Без права на помилку

30 июля 2020 г.
Статьи Агротехнологии Без права на помилку
ріпак

Як забезпечити успішний старт озимому ріпаку за браку вологи


Незабаром розпочнеться новий сезон вирощування озимого ріпаку. Які технологічні моменти варто враховувати, аби отримати якісні повноцінні сходи, та у подальшому забезпечити культурі вдалий зимовий старт. Ми ознайомимо з декількома практичними прикладами успішного вирощування озимого ріпаку в осінній період у господарствах, що знаходяться у різних агрокліматичних зонах.

В умовах спекотного та посушливого клімату України доволі часто аграріям доводиться боротися за останні краплини ґрунтової вологи, аби бодай якось отримати якісні сходи вирощуваних культур. Особливо нелегко це вдається тим, хто планує висівати озимий ріпак, адже у розпал літа про вологу можна лише мріяти. Тому доволі важливою складовою у отриманні якісних сходів озимого ріпаку є вдало обрана технологія його вирощування, яка передбачає не лише вдалий попередник, але і якісний ґрунтообробіток, оптимальні строки та норми висіву даної культури.

No-Till в поміч

Так, саме ця технологія вирощування культур передбачає максимальне накопичення та збереження вологи у ґрунті. Вона не є досить розповсюдженою в Україні, проте ті практики, які її успішно впроваджують, мають непогані результати.

Одним з таких успішних господарств є ПП «Агрофірма-Додола», яке має в обробітку близько 3 тис. га богарних земель на Херсонщині. На всій площі тут застосовують технологію No-Till. Господарство розміщене у південній частині степу, де не всі культури можуть рости на богарі. Найпоширенішими у господарстві серед озимих є пшениця та ріпак, з ярих – соняшник. Під озимим ріпаком щороку тут висівають близько 700 га. Як говорить керівник Василь Штендера, під час вирощування ріпаку озимого найголовніше – отримати рівномірні сходи, адже у період висівання цієї культури можна лише уявити, наскільки пересушений ґрунт. Та якщо ви отримали повноцінні якісні сходи, то досягли половини успіху. Решта – залежить від якісного догляду.

Строки висіву ріпаку у господарстві досить розтягнуті. Висівати його можуть з кінця ІІ декади липня і аж до кінця серпня включно. Все залежить від наявності опадів, які потрібно «спіймати», аби отримати рівномірні сходи. За нульової технології, за словами директора агрофірми, навіть 15 мм опадів у липні-серпні достатньо, щоб мати повноцінні сходи цієї дрібнонасіннєвої культури. Також строки залежать і від гібридів. Адже є гібриди, що придатні як для ранніх-оптимальних, так і для оптимально-пізніх строків висівання.

ріпак

Ріпак висівають сівалками точного висіву для просапних культур з міжряддям 50-70 см.

Якщо це ранні й оптимальні строки висіву, густота становить 200 тис. схожих насінин/га, якщо ж висівають у вересні, її збільшують до 250 тис./га. Попри те що норма висіву є доволі низькою (за рекомендованої 350-500 тис./га), як наголосив керівник господарства, обирають гібриди, що мають відмінну компенсаторну здатність до підвищення своєї продуктивності завдяки додатковому гілкуванню і спокійно «витягують» до 3 т/га.

Тож восени проти однорічних дводольних вегетуючих бур’янів тут застосовують гербіцид імідазолінової групи, що дає змогу проконтролювати такі бур’яни як талабан польовий і кучерявець Софії. Також за сприятливих осінніх погодних умов проти падалиці пшениці та бромусу житнього, егілопсу та інших злакових бур’янів проводять другу гербіцидну обробку протизлаковими препаратами. За несприятливих умов друге внесення виконують навесні.

