до шести місяців.

Самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене особою, раніше судимою за вищезазначений злочин, або групою осіб, або щодо земельних ділянок особливо цінних земель, зокрема, земель в охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах чи зонах особливого режиму використання земель, карається обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років або позбавленням волі на строк до двох років.

Шкода, передбачена частиною першою цієї статті, визнається значною, якщо вона у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Так як неоподатковуваний мінімум для кваліфікації злочинів становить 1135 гривень (на час написання статті), то у разі, якщо така шкода перевищує 113500 гривень, таке правопорушення буде кваліфікуватися за ст. 197-1 Кримінального кодексу України, і відповідно, сума штрафу, як міра відповідальності, що передбачена у частині першій цієї статті, буде становити від 3400 гривень до 5100 гривень або арешт на строк до шести місяців.

У разі виявлення ознак злочину, передбаченого статтею 197-1 Кримінального кодексу України, потерпілим необхідно звертатись до поліції з заявою про вчинення кримінального правопорушення в порядку ст. 55 Кримінального процесуального кодексу України.

Якщо таке правопорушення кваліфікується як адміністративне за статтею 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, то справу про таке правопорушення розглядає Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Окрім того, власник або користувач земельної ділянки вправі звернутись за захистом своїх прав до суду.

Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно зі статтею 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Статтею 157 Земельного кодексу України визначено, що відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.

Визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, здійснюється відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої Постановою КМУ №963 від 25.07.2007 року.

З огляду на вище наведене, кожному учаснику земельних правовідносин слід розуміти, що «безхазяйної» землі в Україні не існує і, перш ніж використовувати земельну ділянку, слід подбати про правові підстави, які нададуть право користуватися нею, а власнику земельної ділянки, право якого порушується, слід пам’ятати, що захищати своє право слід у спосіб, визначений чинним законодавством України.

Керуючий партнер Адвокатського бюро
«Вікторія Кур’ян та партнери» – адвокат Вікторія Кур’ян
св. №000339 від 15.05.19 р.