Сільське господарство як бізнес

4 мая 2020 г.
Статьи Законодательство Сільське господарство як бізнес
Сільське господарство

Аграріям тепер складніше отримати кредит, оскільки банки перестали розуміти, хто в змозі повернути їм борг


Частина сільгоспвиробників може не повернути кредити

Через те що маржинальність аграрного бізнесу впала, отримати новий кредит складно. Частина аграріїв тепер не може взяти кредит через падіння своїх доходів. В банках стали більш жорсткими підходи ризик-менеджменту. Банки уникають бланкового кредитування, деякі боязко ставляться і до аграрних розписок під майбутній врожай. Ставки кредитування зросли через подорожчання ресурсу на міжбанку на 2-3%. З’явилися аграрні клієнти, що вже зараз просять у банків відстрочку платежу або реструктуризацію, оскільки зв’явилися певні проблеми.

Довгострокові програми сільськогосподарського бізнесу після запровадження карантину поставили на паузу.

Через курсову нестабільність у аграріїв знижуються доходи, але зростають витрати

У 2019 році сіялися по 28 грн/$, а збирали врожай по 25 грн/$, і у минулому сезоні втратили 15% EBITDA. А в цьому сезоні ситуація зворотна: усі отримали доходи по 25 грн, а зараз витрачають по 27-28 грн/$. І 2020 року аграрії знову потрапили у курсову пастку. Це ускладнює фінансове становище. Але не тільки курсовий фактор знизив рентабельність аграріїв – ціни на зовнішньому ринку в умовах пандемії коронавірусної хвороби COVID-19 стали більш нестабільними.

Світовий банк прогнозує падіння ВВП України цьогоріч на 3,5%, зростання інфляції до 8,9-11%, дефіциту держбюджету — до 4,9% від ВВП, а держборгу — до 59% від ВВП через спалах коронавірусної хвороби.

Зокрема пандемія COVID-19 викличе раптове сповільнення економічної активності в Україні, скорочення ВВП цьогоріч на 3,5% та відновлювальне зростання в 2021 році на 3%. При цьому скорочення на 3,5% прогнозується відповідно до сценарію, який передбачає спад епідемії у другій половині 2020 року, проте невизначеність прогнозу висока. Але для агро є добре новина.

Сільське господарство як бізнес «на відкритому повітрі» з мінімальною кількістю людських контактів не обмежене карантинними заходами найменше постраждає від карантину

Так, в агро є невелике погіршення, але на тлі погіршення ситуації в економіці – це стабільний нормальний сектор у низькій зоні ризику, з яким інвестори можуть працювати.

Попит на інвестиційні кредити, на лізинг дійсно впав. А от попит на обігові кошти, на фінансування у вигляді кредитних ліній, сезонних на один-два роки, на посівну кампанію, зберігається. Наразі аграрії скорочують свої програми з капітальних інвестицій, а саме програми з обладнання для елеваторів, з купівлі техніки. Зараз усі кошти йдуть на обіговий капітал. Можливо, інвестиційні кредити будуть потрібні в III кварталі.

Дефіцит фінансування відбився і на відносинах аграріїв з контрагентами: всі контракти з постачальниками, трейдерами укладають максимум до 1 серпня. У виняткових випадках – до 1 вересня тільки за умови гарної платіжної дисципліни у минулому.

СОТ прогнозує різкий спад світової торгівлі до 32%

Світова організація торгівлі прогнозує спад світової торгівлі у 2020 році від 13 до 32%, оскільки пандемія COVID-19 впливає на нормальну економічну активність у всьому світі.

Спад, ймовірно, перевищить спад торгівлі, викликаний глобальною фінансовою кризою 2008-2009 років. СОТ прогнозує відновлення торгівлі на 21-24% лише в 2021 році, при цьому результат буде залежати від тривалості спалаху коронавірусу та ефективності відповідних заходів.

МВФ збільшить розмір екстреного фінансування в два рази — до 100 мільярдів доларів — через погіршення економічної ситуації через коронавірус. Світові банки прогнозуть втрати глобальної економіки від пандемії COVID-19 протягом 2020-2021 років у понад 5 трильйонів доларів.

Як 25 діб карантину змінили агріфуд-ланцюжки на яскравому прикладі Бельгії

Як би дивно це не виглядало, але у Бельгії наявним є дефіцит харчових продуктів у супермаркетах. Черга на вхід до магазину щонайменше 35 хвилин. Добре буде, якщо із запланованого переліку харчів вдасться знайти бодай половину, тому беруть аби що. А причина в тому, що платоспроможні бельгійські домогосподарства не звикли готувати дома, 80% споживання припадає на ресторани та інший «общепит». Що сталося з ланцюжками постачання харчів: розфасування у маленьку тару для домашнього споживання складало 20%, інші 80% товару забирали ресторани у тарі по 100 літрів. Окрема історія з подальшим приготуванням їжі з придбаних у супермаркеті інгредієнтів, якщо людина раніше харчувалася поза домівкою )))

То що робити?

З моєї точки зору, вірним для України наразі є шлях розбудови переробної галузі. Треба йти шляхом інтенсифікації, створювати додаткову вартість, робити розфасовку.

В Україні багато наукових розробок, як в агрітех, так і в агріфуд, наприклад, мене вразили розробки: їстівна нано-плівка з необхідними для людини мікроелементами, що наноситься на свіжу випічку і не дає їй засихати або сухі сніданки на основі паростків зерен пшениці та інших злаків.

Насправді, ідей багато, треба скоординувати їх практичну реалізацію та працевлаштовуватися не за кордоном, а вдома.

Можливості існують.

Ірина КРАВЕЦЬ,
член експертного комітету з розвитку сфери штучного інтелекту Міністерства Цифрової трансформації України,
керуючий партнер CleverAgri


ЧИТАЙТЕ В ЭТОМ ЖЕ НОМЕРЕ: