Автоматизовані вологоміри – рішення сучасності

1 декабря 2020 г. опубликовано в журнале: AgroONE №61

Статьи Агротехнологии Автоматизовані вологоміри – рішення сучасності
вологомір

Як кажуть, статистика – цариця наук. Так от, трошки не дуже приємних статистичних даних: відповідно до індексу інноваційного розвитку, представленого агентством Bloomberg, Україна опинилася на 46 місці серед 50 досліджуваних країн.

При цьому наша країна виявилася найгіршою за продуктивністю праці (50 місце), що свідчить про низький рівень застосовуваних технологій та виробництво товарів з низькою доданою вартістю, і потрапила до трійки аутсайдерів за технологічними можливостями (48 місце).

Хто винен та що робити?
Давайте міркувати.

Чи зможемо ми в Україні повсюдно запровадити нові технологічні рішення й створити екосистему, яка стане двигуном прискореного економічного зростання агросектора? У сільському господарстві, що має репутацію глибоко вкорінених практик, потрібен нестандартний підхід. Він має бути зосереджений на довгостроковій трансформації в «цифру» – замість короткочасних і ситуативних інновацій, здебільшого не пов’язаних між собою. Лише системність дозволить оцифрувати весь агропроцес від передпосівної підготовки до реалізації урожаю у точці найвищої ціни. До слова, в системі має значення кожен нюанс (і часом саме він може виявитися «слабкою» чи «сильною» ланкою економічного ефекту).

Яскравий приклад – вологомір IoT-платформи. Він передає в автоматичному режимі (без участі людини, тобто, без приписок та іншої «творчості») дані про вологість кукурудзи з конкретного зерновоза всередині одного спільного пулу даних стосовно зібраного врожаю.

За умови системної цифровізації, вологоміри установлюють на елеваторі господарства й підключають до програмного забезпечення. Щоправда, «цифрові песимісти» з елеватора й господарства доклали неабияких зусиль, аби уникнути змін.

Утім, як стало зрозуміло трохи пізніше, ігнорування технологічної новації мало глибокий економічний підтекст.

Оптимальна норма вологості зерна кукурудзи, як відомо, становить 14%. У бізнес-план було закладено 25% вологості зібраного врожаю. Це, відповідно: 1) витрати на сушіння (до 14%), з урахуванням вартості енергоносіїв та зарплати працівників; 2) махінації з вагою кукурудзи, оскільки фактична середня вологість по конкретному підприємству, що має власний елеватор, виявилася на рівні 18,4%.

Я розрахувала економічний ефект, отриманий підприємством унаслідок застосування вологоміра вартістю 1500 доларів.

Вага
з поля за сезон, кг
Вологість
з поля, %
Втрати ваги
під час сушіння до 14%, кг
Вага після
сушіння за норми вологості
14%, кг
67 965 907 18.4% (факт) 3 477 325 64 488 581
67 965 907 25% (за бізнес­планом) 8 693 313 59 272 593
РІЗНИЦЯ* 6,6% 5 215 988 5 215 988

Під РІЗНИЦЕЮ маю на увазі втрати власника бізнесу, а також заробітки групи осіб на елеваторі. Відповідно, це майже 5 216 тонн кукурудзи, помножені на закупівельну ціну.

Після тривалих баталій з керівниками служб безпеки на арендних елеваторах, послугами яких користуються агропідприємства, вдалося встановити тільки контролери ваги – мовляв, «а вологість зерна буде та, яку ми вам напишемо»…

Як на мене, єдиний рецепт за такого демаршу – звести до нуля будь-який «творчий підхід» до списання ТМЦ та обліку врожаю. Всі функції мають бути автоматизовані, чи то пак, «у цифрі». Бо ж хто з власників (фермерів, банків, власників агрохолдингів) здатний на око проконтролювати реалії діяльності свого елеватора: що показали ваги й вологомір, які дані щодо засміченості зерна. А наймані керівники зберігальних потужностей та господарств аж ніяк не зацікавлені в оцифруванні. За офіційними даними, збанкрутілих агропідприємств навіть у суперурожайний 2018-й побільшало в чотири рази. Що вже й казати про форсмажорний 2020-й…

вологомір

Як мовиться, у кожної проблеми є свої винуватці. Та й діджитал-сьогодення України ще далеке від ідеалу, оскільки доводиться долати величезний спротив з боку «цифрових песимістів».

Інше питання – як скористаємося можливостями. Перефразовуючи класика, неможливо увійти в одну епоху двічі…

Ірина КРАВЕЦЬ,
член експертного комітету з розвитку сфери штучного інтелекту Міністерства Цифрової трансформації України,
керуючий партнер CleverAgri


ЧИТАЙТЕ В ЭТОМ ЖЕ НОМЕРЕ: