Чи потрібно обробляти фунгіцидом насіння пшениці перед посівом?

7 октября 2021 г. опубликовано в журнале: AgroONE №71

Статьи Вопрос-ответ Чи потрібно обробляти фунгіцидом насіння пшениці перед посівом?
пшениці

Питання:  На елеваторі у нас не прийняли насіння пшениці з приводу, як кажуть, перебільшення кількості сажкових зерен у насінні. Як зрозуміти, чи є у партії насіння сажкові мішечки (як кажуть, сажкові зерна). Підкажіть, чи потрібно обробляти фунгіцидом насіння пшениці перед посівом?
м. Дніпро, агроном фермерського господарства.

Тверда сажка пшениці – це хвороба, що спричинена грибами з роду Tilletia, які відрізняються морфологічними ознаками теліоспор. Основні ознаки хвороби появляються на початку періоду молочної стиглості зерна: колосся сплющені, забарвлення зелене з синім відтінком, колосові лусочки розсунуті. Для того, аби не помилитися у визначенні, чи є сажка у насінні, необхідно уважно продивитися симптоми хвороби.

Отже симптоматика хвороби чітко проявляється лише на самому початку стадії молочної стиглості. Уражені колосся дещо сплюснуті та відрізняються від інших інтенсивно зеленим кольором з синім відтінком. Колосові лусочки відкриті, а колоски у колосі розчепірені. Якщо такий колос розчавити, то побачимо виділення замість «молочка» сіруватої рідини, яка видає запах оселедцевого розсолу (триметиламін).

У стадії повної стиглості різниця у забарвленні здорових і хворих колосків майже неможливо розрізнити. Але всередині хворого колосу знаходяться темні, округлі утворення – сажковий сорус. Вони легко ламаються і складаються з великої кількості дрібних теліоспор, які й утворюють чорну масу. Сажкові соруси легкі, значно легші за зерно, тому хворі колосся в стадії воскової і повної стиглості залишаються прямостоячими.

Важливо визначати кількість сажкових зерен, наявність спор твердої сажки у насінні, та надійніше за цими параметрами звернутися до фахівців-фітопатологів.

Стосовно передпосівного обробітку насіння пшениці комплексом для протруєння, а саме: фунгіцид, інсектицид та рострегулятор, це обов’язково. Сажка знівелюється у посіві під впливом роботи фунгіциду. А чому комплекс для протруєння? Так у ґрунті є крім сажки й інші шкідливі об’єкти, які треба знищувати протруєнням.

Питання:  Питання щодо гриба альтернарії. Поясніть, це те, що називають «чорний зародок», чи ні? Дякую.
Ричкова Надія, фермерка з Луганщини.

На елеваторах дуже часто плутають хвороби, що можуть бути присутніми у насінні злакових та інших сільськогосподарських культур. Найбільше помиляються стосовно сажкових хвороб та таких мікроміцетів як фузарії, альтернарія, клядоспорії тощо.

Давайте розберемо покроково, які зі збудників хвороб насіння становлять небезпеку для здоров’я людини та тварин.

Є фузарії, клядоспорії, альтернарія, Отож, так званий «чорний зародок» насіння може бути спричинений дією збудників альтернаріозу зерна і супутніми патогенами за утворення чорного зародку зерна, захворювання, що проявляється у вигляді потемніння оболонки зернівки близько зародка, що спричинюється також грибами Bipolaris sorokiniana. Для того, аби мати чисте, неуражене патогенами насіння пшениці, протягом вегетації рослин необхідно проводити обробку паростків ефективними фунгіцидами. Це забезпечить зниження розвитку патогенів.

Питання:  Сажкові хвороби та якісне насіння – хто виграє у боротьбі: помилки елеваторів чи здоровий глузд?

пшениці

Наразі усі ми в очікуванні дощу, у завершенні підготовки до посіву зернових колосових культур, у пошуках найкращих фунгіцидів для обробки насіння тощо. Також наразі значна кількість зерна пшениці, ячменю, ріпаку, соняшнику, проса залишає Україну, адже врожаї ранніх зернових досить великі. Зерно йде вагонами, фурами, кораблями… та на цьому шляху є дуже важливий момент. Це перевірка зерна на його якість методом фітопатологічної експертизи. Отож, вкрай важливим вважаю зробити усе можливе, аби не сталося негараздів, коли продукцію будуть повертати з приводу наявності у зерні значної кількості патогенів.

Перше, на що звертатимемо увагу, буде проведення фітопатологічної та мікологічної експертизи зерна пшениці. Основні об’єкти – сажка, альтернарія, фузарії та супутні їм збудники листкових плямистостей, пліснявіння насіння тощо.

Головний об’єкт для проведення фітоекспертизи – сажка з різними збудниками. Які є збудники сажки? Що маємо? Збудники твердої сажки пшениці – базидіальні гриби, порядок Ustilaginales, рід Tilletia. Найчастіше це Tilletia caries Tul., T. laevis Kuehn та T. Intermedia, яка набагато рідше зустрічається.

Усі без виключення збудники спричинюють однакові ураження колоса і відрізняються лише морфологічними особливостями теліоспор.

  1. Теліоспори Tilletia caries Tul. Мають кулясту або майже кулясту форму зі світло- або темно-коричневою оболонкою. Інкрустація оболонки сітчаста з п’ятикутними ребристими осередками висотою 1,4-2,10 мкм. Розмір теліоспор коливається від 14,0-25,0х12,60-21,0 мкм, частіше 18,90х18,0 мкм.
  2. Теліоспори Tilletia laevis Kuehn мають еліпсоїдну або довгасту форму, темно-коричневі з гладкою оболонкою.
  3. Теліоспори Tilletia intermedia Gassner мають майже кулясту, еліпсоїдну або овальну форму. Оболонка світло- або темно-коричневого кольору. Інкрустація оболонки сітчаста з невеликими осередками, що мають широкі ребра висотою 0,2-0,3 мкм. Розмір теліоспори 15,0-20,0х14,0-18.0 мкм.

Наступне для уваги: біологія. Збудники твердої (мокрої, смердючої) сажки пшениці розвиваються у двох стадіях: хламідоспори (спори у спокої) і базидіальній.

  1. Хламідоспори (теліоспори) – чорна маса, що міститься у сажкових сорусах (мішечках), які утворюються одночасно з формуванням зерна. У цей час спостерігається розростання грибниці з утворенням на місті зернівок спорової маси. Зазначимо, що оболонка при цьому не страждає. У процесі збирання та обмолоту відбувається руйнування уражених зерен. Теліоспори розпорошуються та осідають на поверхні здорових зерен. Безліч теліоспор затримується на борозенці. Потім, під час посіву теліоспори потрапляють у ґрунт разом з зерном.
  2. Базидіальна стадія. Теліоспори проростають у ґрунті та утворюють базидії у вигляді трубочки. На одній базидії у вигляді бруньок розташовуються від 4-х до 12-ти базидіоспор. Після копуляції утворюються інфекційні гіфи. Вони заражають паросток пшениці.

Дифузно поширюючись по рослині та разом з господарем розвиваючись, грибниця достається до конуса наростання, проникаючи у листя, стебла і колосся. За відсутності у безпосередній близькості з теліоспорою відповідно рослини-господаря, вона гине під дією ґрунтових мікроорганізмів. Найсприятливіші умови розвитку теліоспор у ґрунті створюються за відносної вологості 40-60% та температури +5-100С. За іншими даними – +6-150С.

Хвороба стосовно розвитку твердої сажки може поширитися від теліоспор, якщо попередником була уражена пшениця, однак, при цьому розрив між оранкою та новим посівом не повинен перевищувати 14-21 день.

Завжди треба розуміти, що є джерелом зараження тієї чи іншої хвороби. Для твердої сажки джерелом зараження здорового зерна пшениці слугуватимуть тара, сівалки, інший сільськогосподарський інвентар, з якого потрапили на нього спори збудника, попередньо не знезаражені фунгіцидами. Озима пшениця за пізніх термінів посіву та яра за умови надмірно раннього посіву сильніше уражуються мокрою сажкою пшениці.

Пам’ятайте, що тверда сажка пшениці є надзвичайно шкідливим захворюванням, особливо часто уражуючи м’які пшениці, які не мають імунітету до цієї хвороби. Втрати врожаю становлять до 10-15% від 100%. Частина уражених рослин гине на стадії появи сходів, що є причиною зниження густоти посівів і нерідко спостерігається при пізніх посівах озимих сортів уражених рослин.

Наприкінці так званого «лікбезу» щодо твердої сажки пшениці, хочу наголосити на тому, що, на жаль, значна кількість елеваторів по Україні, приймаючи насіння, не в змозі вірно діагностувати цей шкідливий об’єкт, що призводить до високих втрат врожаю наших аграріїв. Тому ця стаття, написана мною саме як для працівників елеваторів у лабораторіях, які повинні чітко розумітися щодо твердої сажки, так і для аграріїв, які повинні відстоювати свої права щодо оцінки класності та чистоти зерна пшениці, зважаючи, що при незнанні можливі значні втрати коштів.

Відповіді від Бабаянц Ольги,
докторки біологічних наук, завідувачки відділу фітопатології і ентомології Селекційно-генетичного інституту – Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення,
міжнародного незалежного експерта щодо якості пестицидів і агрохімікатів.


ЧИТАЙТЕ В ЭТОМ ЖЕ НОМЕРЕ: