300 га високорентабельного No-Till

29 августа 2020 г.
Статьи Агротехнологии 300 га високорентабельного No-Till
пшениця

Озима пшениця по нульовій технології в посушливих умовах


В умовах нестачі вологи озимі зернові без перебільшення є ключовими культурами, які багато в чому визначають фінансові результати для фермерів. Зараз, коли стартує посів озимої пшениці та ячменю, дуже важливо досягти двох взаємопов’язаних цілей. По-перше – закласти основи хорошого врожаю на наступний рік. А по-друге, знайти на всі ці справи кошти, оскільки підготовка поля, добрива і посівна з кожним роком обходяться все дорожче. Тому ми пропонуємо вам ознайомитися з досвідом невеликого господарства, розташованого на півдні Київської області, керівник якого вже другий десяток років успішно практикує нульову технологію.

– Знову No-Till?!, – вигукне роздратований читач, – знаємо, проходили і нічого доброго не вийшло …

Так, з No-Till в Україні сьогодні не особливо складається. Люди пробують, працюють рік-другий, а потім знову повертають на поле плуг або дискову борону. Ми ж хочемо привести зворотний приклад, коли людина зуміла довести свої поля до досконалості.

На полях Михайла Войтовика можна було б проводити цілу виставку сільгосптехніки. Судіть самі: трактор John Deere, комбайн Claas, причіпний обприскувач Amazone, самохідний обприскувач Challenger, сівалка Kinze і багато чого ще. Все нове і сучасне, так само як і підхід господаря. Весь цей технопарк обробляє, на хвилиночку, всього-на-всього … 300 гектар поля. Три сотні гектарів, на яких вирощуються озима пшениця, соняшник, соя і гречка в якості покривної культури. Наростити такий значний парк техніки Михайлу Вікторовичу вдалося саме завдяки підвищенню рентабельності роботи шляхом переходу на нульову технологію обробки ґрунту.

– Чому більшість аграріїв відмовляються від No-Till? На мою думку, багато в чому через те, що практикують не зовсім те, що можна назвати No-Till … Вираз «відмова від обробки ґрунту» означає саме повну відмову від обробітку ґрунту. Тому коли в поле запускають дискову борону або глибокорозпушувач – це вже що завгодно, але не No-Till, – пояснює керівник ФГ «Мрія».

З дощами в регіоні, де вирощує хліб Михайло Войтовик, не складається вже давно. Їх немає місяцями, причому у найвідповідальніші для озимої пшениці періоди – у вересні і в квітні-травні. Виходить парадоксальна ситуація, коли в регіоні, де розташовані одні з кращих чорноземів у світі, врожайність основних культур вкрай нестабільна і непередбачувана.

– Я починав як всі: з плугами, дисковими боронами, передпосівними культиваторами та іншим. Можна сказати, що тільки на «солярку» і працював, адже як не вигадуй, а з глибокою оранкою менше 50 л на гектар не виходить, а то і всі 70. Крім того, неминучі були втрати вологи, що відповідно негативно впливало на фінальну врожайність.

До нульової технології я придивлявся давно. Насторожував недолік інформації, а також саме неприйняття того, що земля не вимагає обробки. Тоді це здавалося неймовірним. Однак пізніше мені вдалося побачити справжній No-Till на великих площах, що мене остаточно і переконало, – розповідає Михайло Войтовик.

Сьогодні на 1 гектар поля в сезон ФГ «Мрія» витрачає не більше 20 літрів дизпалива, що принаймні в 2,5 рази менше у порівнянні з традиційною технологією. Природно, це дозволяє економити чималі гроші, проте рентабельність вирощування і озимої пшениці, і інших культур пояснюється не тільки цим.

Не секрет, що інтенсивне вирощування озимих зернових вимагає високих витрат і на придбання мінеральних добрив, і на засоби захисту рослин.

У тому ж регіоні багато господарств навіть не розраховують отримати нормальний урожай без внесення 400 кг селітри і 300 кг КАС, не рахуючи інших гранульованих і позакореневих добрив. На відміну від цього нульова технологія в ФГ «Мрія» передбачає інтегрований і набагато менш витратний підхід.

По-перше, класичний No-Till передбачає продуману сівозміну, яка є основою технології. Це уникнути накопичення шкідників і збудників захворювань рослин, виснаження ґрунтів і, що важливо, – якісно розпушувати ґрунт природним способом, без застосування ґрунтообробних агрегатів. Саме з цією метою Михайло Войтовик ввів у сівозміну соняшник. Однак починав він з насичення сівозміни (окремі роки – більше половини площ) бобовими культурами, зокрема, соєю, що дозволило наситити ґрунт азотом. Крім того, використання гречки як сидерату дало додаткове харчування для майбутніх посівів.

пшениця

По-друге, правильний No-Till починається з комбайна, який повинен рівномірно розподіляти пожнивні залишки по поверхні поля. Згодом вони мінералізуються і включаються в роботу «біологічної лабораторії», яка повинна знаходитися у верхньому шарі ґрунту. Зловживання хімічними добривами, вивезення більшої частини соломи або, ще того гірше, спалювання стерні просто вбивають цей родючий шар. Що згодом і призводить до розвитку такої сумної тенденції як зниження природної родючості ґрунту.

На відміну від цього Михайло Вікторович протягом 10 років роботи по нульовій технології зумів зробити неможливе, підвищивши вміст гумусу у ґрунті на 0,7%. Зауважимо, що без внесення гною та інших органічних добрив. У свою чергу, відповідно до такого маркера як наявність черв’яків у ґрунті, на полях ФГ «Мрія» їх в десятки разів більше, у порівнянні з полями, де практикується традиційна технологія обробки ґрунту.

Саме тому процес внесення хімічних добрив при нульовому обробітку ґрунту виглядає дещо обмежено, оскільки значна частина поживних речовин рослини засвоюють завдяки мінералізації пожнивних залишків і сівозміні.

Під озиму пшеницю в ФГ «Мрія» зазвичай вноситься приблизно 70 кг NPK. В останні роки Михайло Вікторович переглянув свій підхід в плані вибору добрива і замість нітроамофоски практикує внесення легкозасвоюваних комплексних добрив західного виробництва. В принципі, сьогодні так роблять багато, з огляду на перманентний брак вологи у ґрунті і ускладнене розчинення гранул.

Уже навесні на посівах озимої пшениці здійснюється дворазове внесення КАС. Перший раз – відразу ж після відновлення вегетації у нормі 120-130 кг/га, і другий раз – при виході в трубку – приблизно 80 кг/га. Слід зазначити, що кількість внесеного КАС також є досить помірною у порівнянні зі звичайними нормами, застосовуваними за традиційною технологією.

Показовим є і той момент, що всупереч поширеній думці, ніяких спалахів в посівах озимої пшениці шкідників і збудників захворювань не спостерігається, так само як і засилля бур’янів. Навпаки, кількість обробок набагато менше, що, до речі, нетипово для цього регіону.

– Ключовий момент – дати на старті хороший універсальний протруйник, з препаратом, який містить достатню дозу мікроелементів. Завдяки цьому восени ми не здійснюємо більше ніяких обробок. Навесні здійснюємо одну інсектицидну обробку, хоча трапляються сезони, коли обходимося і без внесення інсектицидів взагалі. Фунгіцидами працюємо один-два рази в залежності від потреби. Гербіцидна обробка обов’язково потрібна після соняшника, – пояснює Михайло Войтовик.

Відзначимо, що подібне знижене хімічне навантаження на ґрунт і рослини сприяє тій головній меті No-Till, яка передбачає безперебійне функціонування тієї самої «біологічної лабораторії» в ґрунті. Вона буквально живе, що рослини оцінюють як належне. Нормальний урожай на полях господарства досягає 70 ц/га і вище, ну а у найкритичніших умовах показник врожайності не опускається нижче 40 ц/га. З огляду на знижені витрати на досягнення цих результатів, фермер завжди може розраховувати на нормальну рентабельність вирощування як озимої пшениці, так і інших культур.

Також відзначимо той важливий момент, що Михайло Вікторович намагається сіяти виключно вітчизняну пшеницю, виходячи так само як з патріотичних міркувань, так і з того переконання, що місцеві сорти завжди будуть перевершувати імпортні за показниками стійкості.

Так це чи ні – кожен фермер може вирішити для себе окремо. Це ж можна сказати і про саму нульову технологію, до якої більшість аграріїв ставиться з побоюванням. Михайло Вікторович каже, що у хороші роки зі своєчасними опадами у нього врожайність трохи гірше, а в погані – краще, ніж там, де застосовують оранку або дисковку ґрунту. У будь-якому випадку, темпи розвитку крихітного за українськими мірками господарства (один парк техніки чого вартий!) говорять самі за себе.

Напевно, No-Till все ж працює, хоча в черговий раз згадаємо, що багато що залежить від агрофону, з яким потрібно працювати…

До нульової технології я придивлявся давно. Насторожував недолік інформації, а також саме неприйняття того, що земля не вимагає обробки.

Показовим є і той момент, що всупереч поширеній думці, ніяких спалахів в посівах озимої пшениці шкідників і збудників захворювань не спостерігається, так само як і засилля бур’янів.

Іван Бойко


ЧИТАЙТЕ В ЭТОМ ЖЕ НОМЕРЕ: