Взимку багато агровиробників додатково оснащують свій парк техніки, закуповуючи нові агрегати на наступний сезон. Це безпосередньо стосується одного з наймасовіших знарядь, які використовуються у кожному господарстві – дискових борін. Цікаво, що і досі фермери іноді обирають та застосовують дискові борони не зовсім правильно.
Що саме ми маємо на увазі?
- Види обробітку
Найчастіше дискові борони застосовують для здійснення трьох типів польових операцій. Перший – неглибокий обробіток, що передбачає або лущення стерні після збирання врожаю, або передпосівний обробіток. Глибина – 3-6 см. Другий – обробіток ґрунту на середню глибину від 7 до 14-15 см.
Його метою є перемішування рослинної маси середнього обсягу та знищення бур’янів. Третій – потужне глибоке дискування на горизонт до 20 см, що по суті є дисковою оранкою. Кожен з цих підходів вимагає правильного вибору агрегату: форми та діаметру дисків, кількості батарей з робочими органами, ваги агрегату тощо.
- Оптимізація застосування
Вибір типу дискової борони для виконання тієї чи іншої польової операції багато в чому залежить від умов роботи. Так, якщо стерня зернових культур чудово піддається класичному легкому лущильнику, то для кукурудзи краще обрати дискатор, що має більшу масу та диски більшого діаметру.
Якщо ж працювати доводиться на перезволоженому ґрунті, то глибокий обробіток важкою бороною може бути ускладненим через забивання агрегату. У такому разі краще взяти легку борону, однак пройти нею полем не один раз, а двічі. Загалом найбільш універсальними дисковими боронами вважаються короткі дворядні агрегати, котрі можна використовувати у багатьох ситуаціях.
- Класифікація борін
Найпростіше розподіляти дискові борони за призначенням залежно від маси агрегатів. Так, найлегші борони з дисками відносно невеликого діаметру називають лущильниками. Середні за вагою моделі – це так звані короткі дискові борони, або ж дискатори. Найчастіше ними працюють на глибину до 12-15 см. І, нарешті, найбільш потужні моделі дискових борін фактично можуть вважатися дисковими плугами.
- Диски
Перше, на що слід звернути увагу в конструкції борони, – це відстань від ріжучої поверхні робочих органів до рами, а також відстань між рядами дисків. Чим вона буде більшою, тим менше агрегат забиватиметься на полі з вологою землею та великою кількістю пожнивних решток. Щодо розмірів дисків, то вважається, що диски малого діаметру мають вищу кутову швидкість, а тому краще ріжуть стерню.
Однак багато тут залежить як від цілісної конструкції борони, так і від форми та якості виготовлення самих дисків. Та загалом немає сенсу заганяти у кукурудзиння агрегат з круглими дисками великого діаметру. Тут краще працювати моделлю з меншими робочими органами, які мають агресивну ріжучу форму. Це, наприклад, диски типу «ромашка».
- Котки
Важливим чинником, який впливає на ефективність роботи дискової борони, є правильний вибір прикочуючого котка залежно від умов роботи. Так, на чорноземах чудово себе показують тандемні котки, конструкція яких поєднує трубчасту та ребристо-планчасту поверхню. На важкому ґрунті можна працювати універсальним клиноподібним котком.
На полях з великою кількістю твердих пожнивних решток, наприклад, після збирання соняшнику, дуже добре себе зарекомендували так звані «рубаки» – рубаючі котки. Якщо доводиться працювати на перезволоженому ґрунті, то хорошим вибором буде гумовий коток. Він досить дорогий, тому в крайньому разі можна приєднати до борони сегментно-конусний коток.
У всякому разі не варто обирати дискову борону для господарства за принципом «вони всі однакові». Якраз ні, тому у господарстві краще мати принаймні три різні дискові агрегати, котрими виконуватимуться кардинально різні польові завдання. Особливо це важливо у тому разі, якщо у господарстві практикується технологія мінімального обробітку ґрунту. Там якраз потрібно спрацювати дисками просто філігранно точно. Тому, при виборі нової борони потрібно відразу з’ясувати у продавця, яка конкретна спеціалізація тієї чи іншої моделі.
Іван Бойко
