Застосування деструктора «Вермистим-Д» – перспектива поліпшення родючості ґрунтів

опубликовано в приложении: Агро1 №31
31 июля 2018 г.
Статьи Агротехнологии Застосування деструктора «Вермистим-Д» – перспектива поліпшення родючості ґрунтів
«Вермистим-Д»

Основою поліпшення родючості ґрунтів, через гострий дефіцит традиційних видів органічних добрив, на думку науковців і прогресивних практиків, повинні стати солома і рослинні рештки. Без рослинних решток немає поживи для мікроорганізмів, а без мікроорганізмів – немає  гумусу, без гумусу – земля мертва! Професор Шувар І. А. у своїх наукових працях часто на цьому акцентує увагу і, зокрема, зазначає: «Ґрунт – живий організм, мертва земля не родить!»


Вміст органічних сухих речовин в соломі становить 85% (для порівняння: у підстилковому гноєві – 20-25, у сидераті – 10, у рідкому гноєві – до 3%). Середній уміст загального азоту в соломі – 0,5, фосфору – 0,25, калію – 0,8 і 35-40% органічного вуглецю, який є енергетичним матеріалом для лабільних форм гумусу. За поєднання побічної продукції рослинництва з сидератом, ефективність добрив і процес гумусоутворення еквівалентні застосуванню підстилкового гною у дозі 8-10 т/га (С. Дегодюк).

Таким чином, залежно від біологічних особливостей сортів та гібридів, у полі залишається після збирання врожаю: зернових культур у середньому 4,5-6,0 т/га соломи, що містить 20-25 кг азоту, 10-15 кг фосфору, 140-160 кг калію і кальцію, 7-12 кг сірки та понад 400 г мікроелементів; кукурудзи – 6-8 т/га з вмістом 55-60 кг азоту, 20-25 кг фосфору, 120-130 кг калію; соняшнику – 5,5-7 т/га з вмістом 70-85 кг азоту, 35-40 кг фосфору, 230-255 кг калію, 80-90 кг кальцію, 30-35 кг магнію. У перерахунку на вміст цієї кількості елементів у мінеральних добривах, це складає понад 6-7 тис. грн на гектарі.

Існуюча традиційна технологія використання соломи та інших рослинних решток на добрива передбачає загортання їх у ґрунт (оранка або дискування) з внесенням азотних мінеральних добрив. Проте вона має вагомі недоліки, а саме:

—           процес розкладання соломи та інших рослинних решток розтягується на 2.5-3 роки, при цьому мікроорганізми мобілізують з гумусу мінерального азоту по 10 кг д.р. на 1 т соломи, створюючи дефіцит і азотне голодування для наступних культур. За внесення аналогічної кількості мінерального азоту процес розкладання дещо пришвидшується і баланс азоту під наступну культуру не змінюється;

—           за приорювання соломи, нерівномірно розкиданої на полі, на місцях валків поселяється велика кількість мікроорганізмів, грибів, які для розкладання целюлози виділяють значну кількість ферментів з вмістом шкідливих для рослин фенольних сполук;

—           після приорювання соломи розмножується увесь аборигенний консорціум біоти, як корисних бактерій і грибів, так і шкідливих. Це призводить до збільшення патогенного навантаження на ґрунт та поширення хвороб рослин і зменшення врожайності культур, погіршення якості продукції.

Однак, навіть традиційну технологію сьогодні в землеробстві застосовують мало. У багатьох господарствах, на жаль, солому просто загортають/приорюють в ґрунт або спалюють безпосередньо на полі.

В останні роки в Україні, враховуючи досвід іноземних агрофірм, пришвидшене розкладання соломи і рослинних решток забезпечують застосуванням технології, яка залежно від ґрунтово-кліматичних умов розташування господарства, системи сівозмін, обробітку ґрунту, передбачає загальну вимогу – заселити рештки селекційними, найбільш корисними і життєздатними та стійкими до несприятливих умов, в тому числі до високих температур та ультрафіолетового опромінення, мікроорганізмами, грибами і бактеріями. Для цього рослинні рештки обробляють біологічно активними речовинами – деструкторами.

Один з препаратів такої дії під назвою «Вермистим-Д» розроблено, запатентовано технологію використання та впроваджено в господарствах різних регіонів України вченими і спеціалістами асоціації «Біоконверсія» Львівського НАУ та Подільського ДАТУ. Застосування препарату уможливлює збільшити врожайність сільськогосподарських культур на 25-35% за одночасного зменшення внесення мінеральних добрив на 30-40%.

Розроблена технологія застосування передбачає обприскування подрібненої соломи та інших рослинних решток перед загортанням в ґрунт препаратом з невеликою дозою азотних добрив (3-4 кг/га д.р.). Вищої ефективності можна досягати наступним висіванням культури на сидерат (редька олійна, гірчиця біла та ін.).

Узагальнені норми застосування препарату «Вермистим-Д»

Солома і рослинні рештки сільськогосподарських культур Внесення,

л/га

Пшениця, жито, ячмінь, гречка, овес, просо 6-8
Кукурудза, соняшник, сорго 8-10
Зернобобові (соя, горох, боби, квасоля, вика, люпин) 4-5
Культури для вирощування на сидерат (редька олійна, гірчиця, ріпак, конюшина та ін.) 3-4

Під час подрібнення та перемішування решток з ґрунтом відбувається рівномірне розміщення рослинних решток у верхньому шарі ґрунту, створюються сприятливіші умови для життєдіяльності аеробних мікроорганізмів, покращення водопроникнення та утримання вологи в ґрунтi. Однак, за високих температур, що частіше відчуваємо за останні роки, уповільнюються процеси життєдіяльністі облігатних бактерій, які успішно функціонують за оптимальних температур +18-28ºС та вологості 40-60% від повної вологоємності ґрунту.

Оброблення рослинних решток біодеструкторами забезпечує вищий ефект за оптимальної температури 18-24ºС та вологоємності ґрунту 40-60%. Проте, за умов високих температур внесення не завдає відчутної шкоди біоті, що міститься в цих препаратах, оскільки, розселяючись на рослинних рештках, вони капсулюються і зберігають свою життєдіяльність до настання сприятливих умов. Важливо акцентувати увагу на стійкості мікроорганізмів цих біодеструкторів та їх активний вплив за умов як низьких (+5ºС), так і високих температур (+30ºС).

Деструкція післяжнивних решток препаратом «Вермистим-Д» забезпечує знищення патогенів, які потрапляють до ґрунту з рослинними рештками. При цьому поліпшується родючість ґрунту унаслідок забезпечення його азотфіксуючою, фосфатмобілізуючою, бактеріоцидною та фунгіцидною мікрофлорою, природними вітамінами, гормонами росту рослин, амінокислотами та мікроелементами. За внесення деструктора «Вермистим-Д» на рослинні рештки зернових, кукурудзи, соняшнику відбувається стимуляція росту й розвитку мікробіоти ґрунту, целюлозоруйнівних, азотфіксуючих, фосфатмобілізуючих та інших мікроорганізмів, які, оселившись на рослинних рештках разом з аборигенною мікрофлорою, руйнують їх, тобто живляться ними. Як наслідок, утворюється гумус та розчинні і доступні для рослин форми макро- та мікроелементів.

Через брак детальної інформації, а часто ігнорування цього важливого агрозаходу, побутує необґрунтоване твердження про те, що органічні рештки не розклалися через 3-4 місяці, що деструктор не працює. Проте, мусимо заперечити у тому, адже залежно від комплексу умов за яких внесено деструктор, необхідно оцінювати реальний період часу, необхідний препаратові для активізації його функцій і розкладання рослинних решток.

Навіть якщо рослинні рештки не розклалися восени, активні процеси деструкції триватимуть навесні. І, що важливо, ці умови абсолютно однакові для усіх видів мікрофлори ґрунту.

Одна з функцій деструктора – ефективне розкладання органічних решток, однак вигода від використання деструктора не обмежується тільки ефективним розкладанням органічних решток. Головна мета застосування деструктора – відновлення балансу корисної мікрофлори, біоремедіація ґрунтів і зупинення деградаційних процесів та повернення їм втраченої родючості.


Детальну інформацію можна отримати в Асоціації «Біоконверсія»:
м. Івано-Франківськ, вул. Гаркуші 2
тел.: (0342) 53-11-30, факс: (0342) 71-62-38
(067) 343-45-27, (067) 342-21-88
e-mail: vermos2007@ukr.net