Гербіцидні «коктейлі» суцільної дії: менші витрати, більший ефект

7 октября 2021 г. опубликовано в журнале: AgroONE №71

Статьи Химия и жизнь Гербіцидні «коктейлі» суцільної дії: менші витрати, більший ефект
Гербіцидні

З середини вересня до кінця жовтня триває сезон післяжнивної боротьби з багаторічними, озимими та зимуючими бур’янами. Інтервал між жнивами та сівбою ярих триває понад півроку, але не варто відкладати на весну те, що можна зробити восени.

По-перше, восени є чималий запас часу для того, щоб вибрати ідеальні умови для внесення гербіцидів: комбінацію оптимальної температури та вологості повітря при відсутності дошкульного вітру та небажаних опадів. За декілька тижнів можна знайти декілька «ідеальних» днів для якісної «зачистки» гербіцидами.

По-друге, восени швидкість дії гербіцидів не є важливою, тому немає сенсу використовувати більше препарату, ніж необхідно. Внесення гербіцидів у «ідеальних» умовах дозволяє зменшити їх норму на 25-40%. Можна відмовитися від зайвої кількості гербіцидів без негативних наслідків, якщо виключити звичайні навесні або влітку втрати через вплив посухи, спеки та стресовий стан бур’янів.

До речі, восени у гербіцидів є потужний союзник – мороз. Наприкінці листопаду низькі температури вбивають рослини, які залишилися живими через 1-1,5 місяці після застосування гербіцидів. Порушення фотосинтезу, відсутність запасів поживних речовин та загальна «слабкість» зменшують шанси «недобитих» бур’янів на перезимівлю майже до нуля.

По-третє, восени багаторічні та зимуючі бур’яни знаходяться в дуже вразливій фазі. Багаторічні кореневищні та коренепаросткові бур’яни активно транспортують запаси вуглеводів з надземної частини в коріння. При своєчасному обробітку гербіцидами восени в кореневу систему бур’янів потрапляє набагато більше діючої речовини, аніж при обробітку в інші пори року. У вересні-жовтні сходи озимих та зимуючих бур’янів не встигають перерости, тому для їх знищення потрібно на 20-50% менша норма гербіциду, аніж навесні.

Зазвичай для осінньої післяжнивної «зачистки» застосовують препарати гліфосату. Але в 2021 році підвищення цін на гербіциди з цією діючою речовиною вимагає інших рішень. Наприклад, використання комбінацій гліфосату з іншими гербіцидами.

Гербіцидні

ПЕРЕВАГИ СУМІШЕЙ

Бакові суміші гліфосату з іншими гербіцидами мають три вагомі переваги:

  1. Перешкоджають виникненню резистентних (стійких) до гліфосату популяцій бур’янів. Комбінація гліфосату з діючою речовиною іншої хімічної групи, та, відповідно, з іншим механізмом дії, зменшує шанси стійких до гліфосату біотипів на виживання та відтворення потомства.
  2. Комбінація препарату з ґрунтовою дією та гліфосату подовжує період захисної дії суміші.

Гліфосат діє виключно на вегетуючі рослини, тому сходи бур’янів, які з’явилися на наступний день після застосування гліфосату, продовжують вегетацію. При появі чергової «хвилі» сходів бур’янів доводиться застосовувати гліфосат ще раз.

Альтернативний варіант – дочекатися масового проростання бур’янів – не завжди працює. Поки з’явиться більша частина сходів, ранні сходи бур’янів встигають добре розвинутися. Для контролю перерослих бур’янів доводиться використовувати максимальні норми гліфосату.

Додаткова ґрунтова дія гербіциду-компаньйона дозволяє стримати чергову хвилю сходів бур’янів та виключити надмірні витрати гліфосату.

  1. Найголовніша перевага – економія! Вартість звичайної гектарної норми гліфосату (2,5-3 л/га) після різкого підвищення ціни на гліфосат у 2021 році на 20-30% дорожча вартості бакової суміші 1,2-1,8 л/га гліфосату з іншими препаратами.

Але взяти і змішати мінімальну норму гліфосату з будь-яким гербіцидом – не найкраще рішення. Необхідно враховувати особливості взаємодії діючих речовин.

АДИТИВНІСТЬ, СИНЕРГІЗМ, АНТАГОНІЗМ

Діючі речовини гербіцидів можуть взаємно доповнювати одна одну, але без додаткового впливу на ефективність кожного з компонентів. Така взаємодія діючих речовин називається адитивною – ефективність бакової суміші дорівнює сумі ефективності компонентів.

Дія суміші препаратів може бути слабшою, аніж сумарна дія її компонентів при їх роздільному внесенні. Антагонізм компонентів суміші може бути проявом фізичної або хімічної несумісності діючих речовин. Наприклад, реакцією у робочому розчині з утворенням нерозчинного осаду або швидким розпадом однієї з діючих речовин. Можливий також антагонізм, який обумовлений блокуванням поглинання або переміщення одного з компонентів суміші в оброблених рослинах. Або прискореної детоксикацією внаслідок стимуляції біохімічних реакцій обробленої рослини.

Ефективність суміші препаратів може бути вищою, аніж арифметична сума ефектів препаратів, внесених окремо. Така взаємодія називається синергічною. Коли вказується, що суміш певних препаратів має синергічний ефект, необхідна деталізація – проти якого виду бур’янів.

Бакова суміш гербіцидів може одночасно проявляти синергізм та антагонізм. Тобто дія суміші на деякі види бур’янів проявляється сильніше, аніж при роздільному внесенні компонентів, а на інші – слабше.

Наприклад, суміші гліфосату з ауксиноподібними діючими речовинами (2,4Д сіль, 2,4Д ефір, дикамба, МЦПА) проявляють синергізм проти більшості дводольних бур’янів та антагонізм проти злакових. Тому вони відмінно справляються з «зачисткою» полів від амброзії, дурнишника, марі білої, падалиці ріпаку, соняшнику та сої. Та незадовільно контролюють падалицю проса, пшениці та ячменю, а також злакові бур’яни.

2,4Д, ДИКАМБА ТА ГЛІФОСАТ

Ґрунтова активність препаратів дикамби або 2,4Д (сіль) пригнічує сходи чутливих бур’янів, які з’являються через 7-10 днів після обробітку гербіцидами.

Також, ауксиноподібні гербіциди здатні «розбудити» зимуючі і багаторічні бур’яни, вивести їх зі стану спокою. Це посилює поглинання діючих речовин гербіцидів та їх транспорт в кореневу систему бур’янів.

2,4Д ефіри легко долають восковий шар (кутикулу) на поверхні листя – вони буквально розчиняють рослинний віск. Берізка польова, молочай гірчак рожевий, хвощ польовий краще контролюються баковою сумішшю гліфосату (2,5-3 л/га) та ефіру 2,4Д (0,3-0,5 л/га), ніж максимальною (4-6 л/га) нормою гліфосату без додавання 2,4Д ефіру. Для контролю падалиці ріпаку або гороху цілком достатньо 1,5-2 л/га ізопропіламінної солі гліфосату та 0,3-0,4 л/га ефіру 2,4Д.

Для того, щоб гліфосат проник у кореневу систему бур’яну, потрібно близько 3 діб, рослина має бути досить «бадьорою» та активною. Надлишок 2,4Д або дикамби в баковій суміші може заблокувати гліфосат у надземній частині рослини внаслідок надзвичайно швидкої дії ауксиноподібних гербіцидів: через 3-4 години вони пригнічують фотосинтез і блокують рух по флоемі. Внаслідок цього відбувається швидка загибель надземної частини, але коренева система залишається живою. Цей ефект називають «хвостом ящірки»: спіймана ящірка жертвує хвостом, залишаючи його хижакові, але зберігає життя. Бур’яни втрачають надземну частину, але зберігають живу кореневу систему.

Для того, щоб виключити антагонізм між гліфосатом та ауксиноподібними гербіцидами, норма ефіру 2,4Д (850 г/л, к.е.) не повинна перевищувати 0,6 л/га, солі 2,4Д (720 г/л, в.р.) – 0,8 л/га, дикамби (480 г/л, в.р.) – 0,5 л/га, МЦПА (720 г/л) – 0,8 л/га.

Додавання сульфату амонію до бакової суміші гліфосату і ауксиноподібного гербіциду посилює ефект «хвоста ящірки» внаслідок прискорення поглинання рослиною дикамби або 2,4Д. Тому при використанні сульфату амонію (2% у робочому розчині) максимальна кількість 2,4Д солі не повинна перевищувати 0,6 л/га, дикамби – 0,4 л/га, ефіру 2,4Д – 0,4 л/га.

На жаль, навіть невеликі норми ауксиноподібних гербіцидів у суміші з гліфосату істотно погіршують контроль злакових бур’янів. Причини цього явища ще вивчаються. Незважаючи на те, що злаки стійкі до дикамби, 2,4Д та МЦПА, присутність цих д.р. уповільнює надходження та розподіл гліфосату в рослинах. Для компенсації негативного впливу ауксиноподібних гербіцидів норму гліфосату необхідно збільшити щонайменш на 30%.

Для «зачистки» від злакових бур’янів доцільно використовувати гліфосат без додавання 2,4Д або дикамби. Падалицю пшениці, ячменю, сорго та проса без проблем знищує 1,5-2 л/га гліфосату, його дію можна підсилити сульфатом амонію (від 0,5 до 2% в робочому розчині) або неіоногенних ПАР.

ГРАМІНІЦИДИ, РИМСУЛЬФУРОН И МЕТРИБУЗИН

Бакові суміші гліфосату з бентазоном не варто використовувати для контролю падалиці злаків: суміш має синергізм проти дводольних бур’янів, але проявляє антагонізм проти злакових.

Контроль злакових бур’янів (у т.ч. падалиці) можна посилити, використовуючи суміш гліфосату (1,0-1,5 л/га) з грамініцидами. Наприклад, клетодиму (120 г/л, к.е.) – 0,6-0,8 л/га, або хізалофоп-П-етилу (125 г/л, к.е.) – 0,3-0, 5 л/га.

Клетодим доцільно використовувати у відносно теплу (понад 15°С вдень, не менше 5°С вночі) погоду, препарати хізалофоп-П-етилу можна використовувати навіть пізно восени при денній температурі вище 5°С.

Економний варіант суміші для контролю переважно злакових бур’янів – суміш гліфосату (1,5 л/га) з римсульфуроном (250 г/кг) – 50-60 г/га. Як варіант – з двокомпонентним препаратом римсульфурон 500 г/кг + тифенсульфурон 250 г/кг в нормі 25 г/га. Римсульфурон діє на дводольні та на злакові бур’яни, має нетривалу ґрунтову дію. Така бакова суміш не обмежує вибір наступних культур у сівозміні, але знищує значну частину сходів бур’янів, які з’являються протягом 7-10 днів після обробки.

Тривалий гербіцидний захист забезпечує суміш гліфосату (1,5-2 л/га) з метрибузином (600 г/л, к.с.) Додавання 0,3-0,5 л/га метрибузину до 1,5-2 л/га гліфосату підсилює контроль складноцвітих (амброзії, дурнишника), хрестоцвітих (грицики, гірчиця) та злакових бур’янів.

Гербіцидні

«КАША З СОКИРИ» АБО СУЦІЛЬНА ДІЯ БЕЗ ГЛІФОСАТУ

За казковим рецептом «каші з сокири» можна зробити гербіцидну суміш суцільної дії навіть без гліфосату. Звісно, деякі гербіциди проявляють антагонізм. Наприклад, препарати 2,4Д і дикамба істотно зменшують ефективність грамініцидів (клетодиму і хізалофопу).

Саме тому, при засміченості переважно дводольними бур’янами доцільно використовувати комбінації 2,4Д + метрибузин, дикамба + метрибузин, дикамба + рисульфурон або дикамба + римсульфурон + тифенсульфурон. Такі суміші мають досить широкий спектр дії і помірну ґрунтову активність. Цього цілком достатньо для якісного контро­ля дводольних бур’янів та для стримування та знищення нечисленних злакових рослин.

Якщо основна проблема – злакові бур’яни, найкращим рішенням буде комбінація хізалофопа з римсульфуроном, тифенсульфуроном або трибенуроном. Хізалофоп підсилює дію сульфонілсечовин на дводольні бур’яни, при цьому зберігає високу активність проти злаків.

Несподівано ефективною є комбінація прометрину (500 г/л, к.с.) 1,5-2 л/га та хізалофоп-П-етилу (125 г/л, к.е.) 0,6 л/га. Завдяки синергізму суміші, комбінація знищує вегетуючі дводольні і однодольні бур’яни. У тому числі – багаторічні дводольні (берізка польова, осот рожевий). При сприятливих умовах ґрунтова дія прометрину на дводольні бур’яни триває до зими.

Чи варто «хімічити» з сумішами? Варто. У вересні 2021 року вартість гліфосату в Україні – 7-8 USD/л. Відповідно, витрати на стандартну норму гліфосату 3 л/га знаходяться в межах 20-25 USD/га. Витрати на суміш прометрину з хізалофоп-П-етилом (2 л/га + 0,6 л/га) при використанні генеричних препаратів – 16 USD/га. Витрати на інші варіанти «безгліфосатних» сумішей ще менші – в межах 12 USD/га. Можливо, що ціни на римсульфурон, хізалофоп-П-етил або метрибузин зміняться, але на даний момент витрати на гектарну норму бакових сумішей для осінньої «зачистки» значно менші у порівнянні з гліфосатом.

Олександр Гончаров


ЧИТАЙТЕ В ЭТОМ ЖЕ НОМЕРЕ: