Альтернативна енергетика стає локомотивом сільського господарства України

Інтерв`ю з Гусаком Олександром Васильовичем, головою фермерського господарства «Павлівське» та власником сонячної електростанції у Васильківському районі Дніпропетровської області.

– Якими є ключові напрямки роботи Вашого фермерського господарства?

– Фермерське господарство «Павлівське» було засноване у 2000 році. Розпочинав я свою фермерську діяльність з нуля, підприємство було засноване на кредитні кошти, проте сьогодні впевнено стоїть на ногах. Станом на 2018 рік головними напрямками нашої роботи є землеробство, садівництво, молочне скотарство. До складу господарства входять три тисячі гектар землі, на яких ми вирощуємо традиційні для регіону культури: озиму пшеницю, соняшник, кукурудзу, ячмінь. Щодо скотарства, господарство налічує двісті п’ятдесят голів дійного стада. Крім цього, ми займаємось зберіганням в наших сховищах зерна й насіння соняшника.

– Звідки ви дізнались про застосування альтернативної енергетики в роботі фермерських господарств? Як виникла ідея будівництва?

– Свого часу ми з колегами багато подорожували – і для обміну досвідом ведення господарства, і як просто туристи. Де б я не був, завжди кидалось в очі розповсюдження електростанцій отримання енергії з невичерпних джерел різних видів – залежно від специфіки регіону, його географічних можливостей. Я почав прицінюватись, «примірювати» на своє господарство, і, враховуючи наявність великих площ зерносховищ, вибір пав на енергію сонця. Досить довго я придивлявся до цієї ідеї, радився з близькими, обирав компанію-підрядника. Півроку, впродовж яких ідею було реалізовано, пройшли досить швидко. Найбільше часу та сил відняли бюрократичні питання, оформлення документів, отримання дозволів.

– Як довго та за якими критеріями Ви обирали компанію-підрядника?

– Протягом півроку активного моніторингу ринку я переглянув декілька пропозицій від великих компаній, обираючи найбільш надійну. Важливим фактором була вартість будівництва – я хотів, щоб якість відповідала ціні, а також, щоб проект взагалі був мені по кишені. Я віддав перевагу організації «Helios Strategia», і не пошкодував. Ними було побудовано вже декілька електростанцій в нашому регіоні, тому в мене була можливість на власні очі оцінити реалізовані проекти, особисто поспілкуватись з власниками побудованих станцій. Отримані позитивні відгуки мене задовольнили.

– Як змінилось Ваше життя та бізнес після появи електростанції?

– В перші місяці нам довелося займатись вирішенням абсолютно нових питань, здобувати знання про альтернативну енергетику та застосовувати їх на практиці. Я знову зіштовхнувся з бюрократією: подача звітності, купа документів, візити до інстанцій. Але після адаптаційного періоду ми вже працюємо в штатному режимі: і бухгалтерія, і робітники, і я особисто звикли до нових обов’язків. Робота безпосередньо з обслуговування станції не є складною, не вимагає великих людських ресурсів або багато часу.

– Як Ви контролюєте ефективність роботи станції?

– Потужність побудованої станції складає 330 кВт, а тієї, що будується, – 440. Виходить, що загальна потужність складатиме 770 кВт на добу. Ми користуємось сучасними системами контролю, які дозволяють відстежувати динаміку вироблення енергії щодня. Сучасне програмне забезпечення нам дуже допомагає, завдяки ньому ми вчасно здаємо звіти й отримуємо кошти.

– Ви маєте на увазі грошову підтримку від держави в форматі «зеленого тарифу»?

– Так. Скажу відверто, під час будівництва станції були сумніви щодо реальності «зеленого тарифу» та підтримки зі сторони держави. Проте зараз приємно вражений: виплати отримую регулярно, в повному обсязі. В той же час, на мою думку, варто покращити систему компенсації витрат, які мали місце під час будівництва, а також, вірогідно, матимуть місце під час експлуатації. Відсутність підтримки в цьому аспекті досить сильно насторожує, проте я налаштований оптимістично: вирішив інвестувати вільні ресурси в будівництво ще однієї сонячної електростанції.

Побачивши мої успіхи, результати роботи та реальні грошові надходження від виробництва електроенергії, більшість скептиків кардинально змінили своє ставлення до невичерпних джерел, дехто навіть почав задумуватись над аналогічними проектами й відкладати гроші. Багато людей приходить за порадою, цікавляться. Мене це дуже надихає на нові звершення.

– Спираючись на власний досвід, які поради Ви можете дати колегам, які зацікавилися інвестиціями в альтернативну енергетику?

– Якщо говорити саме про моїх колег, які ведуть діяльність у сфері сільського господарства, найбільш гостро постає все те ж земельне питання. Для того, щоб бути впевненим у завтрашньому дні, рекомендую застосовувати методи диверсифікації виробництва. Багатогалузевість виробництва дасть можливість впевнено дивитися в завтрашній день. У будь-якому випадку, всім раджу не боятись ризикувати, цікавитись інноваціями, особливо у сфері альтернативної енергетики. Перспективи є, і вони будуть зростати.