Посівна 2020-2021… На старті. З тривогою, але з вірою у позитив

28 августа 2020 г.
Статьи Агротехнологии Посівна 2020-2021… На старті. З тривогою, але з вірою у позитив
Посівна

Ольга Бабаянц, докторка біологічних наук, с.н.с., завідувачка відділу фітопатології і ентомології СГІ-НЦНС, журналістка Національної спілки журналістів України


Збір врожаю зернових колосових 2020 завершився. Аналіз цього року щодо результатів дуже важкий, однак треба вже бути готовими до посівної 2020-2021. Помилки, промахи у технологіях необхідно буде враховувати до посіву.

Наразі я проводжу маршрутні обстеження полів під озиму пшеницю та ячмінь у Одеському регіоні. Щодо вологи у ґрунті майже усюди абсолютний мінімум. Подекуди незначна кількість вологи є у деяких частинах регіону, однак це надто мало. Перспектива, звичайно, сумна, однак треба працювати, прораховувати та розробляти схеми для отримання майбутнього врожаю.

Аграрії дійсно втратили цього року значну частину врожаю, хто дійсно, з причини абсолютно реальних кліматичних проблем. Інші – через помилки у технології. І чим надалі, тим складніше буде відвойовувати врожай нашим аграріям. Вкотре наголошую, що вже настав той критичний момент задуматися про те, як господарювати, аби зберігати вологу, а її буде все менше. Як зберігати родючість ґрунтів за відсутності розумних сівозмін, які методи будуть використовуватися за планування безпечного для оточуючого середовища захисту рослин від шкідливих організмів та ще багато «як?».

Серед усіх питань вельми важко підібрати головне та, звичайно, серед них немає другорядних. Аналізуючи кожен фактор, зупиняюся на тому, наскільки важливим є зберігання глибинної ґрунтової вологи. У наступному сезоні вкрай необхідно провести завчасне закриття вологи технікою. Також критичними цього року будуть передпосівний обробіток ґрунту, визначення глибини загортання насіння, норма посіву, система послідовного внесення основних добрив. Аби не витрачати додаткові кошти на добрива, важливо знати, які речовини складають формулу ідеального ґрунту на кожному окремому полі.

Яких речовин є достатньо, а інших, можливо, необхідно додавати більше з причини їх малої кількості. Хочу нагадати, що в Україні є пересувні агролабораторії, дуже сучасні, дуже екіпіровані та багатофункціональні. Витрати на проведення аналізів ґрунту досить бюджетні, якість проведення аналізів дуже висока. Я цілком довіряю та усіляко рекомендую керівникові кожного господарства приступати до посіву після проведення аналізу ґрунту та отримання від лабораторії результатів та рекомендацій. Жодної гривні не буде використано задарма.

Наразі поспілкуємося щодо підготовки насіння озимої пшениці до посіву.

Зупинюсь на особливостях сучасних технологій вирощування озимих колосових, котрі доопрацьовані нами до абсолютної досконалості, та за використання яких можливо отримувати врожай на рівні 7.5-10 т/га. Саме це повинно бути нашими аграрними реаліями.

Отже готуємо насіння до посіву. Для насіння важливо, аби фізіологічно воно було здоровим, тому після очистки та фракціонування визначаємо фізіологічні можливості. Це ювелірна та копітка робота. Щупле насіння бракуємо жорстко, адже в ньому міститься незначна кількість ростових речовин. Середнє за крупністю насіння теж відділяємо від крупного. Залишається дві фракції. Виповнені, крупні насінини та середньо-крупні. Це насіння є готовим для посіву. Його потенціал досить високий. Для рівного розподілу та отримання сходів не бажано змішувати середні та крупні насінини, адже старт на проростання у них різний і у процесі росту може спостерігатися нерівномірність рослин за висотою та швидкістю роста паростка.

Наступним кроком є проведення обов’язкової фітосанітарної експертизи, яка включає усі можливі питання щодо посівних якостей насіння, тобто визначаємо комплексне здоров’я насіння. Визначаємо загальні ростові показники (схожість, енергія проростання), потім виявляємо патогени, які можуть бути присутні на насінні. Першим пунктом визначаємо рівень засмічення насіння пшениці спорами твердої сажки. Якщо цей патоген наявний, визначаємо його кількість. У залежності від рівня заспореності приймаємо рішення. Якщо рівень слідовий, тобто наявні лише одиничні спори, приймаємо рішення – бракуємо цей матеріал або ні. За стандартами України 0.1% є слідовим рівнем, тому такі партії насіння не бракують. Я принципово притримуюся правила: навіть слідові рівні заспорення твердою сажкою неприпустимі для використання на посів. Жоден з протруйників, навіть такий, де прописано, що він знімає сажку, не може очистити насіння на 100%. Справа у тому, що за усіх позитивних складових у виробництві є так званий «антропогенний фактор», тобто людський фактор, від якого може багато чого залежати. На жаль, цей фактор викорінити майже неможливо, тому тут дуже доречний вислів: «Легше хворобу попередити, аніж потім навздогін виправляти те, що виправити не можна». Отже, з сажкою розібралися.

Наступним визначаємо наявність патогенів різного ґатунку. По-перше, це збудники кореневих та прикоренево-стеблових гнилей, які можуть передаватися насінням.

У цьому випадку ми проводимо світлову мікроскопію, фіксуємо відсоток наявності того чи іншого патогена, потім проводимо аналіз усіх виявлених грибів, бактерій, встановлюємо їх агресивність та патогенність, після чого з усієї кількості зареєстрованих фунгіцидів ми вибираємо найбільш ефективні, які мають бути дійсно високоефективними, з пролонгованим ефектом (не менш аніж 3 тижні повинні працювати) та без наявності ознак фітотоксичності.

Окрім фунгіцидних протруйників у багатьох випадках цілком слушно додавати протруйник інсектицидний. Коли це може бути необхідним? Інсектицид у даному випадку має бути таким, що має попередити розвиток та літ шкідливих комах протягом початку вегетації культури. А також інсектицид повинен попередити пошкодження насіння у ґрунті. За останні роки, коли ми починаємо сівбу озимих культур необхідно постійно тримати контроль над шкідливими комахами, як ґрунтовими, так і сисними. Це стосується усіх ранніх та надранніх посівів пшениці озимої, які будуть розміщені по стерньовим попередникам або по соняшнику, ріпаку та сої. За оптимальних термінів сівби інсектицидний протруйник є доцільним за високого інвазійного фону поля, тому потрібно проводити обстеження поля протягом посіву. Щодо пізніх термінів сівби, чи потрібен інсектицид?

З одного боку начебто непотрібен, однак, у нас часто затягується теплий період осені та початку зими, коли продовжується літ шкідливих комах. Для попередження проблеми я рекомендую ставити інсектицидний протруйник навіть у пізні строки посіву.

Так складається, що останніми роками для захисту насіння озимих пшениці і ячменю від шкідливих організмів у передпосівному протруєнні насіння ми до фунгіциду та інсектициду додаємо ще й морфорегулятори, тобто речовини, які впливають на фізіологію розвитку рослин.

Посівна

Мій досвід показує, що цей прийом є дуже важливим. Адже не завжди ми маємо вологу у ґрунті, посуха призводить до ряду проблем, тому повернення до питань фізіології є на часі. Для отримання достойних врожаїв необхідно дотримуватися усіх технологічних прийомів, аби посіяне насіння мало можливості за умови достатнього зволоження спокійно проростати, а за відсутності вологи у змозі буде дочекатися її через тиждень, місяць, декілька місяців, поки зловить продуктивну вологу. Також морфорегулятор впливатиме на помірний розвиток кореневої системи, яка міліметр за міліметром, потихеньку буде розростатися. Так було у 2018, 2019 роках, а найбільш суттєво – у 2020, коли аграрії реально були врятовані наземною вологою у вигляді дуже густих туманів. Саме морфорегулятори можуть спрацьовувати на розвиток рослин у таких жорстких умовах. До речі, нинішній рік чітко показав нам усім, що навіть за повної відсутності ґрунтової вологи, знаючи фізіологію рослин є можливість отримати врожай на рівні 4.5 т/га по попередникам та до 8.5 т/га по парах. Хочу аби дослухалися мене більшість аграріїв про те, що саме рострегулюючі препарати можуть стримувати момент проростання, якщо ґрунт є сухим, а за появи хоча би крапельної вологи включають старт для розвитку, перш за все, кореневої системи. Доведено експериментально та практикою, що добре розвинута коренева система перед розвитком листової надземної маси призводить до правильного та рівномірного росту рослин.

Переходимо до прямої практики. Маємо комплекс для протруєння насіння. Його складові – фунгіцид + інсектицид + морфорегулятор. Додаємо до цього здорове насіння з високою фізіологічною здатністю, можемо впевнено починати передпосівне протруєння. Бажано підготуватися і протруїти насіння за 14-30 діб до посіву. Це найбільш раціональний та оптимальний варіант.

Наразі хочу запропонувати ряд фунгіцидів, інсектицидів та рострегуляторів, а також комплексів для протруєння насіння перед посівом. Я не претендую на абсолют, можливо не усі приймуть мою трактовку, але я керуюся науковими розробками нашого колективу фітопатологів, генетиків, селекціонерів, мікологів, ентомологів, а також практикою застосування того чи іншого препарата.

Про всяк випадок, застосовуючи запропоновані мною комплекси для протруєння, можете бути впевненими, що частка потенційного врожаю вже закладена, залишається лише покроково йти за технологією.

У списку рекомендованих препаратів та комплексів є суттєві зміни, котрі завжди неминучі після проведення польових дослідів.

Я пропоную Вам самостійно комбінувати фунгіцид та інсектицид зі списку, але головне, вірно підбирайте дозу, так як недостача, рівно як і перебір за діючими речовинами непотрібний. Інсектицид абсолютно необхідний там, де у ґрунті живе хлібний турун, види совок, личинки жуків щелкунів та інших жорсткокрилих. На цей рік я передбачаю, по-перше, довгу, теплу, але з дощами, осінь (першу її половину). Прогнозую літ пильщиків, попелиць, злакових мух та цикадок.

Протруйник-інсектицид системної дії у змозі захистити проростки як від ґрунтових, так і наземних летючих комах. Хочу попередити, що ігнорування застосуванням інсектициду може спровокувати пошкодження комахами від 15 і до 45% проростків колосових.

За передпосівної обробки насіння фунгіцидом надаємо перевагу не однокомпонентним препаратам, а таким, у складі котрих є дві або навіть три різнопланових діючі речовини. Комбінації діючих речовин різних хімічних груп забезпечує добре виражену синергічну дію та гарантує найбільш надійний контроль широкого спектру патогенів, як у насінні, так і у ґрунті, що оточує насінину. Тривалість ефекту комбінованих фунгіцидів забезпечує досить пролонгований захист насіння і проростків, навіть до початку перезимівлі.

Вказані у Таблиці 1 препарати мають високу та стійку ефективність щодо різноманіття інфікованого насіння. Вони знищують сажку, призупиняють розвиток збудників коренево-стеблових гнилей, у т.ч. найбільш шкідливу снігову плісняву та фузаріозно-гельмінтоспоріозну гниль, суттєво знижують негативну дію сапрофітної пліснявої інфекції. Окрім цього усі підібрані препарати не є фітотоксичними.

Шановні аграрії, Ви завжди на передовій, тому Ваш, український хліб є найдорожчим і найсмачнішим. Я впевнена, що головною задачею аграріїв є розуміння того, що кожен метр нашої родючої землиці за умов застосування науково-практичних навичок, з любов’ю до людства та рідних просторів, може давати високий та якісний врожай. Тому сміливіше використовуйте на практиці усі напрацювання, що створені передовими вченими України, прислухайтеся, аналізуйте, думайте та впроваджуйте їх у своїх господарствах.


Таблиця 1. Рекомендовані протруйники на 2020–2021 рік

Препарат (д.р., г/л, г/кг) Норма застосування, л/т; кг/т Шкідливі організми, що контролюються препаратами
Фунго­інсектициди + морфорегулятор
Юнта Квадро (клотіанідин, 166.7 +
імідаклоприд, 166.7 + протиоконазол,
33.3 + тебуконазол, 6.7)Хелафіт
1,4­1,6

 

 

1,0 л/т

Коренева гниль (фузарії, біполярис, ризоктонія, пітіум), сажкові (летюча, тверда); пліснява насіння; злакові мухи, цикадки, попелиця, хлібний турун, совки, блішки, дротяники.

Мікроелементи, іони біогенних металів. Кислота амінна вільна. Гумати. Жирні кислоти.

Фунгіцид + Інсектицид (як еталон) + морфорегулятор
Ламардор ПРО (протіоконазол,
100 + тебуконазол, 60 + флуопірам, 20)Гаучо плюс (імідаклоприд, 233 +
клотіанідин, 233)Хелафіт
0,5­0,6

 

0,3­0,6

 

0,5­1.0

Коренева гниль (фузарії, біполярис, офіоболюс, ризоктонія, пітіум, тифуля, церкоспорелла), сажкові (летюча, тверда); пліснява насіння; злакові мухи, цикадки, попелиця, хлібний турун, совки, блішки, дротяники.

 

Мікроелементи, іони біогенних металів. Кислота амінна вільна. Гумати. Жирні кислоти.

Вінцит Форте (флутріафол, 37.5 + тіабендазол, 25 + імазаліл, 15)

Пікус (імідаклоприд, 600)

Хелафіт

1,0­1,25

 

 

0,3­1,6

Коренева гниль (фузарії, біполярис, офіоболюс, ризоктонія, пітіум, тифуля, церкоспорелла), сажкові (летюча, тверда); пліснява насіння; злакові мухи, цикадки, попелиця, хлібний турун, совки, блішки, дротяники.

Мікроелементи, іони біогенних металів. Кислота амінна вільна. Гумати. Жирні кислоти.

Скарлет (імазаліл, 100 + тебуконазол, 25)

Імідор ПРО (імідаклоприд, 200)

0.3­0,4

 

0.75­1.25

Коренева гниль (фузарії, біполярис, офіоболюс, ризоктонія, пітіум, тифуля, церкоспорелла), сажкові (летюча, тверда); пліснява насіння; злакові мухи, цикадки, попелиця, хлібний турун, совки, блішки, дротяники.
Бенефіс

(імазаліл, 50 + металаксил, 40 +
тебуконазол, 30 + РР)

 

Кропмакс, 300 мл/т

0,6­0,8

 

 

300 мл

Коренева гниль (фузарії, біполярис, ризоктонія, пітіум), сажкові (летюча, тверда);   пліснява насіння; коренева гниль (фузарії, біполярис, ризоктонія, пітіум), сажкові (летюча, тверда); пліснява насіння.

 

NPK. Амінокислоти, фітогормони, мікроелементи, ензими тощо.

Фунгіциди
Кінто Дуо (тритіконазол, 20 + прохлораз, 60) 2,0­2,5 Коренева гниль (фузарії, біполярис, ризоктонія, пітіум), сажкові (летюча, тверда); пліснява насіння.
Сценік

(флуоксастробін, 37,5 + протіоконазол, 37,5 + тебуконазол, 5)

1,0­1,6 Коренева гниль (фузарії, біполярис, ризоктонія, пітіум), сажкові (летюча, тверда); пліснява насіння.
Іншур Перформ (піраклостробін, 40 + тритіконазол, 80) 0,5 Коренева гниль (фузарії, біполярис, ризоктонія, пітіум), сажкові (летюча, тверда); пліснява насіння.
Інсектициди
Імідор ПРО (імідаклоприд, 200 + біоактив) 0,75­1,25 Злакові мухи, цикадки, попелиця, хлібний турун, совки, блішки, дротяники.
Гаучо плюс
(імідаклоприд, 233 + клотіанідин, 233)
0,3­0,6 Злакові мухи, цикадки, попелиця, хлібний турун, совки, блішки, дротяники.
Пікус (імідаклоприд, 600) 0,3­1.6 Злакові мухи, цикадки, попелиця, хлібний турун, совки, блішки, дротяники.

Таблиця 2. Регулятори росту рослин для озимої пшениці, рекомендовані на 2020–2021 рік

Препарат (д.р., г/л, г/кг ) Норма, л/т Спектр дії
Атонік Плюс (5­нітрогаіколат натрію, 3 + орто­нітрофенолят натрію, 6 + пара­нітрофенолят натрію, 9) 0,2 Регулююча ріст дія на рослини, укріплення кореневої системи, індукована  морозо­ і зимостійкість, незначний фунгіцидний ефект.
Амалгерон 1,0 Регуляція росту рослин, незначний фунгіцидний ефект, укріплення кореневої системи.
Нертус Старт (азот, 10 + фосфор, 85 + калій, 50 + сірка, 45 + залізо, 12 + цинк, 4 + марганець, 12 + мідь, 4 + бор, 1 + молібден, 0,3 + кобальт, 0,1) 0,4 Регулююча ріст дія, швидкий старт, укріплення кореневої системи, інтенсивне накопичення цукрів, підвищення морозо­ і зимостійкості.
Райкат старт (азот, 4 + фосфор, 8 + калій,
3 + залізо, 0,1 + цинк, 0,02 + бор, 0,03+ амінокислоти,
4 + полісахариди, 15)
0,5 Регулююча ріст дія, швидкий старт, укріплення кореневої системи, інтенсивне накопичення цукрів, підвищення морозо­ і зимостійкості.

 

З Вами завжди я, Ольга Бабаянц.


Тел.: (050) 316-68-99.
Звертайтеся!!!

ЧИТАЙТЕ В ЭТОМ ЖЕ НОМЕРЕ: