З добривами труба… газова

7 октября 2021 г. опубликовано в журнале: AgroONE №71

Статьи Агротехнологии З добривами труба… газова
газ

Рекордні ціни на природний газ погрожують зірвати посівну


Людство споконвіків працює на землі. Але сучасний агросектор працює і на газі – як прямо, так і опосередковано. Захмарні ціни на голубе паливо та сировину для хімічної промисловості стали викликом для сільського виробництва в глобальному масштабі. І зрозуміло, що він особливо гостро може постати саме перед Україною.

Світова економіка почала активно відновлюватися після пандемії. Але лихоманка до сих пір трясе глобальні ринки. Розірваність виробничо-логістичних ланцюжків, національний егоїзм, соціально-політична нестабільність, непродуманий та занадто поспішний «зелений курс», загальне передчуття кризових потрясінь у світовій економіці тощо – об’єктивних причин для цього вистачає. Відтак шаленими темпами зростають ціни на сировину, метал, енергоносії.

Неприродні ціни на природний газ

У зв’язку зі скорим настанням опалювального сезону особливу тривогу викликають дефіцит газу, карколомні спотові ціни на нього. Багата й технологічна Європа зараз цілком серйозно вирішує питання ще неандертальського чи кроманьйонського штибу: як не замерзнути взимку.

У Німеччині, яка є локомотивом Євросоюзу, однією з провідних економік світу, відбуваються просто нечувані для німецького менталітету та ділового клімату події. На днях постачальник газу для промислових підприємств і комунальних служб, німецька компанія Deutsche Energiepool оголосила про розрив контрактів з низкою клієнтів через їх економічну недоцільність на тлі високих цін на газ. Дійсно, оптові ціни показують нечувану динаміку, одного прекрасного вересневого дня сягнувши майже 1000 доларів за тисячу кубометрів. Потім дещо пішли вниз – до 900-800 доларів – що теж мало радує.

«За останні місяці закупівельні ціни на газ і електроенергію на терміновому ринку зросли практично втричі, а ціни на короткострокові закупівлі збільшилися приблизно в п’ять разів. Такого швидкого і безпрецедентного розвитку подій на енергетичному ринку ніхто не міг очікувати», – говориться в заяві компанії Deutsche Energiepool. І, як зазначає постачальник, все йде до того, що ціни продовжать зростати – адже багато європейських газосховищ майже порожні.

Скільки тієї зими

Ситуацію в Україні в цьому плані ми зачіпати навіть не будемо, бо про неї неможливо говорити без сліз – радощів, звичайно. На відміну від Європи, наша влада не бачить приводів для особливої тривоги. Експерти в цілому теж вважають, що за умов звичної вже «теплої» зими побутові споживачі газу, які оформили річний тариф, не повинні зазнати шквального цінового удару до кінця цього року. Але для самих комунальних підприємств, бюджетних організацій та бізнесу й промисловості надвисокі ціни на газ – повна труба. Що позначиться на зростанні цін практично на все.

Ідеальний шторм на ринку добрив

І, звичайно, газова катавасія є великою загрозою для аграрного циклу, зокрема, посівної. В якості енергоносія дефіцит газу та його вартість може й не так критично важливі для українського агросектору. Хоча постраждають господарства, які мають сушарки на голубому паливі, переробники соняшнику та сої, цукровиробники. Але проблеми з газом в якості сировини для виробництва азотних добрив вже потрясають ринок та кишені фактично всіх агровиробників.

Для цього, звісно, є глобальні передумови та конкретні причини. Провідне фінансово-аналітичне агентство Bloomberg називає події, що розгорнулися навколо ринку добрив, «ідеальним штормом». Мовляв, все співпало в один момент. Шторми в кінці літа на узбережжі Мексиканської затоки США спричинили порушення логістики і тимчасове закриття заводів, в тому числі найбільшого в світі азотного комплексу CF Industries Holdings Inc. Потім американський виробник був змушений закрити ще й два заводи у Великобританії – через рекордне зростання цін на природний газ в Європі. Yara International ASA також заявила, що високі ціни на газ змусять її скоротити близько 40% своїх європейських потужностей з виробництва аміаку.

Частково зупинила виробництво іспанська компанія Fertiberia, найбільший в Прибалтиці виробник азотних добрив Achema теж суттєво скорочує виробництво. А що Китай? Китай, навіть безвідносно цін на газ, планово зменшує виробництво, проводячи нову природоохоронну політику. Свою роль у ситуації на ринку добрив відіграють також санкції, введені на початку цього року США і Європою у відношенні «Білоруськалій».

Виробництво в дефіциті

В Україні теж ростуть ціни і падає виробництво азотних добрив. «Одеський припортовий завод» призупинив свою роботу через цінову кон’юнктуру на ринку природного газу. Ostchem, який входить в топ-10 світових виробників азотних добрив та займає 3 місце в світі за потужностями виробництва нітратів, 4 місце – за потужностями виробництва аміаку, 12 місце – за потужностями виробництва карбаміду, теж ситуацію не врятує. Постійні судові позови, техногенні інциденти на виробництві і так ускладнюють роботу підприємств, які входять до складу компанії – «Азот» (Черкаси), «Сєвєродонецьке об’єднання «Азот» (Сєвєродонецьк), «Рівнеазот» (Рівне), «Нітроферт» (Кохтла-Ярве, Естонія).

На цьому похмурому фоні радує хіба що те, що квотування імпорту азотних добрив не буде. ПрАТ «Азот», що входить до групи компаній Ostchem, відкликав відповідний позов до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі та Міністерства економіки.

Імпорт без квотування

«Таке рішення суду є довгоочікуваним та позитивним для всієї аграрної спільноти. Це результат активної позиції та роботи представників аграрних асоціацій ВАР та УКАБ, які виступили третіми сторонами в суді, відстоювали інтереси агровиробників і намагалися довести всі негативні наслідки введення квот на імпорт азотних добрив як для агросектору, так і для економіки країни в цілому, — зазначив міністр агрополітики Роман Лещенко з цього приводу у Facebook. – Я неодноразово наголошував, що Міністерство аграрної політики та продовольства України — проти будь-якого квотування імпорту добрив. Воно знищує справедливу конкуренцію, дозволяє монополізувати ринок добрив та призводить до збільшення їх вартості».

По-добривосусідськи

Критична ситуація на ринку стосується не лише азотних добрив. Адже зі зростанням ціни на газ неухильно зростає вартість практично всіх мінеральних добрив. Та закордоння нам допоможе. Ближнє, насамперед.

Минулого року Україна імпортувала мінеральних добрив майже на $841 млн. Оскільки російські виробники добрив виключені з нашого ринку з політичних міркувань, основні сподівання зараз покладаються на Білорусь. Власне, ця республіка минулого року і була головним постачальником у цьому сегменті. На Білорусь припало більше 80% імпортованих калійних добрив, 31,37%, складних добрив і майже 29% азотних добрив, закуплених Україною.

Щоправда, найбільший виробник і постачальник NPK-добрив «Гомельський хімічний завод» скоротив присутність в Україні в поточному році з 27 до 20%. Проте його керівництво запевняє, що підприємство в найближчому майбутньому готове працювати в Україні, залишаючись надійним і передбачуваним партнером. «Завод пропонує широку лінійку препаратів, десятки найменувань NPK-продуктів, і розташований в 50 км від кордону з Україною, – підкреслив директор заводу Дмитро Черняков. – Ми мобільні і конструктивні. Будемо і далі забезпечувати продовольчу безпеку України».

Продовольча компенсація

Що ж, напевно, на Білорусь можна покластися в цьому питанні. І, незважаючи на євроатлантичні санкції, наші партнери продовжать потужно працювати – адже країна отримує нині газ по 128,5 долари за тисячу кубометрів. А нашим агровиробникам доводиться думати про перехід на культури, для вирощування яких необхідно менше добрив. Адже, скажімо, у вирощуванні кукурудзи 15-20% витрат займають саме вони. Недарма в Америці вже прогнозують досить суттєве зменшення посівів під цією культурою. Загалом, аналітики вважають, що занадто високі ціни на добрива приведуть до зменшення їх внесення – та зниження врожайності в наступному році. Це, відповідно, призведе до зростання цін на продовольство. То ж можна розраховувати, що ціновий тиск в агрохімічній сфері певним чином компенсується вигідною кон’юнктурою на продовольчому ринку.

Кирило Степовий


ЧИТАЙТЕ В ЭТОМ ЖЕ НОМЕРЕ: