Буряк цукровий – нішева культура

31 января 2020 г.
Статьи Агротехнологии Буряк цукровий – нішева культура
Буряк

Мало кому відомо, що цукрові буряки можна сміливо називати «легенями планети», оскільки ця культура засвоює вуглекислого газу та виділяє кисню у 4-5 разів більше, ніж 1 га змішаного лісу. Окрім екологічної ролі, цукрові буряки мають дуже велике значення у цукровій промисловості світу. В Україні буряки почали вирощувати порівняно нещодавно – з 1820 року. У 1840-му вже була започаткована вся бурякоцукрова галузь. Саме в цей період у м. Сміла відкрився перший потужний цукровий завод. В дев’ятнадцятому столітті в країні було вже 280 цукрових заводів.

Сьогодні цукровий буряк є однією з найважливіших технічних культур, яка розповсюджена у цілому світі. Світове виробництво цукру перевищує 168 млн тонн, з яких близько 69% отримують з цукрової тростини і лише 31% – з цукрових буряків. Складна технологія вирощування та падіння світових цін на цукор спричинили значне зниження площ під буряками у багатьох країнах Європи.

Основними складнощами для вітчизняних аграріїв є відсутність будь-якої державної підтримки, як, наприклад, в країнах Європи, особливо в Румунії. Наступними перешкодами стають несприятливі погодні умови, оскільки цукрові буряки дуже болісно переносять нестачу вологи протягом всього періоду вегетації. Віддаленість від цукрових заводів, складна система захисту від шкідників та хвороб, відсутність спеціальної техніки – все це вагомі недоліки вирощування даної культури, які враховують аграрії при плануванні сівозміни.

На конкурентну здатність вітчизняних аграріїв впливає не лише відсутність державної підтримки, а й досить низька продуктивність. Якщо говорити про цукрову галузь загалом, то потенціал виробництва цукру становить 24 т/га цукрових буряків. В Європі цей показник становить близько 14 т/га, в Україні – 7-9 т/га цукру. Однією з причин є порівняно невисока врожайність. До прикладу, за даними компанії KWS середня врожайність цукрових буряків в Україні за 2017 рік становила близько 46 т/га. Дещо нижчою вона була в Румунії – 44 т/га. В той час, як в багатьох країнах Європи врожайність була значно вищою: Польша – 60 т/га, Угорщина – 62 т/га, Німеччина – 81 т/га, Франція – 91 т/га.

Щодо збуту вирощеної продукції, то на ринку цукру Європи існує знову ряд перепон. Так, постійно змінюються квоти на виробництво цукру та ізоглюкози в ЄС. Труднощі виникають і в результаті змін в українському законодавстві.

Буряк

Які ж існують основні помилки при вирощування буряків вітчизняними аграріями, які так суттєво впливають на врожайність? Спеціалісти налічують їх досить багато, найважливіші з них:

Неякісний обробіток ґрунту з осені.

Причиною цього може бути як нестача вологи, так і помилка фермера.

Обробіток ґрунту після попередника.

Часто комбайн, що збирає культуру-попередник, не подрібнює солому належним чином. В результаті солом’яна «подушка» заробляється у ґрунт. Щоб уникнути даної проблеми, спеціалісти рекомендують виробникам контролювати роботу комбайна задля якісного подрібнення та рівномірного розподілення рослинних решток по полю.

Глибокий посів.

Зважаючи на суворі кліматичні умови, часом агровиробнику потрібно обирати між посівом на оптимальну глибину, ризикуючи розмістити насіння у сухий ґрунт та посівом трішки глибше, щоб «дістати» вологу. Фахівці радять сіяти все ж на рекомендовану для культури глибину висіву, адже збільшення її суттєво знижує кількість та якість сходів.

Проблема нематоди.

В кожному господарстві існує історія полів, згідно якої можна передбачити проблему пошкодження урожаю буряків нематодою. Якщо така інформація відсутня, або існує підозра на зараження ґрунту, рекомендується здати зразки на спеціальний аналіз в лабораторію. Для цього з поля відбирають декілька змішаних зразків ґрунту (залежно від площі поля), які складаються з 15-20 точкових проб.

Рухатись по полю можна як по діагоналі, так і зіг-загом, основною умовою є охоплення якомога більшої території. Вартість аналізу ґрунту на нематоду в десятки, а то і в сотні разів менша, ніж можливі втрати від пошкодження нею цукрових буряків. В зонах найбільшого ризику в Україні знаходяться західні та частково центральні регіони.

Останнім часом значної шкоди посівам завдає падалиця цукрових буряків. В європейських країнах ця проблема вже давно відома, тоді як в Україні вона тільки набирає обертів. Компанії-постачальники насіння та засобів захисту рослин зреагували досить оперативно, пропонуючи агровиробникам країни комплекси та технології для попередження шкоди від падалиці.

Загалом, фактори, що впливають на врожайність цукрових буряків можна розмістити в такому порядку (враховуючи, що найважливіші знаходяться на початку рейтингу):

  • Ґрунтово-кліматичні умови вирощування та місце у сівозміні.
  • Гібрид.
  • Збалансоване живлення.
  • Густота.
  • Терміни збирання.
  • Терміни посіву.

Крім факторів, що впливають на якість та кількість урожаю, є такі, що суттєво обмежують ці показники. До них відносять хвороби та шкідники цукрових буряків. Якщо зі шкідниками боротися простіше, то подолати, наприклад, кореневі гнилі, які вражають культуру глибоко у ґрунті, досить складно. Виробники ЗЗР, пропонуючи той чи інший фунгіцид, обіцяють позитивний результат, проте вирішити проблему гнилей поки вдається лише частково.

Деякі збудники хвороби інфікують насіння вже протягом 24 годин після його висіву в полі. Спеціалісти радять дотримуватись сівозміни та звернути увагу на управління рослинними рештками.

Отже, цукрові буряки є цікавою, проте досить складною у вирощуванні культурою. Технологія вирощування вивчається та удосконалюється роками. Саме тому прогнозується переведення буряків у клас нішевих культур. Можливо, результатом цього буде підвищення ефективності та ріст попиту на вирощену продукцію.

Вікторія Олійник