Енергоефективність в агробізнесі: виклики майбутнього і як бути до них готовими?

2 мая 2020 г.
Статьи Техника Енергоефективність в агробізнесі: виклики майбутнього і як бути до них готовими?
Енергоефективність

Кожне виробництво та бізнес, які використовують енергію, мають бути енергоефективними. Навіть, якщо вони надають тільки послуги. Складно не погодитися з автором цих слів, Олегом Бурдо, д.т.н., професором Одеської національної академії харчових технологій.

Не потрібно бути експертом, щоб помітити зростаючі виклики в енергобезпеці країни та і світу в цілому. Про ціну енергетичних ресурсів можна довго дискутувати як на побутовому рівні, так і на промисловому. Та поки в котрий раз критикуємо нашу владу та недоброзичливих сусідів, питання енергоефективності набирає все більшої актуальності.

Тема енергоефективності вже тривалий час є актуальною і в агро-медіа. Перша хвиля пов’язана з активною популяризацією біоенергетичних та біогазових технологій, що переробляють відходи агровиробництва та рештки біомаси.

Тут є кілька ліній сюжету:

1) переробляти відходи, які і так десь потрібно утилізувати;

2) вироблену електроенергію можна використати на потреби господарства і не платити постачальнику;

3) надлишок можна продати по «зеленому тарифу», з яким держава не завжди знає як бути.

Ще одним досить активним напрямком є використання сонячної енергії, де в діло йдуть як малопродуктивні землі, так і дахи виробничих приміщень, корівники, елеваторні комплекси та присадибні ділянки. Принцип дії тут, звичайно, інший, а от ціль така ж: «енергоефективність та прибуток».

Енергоефективність

Що ж таке енергоефективність?

Далі спілкуємося з Олегом Бурдо, завідувачем кафедри процесів, обладнання та енергетичного менеджменту Одеської національної академії харчових технологій, д.т.н., проф., заслуженим діячем науки та техніки України, лауреатом Державної премії України в галузі науки та техніки:

■ Енергія, на моє розуміння, це – товар. Якщо вмієш його використовувати ефективно – отримуєш прибуток. Якщо марнотратно – станеш банкрутом. Тому кожне виробництво та бізнес, які використовують енергію, мають бути енергоефективними. Навіть, якщо вони надають тільки послуги.

■ Також підкреслю правильність використання терміну «енергоефективність», а не «енергозбереження». Бо максимальна межа «енергозбереження» – це нульове споживання енергії. І слідом продовжу думку про помилковість державної політики «енергозбереження». На відміну від сусідньої Білорусі, яка обрала політику «енергоефективності», Україна зараз споживає вдвічі більше енергії на одиницю ВНП.

■ Для визначення ефективності енергетичних ресурсів використовують критерій питомі витрати енергії на одиницю продукції (1 кг, 1 л, 1 шт. тощо). За цим показником Україна програє індустріально розвинутим країнам у 2-4 рази. І якщо говорити про рівень «енергоефективності» сільського господарства за 10-ти бальною шкалою, то оцінка для України не може бути більшою 2 балів.

Енергоефективність як процес полягає у використанні меншої кількості енергетичних ресурсів для виробництва аналогічної кількості продукції та зменшення негативних екологічних наслідків від цього процесу. Відразу варто відмітити, що під енергоресурсами ми розуміємо теплову та електроенергію.

В 2017 році сільське, лісове та рибне господарство України використало 6,728% від валової кількості спожитих в Україні енергоресурсів (4,021% – теплової та 2,707% – електроенергії). При цьому харчова промисловість у сукупному значенні – 16,617% (3,69% – теплової та 12,927% – електроенергії). Аналіз трирічної динаміки (2015-2017 рр.) показує, що показники залишалися практично на тому ж рівні.

За статистичними даними Enerdata, зокрема, за 2000-2016 рр. енергоємність ВВП знижено у США – на 37,1%, у цілому по країнах ЄС – на 26,5%, у тому числі у Великобританії – на 39,3%, Німеччині – на 22,3% при зростанні ВВП на 33%; 25%; 32%; 21% відповідно. У Китаї за вказаний період обсяги ВВП зросли у 3,25 рази при зниженні енергоємності на 53%.

Повертаючись до сільськогосподарського виробництва, у топ енерговитратних галузей однозначно ввійдуть: тепличний бізнес, зерносушильні комплекси, утримання птахо- та свиноферм. За показником енергоємності процеси зневоднення зерна посідають лідируюче місце серед усіх операцій післязбиральної обробки та переробки зерна зібраного врожаю в борошномельно-круп’яну і комбікормову продукцію.

При вирощуванні томатів доля енергетичних ресурсів у структурі собівартості продукції при її виробництві за нідерландськими технологіями іноді сягає 70% (лише добове споживання енергоносіїв для одного блока теплиць №9 ПрАТ «Комбінат «Тепличний» Київської області у весняний період становить до 5000 м³ (56%) природного газу, а електричної енергії – близько 6000 кВт/год (14%)).

Як бачимо, показник «енергоефективності» для агробізнесу та харчової промисловості є вагомим показником в собівартості кінцевої продукції, а тому впливає й на конкурентоспроможність та прибутковість господарюючої одиниці.

Ще один зовсім непересічний факт: за оцінками експертів запас технологічних потужностей України становить не більше 10 років. Це свідчить лише про одне: повномасштабна модернізація виробничих потужностей невідворотна. І тут на перший план виходять «енергоефективні технології», які забезпечать розумне використання енергетичних ресурсів і збережуть прибуток.

З чого розпочати «енергомодернізацію»? Продовжуємо розмову з Олегом Бурдо:

■ Перші кроки для всіх загальні: енергетичний аудит будівель, технологічних ліній, виробничих комплексів підприємств. За результатами такого моніторингу необхідно обґрунтовувати проекти для впровадження. Проекти обов’язково повинні включати економічні висновки щодо терміну окупності та матеріальних витрат. Далі складають Програму підвищення енергетичної ефективності об’єкта. Така ж обґрунтована Програма має бути й для країни загалом.

■ Якщо говорити про національний рівень, то, на жаль, існують серйозні бар’єри щодо реалізації Програми: нерозуміння перших осіб у владі, виробництві, регіоні щодо необхідності етапу моніторингу, організації регулярного вимірювання та реєстрації параметрів, доцільності встановлення лічильників. Другий бар’єр – бракує фахівців-енергоменеджерів, як на етапі проведення енергетичного аудиту, так, і особливо, на етапі впровадження Програми. Третій бар’єр – тіньова економіка, яка приховує необхідну для аналізу інформацію щодо випуску продукції.

■ Важливо під час розробки Програми визначити пріоритети та запланований рівень, якого треба досягти: кращий у галузі, кращий у світі, чи перевершити вже досягнуте. Якщо є задача перевищити світовий рівень, то треба знайти науково обґрунтовані проекти з інноваційними підходами. Якщо задача простіша, то треба використати вже відомі рішення. Повторюю, що функцією цілі є питомі показники витрат енергії на одиницю продукції.

■ Що стосується інноваційних розробок, то в Україні їх достатньо. Наприклад, у нас на базі Одеської національної академії харчових технологій розвивається напрямок «технології направленої енергетичної дії». У рамках напрямку відкрито новий ефект «механодифузія». Розроблено конструкції зерносушарок з ККД 60-85% при екологічно безпечних режимах сушіння. Розроблено екстрактори, випарні апарати, аналоги яких відсутні у світі. Отримано неенергоємні харчові продукти з рослинної сировини.

Енергоефективність

Де знайти енергоефективні технології для агробізнесу?

Враховуючи об’єктивну необхідність пошуку енергоефективних технологій, ми втретє проводимо міжнародний експофорум AgroEnergyDAY 2020, який відбудеться 26-29 жовтня у м. Києві в рамках міжнародної виставки «ІнтерАГРО 2020».

Експофорум включатиме експозицію, де будуть представлені енергоефективні рішення для агробізнесу, біоенергетичні та біогазові технології, сонячні електростанції. А також на відвідувачів очікує дводенний бізнес-форум, на якому розглядатимуться ключові питання енергоефективності агробізнесу та можливостей модернізації виробництва.

На завершення. Ще раз хочу подякувати пану Олегу Бурдо за експертні коментарі і звичайно з нетерпінням сподіваємося на зустріч 26-29 жовтня на AgroEnergyDAY 2020, м. Київ.

Руслана Бондаренко,
координатор спеціалізованого експофоруму AgroEnergyDAY 2020


ЧИТАЙТЕ В ЭТОМ ЖЕ НОМЕРЕ: