Бути чи не бути… гербіцидам на озимій пшениці восени

6 октября 2021 г. опубликовано в журнале: AgroONE №71

Статьи Химия и жизнь Бути чи не бути… гербіцидам на озимій пшениці восени
пшениці

Об’єктивні відповіді на актуальні питання ми знайшли у господарстві ТОВ «СП «Агродім» (Чернігівщина), поспілкувавшись з головним агрономом Олексієм Деркачем


Олексій Деркач:
«Нескладні агроприйоми захисту та вчасний висів дадуть змогу культурі добре розвинутися в осінній період та сильною увійти в зиму»

Питання застосування гербіцидів на озимій пшениці досі викликає суперечки між агровиробниками, науковцями та менеджерами з продажів. І це не дивно, адже виробникам потрібно отримати високі врожаї, науковцям – створити враження бурхливої діяльності з цього приводу, а останні планують «намолоти» якомога більше коштів. Тож варто чи не варто вносити гербіциди в осінній період?

Кореспондент: Олексію, розкажіть, будь ласка, наскільки сприятливими виявилися погодні умови сезону’21 та які результати ви отримали?

Олексій Деркач: Під урожай 21-го року в господарстві озимою пшеницею засіяли площу в 1026 га. Як правило, попередниками під цю культуру є озимий ріпак та соняшник. На перспективу ми розглядаємо розширення озимого клину, оскільки озимі культури досить ефективно використовують осінню, зимову й весняну вологу порівняно з ярими. Погодні умови цього аграрного сезону загалом виявилися досить сприятливими для озимих культур. Пшениця добре перезимувала та у чудовому стані вийшла з зими. Звісно, цьому сприяли не лише погодні умови, а й технологія, яку ми застосовуємо у себе на полях.

У господарстві ми висіваємо як вітчизняні сорти пшениці, так і закордонні. З іноземних – Патрас, Кубус, з вітчизняних – Фаворитку. Особисто моє бачення таке, що зарубіжні сорти належать до високоінтенсивного типу пшениць. Відповідно, деякі вітчизняні сорти є теж високоінтенсивними, до того ж вони є більш пластичними до умов навколишнього середовища. Хоча потенціал закордонних сортів вищий, проте отримати, скажімо, врожайність на рівні 10–12 т/га, як одержують фермери Німеччини, ми не можемо, оскільки лімітуючим фактором є волога.

Свого часу нам сподобалася закордонна селекція, й у господарстві вже склалася така тенденція до вибору сортів, тому поступово ми почали висівати саме імпортні. Втім, я завжди наголошував, що не варто робити високу ставку на закордонні сорти, адже ті ж заплановані 6–7 т/га може спокійно забезпечити і вітчизняна селекція. Раніше ми висівали сорт Вдала, який давав по 75 ц/га після попередника горох, таку ж урожайність забезпечували сорти Добірна й Фаворитка вітчизняної селекції.

Тому під час вибору сортів озимої пшениці не стоїть питання однозначної переваги іноземної селекції. Так і цього агросезону наші пшениці незалежно від селекції дали «на круг» по 7 т/га. Ми вважаємо це доволі хорошим показником, оскільки не женемося за врожайністю, а радше за максимальним отриманим прибутком з одиниці площі.

Кореспондент: Щодо застосування гербіцидів у осінній період, яка Ваша особиста думка, чи варто взагалі планувати такий захист?

Олексій Деркач: Якщо ви плануєте вносити гербіциди в осінній період, це означає, що ви очікуєте проростання бур’янів. Але не слід забувати, що систему захисту від них потрібно планувати з обробітку ґрунту. Адже восени найбільшу кількість небажаної рослинності можна знищити саме передпосівним та основним обробітками.

У якості основного ґрунтообробітку в господарстві ми практикуємо дворазове дискування, а коли у нижньому шарі утворилася плужна підошва, проводимо глибоке розпушування.

пшениці

Озиму пшеницю висіваємо, як правило, після озимого ріпаку й соняшнику. Відповідно, відразу після збирання ріпаку проводимо перше лущення. Друге – через певний період, а саме, коли більшість рослин падалиці та бур’янів проросли. Зазвичай цей період триває близько 12–16 днів.

Останній ґрунтообробіток виконуємо перед висіванням культури ґрунтообробним комплексом «Рубін» (Lemken). Попри те, що під час основного і передпосівного обробітків ґрунту ми прибираємо доволі великий відсоток падалиці озимого ріпаку, все ж досить значна її частина все одно з’являється в посівах озимої пшениці.

Тому для її знищення використовуємо простий гербіцид на кшталт 2,4-Д або препарат на основі д.р. трибенурон-метил у нормі 15–20 г/га. Торік за сухої осені та пізнього висівання культури гербіциди не вносили, оскільки рослини пшениці були досить слаборозвиненими, а будь-яка гербіцидна обробка, як відомо, викликає стрес у культури.

Зазвичай, після попередника соняшник потреби застосувати гербіциди восени не виникає. Але бувають різні ситуації. Якщо соняшник збираємо у І декаді вересня і через кілька днів висіваємо озиму пшеницю (скажімо 15 вересня), то з жовтня місяця до початку листопада здебільшого стоїть тепла, дощова погода. Якщо за цей період зійде велика кількість падалиці, то вона не дасть змоги добре розвитися посівам пшениці. Відтак рослини ввійдуть у зиму ослабленими, що стане причиною поганої перезимівлі. У всякому разі, після соняшнику плануємо вносити гербіциди, проте рішення приймаємо за фактом. Адже, залежно від погодних умов, падалиці може з’явитися не надто багато, тоді знищуємо її вже восени наступного року. Для цього використовуємо гербіцид Гранстар. У господарстві ми вирощуємо лише класичні гібриди соняшнику, тому проблем з падалицею «експресівського» чи «євро-лайтнінгового» соняшнику немає. Падалиця соняшнику такої селекції може спричинити проблему навіть на 4-й рік після його вирощування, скажімо, у кукурудзи чи іншої якоїсь культури.

Кореспондент: Щодо появи в осінній період зимуючих та інших бур’янів, коли після попередника падалиця не проростає, чи є потреба в такому разі застосовувати гербіциди?

Олексій Деркач: Насправді восени на озимій пшениці може прорости цілий гербарій, але, щоб цього не трапилося, потрібно провести якісний основний обробіток ґрунту. Одного разу ми провели експеримент: восени на площі у 200 га ми внесли гербіцид Марафон, який чудово проконтролював озимі, зимуючі дводольні та злакові бур’яни. Препарат вносили у фазі 1–3 листки. Гербіцид має подовжену ґрунтову активність, тому разове внесення його восени забезпечило контроль бур’янів у посівах озимої пшениці аж до збирання культури. Недоліком є лише те, що ця гербіцидна технологія значно дорожча за ту, яку ми практикуємо. За всіма іншими показниками – досить хороший препарат.

Кореспондент: Які ще аргументи Ви можете навести на користь внесення гербіцидів у осінній період?

Олексій Деркач: Якщо науковці створили такі продукти, то вони однозначно мають низку переваг. Однією з них можна вважати те, що осіннє застосування гербіцидів у меншій мірі викликає стрес у культури і, відповідно, це менше впливає на майбутній урожай. Навесні культура більше піддається стресовим ситуаціям, зокрема, зниженим температурам під час вегетації, разове чи дворазове використання гербіцидів також вносить свої корективи у формування майбутнього врожаю. Так, озима пшениця – одна з культур, стрес якої візуально проявляється найменше, проте на фізіологічному рівні він є суттєвим. Тому завдяки застосуванню гербіцидів у осінній період можна уникнути стресу від хімічних препаратів.

пшениці

Кореспондент: Які ще важливі технологічні операції слід провести на культурі в осінній період?

Олексій Деркач: Для мінералізації пожнивних решток ми вносимо КАС-32 у нормі 20–30 кг/га, а також деструктор стерні. В основне удобрення даємо тукосуміш Суперагро NPK 10:26:26 у нормі 150 кг/га під основний обробіток.

Сівбу восени минулого року проводили дещо пізніше від рекомендованих термінів, а саме у І декаді жовтня, оскільки осінь видалася вельми посушливою. Густота висіву становила від 4,0 до 5,5 млн насінин/га. Перед висіванням насіння обробили якісним протруйником. У себе ми використовуємо Вайбранс Інтеграл. Чому саме його? Він має поліпшену формуляцію, а також крім інсектицидного компонента містить діючі речовини, які працюють на здоров’я рослини.

Як показує особиста практика, Вайбранс Інтеграл чудово контролює шкідливі об’єкти як в осінній період, так і навесні. Так і цьогорічні весняні розкопки рослин озимої пшениці показали, що на варіанті, де насіння було ним оброблене, коренева система була розвинена набагато краще. Протруйник добре контролює кореневі гнилі, ризоктоніоз та низку інших хвороб, що проявляються на перших етапах розвитку культури. Тоді як на сусідніх полях на пшениці проявилися снігова пліснява, ризоктоніоз, кореневі й прикореневі гнилі. Тож протруйник чудово спрацював, і рослини з зими вийшли здоровими.

Тобто такі нескладні агроприйоми захисту та вчасний висів дадуть змогу культурі добре розвинутися в осінній період та сильною увійти в зиму. А відтак – сформувати гідний урожай.

Сергій Іваненко


ЧИТАЙТЕ В ЭТОМ ЖЕ НОМЕРЕ: