Дешево або сердито?

опубликовано в журнале: AgroONE №56
1 июля 2020 г.
Статьи Агротехнологии Дешево або сердито?
No-Till

Як підібрати техніку у господарство, яке планує перейти на нульову технологію обробітку ґрунту


Kласичний No-Till в Україні знайти можна, хоча потрібно буде трохи поїздити. Справа в тому, що пора повального захоплення «нулем» пройшла, коли після сплеску зацікавленості новинкою багато аграріїв зрозуміли, що навряд чи отримають миттєву економічну віддачу. І що No-Till – це не лише відмова від обробки землі.

Крім того, деякі господарства експериментують, проводячи на частині полів мінімальну або класичну обробку ґрунту, а решту виділяючи під «нуль». Дехто, не встигаючи провести звичну обробку ґрунту або не бажаючи вкладатися в окремі культури, наприклад, сою, ризикує провести прямий посів. І, нарешті, не все те, що називають технологією No-Till власне No-Till і є. Неглибока дисковка під цю справу вже не підходить, так само як і система «рік оремо, рік рихлимо, а рік не обробляємо взагалі».

Свого часу ця технологія здобула дещо передчасні лаври в Україні в силу двох речей. По-перше, наші фермери сподівалися таким способом зберегти вологу у ґрунті і накопичити органічні речовини. Як виявилося після, це можливо, але лише через кілька років методологічно правильного No-Till. Але стільки чекати можуть не всі. По-друге, No-Till досі підкуповує багатьох аграріїв настільки приємними речами як очевидна економія палива (а як же: відмова від оранки, боронування, двох культивацій і т.д.) і відсутністю необхідності купувати широкий шлейф ґрунтообробних знарядь і тракторів високої потужності на додачу.

Зрозуміло, що це твердження також відповідає дійсності. Свого часу одна німецька аналітична компанія навела цифри потенційної економії у господарстві, яке переходить на нульову технологію. Зокрема, ці цифри говорять про те, що потреби в потужності трактора у такому господарстві можуть бути нижче на 50-70%, витрата палива – на 60-70%, сервісному обслуговуванні – на 65%, і нарешті, інвестиції у сільгосптехніку – на 30-40%.

Ми можемо легко порівняти, скажімо, витрати на пальне, враховуючи, що класична обробка ґрунту сумарно вимагає не менше 55-60 літрів дизеля на гектар, у той час як по No-Till можна вкластися у 15 л, і навіть менше. Інша справа, що при виборі технічного оснащення доведеться звертати увагу на такі моменти, які не настільки актуальні у звичайних умовах.

Скажімо, у комбайнів, які збирають урожай, обов’язково повинні стояти штатні подрібнювачі пожнивних залишків і розкидачі полови, що забезпечують високу якість роботи, рівномірно розподіляючи фрагменти соломи і полови. Без цієї умови ніяка сівалка не зможе зробити нормальний посів. Ріжучим органам сівалки набагато простіше працювати по корінню і зрізаним стеблам, ніж по зім’ятій масі соломи, яку залишає за собою жниварка комбайна. У результаті, дуже швидко вона зупиниться, оскільки заб’ються і плуги, і насіннєпроводи.

No-Till

No-Till у принципі неможливий без головного спеціалізованого агрегату – сівалки нульового висіву. Зазвичай це дисковий агрегат, з солідним притискним зусиллям на кожному сошнику і можливістю розрізати покрив рослинних залишків для того, щоб проникнути у ґрунт.

Якщо ще кілька років тому потрібно було майже обов’язково купувати вузько заточений посівний комплекс спеціально під No-Till, то сьогодні з цією справою простіше. Перш за все тому, що чимало моделей сівалок відомих виробників призначені для універсальної роботи і можуть здійснювати прямий висів. Крім того, на ринку України з’явився цілий ряд досить конкурентних по співвідношенню ціни і якості агрегатів, розрахованих на агрегатування з тракторами невисокої потужності.

Втім, при виборі нульової сівалки ми повинні перш за все звернути увагу на два моменти.

Перший – на те, як ріжучі органи цих агрегатів справляються з рослинними залишками. Другий – наскільки ефективно вони підрізають коріння пророслих бур’янів. В іншому випадку не допоможуть ні гербіциди, ні подрібнювачі рослинних залишків.

Ще одна ключова умова успішного вибору сівалки нульового висіву – її здатність розправлятися з бур’янами. Хоча як свідчить досвід, до цього краще справу не доводити, або застосовуючи вчасно гербіциди, або ж використовуючи покривні сидеральні культури, які у принципі «глушать» всіх небажаних сусідів.

Також не слід забувати, що можливості щодо внесення мінеральних добрив традиційним способом при No-Till сильно обмежені. Тому сівалка обов’язково повинна володіти містким бункером для добрив і дієвою системою їх внесення при посіві, причому бажано у два горизонти: безпосередньо біля насіння і трохи нижче – у зоні розвитку майбутньої кореневої системи рослин.

Якщо нульова технологія здійснюється правильно, причому не перший рік, і поле вкрите належною кількістю рослинних залишків, це означає, що під ними зберігається волога, проте одночасно повільніше прогрівається ґрунт. Тобто, сіяти доведеться на кілька днів пізніше у порівнянні з сусідами, проте у ґрунті буде достатньо вологи. Тому ширина захвату агрегату і, відповідно, його продуктивність, може не мати такого великого значення, як якість самої сівби. Хоча при наших кліматичних умовах майже завжди виходить, що чим раніше, тим краще.

Другий знаковий агрегат кожного ноутільщіка – це, зрозуміло, обприскувач, оскільки працювати ним доведеться, особливо в перші роки впровадження технології, часто. У першу чергу мова про боротьбу з бур’янами, які, будучи позбавлені будь-якого виду механічної обробки, затишно вкриті пожнивними залишками, отримують не менше задоволення від вологи у ґрунті, ніж культурні рослини. Гліфосат і всі види страхових гербіцидів припадуть дуже до речі.

Ще один момент – під покровом рослинних залишків прекрасно себе почувають всілякі гриби, цвілі, збудники хвороб і шкідники. Викурити їх звідти можливо тільки за допомогою серйозної «хімії», що на жаль є одним з проблемних місць «нуля» як з економічної, так і екологічної точки зору.

І, нарешті, оскільки традиційне внесення добрив під наступне закладення у ґрунт в нашому випадку неможливо, слід враховувати, що позакореневе підживлення доведеться робити частіше.

Тому при виборі обприскувача для роботи по No-Till обов’язково слід знову звертати увагу і на продуктивність, і на якість самого захисту рослин. Тут просто не можна не встигнути, «проколотися», допустити стікання крапель з листа, неправильно приготувати робочий розчин або пустити його за вітром. Те, що може пройти у вигляді незначної втрати на звичайному полі, по «нулю» може обійтися надто дорого.

Багато ноутільщіків намагаються тримати у господарстві додаткові агрегати, орієнтовані на те, щоб привести у відповідний стан рослинні залишки. Це легкі борони, призначені для подрібнення маси на поверхні поля, не зачіпаючи ґрунт, а у крайніх випадках – спеціальні подрібнювачі пожнивних залишків. Їх використовують тоді, коли в силу якихось причин не були задіяні штатні подрібнювачі комбайнів.

No-Till

До слова, подрібнювачі пожнивних залишків бувають різними і можуть поділятися за можливістю подрібнювати, скажімо, тверді стебла кукурудзи і соняшнику або в’язку масу залишків пшениці.

У тому випадку, якщо у проміжних посівах використовуються сидерати або ж посів здійснюється безпосередньо у ґрунт, покритий покривною культурою, не зайвою виявиться елементарна причіпна косарка, здатна зрізати і подрібнити рослини.

І, нарешті, частину мінеральних і органічних добрив все одно рекомендується вносити врозкид, рівномірно покриваючи поверхню поля. Тому обов’язково потрібно мати класичний розкидач мінеральних добрив і, якщо є можливість вносити гній – то і органічних.

А як же неглибока дисковка, а як же хоча б один раз на 4 роки прохід глибокорозпушувача? Це вже не No-Till. Перше завдання вирішується багаторічним витримуванням рослинних залишків і накопиченням рослинної маси, а друга … сівозміною. Так-так, правильний No-Till передбачає таку сівозміну, при якій регулярно використовуються культури з розвиненою кореневою системою для розпушування ґрунту, а також проміжні посіви сидератних сумішей, які виконують ту ж роль. До слова, при такому підході і з бур’янами, хворобами та шкідниками згодом має бути простіше. Але не скрізь, не завжди і не у всіх …

Втім, це тема вже іншої окремої розмови.

Ми ж відзначимо, що No-Till в Україні по суті досі – явище слабо вивчене.

Перейти на ці рейки, виходячи з ряду наведених вище міркувань, хотіли б багато фермерів, але, на жаль, це виходить не у всіх. Ми ж радимо правильно підійти до вибору сівалки і обприскувача, усвідомивши реальну складність завдань при посівній і проведенні захисту рослин при No-Till. І знову таки: заглянути у саму суть «нульової» технології. Це стосується і сівозміни, і збереження вологи, і удобрення посівів і багатьох інших факторів, кожен з яких здатний зіграти вирішальну роль.

Іван Бойко