Продуктивність пшениці озимої в умовах Південного степу України

1 декабря 2020 г. опубликовано в журнале: AgroONE №61

Статьи Агротехнологии Продуктивність пшениці озимої в умовах Південного степу України
пшениці

Південний Степ України характеризується достатньо високим біокліматичним потенціалом, родючими ґрунтами і несприятливим режимом забезпечення вологою внаслідок гострого дефіциту атмосферних опадів та їх нерівномірного розподілу протягом року. Це спричинює виникнення повітряної та ґрунтової посухи і, як наслідок, зменшується продуктивність сільськогосподарських культур.

У формуванні урожайності та якості зерна пшениці озимої має значення не лише сорт, а й технологічні прийоми вирощування. Адаптивна технологія вирощування даної зернової культури передбачає оптимізацію енергетичних, матеріальних і фінансових вкладень на одиниці площі. При цьому ефективність енергетичних витрат забезпечується за рахунок максимальної реалізації генетичного потенціалу сучасних сортів.

Окрім сортового складу важливими чинниками формування сталих врожаїв зерна пшениці озимої є застосування добрив, хімічна меліорація ґрунтів, засоби захисту рослин від бур’янів, хвороб і шкідників. Удосконалення системи удобрення є одним з головних заходів, який сприяє підвищенню продуктивності культури. В умовах розвитку сучасного сільськогосподарського виробництва поряд з системами удобрення, які передбачають застосування традиційних мінеральних добрив, виникли системи удобрення третього тисячоліття, в яких, як доповнення до основного удобрення, та з метою підвищення продуктивності, застосовують позакореневе підживлення сучасними комплексними добривами. Такі системи удобрення успішно застосовують у більшості аграрно-розвинутих країн світу. В Україні вони набули широкого застосування здебільшого у великих сільськогосподарських агроформуваннях та агрохолдингах.

Необхідною передумовою для реалізації біологічного потенціалу пшениці озимої та з метою покращення основних показників якості продукції є забезпечення оптимального живлення посівів культури шляхом застосування достатньої кількості макро- та мікродобрив. В умовах зниження родючості ґрунтів це є дуже актуальним та надає змогу в потрібні фази росту та розвитку рослин покращити їх живлення.

У зв’язку з цим було вирішено провести польові дослідження, метою яких було встановити вплив азотного підживлення на урожайність та якість зерна сортів пшениці озимої м’якої селекції ІЗЗ НААН в незрошуваних умовах Південного Степу України.

Дослід проводили протягом 2017-2020 рр. на дослідному полі Інституту зрошуваного землеробства НААН України у відділі первинного та елітного насінництва. Ґрунт ділянки проведення досліджень темно-каштановий середньо-суглинковий. Вміст гумусу в орному шарі – 2,17%, нітратів – 8,1, рухомого фосфору – 23,6, обмінного калію – 249,5 мг/кг ґрунту.

Клімат Південного Степу України континентальний, з недостатнім і нестійким зволоженням, а також з великими ресурсами сонячної радіації. Дефіцит природної вологи, періодичні посухи та суховійні явища наносять значну шкоду агровиробництву. Вегетаційний період триває 210-215 днів, а безморозний, від останнього приморозку весною до першого восени, коливається по роках від 160 до 230 діб.

За вирощування пшениці озимої в першу чергу треба створити оптимальні умови вологості ґрунту для отримання дружних сходів і нормального осіннього розвитку рослин. Це досягається вологозарядковим або передпосівним поливом нормою 400-600 м3/га води.

Попередником культури був горох. Висівали сорти (фактор А) пшениці озимої м’якої селекції Інституту зрошуваного землеробства НААН: остисті форми: Соборна, Кошова, Конка та безості: Ледя, Овідій, Росинка. Сівбу проводили у ІІІ декаді вересня сівалкою NIKA–4.

Таблиця 1. Вплив застосування добрив на врожайність зерна сортів пшениці озимої (середнє за 2018-2020 рр.)

Сорт

(фактор А)

Удобрення

(фактор В)

Урожайність,
т/га
Середнє за фактором
А В
Соборна контроль (без добрив) 4,86 5,62 4,91
N50 5,41 5,58
N50 + N60 5,93 6,06
N50 + N60 + мікродобриво (N – 108 г/л, P205 – 153 г/л, S – 33 г/л, Cu – 25 г/л, Mn – 17 г/л, Mo – 5 г/л, Zn – 25 г/л) 6,27 6,39
Кошова контроль (без добрив) 4,93 5,76
N50 5,60
N50 + N60 6,09
N50 + N60 + мікродобриво (N – 108 г/л, P205 – 153 г/л, S – 33 г/л, Cu – 25 г/л, Mn – 17 г/л, Mo – 5 г/л, Zn – 25 г/л) 6,42
Конка контроль (без добрив) 4,91 5,74
N50 5,57
N50 + N60 6,10
N50 + N60 + мікродобриво (N – 108 г/л, P205 – 153 г/л, S – 33 г/л, Cu – 25 г/л, Mn – 17 г/л, Mo – 5 г/л, Zn – 25 г/л) 6,38
Ледя контроль (без добрив) 4,73 5,55
N50 5,29
N50 + N60 5,86
N50 + N60 + мікродобриво (N – 108 г/л, P205 – 153 г/л, S – 33 г/л, Cu – 25 г/л, Mn – 17 г/л, Mo – 5 г/л, Zn – 25 г/л) 6,32
Овідій контроль (без добрив) 5,07 5,93
N50 5,82
N50 + N60 6,24
N50 + N60 + мікродобриво (N – 108 г/л, P205 – 153 г/л, S – 33 г/л, Cu – 25 г/л, Mn – 17 г/л, Mo – 5 г/л, Zn – 25 г/л) 6,58
Росинка контроль (без добрив) 4,93 5,82
N50 5,81
N50 + N60 6,15
N50 + N60 + мікродобриво (N – 108 г/л, P205 – 153 г/л, S – 33 г/л, Cu – 25 г/л, Mn – 17 г/л, Mo – 5 г/л, Zn – 25 г/л) 6,39
НІР05А = 0,14
НІР05В = 0,23

Посіви культури підживлювали аміачною селітрою та мікродобривом. Азотне добриво вносили по мерзлоталому ґрунту врозкид агрегатом РУМ–4. Варіанти удобрення (фактор В) були такими: контроль (без добрив); N50; N50 + N60; N50 + N60 + мікродобриво (N – 108 г/л, P205 – 153 г/л, S – 33 г/л, Cu – 25 г/л, Mn – 17 г/л, Mo – 5 г/л, Zn – 25 г/л) («Wuxal» – виробник Unifer).

Дослідженнями встановлено, що на формування урожайності різних сортів пшениці озимої істотно впливає азотне підживлення. В середньому за період 2018-2020 рр. приріст урожайності зерна порівняно з контролем (без підживлення) у сорту Соборна становив, залежно від варіанту підживлення, 0,55-1,41; Кошова – 0,67-1,49; Конка – 0,66-1,47; Ледя – 0,56-1,59; Овідій – 0,75-1,51; Росинка – 0,88-1,46 т/га (табл. 1). За фактором А (сорт) найбільш продуктивним виявився сорт пшениці озимої Овідій, середня урожайність зерна склала 5,93 т/га, що перевищує аналогічні показники інших вивчаємих сортів на 0,11-0,31-т/га.

Найвищий приріст урожаю забезпечив варіант удобрення (N50 + N60 + мікродобриво (N – 108 г/л, P205 – 153 г/л, S – 33 г/л, Cu – 25 г/л, Mn – 17 г/л, Mo – 5 г/л, Zn – 25 г/л). За такого удобрення, в середньому за роки проведення досліджень, густота продуктивного стеблостою – головного елементу структури зернової продуктивності культури – була найбільшою та становила 1400 шт/м2.

За фактором В (азотне підживлення) середня урожайність за варіанту удобрення N50 + N60 + мікродобриво (N – 108 г/л, P205 – 153 г/л, S – 33 г/л, Cu – 25 г/л, Mn – 17 г/л, Mo – 5 г/л, Zn – 25 г/л) була максимальною та становила 6,39 т/га.

Максимальну середню врожайність зерна культури – 6,58 т/га отримали за використання сорту Овідій за варіанту удобрення N50 + N60 + мікродобриво (N – 108 г/л, P205 – 153 г/л, S – 33 г/л, Cu – 25 г/л, Mn – 17 г/л, Mo – 5 г/л, Zn – 25 г/л). Варто відзначити, що сорт пшениці озимої Овідій внаслідок кращого взаємозв’язку різних елементів структури відзначався вищою урожайністю насіння, порівняно з іншими досліджуваними сортами культури. Значною мірою даний факт зумовлений тим, що в усі роки проведення досліджень у сорту Овідій, порівняно з іншими сортами, формувалось зерно з більшою масою.

Таким чином, оптимізація азотного живлення рослин пшениці озимої – один з найбільш дієвих заходів підвищення показників урожайності зерна. За використання підживлення посівів пшениці озимої урожайність зерна у незрошуваних умовах півдня України становила 5,29-6,58 т/га. Залежно від варіанту підживлення приріст урожаю культури, порівняно з контролем, склав 0,55-1,59 т/га. Найкращі результати були отримані за варіанту удобрення N50 + N60 + мікродобриво (N – 108 г/л, P205 – 153 г/л, S – 33 г/л, Cu – 25 г/л, Mn – 17 г/л, Mo – 5 г/л, Zn – 25 г/л). Серед сортового складу найбільш урожайним виявився сорт Овідій. Максимальні показники урожайності зерна культури – 6,58 т/га отримали за варіанту удобрення N50 + N60 + мікродобриво (N – 108 г/л, P205 – 153 г/л, S – 33 г/л, Cu – 25 г/л, Mn – 17 г/л, Mo – 5 г/л, Zn – 25 г/л).

Визначати ефективність будь-якого комплексу агрозаходів лише за зміною рівня врожаю недостатньо, оскільки поза увагою залишаються витрати на його вирощування. Тому необхідно визначити не лише агротехнічну, але й економічну ефективність. Економічна оцінка результатів досліджень в умовах ринкових відносин набуває великого значення.

Останнім часом значно підвищилися ціни на пальне, добрива, засоби захисту рослин, енергетичні ресурси, що позначилось на збільшенні витрат на вирощування озимої пшениці і зменшенні прибутків від її реалізації. Економічні показники є головними у визначенні соціальної доцільності результатів будь-якого наукового експерименту, чи то виробничого процесу.

Економічна ефективність вирощування озимої пшениці залежить, головним чином, від урожайності насіння культури, його якості та ціни реалізації, а також від величини зменшення витрат на вирощування.

Результати економічного аналізу у поточному році свідчать про те, що всі фактори досліду впливали на показники економічної ефективності вирощування культури (табл. 2).

За результатами аналізу економічних показників вирощування озимої пшениці за 2018-2020 рр., найбільша вартість валової продукції з 1 га – 46060 грн/га була одержана на варіанті з сортом Овідій за удобрення  N50+ N60 + мікродобриво (N – 108 г/л, P205 – 153 г/л, S – 33 г/л, Cu – 25 г/л, Mn – 17 г/л, Mo – 5 г/л, Zn – 25 г/л). На даному варіанті також встановлена найменша собівартість однієї тонни насіння – 1769 грн, максимальний умовно чистий прибуток – 34420 грн/га та найвищий рівень рентабельності – 296%. Це дозволяє рекомендувати даний варіант товаровиробникам.

Таблиця 2. Показники економічної ефективності вирощування пшениці озимої (середнє за 2018-2020 рр.)

Сорт

(фактор А)

Удобрення

(фактор В)

Вартість валової продукції, грн/га Собівартість продукції, грн/т Умовно чистий прибуток, грн/га Рентабельність,%
Соборна контроль (без добрив) 34020 1893 24820 270
N50 37870 1914 27515 266
N50 + N60 41510 1864 30458 276
N50 + N60 + мікродобриво (N – 108 г/л, P205 – 153 г/л, S – 33 г/л, Cu – 25 г/л, Mn – 17 г/л, Mo – 5 г/л, Zn – 25 г/л) 43890 1856 32250 277
Кошова контроль (без добрив) 34510 1866 25310 275
N50 39200 1849 28845 279
N50 + N60 42630 1815 31578 286
N50 + N60 + мікродобриво (N – 108 г/л,
P205 – 153 г/л, S – 33 г/л, Cu – 25 г/л,
Mn – 17 г/л, Mo – 5 г/л, Zn – 25 г/л)
44940 1813 33300 286
Конка контроль (без добрив) 34370 1874 25170 274
N50 38990 1859 28635 277
N50 + N60 42700 1819 31648 286
N50 + N60 + мікродобриво (N – 108 г/л,
P205 – 153 г/л, S – 33 г/л, Cu – 25 г/л,
Mn – 17 г/л, Mo – 5 г/л, Zn – 25 г/л)
44660 1824 33020 284
Ледя контроль (без добрив) 32970 1945 23770 258
N50 37030 1957 26675 258
N50 + N60 41020 1886 29968 271
N50 + N60 + (N – 108 г/л, P205 – 153 г/л,
S – 33 г/л, Cu – 25 г/л, Mn – 17 г/л,
Mo – 5 г/л, Zn – 25 г/л)
44240 1842 32600 280
Овідій контроль (без добрив) 35490 1815 26290 286
N50 40740 1779 30385 293
N50 + N60 43680 1771 32628 295
N50 + N60 + мікродобриво (N – 108 г/л,
P205 – 153 г/л, S – 33 г/л, Cu – 25 г/л,
Mn – 17 г/л, Mo – 5 г/л, Zn – 25 г/л)
46060 1769 34420 296
Росинка контроль (без добрив) 34580 1866 25380 276
N50 41090 1782 30735 297
N50 + N60 42980 1797 31928 289
N50 + N60 + мікродобриво (N – 108 г/л,
P205 – 153 г/л, S – 33 г/л, Cu – 25 г/л,
Mn – 17 г/л, Mo – 5 г/л, Zn – 25 г/л)
44730 1822 33090 284

Вартість 1 т зерна пшениці озимої – 7 000 грн.

Влащук А.М. – канд. с.-г. наук, с.н.с.,
Марченко Т.Ю. – канд. с.-г. наук, с.н.с.,
Дробіт О.С. – канд. с.-г. наук,
Інститут зрошуваного землеробства НААН


ЧИТАЙТЕ В ЭТОМ ЖЕ НОМЕРЕ: