Квітка сонця на півдні України

31 марта 2021 г. опубликовано в журнале: AgroONE №65

Статьи Агротехнологии Квітка сонця на півдні України
олійних

Вирощування олійних культур – один з основних і традиційних напрямів сільськогосподарського виробництва в Україні. Посівні площі олійних за обсягом поступаються лише зерновим (пшениці та ячменю).

Соняшник нині залишається однією з головних культур на полях України, його посіви займають понад 2,0 млн га, що становить понад 90% площі всіх олійних. Найбільші площі вирощування соняшнику знаходяться в центральних та південних областях країни. Така популярність полягає у стратегічній та значній економічній ефективності вирощування – порівняно з іншими олійними соняшник дає найбільший вихід олії з одиниці площі (в середньому по Україні – 750 кг/га). Тому він є основною українською культурою для виготовлення олії та шроту, а його експорт дає значний валютний прибуток. Численні комерційні організації охоче купують соняшник ще «на корню», що є своєрідним кредитуванням виробництва. У зв’язку з цим, аграрні господарства, прагнучи отримати максимальні прибутки, щороку збільшують площі вирощування культури.

Разом з тим зростання посівних площ соняшника не призвело до значного збільшення валових зборів насіння. Причинами цього є порушення технології вирощування – недотримання сівозміни, економія на добривах, недостатнє вивчення елементів агротехніки для конкретних агрокліматичних умов.

олійних

Основним напрямом підвищення виробництва насіння соняшнику є впровадження у виробництво нових високоврожайних сортів та гібридів і ресурсозберігаючих технологій їх вирощування. Нині використовують олійні та кондитерські сорти й гібриди соняшника. Олійні характеризуються високим вмістом олії та низькою лушпинністю, кондитерські відрізняються більш крупним насінням з невисокою олійністю, але з підвищеним вмістом білку в сім’янках. Крім олійних і кондитерських сортів і гібридів соняшнику до Реєстру сортів рослин України внесено декілька сортів і гібридів декоративної форми, а також кормового призначення.

За результатами проведених досліджень багатьох науковців розроблені зональні технології вирощування соняшнику олійного напряму використання, важливим елементом яких є густота стояння рослин. Олійний соняшник за морфобіологічними особливостями відрізняється від кондитерського, тому для одержання високих і сталих урожаїв насіння з підвищеним вмістом олії необхідно розробити технології вирощування, адаптовані до певної ґрунтово-кліматичної зони. На сьогодні вітчизняними селекціонерами створено нові високопродуктивні гібриди соняшнику, що різняться за олійністю, врожайністю, стійкістю проти хвороб і шкідників, висотою рослин, кольором сім’янок. Для більш повної реалізації їх потенціальних урожайних можливостей необхідно встановити параметри оптимальної густоти стояння рослин. Тому актуальним є проведення досліджень у даному напрямку.

Метою досліджень було встановити оптимальні параметри густоти стояння рослин соняшнику різних груп стиглості в незрошуваних умовах Південного Степу України.

Протягом 2018-2020 рр. в умовах дослідного поля Інституту зрошуваного землеробства НААН (м. Херсон) вивчали продуктивність соняшнику олійного різних груп стиглості залежно від густоти стояння рослин. Фактор А – гібриди соняшнику олійного напряму використання різних груп стиглості: ранньостиглий Форсаж, середньоранній Драйв, середньостиглий Меркурій. Фактор В – густота стояння рослин: 40, 50, 60 тис. шт./га. Попередником була пшениця озима. Агротехніка в досліді загальноприйнята, крім досліджуваних факторів. Під час проведення досліджень користувалися загальноприйнятими методиками та методичними рекомендаціями ІЗЗ НААН.

олійних

Ґрунтові умови місця проведення досліджень були характерними для південної степової зони України. Ґрунти ділянки проведення досліджень темно-каштанові, середньосуглинкові, солонцюваті, ґрунтоутворюючою породою являється льосовидний суглинок. Погодні умови за період проведення спостережень відображають особливості зони Південного Степу України, характеризуються високими температурними показниками та недостатньою кількістю опадів з їх нерівномірним розподілом протягом року. Тому важливим є підбір певних сортів соняшнику, здатних протидіяти шкідливим погодним факторам та здатним формувати високі та сталі врожаї насіння за умов оптимізації елементів агротехніки.

Агрокліматичні умови, що спостерігали навесні 2018 р. на більшій частині території Херсонської області характеризувалися як несприятливі для росту і розвитку с.-г. культур і були подібними до погодних умов весняного періоду 2012 року.

За вегетаційний період цього року максимальні температурні показники +36,7°С зафіксовані 28 липня та +35,4°С – 10 серпня. За травень-серпень спостерігали 149,6 мм опадів. Максимальна кількість опадів випала в третій декаді липня – 60,1 мм. Починаючи з 29 липня, і до моменту збирання культури спостерігали жарку, без опадів погоду. У метровому шарі ґрунту спостерігали недостатні запаси продуктивної вологи в межах 100-112 мм, що складає лише 60-67% від необхідної кількості. У зв’язку з відсутністю опадів впродовж такого тривалого періоду наступили повітряна та ґрунтова посухи.

У 2019 році погодні умови під час сівби та на початкових фазах розвитку посівів соняшнику були дещо кращими в порівнянні з попереднім роком. Починаючи з першої декади травня, показники температури повітря поступово збільшувалися, досягши максимальної позначки +31,8°С в останній день місяця. У третій декаді травня випала максимальна за місяць кількість опадів – 59,2 мм за декадної норми 13 мм. Перша декада червня характеризувалася жаркою, з істотними опадами погодою – опадів за даний період випало 84,2 мм, що становило 648% декадної норми. За період вегетації соняшнику випало 236,2 мм опадів. Максимальні температурні показники +36,3°С встановлені 29 липня та +36,2°С – 23 серпня.

За квітень-серпень 2020 року випало 158,7 мм опадів, причому розподіл їх був нерівномірним. Максимальна кількість опадів випала в червні – 45,1 мм та у липні – 59,0 мм.

Середньодобова температура в червні і липні перевищувала норму на 2,8-3,0°С. На території Херсонської області початок серпня обумовив холодний атмосферний фронт, який приніс короткочасні грозові дощі. У подальшому до моменту початку збирання соняшнику спостерігали суху та спекотну погоду, яку обумовило поле підвищеного атмосферного тиску. У цілому погодні умови за вегетаційний період цього року були значно гіршими порівняно з попереднім.

У зв’язку з особливостями погодних умов у різні роки досліджень відмічено різницю тривалості фенологічних фаз розвитку гібридів соняшнику – з їх подовженням за сприятливих погодних умов (опади, помірна температура повітря 2019 р.) та скороченням (посуха, дефіцит опадів, підвищений температурний режим 2018 та 2020 років).

Зокрема, згідно даних Херсонського обласного центру з гідрометеорології на початку серпня 2020 року запаси продуктивної вологи під соняшником у метровому шарі ґрунту на сході області знаходилися на недостатньому рівні та становили лише 6 мм. Це позначилось на процесі формування урожайності насіння, найвищі показники якої отримали у найбільш сприятливому за погодно-кліматичними умовами 2019 році.

Використання в дослідженнях різних варіантів густоти стояння рослин впливало на врожайність насіння гібридів соняшнику різних груп стиглості, яка, у середньому, за період проведення досліджень 2018-2020 рр., знаходилася в межах від 1,78 до 2,41 т/га (табл. 1).

Таблиця 1
Урожайність гібридів соняшнику залежно від удобрення, т/га

Гібрид
(фактор А)
Густота
стояння
рослин, тис. шт./га
(фактор В)
Урожайність,
т/га
Середнє по фактору А Середнє
по фактору В
Форсаж (ранньостиглий) 40 1,78 1,88 1,91
50 1,85 2,16
60 2,01 2,19
Драйв (середньоранній) 40 1,92 2,11
50 2,23
60 2,17
Меркурій (середньостиглий) 40 2,02 2,27
50 2,41
60 2,38

Встановлено, що гібридний склад мав суттєвий вплив на насіннєвої продуктивності культури. Найвищу насіннєву продуктивність (фактор А), в середньому, за період проведення досліджень сформував середньостиглий гібрид Меркурій – 2,34 т/га, в той час як гібриди Форсаж та Драйв – 2,11 та 2,27 т/га відповідно. Зі збільшенням групи стиглості гібридів, підвищувалась врожайність насіння гібридів, що пояснюється їх генетичними особливостями.

Використання різних варіантів густоти стояння рослин (фактор В) також впливало на формування врожайності насіння соняшнику. Максимальну середню врожайність насіння вивчаємих гібридів культури – 2,19 т/га –отримали за варіанту густоти стояння рослин 60 тис. шт./га.

Проведеними дослідженнями встановлено, що, в умовах південної степової зони України без застосування зрошення, найбільшу насіннєву продуктивність, в середньому за 2018-2020 рр. – 2,01 т/га – ранньостиглий гібрид соняшнику Форсаж сформував за густоти стояння рослин 60 тис. шт./га; на посівах середньораннього гібриду Драйв максимальну урожайність насіння – 2,23 т/га – отримали за густоти стояння рослин 50 тис. шт./га. Середньостиглий гібрид Меркурій максимальну насіннєву продуктивність – 2,41 т/га – сформував за густоти стояння рослин 50 тис. шт./га.

олійних

Таким чином, вирощування соняшника в незрошуваних умовах Південного Степу України є рентабельним за використання оптимальних елементів технології вирощування.

На основі отриманих експериментальних даних встановлено, що для ранньостиглого гібрида Форсаж оптимальною виявилась густота стояння рослин 60 тис. шт./га, середньораннього Драйв – 50 тис. шт./га. Середньостиглий гібрид Меркурій найвищу врожайність сформував за густоти стояння рослин 50 тис. шт./га. Тобто, для отримання максимальної насіннєвої продуктивності культури для ранньостиглих гібридів соняшнику потрібно використовувати густоту стояння рослин 60 тис. шт./га, для середньоранніх та середньостиглих – 50 тис. шт./га. Дотримання даних параметрів агротехніки сприятиме отриманню максимальної продуктивності соняшника.

РАЇСА ВОЖЕГОВА, академік НААН
АНАТОЛІЙ ВЛАЩУК, кандидат с.-г. наук, старший науковий співробітник
ОЛЕСЯ ДРОБІТ, кандидат с.-г. наук
КЛЯУЗ МАКСИМ
Інститут зрошуваного землеробства НААН України, м. Херсон


ЧИТАЙТЕ В ЭТОМ ЖЕ НОМЕРЕ: