Підживлення озимих: досвід кращих практиків

17 декабря 2019 г.
Статьи СЗР Підживлення озимих: досвід кращих практиків
сзр

Ефективність використання азотних добрив у системі ранньовесняних підживлень залежить від строків, видів добрив та способів їх внесення. Дія азоту в ті чи інші фази росту та розвитку рослин озимої пшениці абсолютно різна. Чим раніше провести ранньовесняне підживлення, тим більше воно вплине на підвищення урожайності, а чим пізніше – на поліпшення якісних показників зерна. Як на практиці проводять підживлення успішні господарства різних регіонів України — ми розглянемо нижче.


Працюємо КАС

Як говорить Олексій Деркач, агроном ТОВ СП «Агродім» (Чернігівщина), площа під озимими у господарстві в середньому становить біля 1200 га. Вже кілька років поспіль тут надають перевагу німецькій селекції, зокрема, таким сортам як Кубус, Торрілд та Сейлор. У відділенні отримують врожайність на рівні 60-65 ц/га. За словами Олексія Деркача, можна спокійно отримувати й вищі врожаї, проте основна стратегія господарства побудована на отриманні не максимальної врожайності, а максимальної рентабельності з одиниці площі. Тому така урожайність є найоптимальнішою.

З мінерального живлення в основне удобрення вносять NPK 200 кг/га. Під зиму або у «лютневі вікна» – сульфат амонію у нормі 24 кг/га д.р. Цей вид добрива можна вносити навіть за товщини снігового покриву до 5 см, адже гранули добрива спокійно «пропікають» таку товщу снігу. До того ж амонійна форма азоту чудово зв’язується з ґрунтово-вбирним комплексом.

Далі, по мерзлоталому ґрунту обприскувачем (великокрапельними форсунками) вносять КАС 28 у нормі 40 кг д.р. Якщо вдень температура повітря вище 0°С, то вносять КАС 32, оскільки за від’ємної температури це добриво кристалізується, тоді як КАС 28 можна працювати до -5°С. Снігу на полі у цей час не має бути, оскільки цей вид добрива може стекти разом з талими водами у понижені ділянки поля або промитися у глибші горизонти. Це один з недоліків саме цього добрива.

Підживлення карбамідом також має свої особливості. Якщо ви не встигли внести його по мерзлоталому ґрунту, то надалі, за температури вище 10°С, його потрібно загортати, адже цей вид добрива має найбільшу леткість. Слаборозвинені або ослаблені посіви краще підживлювати нітратними видами добрив, оскільки карбамід містить у собі біурет, який на тиждень може пригнічувати саму культуру. Також за посушливої весни карбамід може призвести до скидання бічних пагонів культури, що негативно впливає на врожайність. Тож це добриво можна використовувати на сильно розвинених посівах з щільністю не менше ніж 500-600 продуктивних стебел на 1 м2.

Третє підживлення у відділенні проводять у фазі виходу в трубку обприскувачем у нормі 32 кг д.р./га КАС 32 для збільшення маси 1000 насінин. Четверте – по колосу (коли рослина має зелене колінце, а колосок жовтий) КАС 32 у нормі 10-15 кг/га дрібнодисперсними форсунками, щоб максимально покрити колос. Цей захід спрямований на поліпшення якості зерна, зокрема підвищення вмісту білка.

КАС з економічної точки зору є вигідним, проте він не досить бажаний саме для пшениці. Науковців провели досліди та відзначили вплив азотних добрив на розвиток грибних патогенів. З’ясувалося, що на фоні удобрення карбамідом розвиток грибних захворювань на пшениці збільшувався на 22%, на фоні аміачної селітри – на 27-28%, а на фоні КАС – на цілих 42-45%. Тож якщо ви для підживлення використовуєте КАС, то потрібно планувати потужний фунгіцидний захист. Генеричні фунгіциди, продукти сумнівної якості для цього непридатні.

Вірно обираємо час

Як говорять, скільки людей — стільки й думок. Тож розглянемо інший практичний досвід на прикладі ТОВ «БІОТЕХ ЛТД» (Київська обл.). Як вважає його керівник, професор Анатолій Бикін, розмір господарства впливає на час початку підживлення. Для прикладу, господарства, де озимину вирощують на відносно невеликих площах, менш обмежені в часі й можуть розпочинати підживлення пізніше.

— У нашому господарстві рішення про здійснення підживлення приймаємо наступним чином: спочатку оцінюємо загальний стан рослин, потім встановлюємо вміст азоту у 60-ти сантиметровому шарі ґрунту, розраховуємо норму азоту — і тоді вже вирішуємо, в який спосіб здійснити внесення.

Оптимальним терміном внесення є той період, коли рослина починає рости і виникає додаткова потреба в елементах живлення, особливо в азоті. Ми відмовилися від підживлення по мерзлоталому ґрунту, адже у цьому випадку лишається проміжок часу між внесенням і засвоєнням, котрий може бути довгим. І азот, особливо його нітратна форма, втрачатиметься внаслідок промивання, оскільки аніон NO3 не поглинається ГВК ґрунту внаслідок негативної фізичної адсорбції, тобто, у них однакові від’ємні заряди.

Амонійний азот стає доступним завдяки діяльності ґрунтових бактерій. Проте процеси нітрифікації активуються за температур вище 20°С. Тому за підживлення по мерзлоталому ґрунту процеси нітрифікації відсутні і амонійна форма азоту у будь-якому випадку почне «працювати» лише за відповідних сприятливих умов. Деякі аграрії практикують підживлення по снігу, проте коли сніг розтає, існує значний ризик стікання розчинених добрив у понижені ділянки поля.

Можливий ще один варіант втрати азоту, наприклад, якщо гранула аміачної селітри лежить на поверхні ґрунту. Звісно вона розчиняється, але під впливом стрімко наростаючих температур може утворюватися аміак, який втрачається. Свого часу ми у господарстві практикували внесення добрив (карбамід, аміачна селітра) дисковими знаряддями на глибину до 10 см аби уникнути таких втрат азоту.

Зараз для підживлень ми використовуємо КАС. Розпочинаємо підживлення коли ґрунт досягнув фізичної стиглості, аби не робити великі колії. В цей час рослини починають активно вегетувати й потребують азоту, а отже швидко його засвоюють. КАС — це швидкодіючий азот. Норми внесення для наших темно-сірих опідзолених ґрунтів коливаються від 100 до 200 кг/га.

Формуємо врожайність

Також однією з успішних корпорацій є «Сварог Вест Груп». Особливостями технології підживлення озимої пшениці, яка напрацьована роками, охоче поділився головний агроном корпорації Филимон Антонюк.

— Урожайність культури у нас в середньому по рокам становить 77 ц/га. В окремі роки збирали навіть по 87 ц/га. Безпосередньо під сівбу восени вносимо фосфорно-калійні добрива, яких так потребують посіви протягом перших 40 днів. До того ж фосфор і калій необхідні для формування зерна, водночас калій сприяє зміцненню стебла. Загалом вносимо близько 154 кг/га д.р. азоту протягом усього періоду вегетації культури, у вигляді аміачної селітри або КАС. Частину вносимо під час сівби, так як діамофоска містить азот, решту — дробно (залежно від результатів обстеження монолітів пшениці навесні). Аби прискорити відновлення вегетації та стимулювати кущення, вносимо відповідно до розвитку рослин від 120 кг/га азоту в фізичній вазі, або 40,8 кг/га д.р. (на добре розкущених посівах); та до 200 кг/га азоту в фізичній вазі, або 68 кг/га д.р. (якщо посіви мають 3-4 листочки).

Пшениця відновлює вегетацію, якщо протягом п’яти і більше днів тримається температура 5°С. Після відновлення вегетації вносимо 150-200 кг КАС 32, адже у цей період рослинам потрібне азотне живлення (норма внесення залежить від показників аналізу ґрунту по полях). Решту потрібного живлення, за вирахуванням внесеної норми, вносимо безпосередньо перед виходом у трубку — в нормі приблизно 150 кг/га у фізичній вазі. Враховуємо те, що врожайність закладається до початку формування колоса. А внесення азотних добрив, коли в рослині закладений колос, впливає на якість зерна. Такий підхід спрямований на реалізацію запланованої урожайності.

Формула внесення

Кандидат с.-г. наук, менеджер з технічної підтримки ТОВ «Сингента» Валерій Дубровін поділився власним досвідом, який він набув, працюючи агрономом в господарстві на Одещині (зона північного степу).

Послідовність дій наступна:

  • У лютому визначаємо вміст вологи в шарі ґрунту 0-100 см на дату ЧВВВ, наприклад, він становить 170 мм.
  • Додаємо середні багаторічні опади за березень-червень – ще 180 мм, разом – 350 мм.
  • 350 мм ділимо на 70 мм/т, що їх візьме пшениця на 1 т урожаю зерна, отримуємо план врожайності 5 т/га.
  • 5 т/га множимо на 30 кг/т азоту, що його винесе пшениця, отримуємо 150 кг/га д.р. потрібного азоту.
  • У ґрунті є 3% гумусу, це приблизно 108 т/га лише в орному шарі. За сезон під пшеницею мінералізується близько 1 т/га, отже, в ґрунт вивільниться загалом біля 70 кг/га азоту.
  • Далі, щоб отримати запланований урожай, слід довнести 150 — 70 = 80 кг/га азоту з добривами. Перевіряємо з рекомендаціями наукових установ для цієї зони – точно! Саме такі середньорічні норми радять фахівці.
  • Коригуємо цю норму залежно від ЧВВВ та попередників.
  • Обираємо КАС, який містить три форми азоту, технологічний, зручний та безпечний (там використовують негранульований карбамід, отже, немає біурету), вносимо всю норму за один прийом по мерзлоталому ґрунту наприкінці лютого. Протягом місяця-півтора цей азот з опадами опиниться в зоні основної маси кореневої системи, адже 1 мм опадів зволожує близько 1 см ґрунту. За березень норма 32 мм, отже, теоретично цей азот опиниться саме в зоні, де розташована основна маса коренів — 0-50 см.

Сергій Іваненко