Соя на півдні

1 апреля 2020 г.
Статьи Агротехнологии Соя на півдні
Соя

Як успішно вирощувати бобові в посушливих умовах степу


Про вирощування сої на півдні України більшість агровиробників лише мріє. Проте в деяких господарствах такі мрії вже реалізовані. Своїм досвідом рентабельного вирощування сої на богарі ділиться агроном ФГ «Аркадія» Вадим Дробітько.

Саме господарство територіально знаходиться на Миколаївщині. В середньому за рік у цьому регіоні випадає близько 300 мм вологи. У вегетаційний період температура повітря доходить позначки 38°С. А як згадує агроном господарства Вадим Дробітько, в роки, коли він починав господарювати (а це більше 20 років тому), температура повітря доходила до 32°С.

– Як бачите, ми можемо спостерігати зростання температури в цілому. Клімат на землі змінюється – і, відповідно до нього, ми теж маємо впроваджувати нові технології. Саме однією з таких, що дозволяє нам господарювати в умовах степу, є нульова технологія. У господарстві за нульовою технологією з основних культур вирощують кукурудзу, соняшник, озиму пшеницю та бобові, а саме: горох, нут та сою. Не дивлячись на те, що керівництво держави скасувало повернення ПДВ з експорту сої, навіть за таких умов на фоні нуту та гороху, економіка по сої у господарстві є на першому місці.

Площа під соєю в господарстві становить від 25 до 50%. Взагалі, соя є нетиповою культурою для степової зони України, якщо не враховувати площі під зрошенням. Тож як вдається вирощувати сою на півдні України та мати найвищу рентабельність серед бобових у посушливих умовах Миколаївщини?

Попередник… соняшник

— У нашому господарстві сою вирощують після соняшника, — розповідає Вадим. — Хтось відразу покрутить біля скроні та скаже, що це безглузде рішення. Ми всі знаємо, що соняшник є найгіршим попередником для будь-якої культури. Проте, що залишається робити, коли ця культура є найбільш комерційною і нам усім доводиться її висівати. У системі No-Till якраз коренева система соняшнику доволі гарно розпушує ґрунт. А соя, як одна з бобових культур, є реаніматором поля після соняшнику, який «витягує» з ґрунту поживні речовини для себе по максимуму.

З огляду на бур’яни

Перед висіванням агроном господарства зазвичай має дослідити історію забур’яненості поля, адже соя є досить чутливою до бур’янів. Перші 40-50 днів культура негативно реагує на присутність конкурентних рослин. На сильно забур’янених полях можна навіть взагалі не отримати урожаю. Тому перше правило: перед тим, як розпочати висів потрібно оцінити видовий склад бур’янів, звернути особливу увагу на коренепаросткові бур’яни (березка польова, осоти, молочай та ін.) і спланувати систему захисту як у ГМО-сої, так і у класичної.

Соя

– Якщо така проблема дійсно присутня, ми навмисне затягуємо строки висівання сої  до початку травня, коли, наприклад, березка польова буде завдовжки 20-25 см. Далі вносимо підвищені норми гліфосату, або ж застосовуємо гліфосат у суміші з гербіцидом Естерон. У цьому разі гліфосат виконує транспортну функцію для Естерона. Норма внесення гліфосату 2,5 л/га + Естерон 250 г/га. Таким чином на полі ми вирішуємо усі проблеми, в першу чергу з коренепаростковими бур’янами.

Строки та інокулянт

Строки висівання сої, скоріш за все, регламентуються тим, щоби минути нічні понижені температури, які можуть нашкодити сходам культури. Адже за словами спеціаліста, на півдні вони зустрічаються частіше, аніж у центральних регіонах України. Також важливо звернути увагу на температуру ґрунту. Вона має бути від 10°С, при цьому необхідно висіяти насіння у вологий ґрунт, адже насіння сої для проростання потребує до 130% вологи від власної маси. Парадокс, чи не правда, висівати сою у відтерміновані строки та ще і у вологий ґрунт?

Календарні строки висівання сої при цьому припадають від 20 квітня до 1 червня. Як запевняє агроном, у цьому діапазоні можна без вагань висівати сою за нульовою технологією.

Перед висіванням протруювання краще проводити оригінальними продуктами — Февер, Максим XL. Проблеми з ґрунтовими шкідниками в господарстві «Аркадія» відсутні, тому інсектицидні протруйники не використовують.

– Дуже рекомендуємо оброблювати насіння інокулянтами по типу Bradyrhizobium japonicum, так як соя – культура, що була завезена з іншого континенту, то у наших ґрунтах таких симбіотичних бактерій немає.

При мінімальних витратах у 5 дол./га, можна отримати прибавку до 30% додаткового урожаю. На основі власних дослідів можу порекомендувати такий інокулянт як Оптімайз. Прибавка урожаю від його застосування на фоні інших закордонних та вітчизняних інокулянтів становила 2 ц/га з підвищеним вмістом білка 33,5% (за базового показника 32%). При чому, якщо на коренях рослин сої бульбочки активні упродовж вегетації, таке поле більше не обробляють інокулянтами.

Зменшені норми висіву

Норма висівання також є доволі важливим моментом. Вся наукова література, а також оригінатори насіння та дистриб’ютори рекомендують висівати сою з густотою від 500 до 700 тис./га. Навіть для зони достатнього зволоження такі норми висівання, на думку агронома Вадима Дробітько, є надвисокими.

– Нині потенціал як сої, так і інших культур є доволі високим. Так, американський фермер Тип Столлер на крапельному зрошенні отримав рекордний урожай сої у 150,3 ц/га.

І тому, якщо ми зменшуємо густоту сої (при цьому американські фермери висівають 250-350 тис./га), то українські фермери далеко не дотягують позначки 40 ц/га. Тож ми знизили густоту сої до економічно обґрунтованих, без втрати врожаю, до 200 тис. схожих рослин/га, а не 500-700 тис. рекомендованих. Що це дає? Можливість зберегти накопичену вологу за зимово-осінній період до фази цвітіння та наливу бобів. З самого початку вегетації рослини розвиваються без конкуренції одна з одною, без ознак дефіциту вологи чи елементів живлення.

Таким чином, кожну рослину я пускаю у самостійне плавання – і вона хай сама вирішує, скільки закласти бобів. Не потрібно її примушувати якимись методами збільшувати урожай по типу густіше висіємо — більше отримаємо. Таке твердження є неправильним, адже в кожній зоні у сої наступають критичні моменти при нестачі вологи у ґрунті та підвищенні температури. Тому, за рахунок низьких норм, ми надаємо рослині можливість саморегуляції, а не створюємо конкурентне середовище. Також за рахунок зниження норм висіву ви отримуєте доволі суттєву економію на насінні. І тут, як говорять, зекономлені кошти — зароблені кошти.

Глибина має значення

У господарстві висівають сою на 17, 38 та на 76 см. Як вираховують, з якою шириною міжряддя висівати сою? Як правило, це залежить від того, яка сівалка на момент висівання сої вільна. До того ж, як показала багаторічна практика Вадима, ширина міжрядь у зоні недостатньої вологості ніяким чином не впливає на урожайність. Також спеціаліст рекомендує у зоні достатньої вологості (де опадів випадає 500 мм та більше) висівати з міжряддям 30-38, до 40 см, але не ширше.

Глибина загортання насіння сої до 7 см, а сівалками з анкерними сошниками висівали і до 10 см завглибшки, проте рядок загортався шаром ґрунту 5 см. Тоді пророслі сходи культури були розмішені у борозні. Таким способом висівали за умов, коли ґрунт навесні сухий, а висівати все одно потрібно – і відкладати далі нема куди.

Контроль хвороб та шкідників

Досвід роботи з фунгіцидами по вегетації у степовій зоні зовсім відрізняється від інших регіонів. Свого часу Вадим Дробітько працював брендованими продуктами світових компаній. Навіть вони не забезпечили ні збереження урожаю, ні прибавки. Тому у посівах сої фунгіциди взагалі по вегетації не застосовують.

Інше питання – контроль шкідників. Серйозну загрозу в отриманні урожаю можуть становити акацієва вогнівка, бавовникова совка та павутинний кліщ.

На перші два шкідники у господарстві знайшли ефективні препарати. Найкращим чином себе зарекомендував інсектицид Кораген. За словами Вадима Дробітько, продукт є відносно недешевим, проте його ефективність на порядок вища порівняно з іншими продуктами. Як правило, пошкодження шкідниками відбувається у фазу формування бобів – і тому важливо проводити моніторинг. За першої ознаки пошкодження Кораген вносять у нормі 120-150 г/га – і проблема до кінця вегетації сої вирішується.

Більш складним є контроль павутинного кліща. Нині це один зі злісних шкідників, які зустрічаються не лише на сої, а й на кукурудзі, а також на озимій пшениці та соняшнику. «На рослинах соняшнику симптоми часто плутають з хворобами і починають лікувати різними фунгіцидами», — розповідає Вадим. За перших симптомів появлення павутинного кліща агроном рекомендує препарати на основі гектиазоксу та біфітрину. Така суміш має доволі високу ефективність та забезпечує пролонговану дію до трьох тижнів, за умови, коли кількість шкідника у посівах сої не «запущена».

У разі масового ураження павутинним кліщем посівів, коли ви візуально помітили пожовтіння рослин, застосовують суміш препаратів Нурел-Д (хлорпірифос), 0,5 л/га + 200 г/га продукту на основі біфітрину. Така бакова суміш показує доволі високу ефективність, але кратність обробок може бути до 4-5. Вартість даної інсектицидної схеми становить біля 12 доларів США на гектар. Існують і дорожчі схеми обробок – і по 30, і по 80 доларів. Проте, з практичної точки зору, за словами агронома, в умовах півдня вони є малоефективними.

– Тому ми рекомендуємо лише ефективні продукти, адже за свою практику дуже багато випробовували їх як у плані ефективності, так і в плані економічності. Також у минулому році вперше почали застосовувати біопрепарати. Відверто кажучи, я мав великий сумнів щодо їх ефективності. Та на диво, виявилося, що вони є теж ефективними.

В господарстві застосували Бітоксибацилін, 2 л/га, та Актофіт, 1,0 л/га. Посіви обробляли двічі з інтервалом 7-10 днів. Продукт Бітоксибацилін у своєму складі має відповідний штам бактерій, які знищують як стадію яйця у шкідника, так і заражають імаго, попадаючи у організм шкідника, та дестабілізують його роботу. Проте, будь-яким методом 100% знищити павутинного кліща не вдається – лише ефективно його проконтролювати до порогової чисельності.

Соя

Захист від бур’янів по вегетації

Основне правило боротьби з бур’янами, на якому акцентує агроном: не переоцінювати свої можливості та не недооцінювати самі бур’яни – і завжди бути напоготові. Якщо це посіви ГМ-сої, то у господарстві працюють будь-якими нормами гліфосату від фази сім’ядоль до цвітіння (незалежно від фази). Більш складно працювати страховими гербіцидами на класичній сої. Тому до висівання культури потрібно максимально знищити бур’яни у системі No-Till.

Нині на ринку є чудові препарати, такі як Пульсар чи Хармоні, а також продукти на основі д.р. бентазон. По бентазону, тим, хто з ним ще не працював, агроном рекомендує не робити на цю діючу речовину ставку через низьку ефективність, а краще випробувати інші нові продукти. Однією з ефективних сумішей є Хармоні+Півот, але після Півот спостерігається досить серйозна післядія на інші культури. Така гербіцидна суміш є досить ефективною проти амброзії, лободи, проте коренепаросткові бур’яни дана суміш не контролює.

Мінеральне живлення

Згідно лабораторних аналізів, ґрунти господарства багаті на фосфор та калій. Єдине, що рекомендує агроном, у засушливих зонах використовувати азотфіксуючі бактерії. Адже при їх присутності на корінні культури, вона сама може забезпечити себе азотом з повітря та накопичити його у ґрунті для наступних культур. Також якщо ви не проведете інокуляцію насіння сої, то ви маєте великий ризик того, що культура буде споживати азот з ґрунту.

– Якось один фермер питав мене, чому після нуту посіви пшениці у фазі кущення мали жовтий вигляд, з ознаками азотного голодування? Відразу запитав у нього, чи проводив він інокуляцію насіння нуту. На що той відповів, що ні.

Це приклад того, коли культура витягнула з ґрунту увесь азот, не залишивши його для наступної культури. Також важливо, щоб на полі не вирощувалися культури зі спільними грибковими хворобами, лише на півдні складаються такі умови, в яких можна «хитрувати» у цьому плані.

Що стосується підживлення мікроелементами, то спеціаліст радить проводити його тим, хто має додаткові кошти.

— Приїжджали до нас у господарство і такі смільчаки, які пропонували брендові мікродобрива на пшеницю. Я не відмовився, проте висунув постачальникам такі умови, що незалежно від результату застосування (позитивного чи негативного), я буду ділитися цим досвідом зі своїми колегами. Після цієї розмови вони включили «задню». В цілому, що стосується листкових підживлень бором, магнієм тощо, то я вважаю, що це викинуті на вітер гроші.

Жатки збережуть врожай

За низьких норм висівання сої, прикріплення бобів у культури відбувається досить низько. Щоб запобігти втратам урожаю при збиранні, варто застосовувати жатки Flex — адже це мінімум 2,5 ц/га збереженого зерна. За такої технології вирощування сої у господарстві «Аркадія» отримують урожайність на рівні 17 ц/га. Не захмарна врожайність, чи не так? Але це у тому регіоні, де сою вирощують переважно на поливі.

Сергій Іваненко


ЧИТАЙТЕ В ЭТОМ ЖЕ НОМЕРЕ: