Позакореневі підживлення:

30 мая 2020 г.
Статьи Агротехнологии Позакореневі підживлення:
підживлення

максимум прибутку при мінімумі витрат здатні забезпечити саме позакореневі підживлення


Найпотужніший фактор оперативної і недорогої, але потужної, допомоги врожаю, задіяний нашими хліборобами, в середньому, не більше ніж на 15-20%. Щоб повніше зрозуміти справжню міць цього фактора, наведу, для початку, один приклад з практики.

В кінці 70-х років минулого століття АФІ – Ленінградський Агрофізичний інститут, який славився вже тоді кращими у світі розробками приладів і датчиків для фітометріі – робіт по вимірюванню даних життєвих процесів, що протікають в рослинах – провів наочний експеримент. У теплиці, зі стабільно хорошими умовами для рослин, рослини огірків забезпечили датчиками, що фіксують більшість змін всіх життєвих процесів, що відбуваються у рослині. Контрольні рослини обприскали дистильованою водою, імітуючи дощ, а для дослідних рослин в таку ж воду додали добрива позакореневого підживлення.

Відразу ж після потрапляння крапель на листя, датчики в обох варіантах відзначили різкий підйом активності в усіх органах всіх рослин. Причому і у зволожених листях і у кореневих системах, де води абсолютно не додалося. Різко зросла активність дихання листя, активність і результативність фотосинтезу, відток продуктів фотосинтезу, які утворилися, за призначенням і все інше, що і складає життя зеленої рослини.

Але, через кілька годин після висихання крапель на листі, на тих рослинах, яким дісталася чиста вода, все поступово увійшло в той режим, що був до обприскування. А ось у тих, кому дісталася і підгодівля, підвищена активність тривала близько місяця, хвилеподібно активізуючись в години з підвищеною вологістю повітря у теплиці. За цей місяць контрольні рослини розвивалися без помітних успіхів, штатно, а ось ті, які отримали позакореневе підживлення, помітно додали і у зростанні, і у розвитку, і в урожаї.

підживлення

Багаторазово дивуючись результативності позакореневого підживлення, явно підтвердженої як приладами, так і зовнішніми змінами, я незабаром змушений був прийти до простого логічного висновку, що все це ніщо інше, як природна, запрограмована у тисячолітній історії кожного виду рослин, реакція на ….. звичайний дощ! Рослини, відчувши листям краплі вологи, дають всьому організму команду підвищеної готовності.

Пройде дощ, у ґрунті додасться вологи; всі елементи живлення стануть доступнішими і тут вже, як то кажуть, не зівай, поки така можливість з’являється.

Мандрівники в пустелях до цього дня дивуються, як мертва і суха пустеля після довгоочікуваного рясного дощу, буквально за 3-5 діб покривається рясною квітучою рослинністю. Правда, за місяць на ній встигають дозріти плоди і насіння, а вона вся засихає, але це ніяк не скасовує результату дивовижної реакції рослин на дощ, на зовнішню вологу.

Всупереч обивательській думці про те, що листя не можна ні в якій мірі уподібнювати кореню у поглинанні поживних речовин і навіть трапляються необдумані висловлювання тих «оступіненних» осіб, які самі-то особисто питаннями позакореневих підживлень не займалися, всупереч йому, є величезний дослідний і практичний матеріал виробничого застосування позакореневих підживлень з незмінно високим результатом. Хоч і з результатом, який коливається, в залежності від культур, складу і умов застосування, але завжди зі збільшеннями.

Не випадково ж у Західній Європі вже півтора десятиліття спостерігається справжній бум застосування позакореневих підживлень. Їх результатам ми поки тільки заздримо, не роблячи і мінімуму того, що роблять вони.

В тому-то й справа, що рослини і через листову поверхню і через всі зелені покрови поглинають всі відомі елементи живлення. Верхньою поверхнею листа – менше, та й дощами-поливами верхня частина обмивається швидше. А от нижня поверхня листя поглинає і більше і довше. Тому що на цій стороні в кілька разів більше продихів, та й від опадів нанесені з краплями розчину поживні елементи захищені набагато краще від змивання. Навіть посадки цибулі, з покритим восковим нальотом листям, яке стоїть вертикально, з яких будь-які краплі скочуються, здавалося б «як з гуся вода», дуже результативно реагують на позакореневі підживлення, вловлюючи їх у зоні прикріплення листа до умовного стебла.

Такі елементи живлення, як азот, у рослині включаються в справу вже в перші хвилини і години, витрачаючись повністю у найближчі дні. А ось калій та фосфор надходять повільніше і прилади фіксують їх (методом мічених ізотопів) включення у життєві процеси рослини і переміщення за призначенням, починаючи з другої доби, але зате триває таке надходження в рослини майже місяць, поступово затухаючи. Те ж саме слід сказати і про всі інші, привнесені з позакореневим підживленням, поживні елементи, як мінерального, так і органічного харчування. Але, природно, у кожного компонента свої закономірності надходження в рослини і включення у процеси харчування. Але це вже вдруге. Важливо головне: безсумнівна результативність.

Автори статті, маючи власний багаторічний, який застосовується у величезних обсягах, досвід роботи з позакореневими підгодівлями, які вивчили величезний вітчизняний і зарубіжний досвід, буквально до недавнього часу були схильні рекомендувати не поспішати застосовувати позакореневе підживлення там, де рослини добре забезпечені «повнокомплектним» харчуванням. У більшості випадків це дійсно вірно. Чим вище агрофон, тим менше віддача рослин від позакореневих підживлень. Але, виявляється, не для всіх культур і не завжди це вірно.

Так, нещодавно в дослідах вчених Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України, що проводяться в умовах гідропонної установки, з фактично повним забезпеченням рослин помідорів і харчуванням і водою, при регулярних позакореневих підгодівлях раз в 10-14 днів, ці досліди показали вражаючі результати, дуже корисні для виробництва.

Так ось, позакореневі підживлення комплексним складом добрив дозволили отримати 38,8% прибавки врожаю плодів, у порівнянні з контролем, яке не отримувало позакореневе підживлення, хоч кореневі системи і тих і інших начебто були забезпечені всім сповна! Вивчення деталей і причин такого результату виявилося чи не більш цікавим. Результат був не випадковим тому, що листова маса збільшилася в досвіді на 73,4%, маса коренів – на 61,1%, а довжина їх – на 26,1% у порівнянні з контролем. Але, хоча маса плодів, листя і стебла значно перевищувала контроль, висота дослідних рослин-рекордсменів становила всього 92,8% від висоти контрольних! Мало того, витрати добрив на одиницю врожаю, завдяки збільшенню врожаю плодів помідорів, знизилися на 26,1%!

підживлення

Важливо і те, що якість підвищеного врожаю плодів виявилася теж вище. Аскорбінової кислоти виявилося на 7,5% більше, ніж у контрольних, а нітратів на 15,4% менше.

Останній приклад зайвий раз показує результативність позакореневих підживлень навіть в ідеальних умовах живлення рослин. Знаючи це, можете уявити, якою може бути віддача від позакореневого підживлення, якщо його зробити в критичні для ваших посівів або посадок моменти! У практиці авторів на виноградниках, навіть у найбільш несприятливий сезон, при найнижчому врожаї ягід, віддача одиниці витрат на позакореневе підживлення окупалася десятикратно у вартості додаткового врожаю. А за середньотипових умов, віддача на одиницю витрат у вартості додаткової якості ягід винограду (приріст цукрів), становила від 1:15 до 1:57,2! Треба сказати, що у цих цифрах не враховано ще вартості прибавки врожаю. Позакореневі підживлення потужно спрацьовують як на кількість, так і на якість врожаю. Хоча, з великим жалем змушені констатувати, що на поліпшення якості у нас варто працювати тільки тоді, коли ця якість потрібна безпосередньо аграрію. Велика і незнищенна поки проблема аграріїв в тому, що переробники практично завжди не зацікавлені як показувати істинний результат, так і платити аграріям за додаткову якість отриманої продукції, будь то сухі речовини у помідорах, клейковина у пшениці і масло у зерні соняшника або рапсу; цукор у буряках або винограді.

Хоча ця додаткова якість незмінно матеріалізується у додаткові гроші від реалізованої продукції переробки.

Але насправді це не безвихідь! У Сполучених Штатах Америки реально діючі асоціації виробників в ряді штатів домоглися такого положення, що всі аналізи продукції аграріїв, яка підвозиться на переробку, виконують незалежні лабораторії, що знаходяться зовсім за межами переробних підприємств і не залежать ніяким чином ні від аграріїв, ні від переробників. Результати аналізів якості кожної партії, що здається на переробку сільгосппродукції, є законом до виконання і оплату, як для аграрія, так і для переробника. Система ув’язана чітким комп’ютерним зв’язком, тому результати чергового аналізу надходять в обидві адреси протягом найближчих хвилин після отримання результатів. Але це виходить тільки там, де держава є носієм і охоронцем повного виконання законів.

Повертаючись до позакореневого підживлення, слід підкреслити, що не існує раз і назавжди узаконених рецептур підгодовуючих розчинів.

Є рецептури вдалих варіантів з практики застосування. Рецептури різні за складом і результатами в урожаї, як по культурам, так і моменту їх застосування, по фазі розвитку конкретної культури, не кажучи вже про регіон застосування і погоду. Тут широкий простір для творчості. Але і закономірностей вже напрацьовано чимало.

Так, особливо результативні підгодівлі, що містять ті макроелементи харчування і мікроелементи, яких явно не вистачає у ґрунті ваших полів. Закон мінімуму, який говорить, що кінцевий результат в урожаї визначає той елемент життєзабезпечення рослин, який знаходиться в мінімумі, – завжди в силі! Ось і шукайте кожен раз ці мінімуми. Вони можуть бути як довгостроковими (дефіцит мікроелементів, фосфору або калію), так і короткочасними: посуха, холодна погода. Жоден інший агроприйом не в змозі так швидко виправити для рослин дефіцит харчування, як позакореневе підживлення. Тільки треба не забувати, що дія позакореневих підживлень тимчасова і їх треба повторювати. Так, авторам статті зі своєї агрослужбою, в роки практично повної відсутності добрив у господарстві, завдяки чітко продуманій і виконуваній системі позакореневих підживлень, більше десяти років поспіль вдавалося підтримувати понад тисячу гектарів садів і виноградників на вельми пристойному рівні врожайності і якості продукції. Витрачалося на це всього по 10-15 кілограмів добрив на гектар на рік! Важко в це повірити, якщо не пам’ятати, що позакореневі підживлення різко активізують і розвиток і результативність роботи кореневих систем, що нам допомогло як ніколи, завдяки мобілізації важко засвоюваних форм фосфору і калію наших полів з мимовільних «запасів» років «застою», пов’язаних ґрунтами в недоступні і важко доступні з’єднання ґрунту полів.

Незвично висока економічна результативність позакореневих підживлень ще й в тому, що вони рідко робляться в чистому вигляді, без одночасного застосування пестицидів. А це наполовину економить витрати на техніку. Тому не повинно бути пестицидної обробки без включення до її складу потрібного позакореневого підживлення і навпаки.

Інша справа, що склад кожного разу повинен коригуватися за загальними правилами: з весни переважає азот на тлі фосфору і калію; в середині сезону їх співвідношення приблизно рівне. Ближче до кінця сезону азот зменшується до мінімуму на користь фосфору і калію. Зимуючі рослини просто потрібно забезпечити калієм. У всі підгодівлі виключно результативно додавати комплекс мікроелементів. Якщо ви маєте у своєму розпорядженні точний аналіз своїх ґрунтів з результатами по мікроелементам, то слід на нього орієнтуватися і по набору мікроелементів. Але, в більшості випадків, такого аналізу немає і в більшості випадків практично всі мікроелементи у ґрунті дефіцитні. За винятком, можливо бору, якого в ряді регіонів у поливній воді зі свердловин буває з надлишком.

Які ж агрохімікати найбільш раціонально застосовувати у позакореневих підгодівлях? Та будь-які!

Позакореневим підживленням може служити навіть проста витяжка зі свіжої золи, з добре перепрілого гною. Для грядки в городі, на дачі цей варіант цілком придатний. Але підготувати таке для десятка, сотні гектарів!! Звичайно нереально! Можна набрати необхідне поєднання азоту, фосфору і калію з простих добрив, взяти ту ж нітрофоску, наприклад. В принципі і це можливо. Але з цих добрив необхідно приготувати прозорі, в крайньому випадку, добре профільтровані витяжки, щоб все безперешкодно пройшло через калібровані отвори сопел обприскувача. Немає тут мікроелементів? Так їх додатково у готовий розчин, попередньо підкисливши його.

Вірно, треба прагнути до того, щоб використовувати прості і дешеві добрива. Але для цього треба створювати своєрідні розчинні вузли, мати або готувати достатньо кваліфікованих агрономів, здатних зробити всі необхідні розрахунки і провести їх «в життя». А головне, де знайти на все це час в розпал сільськогосподарських робіт!

Вдумавшись і представивши все це, 9 з 10 аграріїв зрозуміють, що це в значній мірі не для його господарства на завтра-післязавтра, коли вже треба робити підживлення – все це поки нереально.

Ось для цих дев’яти випадків з десяти можливих і розроблені комплексні, повнорозчинні добрива. На аграрному ринку їх чимало сьогодні. Різні Кеміри, Майстри, Крісталони та їм подібні. Серед них немає поганих. Просто кожен пристосований для своїх випадків і умов застосування. Кожен має свою ціну і результативність у віддачі урожаєм. Є аграрії, які випробували той чи інший препарат і залишилися задоволені ним. Іншого і бути не повин­но. Але далеко не кожен пробував порівняти різні комплексні добрива. Чи не порівнював їх віддачу на одиницю витрат. Адже різниця, ніби й невелика, але на сотні гектарів виливається вже в багато сотень грошових одиниць в ту чи іншу сторону.

На жаль, перераховані препарати не супроводжуються, часто і густо, детальними рекомендаціями щодо застосування на різних культурах і в різні періоди. А по одному подібному препарату вже багато сезонів читаємо хвалебні розповіді продавців, але так і не зустріли жодного прикладу результатів виробничого випробування і надбавок в цифрах і фактах. Читач здогадується, про який препарат йде мова і скільки подібних прикладів можна ще навести.

Пам’ятаючи все вищеперераховане, авторам, як агрономам-виробничникам, дуже зрозумілі комплексні добрива «сімейства» Акварин. Вам завжди запропонують потрібний номер Акварину з найкращим співвідношенням макроелементів, а мікроелементи там обов’язкові. Для кожної культури і способу застосування розроблені і будуть запропоновані покупцеві докладні і апробовані рекомендації.

На перший погляд може здатися, що Акварини занадто дорогі. Але на ділі вони помітно дешевше аналогічних за діючою речовиною Кемірів, Майстрів і Крісталонів. А якщо співвідносити з вартістю простих мінеральних добрив, то тут слід дивитися на результат у врожаї і витрати на одиницю врожаю. Для наочності наводимо приклад виробничого порівняльного випробування в Росії:

Вид добрива Ціна, руб./кг Витрати на 1 центнер
прибавки збору цукру
Кг Рублів
«Акварин 5» 26,43 0,54 14,3
ОМД «Свекловичне» 6,99 15,3 106,9
Аміачна селітра 3,8 53,0 201,4

Це не позакореневе підживлення, а внесення у ґрунт, але це ще переконливіше. Зіставляючи ОМД «Свекловичне» з аміачною селітрою, слід враховувати, що рівний агротехнічний ефект отриманий при меншій у 3,5 рази кількості ОМД «Свекловичне». Це дозволить істотно знизити витрати на внесення даного добрива. Крім того, органічна складова ОМД здійснює ще й багатосторонній додатковий вплив на рослини і ґрунт. Аналогічна закономірність діє у всіх подібних порівняннях з природними несуттєвими коливаннями.

Важливо в цьому плані ще й те, що на гектарні норми позакореневих підживлень потрібно всього по 2-3 кілограми Акварину для отримання оптимального результату. Ще вище надбавка в урожаї при додаванні у підгодовуючий розчин по 50-100-150 грамів лігногуматів (на суниці – максимум 100 г/1000 л).

Якщо скласти вартість цих препаратів і порівняти з подібними зі старих рецептів позакореневих підживлень простими добривами, то додаткової агітації не буде потрібно. При цьому корисно пам’ятати, що комплексні позакореневі підживлення істотно (до 30% і більше) підвищують результативність захисних фунгіцидних обробок при одночасному застосуванні. А лігногумати показали себе ще й хорошими антидотами-антидепресантами, якщо їх застосовувати одночасно з гербіцидами.

Відрадно повідомити, що відносно цих комплексних добрив є конкретні відомості і рекомендації по кожній сільгоспкультурі, у тому числі по садам і виноградникам. І обсяг викладу по кожній культурі був би не менше половини статті. Тому пропонуємо за цим звертатися до продавців цих добрив.

В останні роки дуже багатообіцяюче зарекомендував себе при позакореневих підгодівлях комплексний біопрепарат технології «Гуміреактор» – «Здоровий урожай», який одночасно виконує ще й функції різнобічного препарату щодо захисту рослин.

Бураков Іван Іванович –
вчений агроном, плодоовочівник-виноградар
Буракова Олена Іванівна –
вчений агроном, агрохімік-ґрунтознавець