За наявності на полі хрестоцвітих бур’янів вносять гербіцид Белкар. Для фунгіцидного захисту ріпаку восени застосовують фунгіциди триазолової групи на основі регулятора росту з метою уникнення переростання рослин. Щодо мінерального живлення, то під час сівби вносять 50 кг/га стартового добрива у вигляді N10P35 +20 кг/га мікрогранульованого добрива сульфоамофос N16P20S12. Калій під ріпак не вносять, оскільки цей елемент є у ґрунті в достатній кількості. За потреби, слаборозвинені посіви восени підживлюють КАС у нормі 100 кг/га, щоб «підтягнути» рослини. Також культура має бути якісно й вчасно захищена інсектицидами проти основних шкідників, які з’являються в осінній період.

Найвищий показник урожайності озимого ріпаку вдалося отримати у 2018 році. Тоді тут одержали майже 4 т/га – і посприяли цьому, звісно, впроваджувана технологія та погодно-кліматичні умови.

Ґрунтообробіток на вибір

Тепер від далекого півдня перемістимося на північ, а саме – на Чернігівщину. Так-так, у сезон висівання озимого ріпаку тут також мають проблеми з вологою у верхньому шарі ґрунту, але тим не менш у господарстві ТОВ СП «Агродім» господарі добре знаються на вирощуванні ріпаку. Минулої осені у відділенні «Голінка», землі якого розташовані у Бахмацькому районі, висіяли ріпак на площі 600 гектарів. Зазвичай озимий ріпак у господарстві висівають після озимої пшениці, але вона — не найкращий попередник. Насправді ті, хто професійно займається вирощуванням ріпаку, обирають озимий ячмінь як попередник, адже після його збирання агроном має більше часу на проведення якісної підготовки ґрунту.

Після збирання попередника солому рівномірно розподіляють пружинними боронами по діагоналі поля. Після такої операції вносять 100 кг/га КАС з додаванням біодеструктора Екостерн. Відразу після цього виконують разове лущення стерні на глибину 5-7 см із застосуванням дискових лущильників, а також комплексу Rubin.

Проте якщо ґрунт досить сухий, то виникають проблеми з роботою такого агрегату. Через те, що в конструкції його рами коротка база між першим та другим рядами дисків, ґрунтова маса із соломою забиваються між ними — тож забезпечити якісний обробіток ґрунту на глибину 10 см досить проблематично. Оскільки озимий ріпак вирощують на значній площі, а підготовку ґрунту слід провести у найкоротші строки, то в господарстві поєднують різні технології ґрунтообробітку: глибоку оранку, дискування і глибоке розпушення. Вслід за ґрунтообробними агрегатами проводять коткування ґрунту котками КЗК-10 для ущільнення верхнього шару ґрунту і після цього висівають культуру. Тобто всі ці операції проводять в одному конвеєрі.

Сівбу виконують сівалками Horsch та Great Plains у майже сухий ґрунт. Після висіву поле знову коткують КЗК-10. У господарстві обирають ультраранні строки висіву культури. Минулої осені термін висівання припав на початок серпня. Відповідно до строків висівання у господарстві добирають гібриди, які мають низьку осінню вегетацію. Ріпак тут висівають з густотою 550 тис. насінин/га, за фактом отримують 500 тис. рослин.

Глибина загортання насіння – 2,0-2,5 см Сівбу проводять у майже сухий ґрунт, проте під момент випадання опадів.

Навіть 6 мм опадів цілком вистачає для більш-менш рівномірного проростання насіння. За такої технології агрономові господарства вдається отримати більш-менш рівномірні та повноцінні сходи.

Далі, у фазі першої пари справжніх листків проти низки шкідників проводять першу інсектицидну обробку. За словами агронома відділення Олексія Деркача, в цей період, як правило, з’являються хрестоцвіті блішки та імаго чортополохівки. Тож проти цих шкідників застосовують препарат Фастак. Також у цій фазі для контролю дводольних бур’янів вносять гербіцид Бутізан Стар з додаванням прилипача Липосам. Сам гербіцид є універсальним, адже його можна застосовувати і як ґрунтовий, і як страховий.

Оскільки вологи у ґрунті на період внесення гербіциду є зазвичай замало (для високої ефективності в якості ґрунтового), спеціалісти господарства прийняли рішення використати його як страховий продукт, зачекавши, коли більшість бур’янів проросла. З допомогою оранки здебільшого вдалося позбутися падалиці. У місцях її виявлення (а це з країв полів) застосовують препарат Квін Стар Макс.

У фазі 4-5 справжніх (середина ІІІ декади серпня) листків вносять фунгіцид-регулятор росту Карамба Турбо (1 л/га) з додаванням інсектициду з д.р. хлорпірифос. Минулої осені через аномально теплу осінь у середині вересня відбулось поширення таких шкідників як озима совка. Проти неї застосували препарат Нурел-Д у нормі 1,0 л/га.

Сам інсектицид у такій нормі чудово справляє фумігаційну дію, контролюючи шкідника не лише на поверхні, а і в ґрунті на незначній глибині. Оскільки в цей період у ґрунті була мізерна кількість вологи, й до того ж ще підвищені температури, ріпак перебував у стресовому стані.

Наприкінці ІІ декади вересня, коли знову випала незначна кількість опадів, вдруге внесли регулятор росту Карамба Турбо у нормі 0,8 л/га з додаванням прилипача Липосам та інсектициду Нокаут у нормі 80 г/га, адже в цей період почали яйцекладку імаго білана капустяного.

Наприкінці ІІІ декади жовтня посіви підживили мікродобривом у вигляді бору, аби уникнути дуплистості кореневої шийки у рослин.

Станом на ІІІ декаду жовтня рослини озимого ріпаку в ТОВ СП «Агродім» перебували у фазі 8-12 справжніх листків, з діаметром кореневої шийки 20 мм. Загалом минулорічна осінь для росту та розвитку озимого ріпаку виявилася стабільно сухою, з малою кількістю опадів, утім, вигляд поля озимого ріпаку в господарстві дав впевненість в його успішній перезимівлі.

ріпак

Урожай формуємо з осені

На думку агронома, озимий ріпак закладає свій урожай ще з осені, тож що більше листків культура сформує до входження в зиму, то вищий урожай ви отримаєте. Є такі цікаві дані: якщо ріпак входить у зимівлю у фазі 4-6 листків, то діаметр кореневої шийки має бути 6 мм, якщо 6-8 листків – 8 мм, 8-10 – 12 мм, 10-12 – 15 мм, понад 12 листків – більше 20 мм. Ріпак у СП «Агродім» входить у зиму зазвичай у фазі 12-14 листків, з діаметром кореневої шийки 20-25 мм, що свідчить про хорошу підготовку рослин до перезимівлі. Для чого потрібно рахувати листки культури восени? Від кількості утворених листків безпосередньо залежить споживання азоту самою рослиною. Ріпак восени може засвоїти азоту навіть більше ніж 100 кг/га, тож якщо рослини в осінній період вегетації не забезпечені цим макроелементом для подальшого нормального розвитку, то навесні вже цього не виправиш. Також від внесення осінньої норми азоту залежатиме якість перезимівлі рослин.

З мінерального живлення під основний обробіток ґрунту вносять 150 кг/га NPK 8-19-29. Під культуру не варто з осені вносити підвищені норми азоту, оскільки цей елемент провокує ріст рослин і в разі, коли ви восени внесли його у достатній кількості, а потім ще регулятори росту, то коренева шийка культури буде витягнутою, що негативно вплине на перезимівлю.

Для розрахунку норми внесення азоту у господарстві застосовують науковий підхід. Так, на формування 1 ц насіння рослина виносить з ґрунту 6,5 кг д.р./га (відповідно на 1 т – 65 кг/га). Тому під час планування мінерального живлення цей показник потрібно обов’язково враховувати. Наприклад, за запланованої врожайності на рівні 45 ц/га ріпак витягне з ґрунту близько 300 кг д.р. азоту. Якщо восени на формування рослин культура потребує 120 кг д.р./га, то решту азоту вносять навесні.

Хочеться побажати вам успішного старту. І не варто розраховувати лише на сприятливі погодно-кліматичні умови: вивчайте та удосконалюйте досвід успішних практиків, підбирайте найбільш оптимальні технології – і ви завжди зможете досягати гарних результатів.

Сергій Іваненко


ЧИТАЙТЕ В ЭТОМ ЖЕ НОМЕРЕ: