Високоолеїнові переваги

30 января 2021 г. опубликовано в журнале: AgroONE №63

Статьи Агротехнологии Високоолеїнові переваги
соняшник

Як зробити вирощування соняшнику ще більш прибутковим


Все просто: за вирощене високоолеїнове, високої якості насіння на елеваторах завжди дають хорошу ціну. Проте, щоб його виростити, варто врахувати певні технологічні тонкощі. Якраз про важливі особливості вирощування високоолеїнового соняшнику ми дізналися, поспілкувавшись з головним агрономом господарства ФГ «П’ятигірське» Андрієм Кедичем.

ФГ «П’ятигірське» розташоване на Рівненщині (Здолбунівський р-н), створене 8 років тому на базі групи компаній «Автоленд». Нині у володінні ФГ «П’ятигірське» перебуває 5,5 тис. га землі. Переважаючі ґрунти у господарстві – дерново-підзолисті та глинисті. За рік випадає близько 300–400 мм опадів, з них 200 мм припадає на весняний період. Таким чином, весна перезволожена, а літо – посушливе.

Щороку тут вирощують п’ять культур. Основні культури, на які роблять ставку – соняшник, кукурудза та озимий ріпак.

За словами головного агронома Андрія Кедича, за останні п’ять-шість років саме ця трійка забезпечує найбільше прибутку з одиниці площі. Також із зернової групи сіють озиму пшеницю і ярий ячмінь. У цьогорічних планах господарства: висіяти кукурудзи 2 тис. га, соняшнику – близько 600 га та вже засіяли 1,5 тис. га ріпаком. Відповідно, 1,5 тис. га становить зернова група, яка є попередником під ріпак. Вирощують ріпак з тих простих міркувань, що це перші грошові надходження та можливість вдало провести осінню посівну.

У господарстві орють лише під озимий ріпак. Під зернові колосові – застосовують поверхневий обробіток, під решту культур – глибоке розпушування без обертання скиби. Близько 3 тис. га площі мають схил до 45%, тому, щоб запобігти водній ерозії ґрунту, на таких полях виконують поверхневий обробіток.

соняшник

Аргументи на користь

У середньому, залежно від року, «на круг» тут отримують: кукурудзи – 10-11, соняшнику – 3,5, пшениці озимої – 7, ячменю – 5,5-6,5 т/га. Останні два роки погодно-кліматичні умови для кукурудзи були сприятливими, тоді як озимі зернові урожайністю не радували. У кращі роки тут збирали по 8–9 т/га, втім, торік через сильне поширення хвороб протягом вегетації урожайність знизилася до 6-7 т/га. При цьому, за великої кількості вологи фунгіциди були неефективні.

Останні три роки у господарстві замість класичних гібридів висівають високоолеїнові. Їх обрали насамперед через привабливу ціну на вирощене високоолеїнове насіння. До того ж, у період збирання соняшнику на елеваторах стоять великі черги на відвантаження класичного насіння, а от високоолеїнове забирають одразу без жодних черг. Утім, і технологічно виростити насіння високоолеїнового соняшнику дещо простіше порівняно з класичним. За словами головного агронома, щоб отримати максимальний прибуток з одиниці площі класичних гібридів, слід зібрати урожай культури 4 т/га та більше. Аналогічний прибуток з одиниці площі забезпечить високоолеїновий соняшник за урожайності 3 т/га. Площа під нього щороку варіює від 500 до 1000 га.

А щоб отримати урожай з високими показниками олеїнової кислоти, важливо обов’язково витримувати просторову ізоляцію між високоолеїновими гібридами та класичними.

За науковими даними, вона має бути не менше ніж 500 м. У господарстві ця межа ще більша – майже 1000 м. Утім, з точки зору організації, це досить складно, адже потрібно узгоджувати ці питання з фермерами в окрузі.

Щоб отримати урожайність соняшнику на рівні 5 т/га, потрібно внести 100 кг д.р. азоту, а під високоолеїновий, наголошує головний агроном, – не більше 50 кг, оскільки підвищена норма азоту може знизити вміст олеїнової кислоти (максимум – 60 кг д.р. азоту). Звісно, менша норма азоту під соняшник дає змогу зекономити, Також, на думку Андрія

Кедича, технологічно простіше отримати 3 т/га високоолеїнового, аніж 4-5 т/га класичного соняшнику.

Вибір для результату

– Незважаючи на сертифікати якості будь-якого насіння, ми особисто перевіряємо його на господарську придатність у незалежній лабораторії. Якось одного року придбане насіння соняшнику здали у лабораторію. Заодно запропонували й агрономові сусіднього господарства це зробити. Результати аналізів показали, що їхнє насіння мало схожість лише 40%. Власне, господарство могло висіяти його, і коли сходів не отримали би, винуватий у цьому випадку був би агроном чи фермер, чи ґрунтові шкідники. Наше насіння відповідало усім вимогам. Тому перед тим, як висіяти його, варто спочатку перевірити хоча б на схожість, — наголошує головний агроном. – З гібридів високоолеїнового соняшнику минулого року висівали гібриди 8Х288КЛДМ, Тутті та Кобальт. Гібриди були вже протруєні фунгіцидним компонентом, хоча в господарстві іноді виникає потреба обробити насіння ще інсектицидною складовою. Як правило, робимо це ми власними зусиллями, знову таки задля економії. Хоча під замовлення насіннєві компанії надають й таку послугу.

Тонкощі заради успіху

Соняшник, як правило, у господарстві вирощують після двох попередників: кукурудзи або ярого ячменю. Після їх збирання проводять дискування і на зиму – глибоке розпушування на глибину 30 см. Залежно від погодних умов навесні роблять закриття вологи, після чого вносять 150 кг/га карбаміду, далі – передпосівна культивація і відразу сівба. У рядок під час висіву вносять NPK у нормі 100-150 кг/га добрива Yara.

– У нашій зоні строки висівання соняшнику припадають на 5-10 квітня, коли температура ґрунту на глибині загортання насіння о 7-й ранку становить 8-10°С. Свого часу ми проводили дослідження щодо терміну висіву 10, 25 квітня та 10 травня. За результатами з’ясували, що оптимальний строк – між 15 та 20 квітня, – ділиться своїм досвідом аграрій.

Насіння у господарстві висівають сівалкою Kinze (ширина міжряддя – 70 та 35 см). Соняшник з шириною міжряддя 35 см сіють на полях, що розміщені на схилах. Також це ділянки з глинистими ґрунтами, які досить швидко втрачають вологу та схильні до пересихання. Рослини соняшнику з шириною міжряддя 35 см скоріше змикаються у міжрядді, тим самим затінюючи ґрунт від пересихання і, відповідно, сама культура краще пригнічує бур’яни. Насіння висівають з густотою 55–65 тис. рослин на момент збирання.

соняшник

– З гербіцидного захисту в господарстві планують застосовувати як ґрунтову, так і страхову схему внесення гербіцидів. Досі вносили лише ґрунтові препарати. Минулого року – тербутилазин + пропізохлор у нормі 3,5 л/га (генеричний продукт) проти однорічних дводольних та деяких злакових бур’янів. Ці д.р. не повністю вирішують проблеми коренепаросткових бур’янів, утім, їх кількість у період вегетації соняшнику не була критичною, і тому спеціалісти не бачили потреби застосовувати страхові продукти, оскільки вони можуть спричинити стрес. «Минулого року ґрунтові препарати спрацювали на 80% своєї ефективності. А якщо страхові продукти вносити, не дотримуючись рекомендованої фази культури, то точка росту може припинити ріст на 2–3 тижні, – наголошує спеціаліст. Цього року на соняшнику як страховий гербіцид у господарстві планують використати Геліантекс, адже продукт є досить цікавим на соняшнику як щодо ефективності, так і щодо економічних показників. Хоча і донедавна ми застосовували генеричні гербіциди, проте я вже не бачу в цьому ефективності, оскільки їхня різниця у вартості з оригінальними продуктами незначна, лише 2-3 дол./га, а ефективність набагато нижча. До того ж, оригінальні продукти вносили у мінімальній нормі, а генеричні – у максимальній, тож баланс між вартістю та ефективністю на користь оригінальних продуктів, – резюмує Андрій.

Фунгіциди обов’язкові

У господарстві завжди планують дворазове внесення фунгіцидів. Перше – у фазі 6–8 пар справжніх листків (Архітект), разом з першою фунгіцидною обробкою вносять мікроелементи Фолікер 18:18:18. Друге – у фазі «зірочки» препаратом Танос. До речі, Архітект, окрім фунгіцидної дії має і рістрегулюючу, проте цього року його замінять продуктом Танос. Адже Архітект спрацював відмінно як регулятор, а от фунгіцидна його дія була недовготривалою.

– У фазі «зірочки» цього сезону плануємо внести Аканто Плюс. Також практикуємо схеми Танос і Пропульс та Танос і Амістар Голд. Вибір другої фунгіцидної обробки залежить від економічної складової фунгіциду, яка становить від 700 до 1200 грн/га. У 2018 році були такі погодні умови, що навіть за триразового застосування фунгіцидів на соняшнику у фазі цвітіння спостерігали прояв склеротинії на рівні 3%. Тож якщо хвороба вже проявилася, то жодним фунгіцидом за вологих умов ви її не зупините, – акцентує увагу Андрій Кедич.

А що стосується, власне, рістрегуляторів, то їх застосовують на полях, що розташовані на схилах, адже їхня дія спрямована на утворення потужнішої кореневої системи у культури. Іноді за сильних вітрів соняшник насамперед полягає саме на схилах. Висота рослин за використання рістрегулятору становить 1,5 м. Коли його не застосовують – до 2 м. У такому разі може полягти до 40% посіву. Втім, захоплюватися рістрегуляторами, за рекомендаціями агронома, не варто, оскільки, залежно від року, вони можуть сильно пригнічувати культуру.

Також не слід забувати про шкідників. Залежно від року посіви культури заселяє попелиця. Шкідник може з’явитися до фази «зірочки» включно, і в такому разі виникає потреба вносити інсектициди. Одним з таких, наприклад, є препарат Енжіо. У фазі цвітіння господарство інсектицидами поля не обробляє, аби не створювати загрози для бджіл.

Поле до збирання

Перед збиранням посіви соняшнику десикують, віддаючи перевагу гліфосату. На переконання агронома, сам гліфосат, попри подовжену дію (до 14 днів), краще висушує рослину. До того ж, ним вирішують проблему коренепаросткових бур’янів і багаторічників, які пропустили ґрунтові препарати.

Збирання культури проводять за вологості насіння не менше ніж 10%. За вологості 8%, як розповів фахівець, стебло вже досить пересохле. І на тих полях, де не застосовували рістрегулятор, під час збирання стебла ламаються, відтак на полі з’являється багато падалиці. На відміну від диквату, гліфосат краще працює у похмуру, прохолоднішу погоду. У свою чергу, дикват потребує якісного та рівномірного нанесення на поверхню рослини, лише тоді він забезпечить високу ефективність, а гліфосат менш вимогливий до цих показників. За концентрації ізопропіламінної солі 500 г/л, норма гліфосату становить усього 2 л/га.

І в кінцевому рахунку, за якісно вирощене та зібране високоолеїнове насіння високої якості господарство щороку отримує непогані премії.

Сергій Іваненко