Десикація посівів

27 Червня 2021 г. опубликовано в журнале: AgroONE №68

Статьи Агротехнологии Десикація посівів
врожаю

Важливість проведення досушування врожаю

Фактор збирання відіграє чи не основну роль в агротехніці вирощування сільськогосподарських культур. Запізнення або, навпаки, раннє проведення збиральної кампанії призводять до втрати 50-80% урожаю.

Тому доцільним є проведення десикації (підсушування рослин за рахунок використання хімічних препаратів), особливо в умовах поточного року, що є одним з найбільш надійних та ефективних агрозаходів, який дозволяє своєчасно зібрати врожай без втрат. Десикація та пряме комбайнування насіннєвих посівів мають більші переваги, ніж роздільне збирання, при якому в разі несприятливих погодних умов втрачається багато насіння через проростання бур’янів у валках.

Використання десикантів сприяє зменшенню втрат при збиранні врожаю прямим комбайнуванням. Прибутковість та рентабельність проведення даного агрозаходу пояснюється підвищенням урожайності та якісних показників отриманої продукції. Таким чином, застосування десикантів дозволяє раціонально використовувати наявні матеріально-технічні ресурси господарств у період проведення збиральних робіт.

врожаю

Потрійний ефект

У нашій країні товаровиробники застосовують десикацію вже понад 40 років. Численна кількість наукових досліджень свідчить про позитивний вплив агроприйому на технологічний процес вирощування с.-г. культур. Беззаперечними перевагами досушування врожаю є забезпечення рівномірного дозрівання зерна в посівах, що значно полегшує збирання та подальше зберігання продукції. Також проведення агрозаходу дозволяє знизити витрати на сушку та гарантовано зберегти зібраний врожай.

Окрім вищеперерахованих переваг, застосування десикації допомагає в боротьбі з великим спектром бур’янистої рослинності. Завдяки цьому поля стають чистішими і можна заощадити на передпосівній обробці ґрунту та зменшити додаткові витрати на хімічну боротьбу з бур’янами протягом вегетаційного періоду.

Дослідженнями науковців та аграріїв встановлено позитивний вплив штучного висушування на захист посівів від багатьох хвороб. Так на соняшнику в фази технічної та повної стиглості насіння за умов вологої та прохолодної погоди нерідко спостерігаємо ураження кошиків сірою та білою гнилями. Застосування препаратів дозволяє пришвидшити процес дозрівання та збирання, зменшити шкідливий вплив захворювань, отримати більш сухе насіння підвищеної якості, а також забезпечує підвищення продуктивності та якості проведення збиральних робіт.

Також встановлено ефективність проведення підсушування рослин у боротьбі з фітофторозом картоплі. Культура формує значно більший врожай бульб покращеної якості, більш придатний для тривалого зберігання. Отже, даний технологічний прийом дозволяє в оптимальні терміни проводити збирання, запобігає втратам врожаю і підвищує його якість за рахунок пригнічення хвороб і бур’янів.

Спектр застосування

Ефективність обробки десикантами встановлена на посівах таких с.-г. культур як ріпак озимий, соя, соняшник, сорго, горох, люцерна, буркун однорічний, льон. Найбільша потреба в застосуванні даного агрозаходу виникає в зонах ризикованого землеробства, таких як південний регіон України. Збільшення засміченості полів сприяє значному зростанню вологості злаків у період збирання та погіршенню підбору комбайном зернової маси, при цьому забивається решітний стан, що стає причиною втрати зерна. У зв’язку з чим застосування технологічного прийому стає актуальним також для озимих зернових культур, особливо за наявності великих площ посіву. Інколи проведення десикації є цілком виправданим на посівах пшениці ярої.

врожаю

Доцільним є проведення штучного підсушування рослин у посівах зернової кукурудзи. Особливо це стосується гібридів більш пізніх груп стиглості, які збирають у вересні-жовтні, зерно яких має підвищену збиральну вологість в межах 20%, що ускладнює збиральний процес та викликає необхідність його перенесення на більш пізні строки, а також змушує аграріїв додатково витрачати на сушіння зерна.

Передзбиральна десикація посівів олійних та бобових

Обробка десикантами прискорює процес дозрівання та забезпечує його рівномірність, що є дуже важливим для олійних та бобових культур. Проведення агрозаходу дозволяє вчасно провести прибирання та запобігти втратам від висипання насіння з кошиків або розтріскування стручків. Дуже ефективним є застосування десикантів у посівах ріпаку, соняшнику, гороху, сої, люцерни на насіння та буркуну однорічного.

Дані культури дозрівають нерівномірно, мають схильність до ураження хворобами та осипання насіння, тому для збереження врожаю потрібно своєчасно провести збирання. Проведення досушування дозволяє зашкодити розвитку хвороб, отримати більш якісне насіння з підвищеним вмістом олії, а також сприяє полегшенню проходження збирального процесу.

Завдяки десикації у бобових культур скорочується тривалість періоду вегетації та, залежно від строку застосування препаратів, погодних умов та стану посівів збирання проводять раніше на 5-10 діб. Проведення обробки десикантами, навіть за несприятливих для дозрівання умов, дозволяє отримувати насіння з високою енергією проростання та лабораторною схожістю. Десикація не впливає на посівні якості насіння.

Застосування штучного підсушування в посівах соняшнику сприяє прискоренню процесу рівномірного дозрівання насіння, дає можливість завчасно запланувати найбільш зручні терміни початку збиральної кампанії культури.

При цьому посіви отримують захист від захворювань в умовах підвищеної вологості, підвищується якість насіння, в тому числі за рахунок збільшення відсотка олійності, покращується співвідношення жирних кислот. Значно полегшується процес збирання врожаю, створюються оптимальні умови для якісного намолоту. Особливо необхідним застосування десикації є у випадку внесення високих норм добрив та зрошення – рослини залишаються зеленими навіть у кінці вегетації, тож без обробки десикантами не обійтися.

Агрозахід дозволяє оптимізувати витрати, оскільки можна уникнути додаткового післязбирального підсушування насіння.

Десикація – обов’язковий захід у технології вирощування ріпаку озимого, який прискорює достигання ріпаку на 5-7 діб, сприяє ранньому збиранню врожаю, а також припиняє розвиток ряду хвороб та бур’янів.

Висушування відбувається завдяки порушенню фізіологічних та біохімічних процесів, що призводить до послаблення водоутримання тканин і загибелі клітин, а відтак до висихання рослин. При проведенні технологічного прийому відбувається швидке висушування стебел і листя, що сприяє пришвидшенню збирання врожаю і зменшенню втрат. Застосування штучного висушування не лише припиняє розвиток рослини, починаючи з кореневої системи та закінчуючи генеративними органами, а й витягує вологу з обробленої рослини. Зниження збиральної вологості насіння культури навіть на кілька відсотків за рахунок обробки десикантом коштуватиме суттєво менше, ніж зниження вологості з використанням сушарок.

Особливості проведення десикації

Обираючи препарат десикантної дії, слід звернути увагу на видовий склад бур’янів і ступінь засміченості поля. Ефективність дії препарату визначають норма внесення препарату та діюча речовина. У сучасному сільському господарстві для підсушування рослин ріпаку озимого використовують препарати на основі диквату, глюфосинат амонію і гліфосату. Їх дія різниться, але підсумковий результат завжди один – рівномірно дозрілий урожай. Найпоширенішими і швидкодіючими десикантами є препарати на основі діючої речовини дикват.

врожаю

За рахунок контактної дії десиканти підсушують надземні частини рослини, але не попадають у насіння: диквати зменшують його вологість, при цьому зберігаючи всі властивості, й навіть покращують його олійність і класність. Дія препарату відбувається протягом 3-4 днів. Десикацію проводять як наземним обприскуванням, так і за допомогою авіації на великих площах. Застосовують їх за 5-7 днів до збирання культури. Дикват зберігає і підвищує товарні якості зерна, олійність і класність насіння. Десиканти на основі д.р. глюфосинат амонію застосовують за 10-14 днів до збирання. Їх особливість полягає в тому, що завдяки своїй м’якій дії вони стимулюють надходження поживних речовин до насіння, тим самим впливаючи на збільшення його олійності. Гліфосати – препарати з системним ефектом. Після застосування вони потрапляють у систему рослинного організму, рухаючись до коріння. Дія гліфосатів проявляється довше, до 3 тижнів, тому гербіциди суцільної дії – десиканти – потрібно застосовувати за 2-3 тижні до передбачуваної дати збирання врожаю. Препарати на основі діючої речовини гліфосат рекомендується застосовувати за 14 днів до збирання культури.

На посівах сої та гороху десикацію проводять за відносно низької вологості повітря та температури не менше як 15°С, при вологості насіння 50% і нижче, врожайність і маса 1000 насінин при цьому не зменшуються, вміст білка також залишається без змін. Проведення агротехнічного прийому сприяє збереженню врожаю та попереджає розвиток хвороб. Десикацію слід проводити при побурінні насіння у стручках середнього ярусу. Вплив препаратів на рослини відбувається швидко – протягом 20-30 хвилин.

Після закінчення цього часу навіть дощ не знижує ефективність обробки. Збирати врожай з оброблених посівів розпочинають через 7-10 діб після проведення десикації. Щоб не було стікання препарату з обробленої поверхні, обприскування повинно бути дрібно-крапельним, з нормою витрати робочого розчину за наземного застосування – 250-400 л/га та авіаційного – 50-70 л/га. Для обприскування потрібно використовувати тільки чисту нежорстку воду. Робочий розчин необхідно використати одразу після приготування, у крайньому разі, не пізніше, ніж через 24 години.

Найчастіше десикацію застосовують на соняшнику, посіви якого, внаслідок зростання вартості продукції, останнім часом значно збільшилися. Невеликі опади під час обробки не впливають на дію десикантів, але оптимальною є обробка посівів за температури повітря 13-14°С. У залежності від погодних умов висихання рослин триває 5-10 діб. Після обробки десикантами збирання врожаю слід проводити за вологості насіння 12-14%, на ділянках гібридизації – при 8-10%.

Р. А. ВОЖЕГОВА, академік НААН
А. М. ВЛАЩУК, кандидат с.-г. наук, с.н.с.
О. С. ДРОБІТ, кандидат с.-г. наук
Інститут зрошуваного землеробства НААН
А. В. ДРОБІТЬКО, кандидат с.-г. наук, доцент
Миколаївський національний аграрний університет