Африканська чума свиней і держпідтримка аграріям, або Хто блокує виплату коштів свинокомплексам, постраждалим від вірусу

3 апреля 2020 г.
Статьи Животноводство Африканська чума свиней і держпідтримка аграріям, або Хто блокує виплату коштів свинокомплексам, постраждалим від вірусу
свиней

Громадсько-урядове обговорення допомоги аграріям з бюджету країни в поточному році вперше поставило на порядок денний питання: чи виконає держава вимоги закону та захистить від банкрутства ті промислові свинокомплекси, які будуть уражені африканською чумою свиней (АЧС), що триває в Україні з 2012 року. З ініціативи генерального директора Громадської спілки «Центр підвищення ефективності в тваринництві» Миколи Бабенка, у проекті напрямів держпідтримки з’явився пункт «Компенсація підприємствам за знищене поголів’я свиней через захворювання на африканську чуму свиней (АЧС) – 500 млн грн». Ця сума співмірна зі щорічними втратами свинокомплексів від АЧС і передбачає компенсації у розмірі 50% від фактичної вартості поголів’я підприємства. Однак над реалізацією довгоочікуваної ініціативи завис дамоклів меч заржавілої системи визначення, хто найбільше потребує допомоги. Нині цю систему нарядили у формат «громадські обговорення під дахом Мінекономіки».

Брак компенсації свинокомплексам за свиней, знищених через АЧС, спонукає власників бізнесу швидко продавати інфікованих поросят, частина з яких загине, місцевим селянам. Крім того, таке «вигідне» придбання через харчі й інші речі може свою вбивчу дію понести далеко за межі села. Дорослі ж тварини потрапляють зі свинокомплексів на незареєстровані бійні, а заражене м’ясо – у торговельні мережі. Вірус здатен поширюватись через свине м’ясо, сало, ковбаси й інші продукти зі вмістом інфікованої свинини Україною і зарубіжжям – через трудових мігрантів, а також через експорт свинини та її субпродуктів.

АЧС не вакцинується та не лікується. На території ЄС вона поширюється переважно серед диких кабанів, а у нас – через масовий нелегальний продаж інфікованих свиней, чого не допускається в жодній іншій країні, що дбає про власну продовольчу безпеку. Щоби зупинити поширення вірусу, інфіковані тварини мають бути знищені. Позаяк держава досі ігнорує вимоги закону і не компенсує свинокомплексам збитки за знищених свиней, АЧС – смертельний вирок бізнесу свинаря.

Восени 2018 року Служба безпеки України своїм офіційним листом повідомила Кабінету міністрів, що «протягом 2016-2018 років через африканську чуму свиней офіційну заборону на ввезення української продукції зі свинини ввели КНР, Білорусь, Молдова, Румунія і Вірменія, що значно вплинуло на зовнішню торгівлю держави. За даними експертів Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), ситуація в Україні щодо АЧС завдала збитків державі на загальну суму 12 млн дол. США та далі погіршуватиметься. Разом з тим, заходи, що вживаються на державному рівні, не дозволяють ефективно боротися з епізоотією, а створюють передумови до зростання обсягів збитків, банкрутства частини сільгосппідприємств та виникнення соціального невдоволення серед сільського населення регіонів у зв’язку зі скороченням робочих місць та недоотриманням прибутків».

Утім влада багато років не робить нічого для розв’язання проблеми АЧС в Україні.

10 великих свинарських господарств постраждали від АЧС торік, а з 2012-го – 80. Знищено до 300 тис. голів свиней. Це лише дані статистики, що не враховують приховані випадки спалахів АЧС на території промислових виробників свинини. Фактичний розмір шкоди оцінюється величиною, що в рази більша від офіційної.

Через поширення вірусу вітчизняним свинарством усе менше цікавляться інвестори, воно стрімко занепадає як галузь. У результаті свинина дорожчає і вже недоступна багатьом мільйонам українців.

Восени 2019 року Мінагрополітики увійшло до складу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (Мінекономіки). Відповідати за аграрну політику було доручено заступнику міністра Тарасу Висоцькому, який фактично 2 січня ц.р. дав старт щотижневим громадським обговоренням програм держпідтримки аграріям під дахом міністерства. Вже на другій нараді Т.Висоцький заявив, що ніби підтримує ініціативу ГС «Центр підвищення ефективності в тваринництві», й уряд подбає про те, щоби відповідні кошти на виплату свинокомплексам у випадку АЧС були передбачені принаймні на друге півріччя 2020 року, а повноцінну програму компенсацій планується запустити у 2021 році.

Форма опитування щодо напрямів державної підтримки з відповіддю ГС «Центр підвищення ефективності в тваринництві»

Напрями підтримки Обгрунтування Пропозиції асоціацій щодо обсягу коштів за напрямом, тис. грн Обсяг
коштів,
тис. грн
Індикатор результативності – числовий вимір (збільшення поголів’я, продуктивності, ріст ВВП тощо) Рівень приоритетності за п’ятибальною шкалою (на усі напрями 5 балів)
кількість суб’єктів (одержувачів) кількість об’єктів (тис. голів, одиниць) розмір підтримки, грн на одиницю
Підтримка тваринництва, усього 1 000 000 885 000
в тому числі
Виплата за 2019 рік X X X X 115 000 стабільна політика X
Часткове відшкодування вартості племінних генетичних ресурсів
телиці, нетелі, корови 50%, але
не > 30 000
свинки та кнурці
вівцематки, барани, ярки
бджоломатки та бджолопакети
сперма бугаїв
сперма кнурів
сперма баранів
Часткове відшкодування вартості тваринницьких об’єктів
комплекси з утримання великої рогатої худоби 30% вартості, але не більше 50 млн грн одному суб’єкту
з урахуванням пов’язаних осіб
свинокомплекси
птахокомплекси
доїльні зали
переробні потужності (молоко, м’ясо)
переробні потужності (побічні продукти тваринного походження)
Дотація за наявні бджолосім’ї
Дотація на 1 кг виробленої вовни
Компенсація знищеного поголівя свиней через захворювання на АЧС 50 50 2400 грн компенсацій на 1 голову, тобто 50% від вартості 500 000 500 000 приріст ВВП +32 млрд гри доданої вартості від вирощування свиней + 16 млрд грн доданої вартості від переробки 5

20 січня учасники обговорень розділилися за інтересами. Зокрема, утворилась група «Тваринництво», яку, так само, як і інші, стала адмініструвати заступник директора Департаменту аграрної політики Мінекономіки Олена Альшанова. Цей етап і виявив приховану сутність цілей спілкування влади з громадськістю.

О. Альшанова запропонувала учасникам групи упродовж доби з відібраних нею 5 напрямів описати власні та визначити, які з них найбільше варті держпідтримки: закупівля племінного поголів’я чи зведення тваринницьких комплексів; компенсація за бджолосім’ї чи дотація виробництва вовни, або ж компенсація поголів’я свиней, знищеного через АЧС.

Причому Мінекономіки заздалегідь виконало «домашню роботу» за тих, хто лобіює закупівлю поголів’я та будівництва ферм для тварин.

Саме ці два напрями останніми роками регулярно просуває нинішнє керівництво Асоціації «Свинарі України» (АСУ), яке, до речі, постійно блокує ідею виплачувати промисловим свинарям компенсації за знищене через АЧС поголів’я.

«Абсурд – радитись, який напрям більше заслуговує на держпідтримку, голосуванням геть різних аграрних громадських об’єднань: бджолярів, вівчарів, звірівників, козівників, молочарів, м’ясопереробників, птахівників, рибалок, свинарів. Так звані урядово-громадські обговорення виявились імітацією співпраці з професійною аграрною громадськістю, що викривляє фахову оцінку ситуації та маскує фаворитизм з боку держслужбовців у інтересах тих самих асоціацій, які в минулому вибирали левову частку бюджетних коштів. Ця ситуація, до речі, отримала негативну оцінку з боку Президента України Володимира Зеленського на засіданні Національної ради з питань антикорупційної політики 18 липня 2019 року. Такі дії дискредитують проголошене урядом реформування Мінагрополітики і, передусім, ліквідацію схем використання держпідтримки як способу відмивання бюджетних коштів», – зауважив Микола Бабенко.

На черговій нараді з громадськістю Олена Альшанова підбила підсумки «опитування».

Найгірші прогнози справдились: першість посіли наперед визначені автором опитування напрями.

«Бронзу» вибороло відшкодування промисловим виробникам свинини у випадку АЧС. Цей напрям підтримали 40% від числа опитаних. Проте він опинився за бортом урядових пропозицій Верховній Раді про забезпечення бюджетними дотаціями, бо, за словами О.Альшанової, тема компенсацій свинокомплексам у разі АЧС складна та потребує пошуку механізмів.

Згодом, на комітетських слуханнях у Парламенті Т. Висоцький сказав, що цей напрям не в числі урядових пріоритетів.

«Ми вкрай обурені такою упередженістю та непрофесійністю з боку держслужбовців до вирішення проблем промислових виробників свинини. Тим паче, що Олена Альшанова майже весь період існування АЧС в Україні працює на керівних посадах департаментів, які відповідають за тваринництво – раніше в Мінагрополітики, а тепер в Мінекономіки, яке півроку лише заявляє про прозорість своєї роботи. Насправді ж урядовці продовжують імітувати стурбованість загрозою від АЧС, вони саботують можливість зупинити поширення вірусу Україною. Попри це наша громадська спілка зробить усе, щоби досягти мети. Ми змусимо посадовців запустити механізм відшкодування збитків свинокомплексам. Ось тоді промислові виробники позбудуться необхідності приховувати діагноз «АЧС». Галузь поступово перелаштується на сучасні, європейські рейки ведення бізнесу, суттєво підвищить свій економічний, інвестиційний і соціальний потенціал», – резюмував Микола Бабенко.

Узагальнені пропозиції асоціацій та громадських організацій щодо напрямів державної підтримки тваринництва у 2020 році (Позначення: тис.грн — обсяг коштів; РП — рівень підтримки)

Напрями підтримки Пріоритет загальний Українськик клуб аграрного бізнесу ГС «Українська кооперативна федерація» Тваринпром Спілка молочних підприємств України Асоціація «Свинарі України» ГС «Центр підвищення ефективності в тваринництві» Асоціація виробників молока УКРМОЛПРОМ ГО «Братство бджолярів України» ГС «Вівчарство та козівництво України»
   тис. грн РП  тис. грн РП  тис. грн РП  тис. грн РП  тис. грн РП  тис. грн РП  тис. грн РП  тис. грн РП  тис. грн РП  тис. грн РП
Виплата за 2019 рік                                          
Часткове відшкодування вартості племінних генетичних ресурсів 17   1 150 750,00 3 38 450,00 4 100 000,00 1 74 660,00 3     200 000,00 2 200 000,00 2     37 600,00 1
телиці, нетелі, корови 150 000,00 100 000,00 80 000,00 80 000,00
свиник та кнурці 35 900,00 69 600,00
вівцематки, барани, ярки 37 100,00
бджоломатки та бджолопакети 750,00
сперма бугаїв 2 550,00 120 000,00 120 000,00
сперма кнурів 5 060,00
сперма баранів 500,00
Часткове відшкодування вартості тваринницьких об’єктів 17 400 000,00 2 38 400,00 2     850 000,00 3 200 000,00 2     300 000,00 3 300 000,00 3       2
комплекси з утримання великої  рогатої худоби 38 400,00 500 000,00 300 000,00 300 000,00
cвинокомплекси 200 000,00
птахокомплекси
доїльні зали 100 000,00
переробні потужності
(молоко, мясо)
250 000,00
переробні потужності
(побічні продукти тваринного походження)
Дотація за наявні бджолосімї 4                                 499 200,00 4    
Дотація на 1 кг виробленої вовни 3                                     25 070,00 3
Компенсація, знищеного поголівя свиней через захворювання на АЧС 8         2 527,00 1 50 000,00 1     500 000,00 5         500 800,00 1    
Додаткові пропозиції
Часткове відшкодування вартості об’єктів зі зберігання зерна 2 400 000,00 2                                    
Компенсація, знищеного поголівя свиней через захворювання на АЧС 5                                        

КОМЕНТАРІ

Скоро не буде кому в Україні продавати корми, в основі яких соя, якщо свинарство як галузь зникне через неувагу держави до промислових виробників у випадку АЧС».

Президент Української асоціації виробників і переробників сої Віктор Тимченко


«Втрати свинарів боляче вдарили по компаніям переробної індустрії, потужності якої наразі завантажені лише на 50%. Це призвело до значного зростання собівартості продукції. Запровадження компенсацій не лише відновить ту його ефективність, яка існувала до АЧС, але й збереже наявні робочі місця та простимулює створення нових».

Голова Асоціації м’ясної галузі Олександр Скорик


«Щопонеділкові наради з асоціаціями Заступника Міністра економіки Тараса Висоцького не є протокольними заходами з фіксацією рішення і наступним контролем виконання, не є конструктивними для кожної окремо галузі тваринництва чи рослинництва. Вони покликані лише для «випускання пари» щодо поточних проблем бізнесу, а відтак блокують особисто невигідні чиновникам ініціативи з розвитку сільського господарства від галузевих громадських об’єднань».

Голова правління громадської організації «Всеукраїнське Братство Бджолярів України»

Тетяна Васильківська

Олександр Кривенко


ЧИТАЙТЕ В ЭТОМ ЖЕ НОМЕРЕ: