Сільське господарство як бізнес

Аграріям тепер складніше отримати кредит, оскільки банки перестали розуміти, хто в змозі повернути їм борг

---

Частина сільгоспвиробників може не повернути кредити

Через те що маржинальність аграрного бізнесу впала, отримати новий кредит складно. Частина аграріїв тепер не може взяти кредит через падіння своїх доходів. В банках стали більш жорсткими підходи ризик-менеджменту. Банки уникають бланкового кредитування, деякі боязко ставляться і до аграрних розписок під майбутній врожай. Ставки кредитування зросли через подорожчання ресурсу на міжбанку на 2-3%. З’явилися аграрні клієнти, що вже зараз просять у банків відстрочку платежу або реструктуризацію, оскільки зв’явилися певні проблеми.

Довгострокові програми сільськогосподарського бізнесу після запровадження карантину поставили на паузу.

Через курсову нестабільність у аграріїв знижуються доходи, але зростають витрати

У 2019 році сіялися по 28 грн/$, а збирали врожай по 25 грн/$, і у минулому сезоні втратили 15% EBITDA. А в цьому сезоні ситуація зворотна: усі отримали доходи по 25 грн, а зараз витрачають по 27-28 грн/$. І 2020 року аграрії знову потрапили у курсову пастку. Це ускладнює фінансове становище. Але не тільки курсовий фактор знизив рентабельність аграріїв – ціни на зовнішньому ринку в умовах пандемії коронавірусної хвороби COVID-19 стали більш нестабільними.

Світовий банк прогнозує падіння ВВП України цьогоріч на 3,5%, зростання інфляції до 8,9-11%, дефіциту держбюджету – до 4,9% від ВВП, а держборгу – до 59% від ВВП через спалах коронавірусної хвороби.

Зокрема пандемія COVID-19 викличе раптове сповільнення економічної активності в Україні, скорочення ВВП цьогоріч на 3,5% та відновлювальне зростання в 2021 році на 3%. При цьому скорочення на 3,5% прогнозується відповідно до сценарію, який передбачає спад епідемії у другій половині 2020 року, проте невизначеність прогнозу висока. Але для агро є добре новина.

Сільське господарство як бізнес «на відкритому повітрі» з мінімальною кількістю людських контактів не обмежене карантинними заходами найменше постраждає від карантину

Так, в агро є невелике погіршення, але на тлі погіршення ситуації в економіці – це стабільний нормальний сектор у низькій зоні ризику, з яким інвестори можуть працювати.

Попит на інвестиційні кредити, на лізинг дійсно впав. А от попит на обігові кошти, на фінансування у вигляді кредитних ліній, сезонних на один-два роки, на посівну кампанію, зберігається. Наразі аграрії скорочують свої програми з капітальних інвестицій, а саме програми з обладнання для елеваторів, з купівлі техніки. Зараз усі кошти йдуть на обіговий капітал. Можливо, інвестиційні кредити будуть потрібні в III кварталі.

Дефіцит фінансування відбився і на відносинах аграріїв з контрагентами: всі контракти з постачальниками, трейдерами укладають максимум до 1 серпня. У виняткових випадках – до 1 вересня тільки за умови гарної платіжної дисципліни у минулому.

СОТ прогнозує різкий спад світової торгівлі до 32%

Світова організація торгівлі прогнозує спад світової торгівлі у 2020 році від 13 до 32%, оскільки пандемія COVID-19 впливає на нормальну економічну активність у всьому світі.

Спад, ймовірно, перевищить спад торгівлі, викликаний глобальною фінансовою кризою 2008-2009 років. СОТ прогнозує відновлення торгівлі на 21-24% лише в 2021 році, при цьому результат буде залежати від тривалості спалаху коронавірусу та ефективності відповідних заходів.

МВФ збільшить розмір екстреного фінансування в два рази — до 100 мільярдів доларів – через погіршення економічної ситуації через коронавірус. Світові банки прогнозуть втрати глобальної економіки від пандемії COVID-19 протягом 2020-2021 років у понад 5 трильйонів доларів.

Як 25 діб карантину змінили агріфуд-ланцюжки на яскравому прикладі Бельгії

Як би дивно це не виглядало, але у Бельгії наявним є дефіцит харчових продуктів у супермаркетах. Черга на вхід до магазину щонайменше 35 хвилин. Добре буде, якщо із запланованого переліку харчів вдасться знайти бодай половину, тому беруть аби що. А причина в тому, що платоспроможні бельгійські домогосподарства не звикли готувати дома, 80% споживання припадає на ресторани та інший «общепит». Що сталося з ланцюжками постачання харчів: розфасування у маленьку тару для домашнього споживання складало 20%, інші 80% товару забирали ресторани у тарі по 100 літрів. Окрема історія з подальшим приготуванням їжі з придбаних у супермаркеті інгредієнтів, якщо людина раніше харчувалася поза домівкою )))

То що робити?

З моєї точки зору, вірним для України наразі є шлях розбудови переробної галузі. Треба йти шляхом інтенсифікації, створювати додаткову вартість, робити розфасовку.

В Україні багато наукових розробок, як в агрітех, так і в агріфуд, наприклад, мене вразили розробки: їстівна нано-плівка з необхідними для людини мікроелементами, що наноситься на свіжу випічку і не дає їй засихати або сухі сніданки на основі паростків зерен пшениці та інших злаків.

Насправді, ідей багато, треба скоординувати їх практичну реалізацію та працевлаштовуватися не за кордоном, а вдома.

Можливості існують.

---